Справа № 437/12294/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого: судді - Кравченко Н.О.,

при секретарі - Савченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, третя особа ОСОБА_3 про стягнення суми грошових коштів, як безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, третя особа ОСОБА_3 про стягнення суми грошових коштів, як безпідставно набутого майна. В обґрунтування позову зазначив, що в серпні 2008 року позивач з метою придбання заставного майна, що знаходиться в іпотеці у відповідача, звернувся до останнього. Із наданого йому списку майна, що підлягає реалізації, більш всього позивача зацікавив приватний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Було отримано узгодження з кредитним комітетом з проблемних кредитів Луганської обласної дирекції ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» на продаж будинку та позивачу надали протокол, яким було затверджено можливість укладання договору відступлення вимог, що до боргу за кредитним договором № 014/0043/82/93664 від 15.09.2006 року за 100 000,00 гривень. В той же день, а саме 25.09.2008 року в касі Луганської обласної дирекції позивач заплатив гарантійний внесок в сумі 5 800 доларів США та отримав від ОСОБА_5 ключі від будинку та копії документів на нього. 26.09.2008 року позивач переїхав до будинку де мешкає на час звернення до суду із позовом. Після вселення в будинок позивач зробив ремонт та погасив комунальні послуги.

29.04.2012 року позивач отримав лист від ОСОБА_3 в якому останній повідомив про те, що він придбав на прилюдних торгах будинок і є його власником.

02.07.2012 року та 17.08.2012 року позивач звертався до відповідача із заявами про повернення зайво сплачених коштів в сумі 5800.00 доларів США, але отримав відмову про повернення грошових коштів.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти в сумі 46359,40 грн., що є гривневим еквівалентом 5800 доларів США, як безпідставно набуте майно.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач надав суду заперечення проти задоволення позовних вимог, в яких зазначив, що ОСОБА_6 за кредитним договором № 014/0043/82/93664 від 15.09.2006р. АТ «Райффайзен Банк Аваль» надано кредитні кошти у сумі 12 000 доларів США під заставу житлового будинку у АДРЕСА_1. У зв'язку із невиконанням позичальником умов, укладеного кредитного договору, Банк звернувся до Алчевського міського суду із заявою про видачу судового наказу № 14-12/5711 від 09.08.07 року про стягнення з ОСОБА_6 кредитної заборгованості. Відділом ДВС Алчевського міського Управління юстиції винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2007р. (ВП 3190595) з примусового виконання судового наказу № 2н-512 виданого 19.09.2007р. про стягнення з ОСОБА_6 на користь відповідача боргу 15 245,87 доларів США та 15,00 грн.

25.07.2008р. державним виконавцем описано та арештовано житловий будинок у АДРЕСА_1 про, що складено акт опису й арешту майна.

Позивач 25 вересня 2008 року особисто вніс у касу Банку грошові кошти у сумі 5 800 доларів США на погашення кредитної заборгованості третьої (по відношенню до нього) особи.

Відповідач зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності для оскарження своїх дій у судовому порядку, встановлений ст. 257 ЦК України, вважає, що відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, зробленою до винесення рішення судом, є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, підтримав письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

15.09.2006 р. між АТ Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 014/0043/82/93664, яким ОСОБА_6 було надано кредитні кошти у сумі 12 000,00 доларів США під заставу житлового будинку у АДРЕСА_1. (а.с.8, 71-72).

У зв'язку із невиконанням позичальником умов, укладеного кредитного договору, Банк звернувся до Алчевського міського суду із заявою про видачу судового наказу № 14-12/5711 від 09.08.07 року про стягнення з ОСОБА_6 кредитної заборгованості.

16.11.2007 р. відділом ДВС Алчевського міського Управління юстиції винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 3190595) з примусового виконання судового наказу № 2н-512 виданого 19.09.2007р. про стягнення з ОСОБА_6 на користь відповідача боргу 15 245,87 доларів США та 15,00 грн.(а.с.48).

25.07.2008р. державним виконавцем описано та арештовано житловий будинок у АДРЕСА_1 про, що складено акт опису й арешту майна (а.с.50-51).

Матеріалами справи підтверджується, що 25 вересня 2008 року позивач особисто вніс у касу відповідача грошові кошти у сумі 5 800 дол. США на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_6 (а.с.18).

У матеріалах справи відсутні докази, що позивач зробив вказані дії всупереч власній волі, під примусом відповідача або іншої особи.

На час перерахування грошових коштів у позивача були відсутні грошові зобов'язання перед відповідачем та підстави для перерахування грошових коштів.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до положень ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для

ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що суду не доведено обґрунтованості щодо безпідставності набуття майна відповідачем.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст.. 261 ЦК України 1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.3., 4 ст. 257 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем було надано до суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Представник позивача вважав строк позовної давності не пропущеним, оскільки позивач дізнався про порушення свого права він дізнався з листа від третьої особи ОСОБА_3 від 29.04.2012 року, що підтверджено матеріалами справи (а.с.3). тобто строк звернення до суду позивачем не порушений.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з

другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові

витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати

присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених

позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини

позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

у зв'язку з вищевикладеним судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 212, 215 ЦПК України ст. 256, 257, 1212 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, третя особа ОСОБА_3 про стягнення суми грошових коштів, як безпідставно набутого майна - відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено 23 грудня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська апеляційної скарги протягом 10-днів з дня його проголошення.

Суддя Н.О.Кравченко