Справа № 2-24/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді: Кравченко Н.О.,

при секретарі: Гусєвій К.І., Савченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії Луганського міського відділення №7511 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , в особі законних представників ОСОБА_2, ОСОБА_4, за участю третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії Луганського міського відділення, про звернення стягнення на предмет іпотеки стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

Розгляд справи здійснюється в межах нового розгляду позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, після скасування в цій частині рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 17 жовтня 2011 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 20 грудня 2011 року, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ /том І, а.с. 232-233/.

Рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 17 жовтня 2011 року судом задоволено частково позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а саме :

- стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в в особі філії Луганського міського відділення №7511 ВАТ «Ощадбанк», заборгованість з договором відновлювальної кредитної лінії №119/Зд/08 від 25 квітня 2008 року у сумі 419 902 грн.63 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії Луганського міського відділення №7511 ВАТ «Ощадбанк» залишено без задоволення.

Зустрічний позов третьої особи ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії Луганського міського відділення №7511 ВАТ «Ощадбанк»,- також залишено без задоволення.

Таким чином, 21 вересня 2009 року позивач,- Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк» в особі філії Луганського міського відділення №7511 ВАТ «Ощадбанк» звернулося з позовом, який неодноразово уточнював, до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення шляхом проведення прилюбних торгів на заставне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, який просив задовольнити. /том І, а.с.6,51,72/

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений. 16 грудня 2013 року представник позивача подав заяву, якою просив відкласти слухання , у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі. Суд визнав неявку до суду не поважною, у в'язку з ненаданням доказів перебування саме вказаного представника в судовому процесі Жовтневого суду.

Сторони в судове засідання не зявились.

Представник позивача надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Суд визнає причину неявки представника ВАТ «Ощадбанк» неповажною, та вважає за можливе розглянути справу.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, факти, правовідносини між сторонами встановлені судами першої та апеляційної інстанції, та висновки, що їм передували, окрім відмови в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, не скасовано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 25 квітня 2012 року по справі № 6-6482 ск12, тому в цій частині рішення є чинними, а встановлені обставини справи не потребують повторного дослідження та встановлення під час нового розгляду позовної вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, після скасування в цій частині рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 17 жовтня 2011 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 20 грудня 2011 року, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва на право спадкування від 07 серпня 2012 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкував нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 / том ІІ а.с. 3/.

Вказана квартира належала спадкодавцю на підставі рішення Ленінського районного суду від 30 травня 2011 року.

Відповідне свідоцтво про спадкування пройшло державну реєстрацію, про що свідчить відповідний витяг з реєстру речових прав від 07.08.2012 року / том ІІ а.с. 5/

Ухвалою суду від 02 жовтня 2012 року до участі у справі залучено правонаступника та його законних представників, а саме: ОСОБА_5 , в особі законних представників ОСОБА_2, ОСОБА_4 / том ІІ а.с. 12,145/.

За клопотанням представника позивача у справі було призначено будівельно-технічну експертизу, про що постановлено ухвалу від 26 березня 2013 року, з метою визначення ринкової вартості спірного об'єкту іпотеки /том ІІ а.с. 95-96/.

Учасницею процесу ОСОБА_4 замовлено оцінку за власною ініціативою, за наслідками якого було залучено до матеріалів справи висновок про ринкову вартість об'єкту / том ІІ а.с. 120-135/.

На вимогу позивача, з метою визначення ринкової вартості заставного майна, було призначено у справі будівельно-технічну експертизу, про що постановлено ухвалу від 11 червня 2013 року, /том ІІ а.с. 160-161/.

13 листопада 2013 року у справі було відновлено провадження у зв'язку з повідомленням експерта про неможливість проведення експертизи /том ІІ а.с. 179/

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні вказаних позовних вимог щодо звернення стягнення на заставне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Разом з тим, особа право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до п. 42 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИЗ РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, з огляду на обставини справи, суду не надано належних обґрунтувань задля визначення загального розміру вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Слід зазначити, також що рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 17 жовтня 2011 року судом задоволено частково позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в в особі філії Луганського міського відділення №7511 ВАТ «Ощадбанк», заборгованість з договором відновлювальної кредитної лінії №119/Зд/08 від 25 квітня 2008 року у сумі 419 902 грн.63 коп.

Як зазначено вище, суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором.

Також, звернення на об'єкт іпотеки на час розгляду справи належить малолітньому ОСОБА_5 , чиї інтереси у справі представлені законними представниками, батьками - ОСОБА_2, ОСОБА_4.

Відповідно до договору іпотеки, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 25.04.2008 року, вказана квартира належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2004 року /том І а.с.10-14/.

Рішенням Ленінського районного суду від 30 травня 2011 року визнано договір доручення від 04 січня 2004 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, та додаткову угоду від 21 січня 2007 року до договору доручення від 04 січня 2004 року дійсним; визнано за ОСОБА_6 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

За положеннями ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Згідно із ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом не встановлено правовідносин між позивачем Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк» в особі філії Луганського міського відділення №7511 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_6, або теперішнім власником спірного майна - ОСОБА_5, в особі законних представників ОСОБА_2, ОСОБА_4.

Керуючись ст.. 3,4,16, 523, 553, 554, 559, 1216, 1218, ст..ст. 213, 214, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії Луганського міського відділення №7511 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , в особі законних представників ОСОБА_2, ОСОБА_4,- відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Кравченко Н.О.