ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.2014 Справа № 905/1559/14

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», м. Харків

до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 29535, 12 грн., з яких сума основного боргу 27517, 32 грн., 3 % річних в розмірі 1825, 18 грн., інфляційні витрати в розмірі 192, 62 грн.,

за участю представників:

від позивача: Кондратенко Т.В. за довір. від 25.02.2014р.,

від відповідача: Цікра К.О., за довір. від 18.03.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» про стягнення заборгованості в розмірі 29535, 12 грн., з яких сума основного боргу 27517, 32 грн., 3 % річних в розмірі 1825, 18 грн., інфляційні витрати в розмірі 192, 62 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 536, 625, 655, 694 Цивільного кодексу України, статей 193, 199, 216, 222, 232, 265 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 286/1147 від 26 серпня 2011 року. Зазначив, що відповідачем не в повному обсязі сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується накладними. З урахуванням часткової сплати, сума основного боргу становить 27517, 32 грн.

Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані 3% річних в розмірі 1825, 18 грн. та інфляційні витрати в розмірі 192, 62 грн.

Загальна сума заборгованості становить 29535, 12 грн.

31 березня 2014 року представником відповідача через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву, в якому останній не заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що вказана заборгованість виникла у зв'язку зі складним фінансовим становищем.

01 квітня 2014 року через канцелярію суду представником позивача надано акт звірення розрахунків за договором № 286/1147 від 26 серпня 2011 року підписаний сторонами, відповідно до якого, станом на 24 березня 2014 року сума заборгованості за договором поставки № 286/1147 від 26 серпня 2011 року становить 27517, 32 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог, про що надав 31 березня 2014 року через канцелярію суду відзив на позовну заяву та додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Шахта імені О.Ф. Засядька» (Покупець) укладений договір №286/1147 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується виробити та поставити Покупцю продукцію в асортименті та кількості, вказаної в специфікації, а Покупець в свою чергу в порядку та на умовах визначених цим договором зобов'язується прийняти від Продавця та оплатити продукцію (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, ціну товару, строки, умови поставки та передачі товару, право власності на товар, порядок ведення розрахунків, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що загальна сума договору складає 10432200, 00 грн. без урахування транспортних видатків, тари, з урахуванням НДС.

Згідно із пунктом 2.1 договору поставка продукції здійснюється до 15 грудня 2011 року (з можливим скороченим строком поставки) за умовою 100% передоплати на розрахунковий рахунок постачальника, відповідно до виставленого рахунку-фактури та за умовою оформлення договору.

У відповідності до пункту 2.1.1 місцем поставки є фактичне місцезнаходження продукції на момент її поставки Покупцю.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата за продукцію здійснюється наступним чином: 3500000 грн. - до 10 жовтня 2011 року, 3500000 грн. - до 10 листопада 2011 року, 3432200 грн. - 10 грудня 2011 року.

За умовами підвищення вартості матеріальних та енергетичних ресурсів ціни на продукцію підлягають уточненню за узгодженням сторін (пункт 2.3).

У виді виключення, за узгодженням сторін, допускається відвантаження продукції без передплати, яку Покупець повинен сплатити за діючими на момент оплати цінами протягом 7 (семи) днів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Постачальника з дати поставки продукції або дати надання рахунку-фактури на оплату (пункт 2.4 договору).

Відповідно до пункту 2.6 договору, датою поставки продукції є дата календарного штемпеля станції відправлення, що вказана в залізничній накладній, за умови відвантаження залізничним транспортом, дата накладної на поставлену продукцію при постачанні автомобільним транспортом.

Право власності на продукцію настає з дати поставки продукції Постачальником Покупцю (пункт 2.7 договору).

Згідно із пунктом 2.8 договору Постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру на товар; сертифікат якості; товаросупровідні документи (накладні); податкові накладні.

Розділ 8 договору містить специфікацію, якою визначено найменування продукції, кількість та її вартість.

31 серпня 2011 року між Постачальником та Покупцем складений протокол розбіжностей до договору № 286/1147 від 26 серпня 2011 року.

08 вересня 2011 року сторонами складений та підписаний протокол узгодження розбіжностей до договору, відповідно до якого пункт 2.1 договору змінено в частині строків поставки товару, та встановлено, що поставка продукції здійснюється до 15 листопада 2011 року. Пункт 7.1 викладено в наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту досягнення сторонами узгодження за всіма істотними умовами, укладення договору та діє по 31 грудня 2011 року, а в частині проведення розрахунів за поставлену продукцію - до повного її проведення».

21 жовтня 2011 року сторонами укладена Додаткова угода № 1 від до договору, відповідно до якої пункт 8 договору «Специфікація» визначено найменування, кількість та вартість товару. Згідно із пунктом 1.2 додаткової угоди сума договору складає 10548966 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 2.5 договору поставка продукції здійснюється на базисних умовах ЕХW (м. Харків), згідно Правил ІНКОТЕРМС-2000. транспортні витрати, що включають в себе з/д тариф (обслуговування, охорона), несе Покупець.

На виконання умов договору позивачем поставлений товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 1418 від 29 листопада 2011 року на загальну суму 7915200, 00 грн., яка міститься в матеріалах справи (а.с. 12).

29 листопада 2011 року постачальником виставлено рахунок-фактуру № 1353, в якому крім суми за поставлену продукцію вказано витрати постачальника за залізничні послуги в розмірі 27517, 32 грн. (а.с.11).

Поставлену продукцію отримав інженер Бордаков В.І. за довіреністю №7525 від 14 листопада 2011 року.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, товарно-транспортна накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем товарно-транспортної накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти факту отримання товару та надання залізничих послуг позивачем.

Відповідачем сплачена сума за поставлений товар в розмірі 7915200, 00 грн.

Заборгованість за залізничні послуги складає 27517, 32 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків станом на 24 березня 2014 року на суму 27517, 32 грн.

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та надання останньому з/д послуг та не сплати відповідно до рахунку-фактури у встановлені договором терміни за надані послуги. Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 27517, 32 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1825, 18 грн. та інфляційних витрат в розмірі 192, 62 грн. необхідно зазначити наступне.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої з сторін прийнятих на себе за договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 07 грудня 2011 року по 20 лютого 2014 року на суму заборгованості 27517, 32 грн., суд визнає його невірним, за розрахунком суду розмір 3% річних більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, а тому сума 1825, 18 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат на суму заборгованості в розмірі 27517, 32 грн., за період з 07 грудня 2011 року по 20 лютого 2014 року суд визнає його невірним, оскільки за розрахунком суду сума інфляційних витрат більша, ніж заявлена позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому сума інфляційних витрат в розмірі 192, 62 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» про стягнення заборгованості в розмірі 29535, 12 грн., з яких сума основного боргу 27517, 32 грн., 3 % річних в розмірі 1825, 18 грн., інфляційні витрати в розмірі 192, 62 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» (83054, м. Донецьк, проспект Засядька, код ЄДРПОУ 001746846; р/р 26007962494473 в ПАТ ПУМБ м. Донецька) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» (61001, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, код ЄДРПОУ 00165712; р/р 26007619949261 в обласному відділенні ПАТ Промінвестбанку у м. Харкові) суму основного боргу в розмірі 27517 (двадцять сім тисяч п'ятсот сімнадцять) грн., 32 коп., 3% річних в розмірі 1825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн., 18 коп., інфляційні витрати в розмірі 192 (сто дев'яносто дві) грн., 62 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» (83054, м. Донецьк, проспект Засядька, код ЄДРПОУ 001746846; р/р 26007962494473 в ПАТ ПУМБ м. Донецька) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» (61001, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, код ЄДРПОУ 00165712; р/р 26007619949261 в обласному відділенні ПАТ Промінвестбанку у м. Харкові) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн., 00 коп.

У судовому засіданні 01 квітня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07 квітня 2014 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява