КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.12.2008                                                                                           № 7/142

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Зубець Л.П.

 при секретарі:           Камінська Т.О.

 За участю представників:

 від позивача - Гудим Н.В.(довіреність № 05/Ю від 11.04.2008 р.)

відвідповідача   - не з’явився

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тіва"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2008

 у справі № 7/142 (Скорик  Н.О.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Авілон"

 до                                                   Приватного підприємства "Тіва"

              

             

 про                                                  стягнення 19432,13 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “Авілон” звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства „Тіва” про стягнення 8336,90 грн. боргу, 2758,33 грн. пені, 8336,90 грн. штрафу та судових витрат.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2008 р. у справі № 7/142 вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто з відповідача 8336,90 грн. боргу, 298,29 грн. пені, 8336,90 грн. штрафу, 169,72 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

Часткова відмова в задоволенні позовних вимог мотивована тим, що відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, отже стягненню підлягає сума, обмежена законодавством.  

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постановити ухвалу, якою скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2008 р. та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи. Колегія суддів відхилила клопотання відповідача, викладене в телеграмі, оскільки в попереднє судове засідання представник відповідача також не з’явився та не повідомив про причини нез’явлення, крім того, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували неможливість його представника з’явитися в судове засідання. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем 20.07.2007 р. було укладено договір купівлі-продажу № 29 ЧР-ЭГ-000000000768 (далі - Договір), відповідно до    п. 1.1. якого Продавець (позивач) зобов’язаний передати у власність, а Покупець (відповідач) зобов’язаний прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Найменування товару, асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначаються в додатку до Договору або в прибутково-видаткових документах, які є невід’ємною частиною даного Договору (п. 1.3. Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено продукцію згідно видаткових накладних № 29-ЧР-РН-000000011599 від 26.11.2007 р. на суму          2433,10 грн., № 29-ЧР-РН-000000012656 від 24.12.2007 р. на суму        5903,80 грн. (копії накладних містяться в матеріалах справи), на загальну суму 8336,90 грн.

Поставлена продукція відповідачем отримана, що підтверджується підписами уповноважених осіб на видаткових накладних та довіреностями.

Згідно п. 2.2. Договору оплата здійснюється протягом трьох тижнів з моменту відпуску товару.

Всупереч даному пункту Договору, відповідач на дату подання позову до місцевого господарського суду за поставлену продукцію не розрахувався.

Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що розмір основного боргу відповідача на дату подання позову становить 8336,90 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач належним чином своїх обов’язків не виконав, суму основного боргу не сплатив.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 8336,90 грн.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період: по накладній від 26.11.2007 р. з 17.12.2007 р. по 11.03.2008 р., по накладній від 24.12.2007 р. з 14.01.2008 р. по 11.03.2008 р. в розмірі 2758,33 грн., та штрафу в розмірі 8336,90 грн.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 298,29 грн.

Згідно п. 5.3. Договору при простроченні строків розрахунків за отриманий товар, зазначених в п. 2.2. Договору, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 100 % від вартості неоплаченої продукції.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 8336,90 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2008 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Тіва” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2008 р. у справі № 7/142 залишити без змін.

Справу  № 7/142 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Зубець Л.П.

 04.12.08 (відправлено)