Справа № 22-ас/1436 Головуючий у першій інстанції Куліченко М.В.
Категорія 31 Доповідач Косигіна Л.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 червня 2006 р. апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої Косигіної Л.М.
суддів Жигановської О.С., Микитюк О.Ю.
при секретарі Нечипоренко І.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного поштово - пенсійного банку "Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АППБ "Аваль", управління праці та соціального захисту населення м. Коростень про стягнення невиплачених коштів
за апеляційною скаргою Акціонерного поштово - пенсійного банку "Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АППБ "Аваль"
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2006 року, -
встановив :
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідачів недоплачені кошти, виплата яких передбачена ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", всього в сумі 12964 грн. В обґрунтування позову зазначила що є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Всупереч вимогам Закону, який пов'язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати у вказаний період вона отримувала в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, з чим не згодна.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 01 березня 2006 року позов задоволений. Стягнуто на користь позивачки з Акціонерного поштово -пенсійного банку "Аваль":
· компенсацію в розмірі 3704 грн. за період роботи з 26 листопада 2002 року по 19 листопада 2004 року, як такій, що проживає на території радіоактивного забруднення;
· компенсацію в розмірі 9260 грн. за період роботи з 26 листопада 2002 року по 19 листопада 2005 року, як такій, що працює на території радіоактивного забруднення.
В апеляційній скарзі Акціонерний поштово - пенсійний банк "Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АППБ "Аваль" просить скасувати рішення суду посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Розмір виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що відповідає вимогам ст.ст. 62,67 даного Закону.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції проігнорував вимоги ст. 2 Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" від 13 грудня 2001 р., згідно якої до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік. Отже, в межах існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги, в т.ч. тих, що є предметом позову, у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Оскільки судом порушені норми матеріального права і це призвело до неправильного вирішення справи, рішення належить скасувати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України і ухвалити нову постанову про відмову в позові за безпідставністю вимог.
Клопотання апелянта щодо повернення на рахунок АППБ "Аваль" суми сплаченого державного мита не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Стаття 8 9 КАС України містить вичерпний перелік підстав, з яких можливо повернення судового збору \державне мито\. Дана норма процесуального права не передбачає повернення сплаченої суми судового збору внаслідок задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, апеляційний суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу Акціонерного поштово - пенсійного банку "Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АППБ "Аваль" задовольнити.
Скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2006 року і ухвалити нову постанову.
Відмовити за безпідставністю заявлених вимог в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного поштово - пенсійного банку "Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АППБ "Аваль", управління праці та соціального захисту населення м. Коростень про стягнення невиплачених коштів.
Відмовити в задоволенні клопотання апелянта про повернення суми сплаченого державного мита.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуюча