Справа №193/1191/13-к

Провадження №11-кп/774/8/к/14

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чумак Н.О.

суддів Мажара С.Б., Богдан В.В.

при секретарі Євтодій К.С.

за участю прокурора Буйленкової І.М.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула 08 квітня 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року за яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нікополь, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1

було визнано невинуватим та виправдано:

- по епізоду нанесення проникаючих тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 в область голови, у зв'язку з недоведенням, що дане кримінальне правопорушення, вчинено обвинуваченим;

- по епізоду нанесення проникаючого тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 в область тулуба з ушкодженням органів внутрішнього циклу, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Питання з речовими доказами вирішено.

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 10 липня 2013 року перебував на території домоволодіння АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_4, де разом з останнім та іншими особами, в період часу приблизно з 12-00 до 22 години, вживав спиртні напої, відзначаючи 40 днів з дня смерті ОСОБА_5, рідного брата ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Під час спільного розпивання спиртних напоїв, приблизно в 15-00 годин, між ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_4 та його братом - ОСОБА_6, з іншого боку, виникла сварка на підґрунті ревнощів до співмешканки померлого ОСОБА_5 ОСОБА_7. Сварка переросла в бійку, що тривала на подвір'ї та в приміщеннях житлових споруд, розташованих на території вказаного домоволодіння приблизно з 15-00 до 20-00 годин. Під час вказаної бійки ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 отримали різні тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних поранень, синців та саден облич, голів та тулубів.

В ході бійки, ОСОБА_2, приблизно о 19 годин 30 хвилин, перебуваючи на подвір'ї вказаного домоволодіння, з метою побиття ОСОБА_6 став наздоганяти останнього, який намагався втекти від нього в приміщення кухонної кімнати житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою. В цей же час, ОСОБА_4, з метою не допустити побиття ОСОБА_6 ОСОБА_2 також забіг до приміщення цього житлового будинку, де в приміщенні кухонної кімнати відбувалась бійка між ОСОБА_6 та ОСОБА_2

В ході бійки ОСОБА_2 з метою завдання тяжких тілесних ушкоджень, схопив зі столу кухонний ніж з контактуючою поверхнею розміром не менше 21,5х19,4 мм, продовжуючи свої дії та реалізуючі свій умисел направлений на завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, вдарив його вказаним ножем не менше одного разу в голову та один раз в ліву частину тулубу.

Таким чином, ОСОБА_2 завдав ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичного експерта №1426 від 08.08.2013 року, тілесні ушкодження у вигляді « черепно-мозкової травми: повного ізольованого вдавленого перелому лобної кістки, крововиливів над твердою мозковою оболонкою в ділянці лівої лобної частки головного мозку, крововиливів під м'якими мозковими оболонками в лобній частці лівої півкулі головного мозку, 4 колото-різаних поранень голови, синця та множинних саден голови; колото-різаного поранення тулуба: розривів задньої поверхні лівої нирки, крововиливів у брижу та прилеглу клітковину лівої нирки, проникаюча колото-різана рана на рівні 10-12 ребер ліворуч по середньо-паховій лінії, множинні садна тулуба; тупої травми кінцівок: множинні садна та синці обох верхніх і нижніх кінцівок; різкого недокрів'я внутрішніх органів, рідкий стан крові»

Всі виявлені тілесні ушкодження в області голови, проникаюче колото-різане поранення тулуба відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

ОСОБА_6 , побачивши, що ОСОБА_2 завдав ОСОБА_4 ножові поранення, забрав у нього ніж та кинув його на стіл, після чого бійка між ними припинилася.

Далі, приблизно в 19 годин 45 хвилин, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вийшли з приміщення кухні на подвір'я, де разом з іншими присутніми оглянули отриманні ОСОБА_4 поранення, допомогли йому змити кров. ОСОБА_4 наполягав на продовженні вживання спиртних напоїв, однак присутні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовили йому дати спиртне, допомогли дійти до кушетки біля літньої кухні. Поклавши його на кушетку, продовжили розпивати спиртні напої, під час чого присутні приблизно до 22-00 години 10 липня 2013 року бачили, що ОСОБА_4 неодноразово падав з кушетки, самостійно підводився і знову на неї лягав.

ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відпочивали в будинку і приблизно в 24-00 годин 10 липня 2013 року ОСОБА_6, вийшовши на подвір'я вказаного домоволодіння виявив свого брата ОСОБА_4 мертвим.

Смерть ОСОБА_4 настала від отримання тяжких тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_2, а саме сполученої травми голови та тулуба, яка супроводжувалась множинними колото-різаними пораненнями голови та тулуба та ускладнилася гострою крововтратою, що підтверджується висновком судово-медичного експерта №1426 від 08.08.2013 року.

Однак погодившись з цією кваліфікацією суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_2 слід виправдати - по епізоду нанесення проникаючих тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 в область голови, у зв'язку з не доведенням, що дане кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 та по епізоду нанесення проникаючого тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 в область тулуба з ушкодженням органів внутрішнього циклу, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

В апеляції та доповненні до апеляції прокурор, не оскаржуючи кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.121 ч.2 КК України, просить повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, оскільки вони дослідженні судом першої інстанції неповністю та з порушенням, вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, допущеними судом першої інстанції істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме необґрунтованим виправданням за ч.2 ст.121 КК України. Просить виправдувальний вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом, при постановленні вироку не дотримано вимоги кримінального законодавства. З пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, зміненого державним обвинувачем в суді, вбачається, що обвинувачення ОСОБА_2 ґрунтується на спричиненні ним потерпілому ОСОБА_4 проникаючих тяжких тілесних ушкоджень. Вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, так як судом допущені помилки, які стосуються оцінки доказів та вмотивованості прийнятого судового рішення. Судом, при прийнятті судового рішення, під час оцінки доказів, не було всебічно, повно й неупереджено досліджено всі обставини кримінального правопорушення і вимоги закону, кожен доказ судом не був оцінений з точки зору належності, допустимості, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку. У даному випадку у судовому рішенні відсутнє його вмотивування, не проаналізовано, чому до уваги було взято одні докази і відкинуті інші.

Суд незаконно розмежував обставини, по епізоду спричинення ушкодження потерпілому в область тулуба та епізоду спричинення ушкоджень в область голови та прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад інкримінованого йому злочину. Розглядаючи обставини події послідовно, по епізоду спричинення ушкодження потерпілому в область тулуба та епізоду спричинення ушкоджень в область голови судом спотворено місце, час, спосіб вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Судом не надано оцінку встановленим обставинам, а саме тому факту, що саме ОСОБА_2, після того, як ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зайшли до будинку та перебували у приміщенні кухні наздогнав останніх, взяв зі столу ніж та почав ним розмахувати. ОСОБА_6 бачив тільки один удар, який наніс ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 в область тулуба. Саме ця обставина спростовує висновок суду про те, що ОСОБА_2 діяв у межах необхідної оборони. Вважає, що дії ОСОБА_2 були умисними та направлені на спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.

Судом не надано оцінку тому, що спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_4, як в області голови, так і тулуба, нанесено одним предметом - кухонним ножем, що підтверджується висновком експерта при дослідженні трупа та поясненнями експерта ОСОБА_9 під час судового допиту. Крім того, поза увагою суду залишився той факт, що крім ОСОБА_2 за ніж ніхто не хапався та ніхто його не використовував, про що свідчить відсутність слідів інших осіб. До того ж, було встановлено, що конфлікт відбувався між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і ніхто, крім них не конфліктував та стосунки не з'ясовував, що підтверджується поясненнями свідків. Судом також не надано оцінку часу виникнення тілесних ушкоджень на голові потерпілого ОСОБА_4 Судом не вказано, чому саме не взято до уваги висновок судово-медичної експертизи №1426 від 08.08.2013 року, відповідно до якого всі виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран (голови і тулубу) були заподіяні одним предметом, що володіє колюче-ріжучими властивостями, має гостре лезо і П-подібний обушок товщиною 1 мм. Ніхто з учасників події, окрім обвинуваченого, вказаний ніж в бійці не використовував. Не зважаючи на це, суд визнав обвинувачення ОСОБА_2 лише в частині нанесення ним потерпілому ОСОБА_4 одного удару - виявленої проникаючої колото-різаної рани 10-12 ребер ліворуч по середньо-паховій лінії з ушкодженням внутрішніх органів, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Вважає, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме ст.36 КК України, що стало наслідком необґрунтованого виправдання ОСОБА_2, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі винного.

До того ж, виправдовуючи ОСОБА_2 за ч.2 ст.121 КК України, суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку зазначив, що в діях обвинуваченого ОСОБА_2 відсутній склад інкримінованого йому злочину. Разом з тим, у резолютивній частині вироку, суд першої інстанції зазначив про інші підстави визнання невинуватим ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України, виправдавши його: за епізодом нанесення проникаючих тяжких тілесних ушкоджень потерпілому в область голови - у зв'язку з не доведенням, що дане кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим ОСОБА_2; за епізодом нанесення проникаючого тяжкого тілесного ушкодження потерпілому в область тулуба з ушкодженням органів внутрішнього циклу, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Незважаючи на те, що ОСОБА_2 не обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, які кваліфіковано різними статтями (пунктами, частинами) кримінального закону, або у вчиненні кількох злочинів, кваліфікованих однією нормою кримінального закону, суд у своєму вироку зазначив різні підстави виправдання. Разом з тим, ані норми ч.1 ст.373, ані норми ч.1 ст.284 КПК України не передбачають можливість застосувати різні підстави для виправдання обвинуваченого за окремими епізодами одного злочину.

До того ж, жодним доказом не підтверджено, що вказаний ніж в бійці могла використати інша особа, окрім ОСОБА_2 Разом з тим, всупереч встановленим фактичним обставинам, суд визнав встановленим лише те, що ОСОБА_2 наніс ножем потерпілому ОСОБА_4 один удар у тулуб.

Таким чином, фактичні обставини злочину свідчать, що ОСОБА_2 не захищався від нападу потерпілого, а завдав йому удари ножем в голову та тулуб під час обоюдної бійки, коли потерпілим напад не ініціювався, а отже, мова про наявність у обвинуваченого стану необхідної оборони не може йти.

Захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подані заперечення на апеляцію прокурора, в яких він просить відмовити в задоволенні апеляції прокурору та залишити вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01.11.2013 року без змін, оскільки апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_2 та думку його захисника, адвоката ОСОБА_3, які вважають виправдувальний вирок законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 404 КПК України суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим и вмотивованим.

Судом першої інстанції зазначені вимоги не дотримані.

Визнаючи ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, суд допустив невідповідність своїх висновків фактичним обставинам кримінального провадження, безпідставно не взявши до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

За результатами проведеного апеляційного розгляду колегія суддів встановила такі обставини вчинення злочину ОСОБА_2

10 липня 2013 року в ході бійки, ОСОБА_2, приблизно о 19 годині 30 хвилин, перебуваючи на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_4, де разом з останнім та іншими особами, в період часу приблизно з 12 години до 22 годин вживав спиртні напої, відзначаючи 40 днів з дня смерті ОСОБА_5, рідного брата ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Під час спільного розпивання спиртних напоїв приблизно о 15 годині між ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку виникла сварка на підґрунті ревнощів до співмешканки померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_7, яка на протязі трьох років співмешкала з ОСОБА_4. Сварка переросла в бійку, яка тривала на подвір'ї. Під час вказаної бійки, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 отримали різні тілесні ушкодження у вигляді синців, саден облич, саден голови та тулуба.

Крім того, в ході бійки, приблизно в 19 годин 30 хвилин, ОСОБА_2, приблизно о 19 годині 30 хвилин перебуваючи на подвір'ї вказаного домоволодіння, з метою побиття ОСОБА_6 став наздоганяти останнього, який намагався втекти від нього в приміщення кухонної кімнати житлового будинку, розташованого за вказаною адресою. В цей же час ОСОБА_4, з метою не допустити побиття ОСОБА_6 - ОСОБА_2 також забіг до приміщення цього житлового будинку, де в приміщенні кухонної кімнати відбувалася бійка між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 В ході бійки ОСОБА_2 з метою завдання тяжких тілесних ушкоджень схопив зі столу кухонний ніж з контактуючою поверхнею розміром 21,5 х 19,4 мм продовжуючи свої дії та реалізовуючи свій умисел направлений на завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вдарив його вказаним ножем один раз в ліву частину тулубу, чим спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичного експерта № 1426 від 08.08.02013, тяжкі тілесні ушкодження у вигляді «…колото - різаного поранення тулуба, розрив задньої поверхні лівої нирки, крововиливів у брижу та прилеглу клітковину лівої нирки, проникаюча колото-різана рана на рівні 10-12 ребер ліворуч по середньо-пахвовій лінії, множинні садна тулуба, тупої травми кінцівок, множинні садна та синці обох верхніх і нижніх кінцівок; різкого недокрів'я внутрішніх органів, рідкий стан крові». Всі виявлені тілесні ушкодження в області проникаюче колото-різане поранення тулуба відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_4 настала від отримання тяжких тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_2, а саме - сполученої травми голови та тулуба, яка супроводжувалась множинними колото-різаними пораненнями голови та тулуба та ускладнилася гострою крововтратою, що підтверджується висновком судово-медичного експерта №1426 від 08.08.2013.

Так, ОСОБА_2 в судовому засіданні в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження пояснював, що свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України він визнає частково та пояснив, що 10 липня 2013 року зранку він прийшов до будинку братів ОСОБА_4, допомогти підготуватися до обіду, відмічати 40 днів з дня смерті старшого брата ОСОБА_5. О 12 годині прийшли ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10, та ОСОБА_6. Близько 14 години 30 хвилин приїжджала сестра потерпілого ОСОБА_1 та поїхала в 15 годин, а після того, як вона поїхала, ОСОБА_6 пішов пасти корів. Приблизно в 15 годин 30 хвилин годин прийшов ОСОБА_4, який до цього спав вдома і почав до нього чіплятися та просив випити. Коли він вип'є, у нього буйний характер. Він сидів за столом, а ОСОБА_4 підійшов до нього, не поясняючи, чому спочатку нецензурно висловлювався в його бік, а потім почав бити по голові близько 5 разів. Він поводив себе неадекватно. ОСОБА_4 вдарив його першим. Бійка між ними тривала приблизно одну хвилину. Їх розняли, вони помирилися, продовжили розпивати спиртні напої, а потім ОСОБА_4 пішов знову спати. До приходу ОСОБА_6 приблизно в 19 годин 30 хвилин, він не виходив з дому. Коли прийшов ОСОБА_6 йому розповіли, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 була бійка. В цей час ОСОБА_4 вийшов з дому і знову почав висловлюватися на його адресу нецензурно, сказав «ОСОБА_6, забивай його» та кинувся до нього битися. Брати ОСОБА_4 повалили його на землю, ОСОБА_4 тримав його, а ОСОБА_6 бив його молотком. Потім ОСОБА_4 бив його на кухні табуреткою. На кухні вони його притиснули в куток і він побачив на столі ніж, схопив його та почав відмахуватися, а потім наніс один удар в ліву частину тулубу в район ребер ОСОБА_4. Після цього бійка припинилась. ОСОБА_6 взяв ніж та молоток та пішов до сусіда ОСОБА_11 вони всі вийшли з приміщення кухні, обмили ОСОБА_4 рану та поклали його на топчан. Він запропонував викликати швидку допомогу, але ОСОБА_4 відмовився, просив ще випити, але йму відмовили. Вночі їх розбудив ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_4 помер. ОСОБА_4 лежав не в тій позі, в якій його лишили ввечері, а головою до виходу.

ОСОБА_8, ОСОБА_10, які разом з ОСОБА_2 та іншими, які були присутні на поминальному обіді вживали спиртні напої засвідчили, що вдень потерпілий та ОСОБА_2 сварилися, потім сварка переросла в бійку, але самої бійки ОСОБА_8 не бачила, так як відпочивала в будинку, а ОСОБА_10 не пам'ятає бійку, тому що перебував в стані алкогольного сп'яніння. Але після бійки ОСОБА_4 сидів з ними за столом та продовжував вживати спиртні напої.

ОСОБА_12 суду пояснила, що під час поминального обіду між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виникла сварка, а потім почалася бійка, в процесі якої вони наносили удари один одному. Потім вони помирилися і всі продовжили вживати спиртні напої. Після того, як додому прийшов ОСОБА_6, приблизно в 19 годин 30 хвилин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на подвір'ї знову почалася бійка, в процесі якої брати ОСОБА_4 наносили удари ОСОБА_2, а ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_2 молотком. Також бачила, як ОСОБА_4 в приміщенні кухні наносив удари ОСОБА_2 по голові табуретом, ножа у ОСОБА_2 вона не бачила. Вони помили ОСОБА_4 та поклали відпочивати, але він продовжував лаятися нецензурними словами, говорив їм щоб вони розходилися та лягали відпочивати. Порізів на голові у потерпілого вона не бачила, бачила лише кров. Але суд критично відноситься до пояснень вказаного свідка, оскільки її пояснення спростовуються поясненнями самого обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6, які на протязі проведення досудового слідства і судового слідства пояснювали, що під час бійки в приміщенні кухні були присутні лише ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2

ОСОБА_8 пояснила, що бійки в приміщенні кухні вона теж не бачила. Але коли вони мили ОСОБА_4 вона бачила рану на тулубі зліва, а на голові у ОСОБА_4 були лише садна.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 10 липня 2013 року до нього близько 20 години прибіг ОСОБА_6, який тримав ножа та повідомив, що забрав його у ОСОБА_2, щоб не сталося ще страшніше. Коли він приїхав на подвір'я, бачив ОСОБА_4, який лежав на подвір'ї з пораненням в живіт, на обличчі була кров. Йому повідомили, що вже викликали швидку. Він забрав ОСОБА_10 та поїхав додому.

ОСОБА_6, який фактично був єдиним очевидцем нанесення тілесного ушкодження ОСОБА_2 ОСОБА_4 пояснив, що 10 липня 2013 року вони відмічали 40 днів з дня смерті його брата ОСОБА_5. На обід запросили на 12 - 12.30 годин. Були присутні ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4, які разом розпивали спиртні напої. Потім, приблизно в 15 годин, він пішов пасти корів, тому першу бійку між братом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 він не бачив. Приблизно в 19 годин 30 хвилин він повернувся додому то побачив на голові у брата кров. На подвір'ї він бачив ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_13 вже не було. Він пішов до кухні, щоб приготувати собі чай. Знаходячись в приміщенні кухні, він почув, що брат та ОСОБА_2 сваряться, коли розпочалася між ними бійка, він вийшов з кухні і пішов захищати брата. Хто почав бійку, він не бачив. В руках у нього нічого не було. В процесі бійки, вони наносили один одному удари. Після бійки він знову пішов до приміщення кухні, за ним зайшов ОСОБА_2, сказав що буде їх різати, в руках у нього був ніж. Слідом за ОСОБА_2 зайшов брат ОСОБА_4. Після слів ОСОБА_2 він злякався і прижав його до стіни, а ОСОБА_4 почав бити ОСОБА_2 стільцем по голові. І в цей час ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_4 ножем в ліву частину тулубу, більше ударів ОСОБА_2 його братові не наносив. Після того, як відібрав ножа у ОСОБА_2, він побіг до сусіда ОСОБА_11, якому все розповів та показав ножа. Потім вони помили брата і він ліг відпочивати, брат ще розмовляв, лаявся, говорив ОСОБА_2, щоб той йшов додому, але останній його не слухав.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 суду пояснив, що у ОСОБА_4 виявлені тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя відносяться до колото-різаного поранення тулубу з ушкодженням життєво важливого органу внутрішнього циклу. Крім того, у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження в області голови у вигляді комплексу відкритої черепно-мозкової травми з ушкодженням кісткової тканини, мозкової оболонки та головного мозку, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя. Між часом нанесення в швидкій послідовності проникаючих ударів в голову потерпілий міг жити до години, похибка може бути до 30 хвилин. Смерть потерпілого настала за 2-3, можливо 4 години до моменту огляду трупа, похибка може складати до 2 годин. Огляд трупа проводився 11 липня 2013 року о 05 годині 43 хвилини. Проміжок часу між проникаючим тілесним ушкодженням в тулуб і голову відповідно до реактивних змін повинен бути незначним, але теоретично ці ушкодження могли бути спричинені і в різний час.

Винуватість ОСОБА_2 підтверджується також:

- протоколом слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2 (а.кп.157-159 том 1), в ході якого останній добровільно показував, яким чином він завдав тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4;

- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 (а.кп.95-97 том 2), який також розповів як обвинувачений ОСОБА_2 наніс потерпілому тілесне ушкодження;

- висновком судово-медичної експертизи , згідно якої, при дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлена проникаюча колото-різана рана на рівні 10-12 ребер ліворуч по середньо-пахвовій лінії з ушкодженням внутрішніх органів, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння (а.кп. 20-26 том 1),

- згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 169 від 13 серпня 2013 року ОСОБА_2 під час скоєння кримінального правопорушення міг усвідомлювати свої дії і керувати ними при скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення (а.кп.147-154 том 1);

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції викладені в виправдувальному вироку, щодо ОСОБА_2, який ножем спричинив потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження в область тулуба з ушкодженням органів внутрішнього циклу, нібито за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення є надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Встановлено, що потерпілий та обвинувачений 10 липня 2013 року сварилися, сварка переросла в бійку, під час якої, обвинувачений перебуваючи в алкогольному сп'янінні скористався ножем, як знаряддям спричинення тілесних ушкоджень, скоєних умисно, на ґрунті помсти за побиття ОСОБА_4.

Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку про безпідставність визнання судом першої інстанції невинуватим ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України по епізоду нанесення проникаючого тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 в область тулуба з ушкодженням органів внутрішнього циклу, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, так як ОСОБА_2 наніс потерпілому ОСОБА_4 удар ножем захищаючись від нападу братів ОСОБА_4, що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони.

Але колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 квітня 2002 року № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» судам слід враховувати місце і час нападу, його раптовість, фізичні дані учасників подій та інші обставини справи.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, після того як між ним та ОСОБА_4, а потім і ОСОБА_6 була сварка, яка переросла в бійку, неодноразово пропонувалося покинути подвір'я домоволодіння, куди він був запрошений на поминальний обід. Але від продовжував разом з іншими, а також з братами ОСОБА_6 вживати спиртні напої.

Під час розгляду кримінального провадження в апеляційному суду було переглянуто файл з диску з фотографією обвинуваченого від 11 липня 2013 року на якому інших даних, ніж ті що зазначені у висновку судово-медичного експерта № 1700 від 11 липня 2013 року згідно з якими обвинувачений ОСОБА_2 внаслідок бійки отримав лише 2 синці та 14 саден обличчя, тулубу верхніх і нижніх кінцівок (а.кп.56 том 1) не має.

Крім того, допитаний в апеляційному суді свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що після того як ОСОБА_2 зайшов в приміщення кухні він заявив, що зараз він буде їх різати.

Все вищенаведене підтверджує відсутність підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 діяв в стані необхідної оборони.

