ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" грудня 2008 р. Справа № 35/395-08
вх. № 7495/5-35
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Синиченко Р.Ю., доручення №121 від 01.09.2008р. відповідача - Котихін В.Є., дов. №01-28/1914 від 26.12.2007р.
розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство 16355" м. Харків
до Зміївська районна державна адміністрація м. Зміїв
про скасування розпорядження голови Зміївської райдержадміністрації № 598
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Харківське автотранспортне підприємство 16355” звернулось до суду з позовом до Зміївської районної державної адміністрації, про скасування розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації № 598 від 10.07.2007р. „Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 19.05.06р. № 382 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди Відкритого акціонерного товариства „Харківське автотранспортне підприємство 16355” на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст” та надання цієї земельної ділянки в оренду”.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і надав суду уточнену позовну заяву, у якій просить визнати недійсним розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації № 598 від 10.07.2007р. „Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 19.05.06 № 382 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди Відкритого акціонерного товариства „Харківське автотранспортне підприємство 16355” на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст” та надання цієї земельної ділянки в оренду”. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що розпорядження № 598 від 10.07.2007р., винесене відповідачем на підставі неправомірного протесту прокурору Зміївського району від 06.07.07 № 762 на розпорядження № 382 від 19.05.06р., є неконституційним, а тому незаконним, та таким, що порушує норми діючого законодавства України.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав раніше викладені у відзиві на позов заперечення проти позовних вимог. Зокрема, відповідач висловлює згоду з протестом прокурора, вказує на те, що земельна ділянка, яка планується для відводу позивачу загальною площею 0,4029га згідно розпорядження № 598 складається з двох окремих земельних ділянок, які не межують одна з одною. Відповідач зазначає, що вказаним розпорядженням позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою в тому числі із земель Зміївського держлісгоспу Задонецького лісництва які є землями лісового фонду, у зв’язку з чим позивачем порушено порядок зміни цільового використання частини земельної ділянки який передбачено ст. 20 Земельного кодексу України. Також відповідач зазначає, що у технічній документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки знаходиться висновок Задонецької сільської ради про можливість оформлення права оренди на земельну ділянку площею 0,4029 га. Зазначений висновок без врахування інтересів територіальної громади виданий одноособово головою сільської ради. Це суперечить ч. 1 п. б (делеговані повноваження) підпункту 9, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування. Відповідач вважає, що позивачем навмисно не подано документацію на експертизу з метою невиконання робіт з розроблення проекту відведення земельної ділянки. Подання технічного звіту на експертизу до Харківського обласного управління земельних ресурсів відповідач вважає обов’язковим. На підставі наведеного відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову до Зміївської райдержадміністрації.
Відповідач надав клопотання від 18.11.2008р. про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки розгляд даної справи не відноситься до компетенції Господарського суду Харківської області. Суд розглянув заявлені клопотання і вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно ч.2 ст.12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів. Відповідно до пункту 1 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. №3.2.-2005 "Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними та господарськими судами", справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Таким чином, якщо спором у справі є право користування (власності), зокрема, відновлення порушеного права зі сторони третіх осіб, тобто існує спір про право, це виключає розгляд такої справи в порядку адміністративного судочинства. Отже, враховуючи вищенаведене, даний спір про визнання недійсним розпорядження № 539 от 15.10.2004р. підвідомчий господарському суду.
Представник відповідача надав до суду клопотання від 18.11.2008р. про зупинення провадження у справі в порядку п.1 ст.79 ГПК України до винесення рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-1509/07 про скасування розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації. При розгляді цього клопотання суд враховує, що згідно п.1 ст. 79 господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Недійсність розпорядження (предмет позову у справі, що розглядається) у разі задоволення позовних вимог матиме наслідком визнання відсутності юридичної сили цього акту з моменту його прийняття. А скасування дії акту (предмет спору у справі № 2а-1509/07) має правові наслідки виключно на майбутнє. Виходячи з цього спір, що розглядається є первісним по відношенню до спору по справі № 2а-1509/07. Відтак, клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
Сторони в судовому засіданні звернулися до суду із клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши додані до справи письмові докази суд встановив наступні фактичні обставини справи.
