Справа №437/1429/14-ц
Провадження №2/437/1348/14
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 13» березня 2014 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого: судді - Кравченко Н.О.
при секретарі - Савченко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, за участю третьої особи: ОСОБА_1, про звільнення майна з-під арешту,
встановив:
ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до суду з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, в якому в обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що вказане виконавче провадження закрито 23.03.2013 року у зв'язку з мешканням боржниці в Жовтневому районі, а повторно відкрито в Жовтневому відділі державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, а арешт накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 грудня 2011 року в рамках виконавчого провадження №27281506, не скасований, що унеможливлює подальшу роботу стягувача по реалізації іпотечного майна.
Таким чином, позивач просить звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 05 жовтня 2005 року за реєстровим № 3448 та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за реєстраційним № 857767 та передана в іпотеку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії на підставі іпотечного договору від 05.10.2005 року, накладеного постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 грудня 2011 року в рамках виконавчого провадження №27281506.
Представник позивача в судовому засіданні присутнім не був, подав заяву про підтримку позовних вимог та слухання справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні представник відповідача присутнім не був, надав суду заяву якою у задоволенні позову не заперечував.
Третя особа, ОСОБА_1, присутньою не була у судовому засіданні , надала суду заяву якою у задоволенні позову не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого е позивач та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким третя особо ОСОБА_1 отримала 15 000 доларів США у кредит /а.с. 19-23/.
Квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 05 жовтня 2005 року за реєстровим № 3448 та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за реєстраційним № 857767 та передана в іпотеку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії на підставі іпотечного договору від 05.10.2005 року /а.с. 27-31/.
Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 грудня 2011 року в рамках виконавчого провадження №27281506, на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири,- накладено арешт /а.с. 32-33/.
Відповідно до вимог статей 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення реального виконання рішення, державним виконавцем може бути накладений арешт і звернено стягнення тільки на майно боржника.
Представником позивача пояснено, а сторонами підтверджено, те, що вказане виконавче провадження закрито 23.03.2013 року у зв'язку з мешканням боржниці в Жовтневому районі, а повторно відкрито в Жовтневому відділі державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, а арешт накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 грудня 2011 року в рамках виконавчого провадження №27281506, не скасований, що унеможливлює подальшу роботу стягувача по реалізації іпотечного майна.
У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодававцем своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна іпотекодавця, заставленого на вказаних нижче умовах. У разі одно часового виникнення права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог вони підлягають задоволенню за кредитним договором.
У зв'язку з тим, що з накладенням вищезазначеного арешту позивач позбавлений можливості застосування переважного права задоволення своїх вимог, передбаченого іпотечними договорами, то звернулося до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 та ст.19 Закону України «Про заставу» якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін. За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у незавершеного виконавчого провадженнях арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.
Згідно зі ст. 585 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. В силу застави заставодержатель має переважне право перед іншими кредиторами.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 05 жовтня 2005 року за реєстровим № 3448 та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за реєстраційним № 857767 та передана в іпотеку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії на підставі іпотечного договору від 05.10.2005 року, -є іпотечним майном, яке передано банку в іпотеку в якості забезпечення повернення кредитних коштів ОСОБА_1, тобто, відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» має переважно право перед іншими особами задовольнити забезпечені вимоги за рахунок предмета іпотеки, з урахуванням того, що на даний час банк проводить дії по добровільній реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення суми боргу, позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про звільнення з-під арешту нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 05 жовтня 2005 року за реєстровим № 3448 та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за реєстраційним № 857767, на яку Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 грудня 2011 року в рамках виконавчого провадження №27281506, накладено арешт та оголошено заборону відчуження,- є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позивачем не заявлені вимоги про відшкодування судового збору, у суду відсутні підстави для покладення витрат на відповідачів, разом з тим суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися в подальшому з заявою для вирішення питання про розподіл судових витрат.
Керуючись до ст. 18 та ст.19 Закону України «Про заставу» , ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 3 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 88, 213, 215, 226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, за участю третьої особи: ОСОБА_1, про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 05 жовтня 2005 року за реєстровим № 3448 та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за реєстраційним № 857767 та переданої в іпотеку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії на підставі іпотечного договору від 05.10.2005 року, накладеного постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 грудня 2011 року в рамках виконавчого провадження №27281506.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Н.О. Кравченко