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції викладені в виправдувальному вироку щодо ОСОБА_2, який ножем спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани на рівні 10-12 ребер ліворуч по середньо-пахвовій лінії з ушкодженням внутрішніх органів, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, нібито перевищивши межі необхідної оборони є надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, твердження сторони обвинувачення, що потерпілому ОСОБА_4 обвинуваченим ОСОБА_2 в приміщенні кухні 10 липня 2013 року приблизно в 19 годин 30 хвилин було спричинено тілесне ушкодження, а саме завдано одного удару ножем в голову не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки вказані обставини спростовується, як поясненнями самого обвинуваченого, так і свідка ОСОБА_6, який був єдиним очевидцем і учасником бійки, який пояснював що ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 лише один удар ножем в тулуб, а рану на голові у ОСОБА_4 він бачив ще до того, як почалася бійка. Вказані обставини підтверджуються і матеріалами кримінального провадження, а саме - протоколом слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_2 (а.кп.157-159 том 1), протоколом слідчого експерименту з свідком ОСОБА_6 (а.кп.95-97 том 2), поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які пояснили, що розбитий лоб, у ОСОБА_4 вони бачили після першої бійки, але хто спричинив йому тілесні ушкодження в область голови вони не бачили, поясненнями експерта в суді який пояснював, що смерть потерпілого настала за декілька годин до його огляду (5 годин 43 хвилини), потерпілому в лобну частину було нанесено три проникаючих удари на дуже близькій відстані одне від одного, з якими він міг прожити до години.

З огляду на вкладене колегія суддів вважає, що обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що в ході бійки 10 липня 2013 року в приміщенні кухні приблизно в 19 годин 30 хвилин з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс ножем не менше одного разу в голову спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми повного ізольованого вдавленого перелому лобної кістки крововиливів над твердою мозковою оболонкою в ділянці лівої лобної частці лівої півкулі головного мозку під м'яким мозковим оболонками в лобній частині лівої півкулі головного мозку базується лише на припущеннях сторони обвинувачення, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не встановлено, хто саме, чим та при яких обставинах спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження в область голови. Інших доказів, які б свідчили про вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_2 судом не добуто.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора про не необхідність скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_2 за ст.121 ч.2 КК України та постановленню нового вироку є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що виправдувальний вирок Сфіївского районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 необхідно скасувати та ухвалити новий вирок.

Оцінюючи всі зібрані докази по даному кримінальному провадженню в їх сукупності в результаті повного, всебічного і об'єктивного їх розгляду в судовому засіданні під час апеляційного слухання справи, колегія судів приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України за ознаками умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_2, колегія суддів керується ст.ст.50, 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, (а.кп.189, 182-183, 184, 198-199, 200-201 том 1), негативно характеризується за місцем проживання (а.кп.193 том 1), у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває (том 1 а.кп.193), злочин скоєно ним в стані алкогольного сп'яніння (а.кп.181 том 1).

В якості обставини, що обтяжує покарання слід визнати скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, в якості обставин, пом'якшуючих покарання ОСОБА_2 слід визнати протиправну поведінку потерпілого ОСОБА_4, який сам, а потім і разом з братом ОСОБА_6 наносили удари ОСОБА_2, в результаті чого в нього були виявлені наступні тілесні ушкодження: два синця обличчя та 14 саден обличчя, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок і за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі що мають незначні скороминучі наслідки (а.кп.56-57 том 1). Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої законом.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання щодо речових доказів - шорти, джинсові штани передано власнику ОСОБА_2, зрізи нігтьових пластин та мікрооб'єкти з обох вух тупа ОСОБА_4, ніж зі слідами РБК, два молотки з РБК, виріз тканини з РБК, зразки крові трупа ОСОБА_4 передано в СВ Софіївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.кп.173-74).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 413, 420 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, а виправдувальний вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року, за яким ОСОБА_2 було визнано невинуватим та виправдано за ч.2 ст.121 КК України з підстави відсутності в його діях складу злочину та в зв'язку з недоведенням його вини, що дане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 - скасувати.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України по епізоду нанесення проникаючого тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 в область тулуба за ознакою тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання час знаходження під вартою з 11 липня 2013 року по 04 листопада 2013 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили залишити особисте зобов'язання.

Строк покарання слід відраховувати з моменту виконання вироку суду.

Виключити із обвинувачення ОСОБА_2 епізод спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 в область голови, в зв'язку з тим, що обвинувачення за вказаним епізодом не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення його судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

____________________________________________________________________________

Провадження №11-кп /774/8/к/14 Суддя І інстанції Патинка А.Г.

Категорія ст.121 ч.2 КК України Доповідач суддя Чумак Н.О.

.