Позивач звернувся до Зміївської районної державної адміністрації Харківської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,4029 га., в т.ч. забудовані землі, із земель рекреаційного призначення на території Задонецької сільської ради для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст”.
Розпорядженням № 539 від 15.10.2004р., відповідач надав позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст” із земель Зміївського держлісгоспу Задонського лісництва (виділ 5, квартал 183) та запасу на території Задонецької сільської ради та зобов’язав позивача замовити розробку проекту та розроблену технічну документацію подати на розгляд до райдержадміністрації.
На виконання Розпорядження від 15.10.2004р. № 539 Фірмою „Промінь” та СПД ФО Солдатенко В.В. за дорученням позивача було виготовлено:
- технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди позивача на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст” на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області;
- технічну документацію з нормативно грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки.
Відповідно до п.4 Пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди позивача на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст” на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області при виконанні землевпорядних робіт розробником було прийняте рішення про необхідність складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, а не проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як це передбачено дозволом райдержадміністрації. Таке рішення розробник прийняв керуючись Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок:
- межі земельної ділянки визначено в натурі (на місцевості), ділянка надається в оренду без змін її цільового призначення;
- мається технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки бази відпочинку „Автомобіліст” АТП-16355 з актом обстеження і погодження меж землекористування та рішеннями про надання земельних ділянок.
Технічною документацією передбачено надати позивачу для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст” в оренду земельні ділянки загальною площею 0,4029 га.
При польовому обстеженні комісійно в присутності представників землекористувача, місцевої ради і суміжних землекористувачів/землевласників встановлено в натурі (на місцевості) та погоджено зовнішні межі землекористування, про що складено відповідний звіт. Даний технічний звіт з урахуванням висновків Зміївського районного відділу земельних ресурсів, відділу містобудування та архітектури Зміївської районної державної адміністрації, Задонецької сільської ради, після проходження державної землевпорядної експертизи по об’єктах, які їй підлягають, служить основою для прийняття розпорядження Зміївською райдержадміністрацією про надання земельної ділянки в оренду.
Позивач 17.11.2005р. звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та надання в оренду цієї земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст”.
Відповідач своїм розпорядженням № 382 від 19.05.2006р. затвердив позивачу технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 0,4029 га, в т.ч. 0,4029 га забудовані землі, із земель рекреаційного призначення та території Задонецької сільської ради для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст” та надав в оренду цю земельну ділянку терміном на 25 років. Також відповідач зобов’язав позивача підготувати та зареєструвати договір оренди земельної ділянки.
Прокурор Зміївського району Харківської області, юрист І класу Патлатюк С.О. 06.07.2007р. вніс протест № 762вих07 на розпорядження №382, у якому вимагав скасувати це розпорядження через порушення вимог ст. 25 Закону України „Про землеустрій”, а саме в зв’язку з затвердженням документації з землеустрою, дозволу на виготовлення якої підприємство нібито не отримувало. Прокурор вказав на те, що розпорядженням № 382 затверджено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж, дозвіл на розробку та виготовлення якої відсутній. Тоді як розпорядженням № 539 від 15.10.2004р. Зміївської районної державної адміністрації позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який до теперішнього часу не затверджений.
Відповідач своїм розпорядженням № 598 від 10.07.2007р. на підставі протесту прокурору Зміївського району від 06.07.07 № 762 скасував власне розпорядження від 19.05.2006р. № 382.
На підставі встановлених вище фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Судом встановлено, що розпорядження № 598 від 10.07.2007р. прийняте на підставі розгляду протесту прокурору Зміївського району Харківської області № 762вих07 від 06.07.2007р.
З протесту прокурора № 762вих07 від 06.07.2007р. вбачається, що підставою скасування розпорядження № 539 від 15.10.2004р. має стати порушення вимог статті 25 Закону України «Про землеустрій», а саме затвердження технічної документації з землеустрою, дозволу на виготовлення якої підприємство не отримувало.
