10.1
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2193/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Олейнік О.О.,
за участю сторін:
представника позивача: не прибув,
відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1729,80 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
27 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1729,80 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області з 10.10.1995, працює за спрощеною системою оподаткування та є платником страхових внесків.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
В порушення зазначеного закону відповідач не в повному обсязі сплачує страхові внески, у зв'язку з чим станом на момент подання адміністративного позову за відповідачем рахується недоїмка по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 1729,80 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем недоїмки позивач звернувся з позовом до суду.
Таким чином, позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1729,80 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Відповідач - ОСОБА_1 взятий на облік в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області як платник єдиного внеску 10.10.1995 за №12-11-11-1591 (а.с.6).
Станом на момент подання адміністративного позову заборгованість відповідача по доплаті до мінімального страхового внеску складає 1792,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника та повідомленням - розрахунком (а.с.5,7).
10 січня 2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області була винесена вимога про сплату боргу № Ф 5222 на суму 1729,80 грн., у тому числі недоїмка - 1729,80 грн. (а.с.8). Вказану вимогу направлено відповідачу, однак на адресу ПФУ повернувся конверт за закінченням терміну зберігання (а.с.9).
Відповідач суму боргу, зазначену у вимозі, у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня отримання вимоги не оскаржив, борг у повному обсязі не сплатив.
Правовідносини, пов'язані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011 року, регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, борг по сплаті недоїмки по страховим внескам у відповідача виник до 01.01.2011, тому, в даному випадку потрібно застосовувати норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (із змінами) (далі - Закон № 1058-ІV).
Згідно з п.5 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин у 2010 році) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Частиною 3 статті 15 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Законом України від 08.07.10 № 2461 «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду.
Для платників фіксованого податку пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13 лютого 1998 №129/98-ВР встановлено порядок перерахування з фіксованого податку відрахувань до ПФУ, а саме: до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами.
До введення в дію Закону України від 08.07.2010 р. № 2461 «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування.
Починаючи з липня 2010 року Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 р. № 2461 встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058, тобто мінімального страхового внеску, а саме: за липень-вересень 2010 року - по 294,82 грн. щомісяця; за жовтень-листопад 2010 року - по 301,12 грн. щомісяця; за грудень 2010 року - 306,10 грн.
Як вбачається з картки особового рахунку платника, розмір заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску за період з липня по грудень 2010 року складає 1729,80 грн., тобто нараховані внески до 01.01.2011.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6. ст.20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
Пунктом 6 частини 2 стаття 17, частиною 6 статті 20 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з ч.3 ст.106 Закону № 1058-ІV страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до ч.15 ст.106 Закону № 1058-ІV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Як вбачається із матеріалів справи, загальна сума заборгованості по сплаті внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з липня по грудень 2010 року становить 1729,80 грн.
Зазначений борг до теперішнього часу відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не перерахований, вимога про сплату боргу № Ф 5222 від 10 січня 2014 року у встановленому законом порядку не оскаржена.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1729,80 грн. є доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1729,80 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і.к.НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347; код ЄДРПОУ 21792407) заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1729,80 грн. (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять гривень 80 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Н.В. Кравцова