ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 21/555 | 21.01.08 |
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю «Шовковий путь» |
До | Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофздравниця» |
Про | визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності |
Суддя Шевченко Е.О. |
Представники: |
Від позивача Від відповідача | Ткаченко Р.В. Малева Ю.К. | - представник - представник | (дов. від 28.09.07р.) (дов. №23/11-3 від 23.11.07р.) |
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шовковий путь» (далі по тексту позивач) до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофздравниця»(далі по тексу відповідач) про визнання дійсним Договору купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р., визнання за позивачем права власності на незавершене будівництвом нерухоме майно, а саме: спальний корпус на 210 місць та їдальню на 600 місць, розташоване за адресою: Алупкінське шосе, 15, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим на земельній ділянці 0,9 га, за Договором купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу №0104034/2004-25, предметом якого стало незавершене будівництвом нерухоме майно. Вказаний Договір на підставі ст. 657 Цивільного кодексу України підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У зв»язку з тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення Договору, а також враховуючи те, що Договір сторонами виконаний, позивач просить суд на підставі ст. 220 Цивільного кодексу України визнати його дійним та з огляду на ст. 328 Цивільного кодексу України визнати за ним право власності на незавершене будівництвом нерухоме майно - спальний корпус на 210 місць та їдальню на 600 місць, розташоване за адресою: Алупкінське шосе, 15, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим на земельній ділянці 0,9 га.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому відповідач вказує, що у разі недотримання вимог стосовно реєстрації правочину у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов»язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже немає юридичної сили та не може породжувати для сторін прав та обов»язків. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано суду доказів того, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення Договору.
Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 27.11.2007р., 05.12.2007р., 12.12.2007р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
09 липня 2004р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Шовковий путь»та Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофздравниця»підписано Договір купівлі-продажу №0104034/2004-25.
Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач зобов»язується передати у власність позивача об»єкт незавершеного виробництва спального корпусу на 210 місць з їдальнею на 600 місць –корпуси літ. «П»загальною площею 1 055,1 кв.м. і літ. «Р»загальною площею 1 691,9 кв.м., який розташований за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гаспра-3Ф, вул. Алупкінське шосе, №15, на земельній ділянці 0,9700 га.
Пунктом 2.4. та 2.5. Договору визначено, що продаж об»єкту здійснюється за ціною, що становить 1 500 000,00 грн. Покупець (позивач по справі) додаткового до ціни продажу об»єкту компенсує Продавцю (відповідачеві по справі) витрати, пов»язані з підготовкою об»єкта до продажу.
Згідно з п. 2.8. Договору позивач зобов»язується сплатити кошти, які вказані в пп. 2.4., 2.5. цього Договору протягом 5 (п»яти) календарних днів, починаючи з дня підписання цього Договору.
Згідно з підпунктом 3.1.1. Договору відповідач зобов»язується протягом 5 (п»яти) календарних днів з моменту повної сплати ціни продажу об»єкту та компенсації витрат, передати об»єкт позивачеві у власність та передати позивачеві документи, що є у відповідача, пов»язані з об»єктом.
Отже, за своєю правовою природою вказаний вище Договір є договором купівлі-продажу нерухомого майна.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно з ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Отже, на підставі ст.ст. ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 210, ст. 657 Цивільного кодексу України Договір купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р. підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Судом встановлено, що сторонами не здійснено нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору.
Частиною 1 ст. 220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
У відповідності до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.
З огляду на зазначене, сторони нікчемного правочину не зобов»язані виконувати його умови, одна сторона має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій навіть тоді, коли він судом не визнаний недійсним.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.
Виходячи з того, що Договір купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р. нотаріально не посвідчений, у відповідності до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України він є нікчемним, а отже згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України не покладає на сторін ніяких зобов»язань.
Однак, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Так, зокрема, частиною 2 ст. 220 цього Кодексу передбачено, що, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Таким чином, для визнання Договору дійсним суду необхідно з»ясувати наявність досягнення сторонами згоди всіх істотних умов Договору, наявність повного або часткового виконання Договору та факт ухилення стороною від його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст. 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Проаналізувавши текст Договору купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р., судом встановлено, що сторонами узгоджено всі істотні умови, необхідні для даного виду договору, в нього відображений предмет, ціна, строк його дії.
Що стосується виконання Договору, то як свідчать матеріали судової справи згідно Акту прийому-передачі від 13.07.2004р. до Договору купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р. відповідач передав, а позивач прийняв об»єкт незавершеного будівництва спального корпусу на 210 місць з їдальнею на 600 місць, розташованого за адресою: вул. Алупкінське шосе, 15, смт. Гаспра, м. Ялта, АРК.
Докази того, що позивач здійснив оплату за об»єкт купівлі-продажу матеріали справи не містять.
Вказане дає підстави суду стверджувати, що сторони частково виконали умови Договору.
Разом з тим, позивач, вказуючи на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення Договору, не надав жодного доказу на підтвердження цих доводів.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, враховуючи те, що ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України пов»язує визнання нікчемного правочину дійсним з обов»язкою наявністю всіх визначених статтею умов, а саме: узгодження сторонами всіх істотних умов договору, повне або часткове виконання договору, ухиляння однією із сторін від нотаріального посвідчення договору; з огляду на відсутність доказів ухиляння відповідача від нотаріального посвідчення Договору, підстав для визнання Договору купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р. немає.
Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У зв»язку з тим, що Договір купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р. судом не визнаний дійсним, підстави для набуття позивачем права власності на незавершене будівництвом нерухоме майно, а саме: спальний корпус на 210 місць та їдальню на 600 місць, розташоване за адресою: Алупкінське шосе, 15, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим на земельній ділянці 0,9 га, відсутні.
Інших доказів стосовно підстав набуття позивачем у власність зазначеного об»єкту ним не наведено.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
2. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.
Суддя | Шевченко Е.О. |