Види документації із землеустрою перелічені в ст. 25 Закону України „Про землеустрій”. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Документація із землеустрою формується і зберігається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нормами статті 25 Закону України „Про землеустрій” не передбачено покладення обов’язку на зацікавлену особу (в тому числі позивача) у разі ініціювання нею процесу укладення договору оренди земельної ділянки, межі якої фактично виділені в натурі, без зміни її цільового призначення, перед розробкою технічної документації на таку земельну ділянку обов’язково одержати дозвіл на це від будь-якого органу державної виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що приймаючи розпорядження № 598 від 10.07.2007р відповідач поклав на позивача обов’язки, не передбачені чинним законодавством України, що є прямим порушенням ч.1 ст.19 Конституції України.
Крім того, згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про оренду землі” від 6.10.1998р.-XIV (в редакції, що діяла на момент винесення спірного розпорядження) особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Судом встановлено, що земельною ділянкою 0,4029га. позивач вже володів, межі цієї ділянки були визначені в натурі (на місцевості), і в оренду позивач просив відповідача надати цю земельну ділянку без зміни її цільового призначення, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ст.50 Закону України „Про землеустрій” проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженому постановою КМ України від 26.05.2004р. №677 проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.
Згідно пп. 1,3 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на той час), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Таким чином, правова позиція відповідача порушує ч.2 ст. 19 Конституції України та ґрунтується на невірному застосуванні норми ст. 124 Земельного кодексу України, ст.16 Закону України «Про оренду землі», ст.50 Закону України „Про землеустрій”, постанови КМ України від 26 травня 2004 р. N 677. Натомість розпорядження № 382 від 19.05.2006р. є правомірним і відповідає вимогам діючого на той час законодавства України.
Заперечення відповідача, в частині нібито допущених позивачем порушень ст. 20 Земельного кодексу України (не переведено частину земель лісового фонду до земель рекреаційного призначення) суд відхиляє. Відповідач не довів той факт, що частина земельної ділянки, яку позивач просив надати в оренду, відноситься до земель лісового фонду. Навпаки, як свідчать матеріали справи позивачу земельні ділянки загальною площею 0.4029 га, у т.ч. 0.4029 га – землі рекреаційного призначення, вже виділялися. Рішення про вилучення цих земель у порядку передбаченому Земельним кодексом не приймалося і в оренду позивач просив відповідача надати цю земельну ділянку без зміни її цільового призначення.
Суд також відхиляє заперечення відповідача про нібито допущені порушення підп. 9 ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування”. Даною нормою до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено організацію і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою. Однак, ані дана норма, ані ст. 56 Закону України „Про землеустрій” не містить обов’язку щодо погодження висновку технічної документації з виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. У зв’язку з чим, наявність чи відсутність такого погодження з боку органів місцевого самоврядування не впливає на процедуру оформлення позивачем права оренди на земельну ділянку.
Заперечення відповідача в частині не надання позивачем документів на експертизу ґрунтується на невірному застосуванні ст. 9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, якою передбачений вичерпний перелік випадків, коли проведення державної землевпорядної експертизи є обов’язковим. При виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки проведення вказаної експертизи не є обов’язковим. В матеріалах справи містяться докази того, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди позивача на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст” на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області була подана до Управління державної землевпорядної експертизи, нормування та ліцензування робіт Державного комітету України по земельних ресурсах. Це підтверджується листом № 01-03/06-18/2083. Також до справи доданий лист Державного комітету по земельним ресурсам від 31.10.05 № 14-23-7/9199 де зазначено, що проведення такої експертизи не є обов’язковим, а також те, що добровільна державна експертиза проводиться обласними головними управліннями земельних ресурсів щодо об’єктів які не підлягають обов’язковій держекспертизі за ініціативою замовника або розробника об’єкта експертизи.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ст. 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999р. № 586-XIV акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
В задоволенні клопотання відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог - відмовити.
В задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи - відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 598 від 10.07.2007р. „Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 19.05.06 № 382 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди Відкритого акціонерного товариства „Харківське автотранспортне підприємство 16355” на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку „Автомобіліст” та надання цієї земельної ділянки в оренду”.
Рішення підписано 19.12.2008р.
Суддя