справа № 437/12297/13к

Ленінський районний суд міста Луганська

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року, лютого місяця, 13-го дня, в місті Луганську, Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого суддівсудді Луганського В.І. Сурніної Л.О., Лібстера А.С.

за участю прокурора захисникаКравчук Ю.В., ОСОБА_4 ОСОБА_5

при секретарі за участю потерпілогоТкаченко Т.П. ОСОБА_7

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська Луганської області, росіянина, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий: 10.05.1998 року Жовтневим районним судом м. Луганська за ст. 17, ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст.118, ч.2 ст.141, ст. 42 КК України до 7 років позбавлення волі, умовно-достроково звільнений 12.07.2004 року зі Свердловської ВК №38, не відбута частина покарання 10 місяців та 5 днів; 02.11.2009 року Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, умовно-достроково звільнений 25.12.2012 року з Суходільської ВК №36, не відбута частина покарання 7 місяців та 26 днів,

за частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 115 КК України,

в с т а н о в и в:

23.06.2013 року, приблизно о 02 годині 15 хвилин, ОСОБА_8, знаходився за адресою: АДРЕСА_3, у приміщенні загальної ванної кімнати комунальної квартири, де у нього виник злочинний намір на умисне вбивство, потерпілого ОСОБА_7 на підґрунті побутової сварки та виниклих неприязних відносин.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_8 пішов до своєї кімнати АДРЕСА_1, розташованої за вказаною адресою, де взяв ніж, та направився до ванної кімнати, де знаходився ОСОБА_7, тримаючи у руці ніж, підійшов до останнього, схопив його рукою за корпус тіла, після чого наніс йому один удар ножем в область правого боку, потім наніс один удар ножем в область шиї. ОСОБА_7 намагався повалити ОСОБА_8 на підлогу та схопив останнього за ноги. У цей момент ОСОБА_8 наніс йому один удар ножем в область спини. Далі, ОСОБА_7 схопив пластикове відро та захищаючись, вдарив ним ОСОБА_8, і одразу почав тікати з приміщення ванної кімнати та побіг з дому АДРЕСА_3 до проїзної частини по вул. Совєтской м. Луганська, де його підібрала швидка медична допомога та доставила до реанімаційного відділення ЛМЛ №1, де йому своєчасно була надана необхідна медична допомога. У зв'язку з викладеним ОСОБА_8 не зміг довести свій злочинний намір, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7, до кінця, через обставини, що не залежали від його волі.

У результаті насильницьких дій, вчинених ОСОБА_8, потерпілому ОСОБА_7 згідно висновку експерта №1658 від 30.07.2013 року, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з крайовим пошкодженням третього сегменту печінки, колото - різане поранення шиї з пошкодженням трахеї, непроникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини. За ступенем тяжкості вищевказане проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки у сукупності з пошкодженням печінки, а також колото-різане поранення шиї з пошкодженням трахеї (усіх її слоїв), як у сукупності так і ізольовано один від одного, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя у момент їх заподіяння.

Непроникаюча колото-різана рана грудної клітини є легким тілесним ушкодженням, яке потягло за собою короткочасний розлад здоров'я.

Обвинуваченний ОСОБА_8, свою вину в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, визнав частково, при цьому не відмовився від дачі показів та суду пояснив, що в червні 2013 року, 21 числа, він з сім'єю повернулись з відпочинку до себе додому, де з дружною вживали пиво. 23 червня 2013 року, був тверезий, у нього з дружиною ОСОБА_11 вночі, виникла сварка, в результаті якої він кинув в стіну скляний стакан, який розбився та уламок попав в голову дружини, від чого у останньої пішла кров. Далі вона пішла до ванної кімнати, в коридорі її зустрів сусід ОСОБА_7 та почав розпитувати, що трапилось, на що отримав відповідь, що вони самі розберуться. ОСОБА_8 зайшов до ванної кімнати, та побачив як ОСОБА_7, який був у нетверезому стані, обіймає його дружину, останній почав йому грубити та висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою. Дружина, зробила також зауваження ОСОБА_7, та пішла з ванної кімнати, ОСОБА_7 знову почав грубити та вони почали сваритись та штовхати один одного. ОСОБА_7 схватив таз та вдарив ним по голові ОСОБА_8, потім десь взяв молоток і почав ним махати, ОСОБА_8 почав захищатись та розкладним ножем який був у нього в руках наніс два удари потерпілому в тіло, куди наносив не пам'ятає, після чого останній опустив молоток та побіг з ним на вулицю, а ОСОБА_8, зняв одяг, сказав дружині, що порізав ОСОБА_7, а сам переодягнувся та пішов винести сміття, в яке викинув і ніж, потім, до магазину, а потім прийшов добровільно до Ленінського РО та розповів, про те, що трапилось, що він не хотів вбивати ОСОБА_7, а лише хотів нанести йому тілесні ушкодження. Вину визнає частково, так як потерпілий спровокував його, ударив тазом та махав молотком і ОСОБА_8 вимушений був захищатись, вбивати його не хотів. В явці з повиною, та показах на досудовому слідстві, про молоток не вказував, але він був, куди потім подівся йому не відомо, з ОСОБА_7 раніше були конфлікти, підтвердив слова своєї матері що він його «тероризував», вважає, що ОСОБА_7 хотів його вбити молотком. Шкоду відшкодував у розмірі 10 000 гривень, так як дійсно спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7

