АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Винту Ю.М., Лисака І.Н.,
Секретаря: Ковальчук Н.О.
З участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєдналася ОСОБА_3, на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 жовтня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2013 року ОСОБА_1 подав позов до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства.
Посилався на такі обставини.
З відповідачкою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 01 лютого 2012 року.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 серпня 2013 року шлюб між ними розірвано.
Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківство якого він оспорює.
В свідоцтві про народження дитини ОСОБА_4, виданого 21 березня 2012 року відділом РАЦС Чернівецького міського управління юстиції, він записаний батьком дитини.
З відповідачкою він почав проживати разом з серпня 2011 року. З її слів дитина народилася семимісячною. Забираючи дружину з пологового будинку, він дізнався, що дитина народилася повністю доношеною.
Вважає, що малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не є спільною дитиною його з ОСОБА_3
Згодом сама ОСОБА_3 висловилася про те, що він не є батьком ОСОБА_4, що спонукало його до подачі позову до суду.
___________________________________________________________________________________________________________
Провадж. №22-ц-794/37/2014 р. Головуючий у першій інстанції Войтун О.Б.
Категорія: 46/49 Доповідач: Заводян К.І.
Просив суд задовольнити позов про оспорювання його батьківства щодо малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та виключити відомості про нього, як батька дитини, з актового запису про народження дитини ОСОБА_4, за №619, вчиненого 20 березня 2012 року відділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецького міського управління юстиції.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 жовтня 2013 року ОСОБА_1 в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка приєдналася до його апеляційної скарги, просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вважають рішення суду незаконним і необґрунтованим.
Судом порушені вимоги п.3 ч.6 ст.130 ЦПК України. Суд не взяв до уваги, що ОСОБА_3 визнала позов.
Суд не призначив генетичну експертизу для визначення спорідненості дитини і батька, як це передбачено п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року.
Просять призначити в даній справі судову генетичну експертизу для визначення кровної спорідненості між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.
Відповідно до вимог част. 1 ст. 143, част.1 ст.145 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 04 грудня 2013 року у даній справі було призначено судову генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського бюро судово-медичної експертизи. Провадження у справі зупинено.
Незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ні 24 січня 2014 року, ні 14 березня 2014 року на експертизу не з'явилися.
24 березня 2014 року Київське міське бюро судово-медичної експертизи повідомило про неможливість проведення експертизи і повернуло ухвалу апеляційного суду від 04 грудня 2013 року без виконання.
Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ухилилися від проведення судової генетичної експертизи, проявляючи бездіяльність. Клопотань про примусовий привід на проведення експертизи сторони не заявляли.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд вірно виходив з того, що част. 1, 2 ст.136 Сімейного кодексу України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Судом вірно встановлено, що 01 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, який рішенням Першотравневого районного суду від 28 серпня 2013 року розірвано.
Від шлюбу народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В свідоцтві про народження дитини ОСОБА_4, виданого 21 березня 2012 року відділом РАЦС Чернівецького міського управління юстиції, ОСОБА_1 записаний батьком дитини.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
ОСОБА_1 не надав доказів про відсутність кровного споріднення між ним та дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд не може взяти до уваги доводи апелянтів про те, що ОСОБА_3 визнала позов ОСОБА_1 В судові засідання ОСОБА_3 не з'являється і вказана обставина нею особисто не підтверджена.
Крім того, відповідно до част.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В даному випадку визнання відповідачкою позову порушує права та інтереси малолітнього ОСОБА_4.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєдналася ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: