справа № 437/19325/13-к
Ленінський районний суд міста Луганська
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2014 року, березня місяця, 21-го дня, в місті Луганську, Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді Луганського В.І.
за участю прокурора захисникаКолесник О.В. ОСОБА_2
при секретарі Ткаченко Т.П.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ангарська Іркутської області РФ, росіянина, громадянина РФ, одруженого, має на утриманні дві неповнолітні дитини - доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,
за частиною 2 статті 200, частиною 2 статті 361 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Москва РФ, росіянина, громадянина РФ, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, є учасником бойових дій в Афганістані, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,
за частиною 2 статті 200, частиною 2 статті 361 КК України,
в с т а н о в и в:
21 серпня 2013 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із громадянином Російської Федерації ОСОБА_7, маючи злочинний умисел на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем з обробки та обслуговування платіжних банківських карток ПС «Mastercard Int», а також на підробку, зберігання та використання платіжних карток, з метою заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами невстановлених осіб, які обліковуються на розрахункових рахунках банківських установ зарубіжних країн, прибули до м. Луганська.
ОСОБА_7 та ОСОБА_4 отримали від директора ТОВ «Конард» ОСОБА_10, який не був обізнаний про злочинні наміри вказаних осіб, доступ до приміщення ТОВ «Конард» за адресою: м. Луганськ, вул. Кольцова, 20 та до «пос-терміналів» ТОВ «Конард», які обслуговуються в ПАТ КБ «Приватбанк» відповідно до договору екварійнгу.
В період часу з 23.08.2013 року по 27.08.2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4, через всесвітню мережу «Інтернет» отримували від невстановленої особи в електронному вигляді інформацію, яка міститься на магнітній полосі платіжної банківської картки невстановленого іноземного громадянина (ідентифікаційний номер, код держави, фамілія та ім'я власника картки, дата спливу строку дії картки, службовий код, інформація емітента). Після цього, використовуючи спеціальне програмне забезпечення - програму «PlasticCarderKit 2.0 Веtа», спеціальне обладнання - енкодери «МSR206u» та отриману інформацію здійснили для підроблення платіжних карток іноземних громадян шляхом запису отриманої інформації на магнітну полосу заздалегідь приготовленої картки.
Шляхом використання підроблених платіжних карток, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, маючи доступ до «пос-терміналів» ТОВ «Конард», провели 788 операцій (транзакцій) щодо перерахування грошових коштів з платіжних банківських карт іноземних громадян, емітентами яких є невстановлені банківські установи, на розрахунковий рахунок № 26000053709614 ТОВ «Конард», відкритий у ЛФ ПАТ КБ «ПриватБанк». Таким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вчинили несанкціоноване (без згоди володільця платіжної банківської картки) втручання в роботу автоматизованих систем з обслуговування платіжних карт ПС «Mastercard Int», що призвело до підробки інформації та спотворення процесу обробки даних (несанкціоноване перерахування грошових коштів). Вказані операції носять нелегітимний характер через спробу уникнення голосової верифікації власників карт.
В результаті вказаних незаконних дій, здійснено переказ грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Конард» № 26000053709614 в ПАТ «Приватбанк» у сумі 687639 грн. Після виконання здійснених операцій, вказані особи передали ОСОБА_10 касові чеки на проведені транзакції, що підтверджують переведення грошових коштів. Далі, 27 серпня 2013 року приблизно об 11 годині 00 хвилин бухгалтером підприємства ОСОБА_11 зараховані кошти за вказівкою ОСОБА_10 переведені на розрахунковий рахунок ТОВ «Конард» № 26008701340502, відкритий в Луганському відділенні ПАТ «ОТП Банк».
Далі, з метою заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами невстановлених осіб, які обліковуються на розрахункових рахунках банківських установ зарубіжних країн, вказані особи 14.09.2013 року прибули повторно до м. Луганська.
ОСОБА_7 та ОСОБА_4 отримали від директора ТОВ «Конард» ОСОБА_10, який не був обізнаний про злочинні наміри вказаних осіб, доступ до приміщення ТОВ «Конард» за адресою: м. Луганськ, вул. Кольцова, 20 та до «пос-терміналів» ТОВ «Конард», які обслуговуються в ПАТ «Приватбанк».
В період часу з 14.09.2013 року по 16.09.2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4, через всесвітню мережу «Інтернет» отримували від невстановленої особи в електронному вигляді інформацію, яка міститься на магнітній полосі платіжної банківської картки невстановленого іноземного громадянина (ідентифікаційний номер, код держави, фамілія та ім'я власника картки, дата спливу строку дії картки, службовий код, інформація емітента). Після цього, використовуючи спеціальне програмне забезпечення програму «PlasticCarderKit 2.0 Веtа», спеціальне обладнання - енкодери «МSR206u» та отриману інформацію здійснили підроблення платіжних карток іноземних громадян шляхом запису отриманої інформації на магнітну полосу заздалегідь приготовленої картки.
За період часу з 14.09.2013 року по 16.09.2013 року шляхом використання підроблених платіжних карток, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, маючи доступ до «пос-терміналів» ТОВ «Конард», провели 151 операцію (трансакцію) щодо списання грошових коштів з платіжних банківських карт невстановлених іноземних громадян з використанням карт американських банків: Fifth Third Bank, Те Cincinnati Ohio United States; JPMorgan Chase Bank N.A. Debit Columbus. OH United States of America; Capital one Bank (USA) National Association; Fifth Third Processing Inc. Wilmington; USAA Federal Saving Bank San Antonio United States; JP Morgan Electronic financial Services Inc, на розрахунковий рахунок № 26000053709614 ТОВ «Конард», відкритий в у ЛФ ПАТ КБ «ПриватБанк». Таким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вчинили несанкціоноване (без згоди володільця платіжної банківської картки) втручання в роботу автоматизованих систем з обслуговування платіжних карт ПС «Mastercard Int»», що призвело до підробки інформації та спотворення процесу обробки даних (несанкціоноване перерахування грошових коштів). Вказані операції носять нелегітимний характер через спробу уникнення голосової верифікації власників карт.
В результаті вказаних незаконних дій, здійснено переказ грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Конард» № 26000053709614 в ПАТ «Приватбанк» у сумі 111 600 грн. Після виконання здійснених операцій, вказані особи передали ОСОБА_10 касові чеки на проведені транзакції, що підтверджують переведення грошових коштів.
Далі, вказані особи 20.09.2013 року прибули повторно до м. Луганська.
ОСОБА_7 та ОСОБА_4 отримали від директора ТОВ «Конард» ОСОБА_10, який не був обізнаний про злочинні наміри вказаних осіб, доступ до приміщення ТОВ «Конард» за адресою: м. Луганськ, вул. Кольцова, 20 та до «пос-терміналів» ТОВ «Конард», які обслуговуються в ПАТ «Приватбанк».
Однак, 20 вересня 2013 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, злочинна діяльність вказаних осіб була припинена працівниками правоохоронних органів України.
Таким чином, в період 23 серпня 2013 року по 20 вересня 2013 року на території м. Луганська, в офісному приміщенні ТОВ «Конард» за адресою: м. Луганськ, вул. Кольцова, буд. 20, ОСОБА_4 діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_7, вчинили несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації, спотворення процесу обробки інформації, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також незаконні дії з платіжними картками, а саме: підробку, зберігання, використання платіжних карток, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 200 та ч. 2 ст. 361 КК України, свою вину визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, при цьому не відмовився від дачі показань.
Обвинувачений ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 200 та ч. 2 ст. 361 КК України, свою вину визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, при цьому не відмовився від дачі показань.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, та зазначені особи суду пояснили, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитані судом обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пояснили, що в обвинувальному акті, всі обставини скоєння ними злочинів вказані правильно. Фактичні обставини й докази, які було зібрано по кримінальному провадженню не оспорювали, крім того суду пояснили, що вони не заперечують скоєння кримінальних правопорушень за обставин, викладених у обвинувальному акті та дали покази відповідно цих обставин.
Крім матеріалів які характеризують ОСОБА_4 та ОСОБА_7, докази які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, не досліджувались судом, відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України, та проти цього не заперечували учасники процесу.
Таким чином, суд вважає вину обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень доведеною повністю, та дії як ОСОБА_4 так і ОСОБА_7 кваліфікує за ч. 2 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації, спотворення процесу обробки інформації, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 200 КК України як підробка, зберігання, використання платіжних карток, вчинена за попередньою змовою групою осіб, та вони підлягають відповідальності за вказаними статтями КК України;
Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, злочинів які скоїли ОСОБА_4 та ОСОБА_7, по ступені тяжкості їх віднесено законом до злочинів середньої тяжкості та тяжкого, особу обвинуваченого ОСОБА_4, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлені.
Особу обвинуваченого ОСОБА_7, який раніше не судимий, характеризується з позитивного боку, являється учасником бойових дій в Афганістані, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлені.
Виходячи із приведених обставин, відношення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_7, до скоєного, думку прокурора який приймав участь по справі, суд вважає, що на даний час виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_7, можливо без ізоляції їх від суспільства та призначення покарання у вигляді штрафу, та позбавлення волі з застосуванням ст. 75, 76 КК України з випробуванням, та покладенням на них певних обов'язків, вважаючи, що даного покарання буде достатньо для виправлення обвинувачених.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Грошові кошти, внесені у вигляді застав за ОСОБА_4 та ОСОБА_7, підлягають зверненню на користь держави, оскільки в матеріалах кримінальної справи наявні відповідні письмові заяви заставодавців, що вони не заперечують проти звернення застави в рахунок сплати відповідного покарання у вигляді штрафу.
Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10.12.2004 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займались діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину.
Оскільки вчинення злочинів ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не пов'язано із їх професійною діяльністю, тому додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не застосовується.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Судові витрати по справі за проведення дактилоскопічних експертиз та комп`ютерно - технічних експертиз в загальній суммі 4453,20 гривень, повинні бути стягнуті з обвинувачених в рівних частках на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись, ч. 3 ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочинів передбачених:
- частиною 2 статті 200 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 85 000, 00 гривень штрафу на користь держави.
- частиною 2 статті 361 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі та штрафу 85 000, 00 гривень на користь держави.
Відповідно до ч.3. ст. 72 КК України, основне покарання у вигляді штрафу у сумі 85 000, 00 гривень виконувати самостійно.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, встановивши йому випробування строком в 1 (один) рік, якщо він на протязі встановленого судом випробування не скоїть нового злочину та виконає обов`язки, які на нього покладає суд: повідомляти органам кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи або навчання.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним в скоєнні злочинів передбачених:
- частиною 2 статті 200 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 85 000 гривень штрафу на користь держави.
- частиною 2 статті 361 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі та штрафу 85 000, 00 гривень на користь держави.
Відповідно до ч.3. ст. 72 КК України, основне покарання у вигляді штрафу у сумі 85 000, 00 гривень виконувати самостійно.
Звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування основного покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, встановивши йому випробування строком в 1 (один) рік, якщо він на протязі встановленого судом випробування не скоїть нового злочину та виконає обов`язки, які на нього покладає суд: повідомляти органам кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили - у вигляді застави у сумі 80 000, 00 гривень, змінити на особисте зобов'язання.
Заставу сплачену за ОСОБА_4 заставодавцем у сумі 80 000, 00 гривень, зарахувати в рахунок сплати штрафу на користь держави.
Запобіжний захід ОСОБА_7, до набрання вироком законної сили - у вигляді застави у сумі 80 000, 00 гривень, змінити на особисте зобов'язання.
Заставу сплачену за ОСОБА_7 заставодавцем у сумі 80 000, 00 гривень, зарахувати в рахунок сплати штрафу на користь держави.
Речові докази - документи долучені до матеріалів справи - залишити в матеріалах справи.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних частках судові витрати в загальній сумі 4453,20 гривень по 2226,60 гривень з кожного, за проведені: дактилоскопічну експертизу, відповідно до довідки - рахунка № 339 від 12.09.2013 року; дактилоскопічну експертизу, відповідно довідки - рахунка №377 від 03.10.2013 року; комп`ютерно - технічну експертизу, відповідно довідки - рахунка №75 від 08.11.2013 року; комп`ютерно - технічну експертизу, відповідно довідки - рахунка №78 від 13.11.2013 року.
Вирок може бути оскаржений, з урахуванням вимог ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.
СУДДЯ: В.І. ЛУГАНСЬКИЙ