Не дивлячись на часткове визнання вини ОСОБА_8, в скоєнні інкримінованого йому злочину, його вина у незакінченому замаху на умисне вбивство підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні та перевірених судом наступних доказів.

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_7, суду пояснив, що він мешкає разом з ОСОБА_12, а його сусідом є ОСОБА_8, який мешкає зі своєю сім`єю. Так, 22 червня 2013 року він підходив до під'їзду свого будинку, де побачив ОСОБА_8, його дружину, які повернулись з відпочинку, та їх сусідку ОСОБА_13. Після 24 години, зайшовши на свій поверх в ванну кімнату він побачив там ОСОБА_11 з розбитою головою, яка йому розповіла, що це зробив ОСОБА_8, далі ОСОБА_7 хотів припинити конфлікт, побачив ОСОБА_8 та спитав у нього, що трапилось, та чому він «чудить», на що останній відповів, що вони самі розберуться, та щоб він не ліз у їх справи. ОСОБА_8 пішов до себе в кімнату, через декілька хвилин повернувся, підійшов до нього, обняв правою рукою, а лівою рукою наніс йому удар ножем, який тримав за спиною, в правий бік в живіт, та одразу ж наніс ще один удар ножем в шию, після чого ОСОБА_7 захищаючись, почав намагатись ОСОБА_8 повалити на підлогу, тоді як останній наніс ще один удар ножем ОСОБА_7 в спину, після чого останній схватив пластикове відро (таз), яке попало під руку, та вдаривши ОСОБА_8, вибіг з будинку на вул. Совєтскую до проїзної частини, де його побачили двоє чоловіків та викликали швидку допомогу, яка його доставила до лікарні і там йому зробили операцію і таким чином він лишився жити. Також до нього коли він сидів на проїзній частині підійшла його співмешканка ОСОБА_12 та він їй розповів, що порізав його ОСОБА_8 Крім того пояснив, що відносини з ОСОБА_8 були нормальні, він навіть не мав гадки, що обвинувачений таке може вчинити, взяв таз та вдарив ним, щоб була можливість втекти, але ОСОБА_8 ще встиг нанести удар ножем в спину. Молотка не було, він в справі не фігурував, та й фізично його не міг тримати так, як оборонявся тазом, вважає, що ОСОБА_8 хотів його вбити, але його врятувала своєчасно надана медична допомога. ОСОБА_11 та ОСОБА_13 бачили що відбувалося, вони кричали ОСОБА_8 з приводу, що він робить. Настояв на своїх показах, вказавши що обвинувачений ОСОБА_8, його дружина ОСОБА_11, та ОСОБА_13 говорять неправду.

Свідок ОСОБА_11, суду пояснила, що є дружиною ОСОБА_8 і що вони 21.06.2013 року в п'ятницю, разом повернулись з відпочинку, вживали алкоголь, випивали пиво. Дома, з 22 на 23 червня відбувся конфлікт, з приводу нетверезого стану ОСОБА_11 між нею та чоловіком, в ході якого ОСОБА_8 кинув їй в обличчя бутилку пива та скляну чашку (стакан) та розбив їй лоб, в результаті чого у ОСОБА_11 почалась кровотеча, яка забруднила їй одяг та вона пішла до ванної кімнати, куди зайшов ОСОБА_7, щоб спитати, що трапилось, та почав заспокоювати її, йому було вказано, що розберуться самі. Між ОСОБА_7 який почав ображати її чоловіка та ОСОБА_8 почалася сварка, але ОСОБА_11 розборонила їх не давала битися, тоді вони заспокоїлись. Далі, бачила як ОСОБА_7 продовжуючи ображати її чоловіка, взяв таз, та вдарив ним ОСОБА_8, десь взяв молоток та став махати ним, ОСОБА_11 заспокоїла конфліктуючих ставши між ними, коли ОСОБА_7 та ОСОБА_11. заспокоїлись, вона пішла до кімнати та що було далі не бачила, коли почула, якийсь шум, вийшла в коридор та побачила там ОСОБА_8, який сказав їй, що мабуть порізав ОСОБА_7 зайшов у кімнату переодягся та пішов з гуртожитку, ОСОБА_11 продовжила прати свої речі, а також попрала одежу чоловіка. Що за ніж був в руках у чоловіка не знає, та його не бачила, у нього був на ключах ніж брелок. Молоток яким махав потерпілий вона вранці бачила на столі ванної кімнати, де він дівся не знає. Вказала, що свідком також була її подруга ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_14, суду пояснила, що є матір'ю ОСОБА_8, її син останню неділю перед тим що сталося скаржився їй на потерпілого ОСОБА_7, який його постійно тероризує, телефонував та казав, що не може так жити, яким чином він це робив син не вказував, а потім 24 червня їй зателефонувала невістка ОСОБА_11 та повідомила, що таке сталося, про обставини вона нічого не повідомила та ОСОБА_14 про події які сталися між потерпілим та її сином нічого не відомо, але вважає, що все до цього йшло. Сина характеризує з позитивного боку, після звільнення з місць позбавлення волі він вів нормальне життя вдруге оженився.

Свідок ОСОБА_13, суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_14 та ОСОБА_7, відносини з сусідами нормальні. Їй відомо, що 23.06.2013 року між її подругою ОСОБА_11 та ОСОБА_8 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 розбив скляну кружку та уламок зачепив ОСОБА_11, у неї пішла кров. Після чого ОСОБА_13 у ванній кімнаті, намагалась допомогти ОСОБА_11, в цей час ОСОБА_7 зайшов щоб спитати, що трапилось, та почав заспокоювати ОСОБА_11, обнімати її, йому було вказано, що розберуться самі. Між ОСОБА_7, який почав ображати ОСОБА_8, та останнім почалася сварка та бійка, але ОСОБА_11 розборонила їх, не давала битися, тоді вони заспокоїлись. Бачила як ОСОБА_7, продовжуючи ображати ОСОБА_8, зайшов з пляшкою пива, поставив її, взяв таз, та вдарив ним ОСОБА_8, десь взяв молоток та став махати ним, ОСОБА_11 заспокоїла конфліктуючих ставши між ними, коли ОСОБА_7 та ОСОБА_11 заспокоїлись, вона пішла розвішувати білизну, та що було далі не бачила, потім їй повідомили, що ОСОБА_8, порізав ОСОБА_7 Ножа в руках у ОСОБА_8 не бачила. Молоток яким махав потерпілий вона потім не бачила, відкіля він взявся, та де він дівся не знає. Вказала, що ініціатором конфлікту був ОСОБА_7, так як він вів себе з ОСОБА_11 як коханець, що не сподобалось її чоловіку, його поведінка була викликаючою.

Свідок ОСОБА_15, суду пояснила, що співмешкає з ОСОБА_7, по сусідству проживає сім`я ОСОБА_11. Вона в той день працювала та приблизно о другій годині поверталась з роботи на «таксі», вийшла біля магазину «Київський» по вул. Совєтской, на пішохідному переході побачила ОСОБА_7, який сидів та в нього всі речі були в крові, а руку він тримав на шиї, він пояснив, що його порізав ОСОБА_8, а потім ОСОБА_7 забрала «швидка допомога» в лікарню. Очевидцем конфлікту вона не була. Про конфлікти між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які були раніше їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_7 та ОСОБА_17 відносини з ними нормальні, свідком обставин конфлікту між потерпілим та обвинуваченим не була, знає зі слів сусідів. Щодо поведінки ОСОБА_8 вказала, що він часто не контролював свої емоції у відносинах як у сімї, так і з сусідами.

Вина обвинуваченого підтверджується доказами які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, досліджених судом, а саме: відповідно до протоколу огляду місця події від 23.06.2013 року, було виявлено та вилучено три змиви речовини бурого кольору на поверхні асфальту та слід руки у вигляді плями бурого кольору за адресою АДРЕСА_3. (а.п. 7-9); відповідно до протоколу огляду місця події від 23.06.2013 року, було виявлено сфотографовано та вилучено змиви речовини бурого кольору, фрагмент скла, три сліда пальців рук за адресою АДРЕСА_3 у підїзді будинку та ванній кімнаті. (а.п. 11-18); явкою з повинною ОСОБА_8, в якій вказано, що ОСОБА_8 повідомляє, що знаходячись на 3-му поверсі, будинку АДРЕСА_3, наніс три ножових поранення, в горло правий бік та в корпус тіла ОСОБА_7, сусіду з кв. АДРЕСА_4, щиро розкаюється, свою вину визнає повністю, та готовий понести покарання відповідно закону, та відшкодувати спричинену шкоду. (а.п. 38); відповідно до протоколу огляду місця події від 24.06.2013 року, було виявлено та вилучено: футболку темного кольору та джинсові брюки з слідами речовини бурого кольору, які належать ОСОБА_8 з фотографіями до нього. (а.п. 55-59); відповідно до протоколу огляду місця події від 26.06.2013 року, було виявлено та вилучено: джинсові брюки, майка та туфлі з слідами речовини бурого кольору які належать потерпілому ОСОБА_7 (а.п. 93-94); протоколом проведення слідчого експерименту від 15.07.2013 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_7 підтвердив свої покази надані суду (а.п.10-102); протоколом проведення слідчого експерименту від 16.07.2013 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_8 відтворив події 23.06.2013 року, з фототаблицею до нього, де вказав, що ОСОБА_7 махав молотком, та наніс удар пластиковим відром, показав механізм нанесення ударів ножем потерпілому. (а.п. 103-107); відповідно до висновків експерта №462 від 08.07.2013р. та № 492 від 27.07.2013р. на одежі, наданій на експертизу, вилученій слідчим, а саме які належать ОСОБА_8, та ОСОБА_7 виявлена кров людини, яка може мати походження від потерпілого ОСОБА_7, а може бути і кров'ю ОСОБА_8, але при умові наявності у нього

пошкодження, яке супроводжується зовнішньою кровотечею. (а.п. 121-123); відповідно до висновку експерта №1658 від 22.07.2013р., потерпілому ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з крайовим пошкодженням третього сегменту печінки, колото - різане поранення шиї з пошкодженням трахеї, непроникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини. За ступенем тяжкості вищевказане проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки у сукупності з пошкодженням печінки, а також колото-різане поранення шиї з пошкодженням трахеї (усіх її слоїв), як у сукупності так і ізольовано один від одного, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя у момент їх заподіяння. Непроникаюча колото-різана рана грудної клітини є легким тілесним ушкодженням, яке потягло за собою короткочасний розлад здоров'я. Ушкодження, могли утворитись при обставинах, на які вказали як він сам, так і ОСОБА_8, в наданих протоколах їх допитів та вході проведення слідчих експериментів за їх участю (а.п. 127-130); відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 121 від 02.08.2013 року, ОСОБА_8 хронічним психічним захворюванням не страждав раніше і не страждає в цей час. У ОСОБА_8 виявлені клінічні ознаки органічної псевдо психопатичної особи, але це не позбавляє його здібності усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, який відноситься до вчинення правопорушення, в якому він підозрюється, а також може в даний час у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до наступного висновку:

До показів обвинуваченого ОСОБА_8, суд, ставиться критично, оскільки вибрана ним позиція свідчить про те, що він бажає уникнути передбаченої законом відповідальності, він вказує, що не хотів вбивати потерпілого, а лише нанести йому тілесні ушкодження, при перевищенні меж необхідної оборони, тому що захищався від нападу потерпілого. Однак, з його поясненнь, потерпілого та свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_13 та матеріалами кримінального провадження встановлено, що між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_8 на підґрунті виниклих неприязних відносин, стався конфлікт, який був декілька хвилин, конфлікт був словесний, але потім ОСОБА_8 навмисно, взяв ножа, та коли ОСОБА_7 цього не очікував, почав наносити йому удари ножем, в район печінки, шиї, грудної клітини з пошкодженням вказаних життєво важливих органів та спричиненням тяжких тілесних ушкоджень з загрозою для життя в момент їх спричинення, навіть коли останній намагався ОСОБА_8 зупинити, він все одно продовжив наносити удари ОСОБА_7 та з причин не залежних від його волі свій намір не довів до кінця, оскільки ОСОБА_7 вдалось втекти. Про наявність та направленість умислу на умисне вбивство потерпілого свідчить спосіб спричинення тілесних ушкоджень, це нанесення ударів ножем з значною силою, кількість, характер і локалізація поранень - три удари наносились цілеспрямовано у вказані життєво важливі органи, припинені вони були тим, що потерпілий почав захищатись та йому вдалось втекти, що позбавило можливості довести злочинний намір до кінця. Відповідно показів самого обвинуваченого, свідків: ОСОБА_11, матері обвинуваченого ОСОБА_14 та інших, неприязні стосунки у ОСОБА_8 до ОСОБА_7 склалися ще раніше, та накопичувались, так як останній начебто «тероризував» обвинуваченого, що на думку суду і є мотивом до вчинення вбивства потерпілого.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення при необхідній обороні або перевищенні меж необхідної оборони, не відповідають дійсності, та спростовуються дослідженими доказами, показами потерпілого який заперечує наявність молотка в процесі конфлікту. Про молоток не вказує і обвинувачений в написаній власноруч явці з повинною, його не виявлено при оглядах місця події, жодного тілесного ушкодження від нанесених ударів молотком у обвинуваченого не було, він вказав на його наявність при слідчому експерименті.

Про наявність молотка вказують допитані в якості свідків у судовому засіданні дружина обвинуваченого ОСОБА_11 та її подруга ОСОБА_13, які давали суперечливі покази намагаючись запевнити суд в загрозі життю обвинуваченому збоку потерпілого, тому до їх показів суд ставиться критично так, як вони спростовуються співставленням показів допитаних учасників процесу: потерпілого ОСОБА_7 свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13, потерпілий наполягає на відсутності молотка, обвинувачений ОСОБА_8 вказує, що ОСОБА_7 вибіг з приміщення ванної кімнати з молотком, ОСОБА_11 вказує на те, що бачила молоток вранці на столі ванної кімнати, але потерпілий його туди принести не міг. ОСОБА_13 не бачила де молоток взявся та куди подівся. Ніхто з допитаних не вказує звідки молоток взявся та де подівся.

Виступаючи в дебатах обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що не хотів вбивати потерпілого, був тверезий, якби хотів убити то міг би довести умисел до кінця, але цього не зробив тому що потерпілий втік, а він його не доганяв.

Показання потерпілого та досліджені обставини справи об'єктивно співпадають з наведеними доказами, узгоджуються з ними, а том є достовірними та допустимими.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство доведеною, він вчинив вказаний злочин, та підлягає відповідальності за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, так як не довів свій злочинний умисел з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як потерпілий втік.

Обираючи вид та міру покарання суд, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, злочину який скоїв ОСОБА_8, його віднесено законом до злочину особливої тяжкості, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за тяжкі: розбій та зґвалтування, знаходився на умовно-достроковому звільненні при відбуванні покарання за попередній злочин, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, компенсував потерпілому ОСОБА_7 частково спричинену шкоду, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, суд вважає часткове відшкодування спричиненої матеріальноі шкоди потерпілому та бажання відшкодовувати шкоду у повному обсязі. Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - є рецидив злочинів.

Виходячи із приведених обставин, позиції прокурора який прийняв участь при розгляді справи, потерпілого який погодився з виступом прокурора в дебатах, відношення обвинуваченого ОСОБА_8 до скоєного, він вину визнав частково, та частково відшкодував спричинену злочином шкоду, суд вважає, що на даний час виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 можливо лише з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням ч.1. ст. 71 КК України з частковим приєднанням невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 02.11.2009 року Жовтневого районного суду міста Луганська у вигляді 6 місяців невідбутої частини покарання, вважаючи, що дане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України: речі які належать обвинуваченому ОСОБА_8 джинсові брюки синього кольору та футболку темного кольору які знаходяться в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ЛМУ УМВС України у Луганській області повернути обвинуваченому ОСОБА_8; речі які належать потерпілому ОСОБА_7 джинсові брюки сірого кольору, черевики чорно-білого кольору, майка сірого кольору які знаходяться в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ЛМУ УМВС України у Луганській області повернути потерпілому ОСОБА_7

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати по справі за проведені судові експертизи, віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 9 (девяти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1. ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 02.11.2009 року Жовтневого районного суду міста Луганська у вигляді 6 місяців, та остаточно призначити покарання ОСОБА_8 у вигляді 9 (девяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк тримання під вартою засудженого з моменту затримання ОСОБА_8, з 24 червня 2013 року, та з цієї ж дати рахувати строк відбування покарання.

Запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, обраний у відношенні ОСОБА_8, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Речові докази - джинсові брюки синього кольору та футболку темного кольору, направлені на зберігання до камери зберігання речових доказів Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області - повернути засудженому ОСОБА_8; джинсові брюки сірого кольору, черевики чорно - білого кольору та майку сірого кольору, направлені на зберігання до камери зберігання речових доказів Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області - повернути потерпілому ОСОБА_7

Судові витрати по справі за проведені судові експертизи, віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганскої області на протязі 30 діб з дня його

проголошення шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий суддя: В.І. ЛУГАНСЬКИЙ

Судді: Л.О. СУРНІНА

А.С. ЛІБСТЕР