ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                      Справа №2-1611/08

                                                            ( повне)

25 грудня  2008р.                                                                                               м. Вінниця

            Вінницький районний суд Вінницької  області

            в складі головуючого: Ганкіної І.А.

             при секретарі : Шуляк Т.А.

      Розглянувши у відкритому судовому  засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПП «Древконтракт»  про забов»язання  звільнення за власним бажанням, забов»язання видати трудову книжку та довідку про перебування у трудових стосунках  та стягнення  моральної шкоди, -

                                                         Встановив:

              ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом  до ПП «Древконтракт»  про забов»язання  звільнення за власним бажанням, забов»язання видати трудову книжку та довідку про перебування у трудових стосунках, стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку та моральну шкоду.

               25.12.2008р. ухвалою суду частина позовних вимог, а саме, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації  за невикористану відпустку було залишено без розгляду.

              В судовому засіданні представник позивача позов в первинних вимогах підтримала та суду показала, що ОСОБА_1. працював на посаді заступника директора ПП «Древконтракт». 18.07.2008р. він направив відповідачу заяву з проханням звільнити його з вказаної посади за власним бажанням за ст.38 КЗпП  України, так як відповідач систематично порушував трудове законодавство та не виплачував йому заробітну плату з вересня 2007р. Відповіді на свою заяву позивач не отримав і записи про звільнення, як і про прийняття на роботу позивачу відповідачем виконано не було. В зв»язку з даним порушенням він позбавлений можливості  оформити перерахунок  пенсії та змушений  терпіти незручності та порушення своїх життєвих планів.

               В подальшому за клопотання представника позивача вищевказані вимоги про стягнення заробітної плати та виплату компенсації за невикористану відпустку було залишено без розгляду.

              Відповідач ПП «Древконтракт»в судове засідання  представника не направив Про слухання справи відповідач був повідомлений належним чином та завчасно про що свідчать почтові повідомлення.

               За клопотання представника позивача суд слухає справу в порядку заочного розгляду справи відповідно до вимог ст.ст.223,224 ЦПК України.

                Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

               ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про забов»язання  звільнення за власним бажанням, забов»язання видати трудову книжку та довідку про перебування у трудових стосунках  та стягнення  моральної шкоди.

               За обставинами судового спору позивач зазначає, що перебував у трудових стосунках з ПП «Древконтракт» на посаді заступника директора ПП «Древконтарк». Однак запис про прийняття на дану посаду, як і звільнення в трудовій книжці йому з порушенням закону виконаний не був.

               18.07.2008р. позивач направив відповідачу заяву з проханням звільнити його з вказаної посади за власним бажанням за ст.38 КЗпП  України, так як відповідач систематично порушував трудове законодавство та не виплачував йому заробітну плату з вересня 2007р.

             Факт направлення вказаного листа відповідачу підтверджує наданий до матеріалів справи лист  позивача від 18.07.2008р. та почтове повідомлення, що було вручено уповноваженій особі відповідача «Пєтухову» 27.07.2008р.

              За ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним  орган письмово за два тижні. У разі коли заява працівника зумовлена неможливістю продовження роботи за поважних причин, власник, або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, який просить працівник.

            Також за вказаною нормою трудового законодавства працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

            Причиною подання даної заяви позивач визначає систематичну не сплату заробітної плати, що є грубим порушенням трудового законодавства, а саме, ст.115 КЗпП України.

            За ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується  працівникові регулярно, у робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

           Враховуючи вказане, суд вважає, що підставність заявлення вимоги про забов»язання звільнення позивача саме за ст.38 КЗпП України є правомірним та підлягає до задоволення.

        За ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган забов»язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП.

         Як з»совано по справі, записи про прийняття позивача на посаду заступника директора ПП «Древ контракт», як і запис про його звільнення за власним бажанням виконані не були в порушення вимог вищевказаної норми КзпП України, що призвело до порушення права позивача передбачені ст.5-1 КЗпП України та ст.43  Конституції України.

         За ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом, що свідчить про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, організації, установі  понад п»ять днів.

          До трудової книжки підлягають до занесення відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі чи організації.

          Однак, як вбачається з оглянутої в судовому засіданні трудової книжки позивача (дата першого заповнення 4.07.1963р.) запис про прийняття позивача на роботу в ПП «Древконтракт», як і запис про звільнення з посади заступника директора є відсутнім, що суперечить відомостях наданим суду представником позивача, а саме, наказу від 10.07.2007р. за №3 за яким підтверджується факт перебування позивача у трудових стосунках з відповідачем   на посаді заступника директора ПП «Древконтракт».

         Факт перебування позивача у трудових стосунках з відповідачем підтверджує і наданий суду лист ПП «Древконтракт»  за яким позивача було запрошено для вирішення питання щодо подальшого перебування у трудових стосунках з відповідачем, що наданий для приєднання до матеріалів справи та оглянутий в судовому засіданні та непрямий доказ у вигляді постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 11.09.2007р. за яким підтверджується обставина за якоюОСОБА_1. було скоєно ДТП під час керування транспортним засобом, що є власністю ПП «Древконтракт» і яким позивач керував на підставі наказу по підприємству за №3 від 10.01.2007р. про надання права управління даним службовим транспортом заступнику директора ПП «Древконтракт» ОСОБА_1

     Тому, враховуючи вказане, суд вважає встановленим факт перебування позивача у трудових стосунках з відповідачем та зайняття ним посади в ПП «Древконтракт» саме заступника директора підприємства.

     Відсутність відповідних записів про прийняття на роботу та звільнення є порушенням конституційного права позивача, яке підлягає до відновлення шляхом виконання відповідних записів у трудову книжку, що суд визначає, як забов»язання відповідачу.

     За ст.49 КЗпП україни  власник або уповноважений ним орган забов»язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу  на даному підприємстві, в установі чи організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації та посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

     Вказане право є гарантованим трудовим законодавством, Конституцією України, є безумовним, а тому вимога позивача щодо забов»язання видачі відповідачем даної довідки є правомірною та такою, що підлягає до задоволення.

     Щодо стягнення моральної шкоди, суд враховує, що за ст.237-1  КЗпП України власник чи уповноважений ним орган забов»язаний відшкодувати моральну шкоду  працівникові у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків, та необхідності витрачання додаткових зусиль для організації свого життя.

       Як з»ясовано в ході судового процесу не надання позивачу належним чином заповненої трудової книжки, призвело до неможливості проведення перерахунку пенсії, що суд вважає підставою для стягнення моральної шкоди в обмеженому розмірі в 400 грн.

       В решті стягнення моральної шкоди в сумі 600 грн. слід відмовити.

       Визначаючись щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд встановив, що відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться: судовий збір та витрати пов"язані з розглядом справи. До витрат пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати пов"язані з явкою до суду, витрати пов"язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, а також витрати пов"язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

           Як встановлено по справі, позивачем було понесено витрати на правову допомогу в сумі 600 грн, що підтверджують договір на правову допомогу від 27.10.2008р., свідоцтво про сплату єдиного податку,  свідоцтво про державну реєстрацію СПД, квитанція про сплату 300 грн. та акт  приймання передачі на суму 300 грн. загальна сума витрат на правову допомогу склала 600 грн.

            За ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

             Тому, враховуючи доведеність позивачем понесених ним витрати документально, суд вважає, що судові витрати слід відшкодувати за рахунок відповідача в повному обсязі.

           Керуючись ст.ст.3,5-1,47,48,49,116,237-1 КЗпП України, ст.1167 ЦК України, ст.ст.15,60,61,79,88,214,219, 223,224,228,232 ЦПК України, -

                                                       Вирішив:

      Позов задоволити частково:

      Забов»язати ПП «Древконтракт» звільнити  ОСОБА_1  з посади заступника директора ПП «Древконтракт» за ст.38 КЗпП України з 18.07.2008р. за власним бажанням.

        Забов»язати ПП «Древконтракт» видати ОСОБА_1 трудову книжку з відповідними записами про прийняття та звільнення з роботи в ПП «Древконтракт» та надати довідку за вимогами ст.49 КЗпП України про роботу на даному підприємстві  та  розмір заробітної плати.

       Стягнути з ПП «Древконтракт» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 400 грн. та судові витрати в сумі 600 грн.

        В решті позовних вимог відмовити.

              Рішення суду може бути оскаржено  до  Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

           За ст.228 ЦПК України  заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя