РІШЕННЯ Справа за №2-1937/08
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008р. Вінницького районного суду м.Вінниця
Вінницької області
В складі судді Ганкіної І.А.
При секретарі: Шуляк Т.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
Встановив:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3. позов підтримала та суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_1р. померла її мати ОСОБА_4. За життя померла уклала заповіт, яким все своє майно залишила своїм донькам, сторонам по справі. До спадкового майна відносить ½ частка будинковолодіння заАДРЕСА_1 та області, земельної частки (паю) та майнового паю в КСП «Перемога». Після смерті матері позивачка прийняла спадщину, однак з заявою до нотаріуса не звернулася, так як вважала, що їй є достатнім самого заповіту, крім того, тривалий час позивачка хворіла і не могла звернутися до нотаріального органу за отриманням відповідного свідоцтва. Спадщину було отримано у передбаченому законом порядку лише ОСОБА_2., яка проживала у будинку померлого спадкодавця і продовжила користуватися будинком та землею, після смерті спадкодавця. В зв»язку з вказаним просить позов задоволити та визнати за нею право власності на 1/3 частину спадкового майна відповідно до заповіту.
Відповідачка (вона ж представник ОСОБА_2.) ОСОБА_3. позов не визнала та суду показала, що заповіт було складено з порушенням закону, так як заповіт було підписано, коли мати сторін вже була без свідомості і заповіт замість неї підписала сусідка в присутності секретаря ради та всіх трьох сестер. При цьому заповіт було оголошено не матері, що вже нічого не розуміла, а в присутності сторін по справі. Даний заповіт було зроблено за вимогою позивачки, що хотіла мати свою частку. Однак, після смерті спадкодавця спадщину прийняла лише ОСОБА_2., яка продовжила жити у будинку матері, користуватися ним і земельною ділянкою. Позивач ОСОБА_3. та сама відповідач ОСОБА_3. спадщини за матір»ю ні фактично, ні юридично не приймали і за домовленістю спадщину прийняла лише ОСОБА_2., що є інвалідом 2 групи. Позивач знала про прийняття спадщини сестрою сторін і вказала в позові неправдиві відомості. До будинку матері ОСОБА_3. приїджала лише за яблуками, якими її пригощала ОСОБА_2., оригінали всіх правоустановчих документів на спадкове майно знаходяться лише у ОСОБА_2., яка є єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину за законом. В зв»язку з вказаним просить в задоволенні позову відмовити.
Як зазначено сторонами та встановлено в судовому засіданні:
ІНФОРМАЦІЯ_1р. померла ОСОБА_4, що мешкала в АДРЕСА_1, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1від 25.01.2008р.
За життя померла отримала у власність ½ частину будинковолодння за АДРЕСА_1 що підтверджує свідоцтво про право власності за НОМЕР_2 від 17.06.2004р. заНОМЕР_3та копія технічного паспорту на будинковолодіння за НОМЕР_4 від 25.01.2008р.
Крім того, спадкодавцем було набуто у власність земельну частку (пай) в землях Парпуровецької сільської ради, Вінницького району та області та майновий пай на суму 680 грн. в колективному майні КСП «Правда» с. Хиженці, Вінницького району та області, що підтверджує відповідна довідка Парпуровецької сільської ради заНОМЕР_5 від 7.04.2008р. та заНОМЕР_6 від 24.10.2008р.
Спадкоємцями за законом за померлим спадкодавцем є три доньки ОСОБА_4. - ОСОБА_3., ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
Факт споріднення вказаних осіб з померлим спадкодавцем підтверджує свідоцтво про народженняОСОБА_1. та довідка Парпуровецької сільської ради за НОМЕР_7 від 7.04.2008р.
Даний факт також визнаний сторонами і тому в силу ст.61 ЦПК України додаткового доказування не потребує.
27.06.1999р. за три дні до смерті спадкодавця був укладений заповіт, що є підписаний за спадкодавця ОСОБА_5 за яким зазначено, що все своє майно де б воно не було і з чого не складалася і все, що буде належати спадкодавцю на день смерті ОСОБА_4. заповіла ОСОБА_3., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в рівних долях.
Як підтверджено сторонами по справі, даний заповіт було укладено в присутності сторін, оголошено в голос секретарем виконкому сільської ради і кожен з спадкоємців знав про наявність заповіту.
В силу визнання даного факту сторонами, додаткового доказування вказана обставина за ст.61 ЦПК України не потребує.
Після смерті спадкодавця єдиною особою, що продовжила проживати у будинку, користуватися ½ частиною будинку та земельною ділянкою, що входить до спадкової маси являлася ОСОБА_2. Оригінали правоустановчих документів на вказане майно, як і свідоцтво на майновий пай, знаходиться лише в руках даного з спадкоємців.
Тому, зазначення в позові обставини знаходження у позивача вказаних оригіналів правоустановчих документів є суду ничим не підтвердженим.
За поясненням самої позивачки, оригінали даних документів на будинковолодіння, земельну частку (пай), та свідоцтво на майновий пай знаходяться у відповідачів і нею було отримано лише копії.
Відповідно до довідки Парпуровецької сільської ради за №1204 від 12.12.2008р. після смерті ОСОБА_4. є єдиним спадкоємцем, що вступила в оперативне управління спадковим майном, користувалася спірною частиною будинку, речами померлої, займалася проведенням поточного ремонту, газіфікацією, телефонізацією житлового будинку була ОСОБА_2.
За поясненням самої позивачки, вона в будинку не проживала і проводила ремонти в будинку допомагаючи сестрі ОСОБА_2.
За ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини законодавцем встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Вказана норма права відповідає ст.ст.525,549 ЦК України в редакції 1963р.
По закінченню даного строку на прийняття спадщини для особи, що не мешкала з спадкодавцем до моменту відкриття спадщини та після, не прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріального органу настає втрата права на спадщину, що регулюється дією ст.1269 ЦК України, що відповідає ст. ст.548,549 ЦК України в редакції 1963р.
Так, за ст.1268 ЦК України, що відповідає за суттю ст.527 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом, має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину проводить прийняття спадщини шляхом подачі відповідної заяви до нотаріального органу у передбачений законом 6 місячний строк. У разі виникнення спору по спадщині, особа має право прийняти спадщину шляхом відповідного вирішення спору у судовому порядку.
За ст.554 ЦК України в редакції 1963р., що діяла на момент виникнення права на спадщину у разі неприйняття спадщини за законом або за заповітом або у разі позбавлення права на спадкування частка даного фактичного спадкоємця переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.
Як встановлено по справі, з заявою про прийняття спадщини до нотаріального органу звернулася лише одна спадкоємець ОСОБА_2., яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.06.2002р., на земельну частку (пай) та майновий пай в КСП «Перемога», свідоцтво про право на спадщину за законом на ½ частку будинковолодіння за АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності на законом на грошові вклади, які не є скасованими, вимога про визнання вказаних свідоцтв про право власності в судовому порядку не оспорюється.
За ст.60 ЦПК України, кожна з сторін забов»язанна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачка як на підставу своїх вимог зазначила в позовній заяви, що нею спадщину було прийнято в порядку вступу в оперативне управління спадковим майном, що підтверджується фактом знаходження в неї правоустановчих документів.
Однак, жодного доказу вступу в оперативне управління спадщиною позивачкою не надано. У власних поясненнях позивачка зазначила, що проводила ремонтні роботи допомагаючи сестрі ОСОБА_2., у спірній частині будинку позивач ніколи не проживала, доказу користування спадковим майном, земельною ділянкою, та володіння правоустановичими документами не надала і власними показами дані факти заперечила.
Ствердження позивачки про неможливість звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини на протязі 9 років, суду ничим не підтверджено, вимога про поновлення строку на прийняття спадщини, визнання причини пропуску зі зверненням до суду чи нотаріального органу поважними суду не заявлено.
Тому, враховуючи вказане, суд вважає, що заявлені вимоги суду є недоведеними, а позов є таким, що до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.1216,1220,1222,1223,1233,1258,1270 ЦК України, ст.ст.15,30,60,61,214,215,219,232 ЦПК України,-
Вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: