УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

09 квітня 2014 року Справа № 803/717/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представників позивача Пасенка С.А., Кацевича В.К.,

представника відповідача Кушнір Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (далі - позивач, підприємство, ТзОВ «ТД «Аванта») звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - відповідач, інспекція, Луцька ОДПІ) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03 квітня 2014 року №1217-25.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову в якому просить суд зупинити дію податкової вимоги від 03 квітня 2014 року №1217-25 (а.с.10-12).

Клопотання обґрунтовано тим, що податкова вимога є очевидно протиправною та винесена з пропуском 1095-денного строку звернення стягнення на податковий борг. Крім того, на думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та законним інтересам підприємства до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки стягнення податкового боргу у розмірі 802 891,29 грн призведе до зупинення торгівельної діяльності.

Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що податковий орган прийняв рішення та має на меті описати майно в податкову заставу і тому підприємство фактично позбавлено можливості реалізовувати товари, в тому числі, які швидко псуються. Балансова вартість товару в магазинах ТзОВ «ТД «Аванта» складає 989 056,39 грн, а податковий борг становить 802 891,29 грн, тобто його стягнення призведе до припинення торгівельної діяльності позивача. Також зазначили, що у разі порушення умов податкової застави (наприклад, реалізація товарів, які швидко псуються) підприємство буде змушено сплачувати штрафні санкції. З цих підстав уточнили вимоги клопотання та просили суд заборонити Луцькій ОДПІ здійснювати дії з опису майна в податкову заставу згідно податкової вимоги від 03 квітня 2014 року №1217-25.

Представник відповідача, суб'єкта владних повноважень, заперечила проти задоволення клопотання та пояснила, що за правилами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Отже, вжиття інспекцією заходів, щодо стягнення податкового боргу можливе лише з 03 червня 2014 року, тому не існує небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, яка відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України буде розглянута протягом місячного строку. Щодо податкової застави пояснила, що предметом спору у даній справі є оскарження податкової вимоги, а не дій податкового органу щодо опису майна в податковому заставу, тому немає підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, на сьогоднішній день опис майна не здійснений.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як визначено частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області 03 квітня 2014 року винесена податкова вимога від 03 квітня 2014 року №1217-25 якою повідомлено, що за ТзОВ «ТД «Аванта» станом на 02 квітня 2014 року рахується податковий борг у розмірі 802 891,29 грн.

Зі змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову слідує, що позивач посилається на очевидну протиправність податкової вимоги Луцької ОДПІ від 03 квітня 2014 року №1217-25, а також про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, яка, на думку представника позивача, полягає в забороні реалізації підприємством продукції з малим терміном зберігання, що призведе до її псування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу третього пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України, у разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Отже, можливо дійти висновку, що у разі опису в податкову заставу готової продукції, позивач матиме право реалізовувати її без згоди податкового органу з дотриманням вимог пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України (продаж за звичайними цінами, спрямування доходу на виплату заробітної плати, ЄСВ та погашення податкового боргу). Зазначене, на думку суду, спростовує доводи представників товариства, що у разі опису майна в податкову заставу продукція буде зіпсована.

Щодо інших доводів представників ТзОВ «ТД «Аванта» про опис майна підприємства в податкову заставу, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є оскарження податкової вимоги, а не дій (рішень) податкової інспекції щодо опису майна в податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З аналізу вищезазначеної норми Податкового кодексу України слідує, що реалізація контролюючим органом права на опис майна в податкову заставу не пов'язується з винесенням податкової вимоги. Натомість, єдиною підставою для вжиття таких заходів є юридичний факт - несплата у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання (самостійно задекларованого або нарахованого податковим органом).

Тобто, вирішення спору про правомірність податкової вимоги не вплине на оцінку правомірності дій Луцької ОДПІ щодо реалізації права на опис майна в податкову заставу, оскільки податковий орган вправі здійснювати такий опис без винесення податкової вимоги, а лише на підставі рішення керівника контролюючого органу (пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України), яке позивач вправі оскаржити в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що дії Луцької ОДПІ щодо опису майна ТзОВ «ТД «Аванта» в податкову заставу становлять окрему процедуру реалізації Луцькою ОДПІ податкового контролю, яка не пов'язана з предметом спору у даній справі - оскарженням податкової вимоги, а тому відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Луцькій ОДПІ здійснювати опис майна в податкову заставу.

Крім того, суд зазначає, що за правилами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Тому, вжиття інспекцією заходів, щодо стягнення податкового боргу можливе лише з 03 червня 2014 року, а, відтак, на думку суду, не існує небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, яка відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України буде розглянута судом протягом місячного строку.

Також посилання представника позивача на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, зокрема на пропуск строків його прийняття, неправильного застосування норм матеріального права, не приймається судом до уваги, оскільки надання правової оцінки податковій вимозі від 03 квітня 2014 року №1217-25 буде надаватися під час розгляду справи по суті.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» та його представник у судовому засіданні не довели суду існування підстав для вжиття заходів вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які передбачені частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 117, 118, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03 квітня 2014 року №1217-25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст ухвали виготовлений 10 квітня 2014 року.