Справа № 442/8003/13-а

Провадження № 2-а/442/28/2014

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Грицай М.М.

при секретарі - Антоненко В.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про порушення посадовою особою державної виконавчої служби права на одержання грошової допомоги, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати як неправомірну постанову №9401949 від 15.12.2008 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-101/08 від 14.07.2008 року; зобов'язати відновити здійснення виконавчого провадження; направити виконавчий лист №2-а-101/08, виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області щодо стягнення 1175,18 грн. з Міністерства праці та соціальної політики України на користь ОСОБА_2 на адресу відповідача.

Позов мотивує тим, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з 02.10.2008 року знаходився на виконанні виконавчий лист №2-а-101/08 щодо стягнення з Міністерства праці та соціальної політики України в його користь 1175,18 грн. недоплаченої разової грошової допомоги, зобов'язавши Міністерство фінансів України і Державне казначейство України забезпечити виділення зазначених коштів Міністерству праці та соціальної політики України для подальшого перерахування управлінню праці та соціального захисту населення виконавчих органів Дрогобицької міської ради для подальшої виплати позивачу. Старшим державним виконавцем Губяком С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч.2 ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення суду протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Проте, державний виконавець Губяк С.В. не прийняв невідкладних заходів по стягненню боргу з Міністерства праці та соціальної політики у спосіб, визначений судом. 15.12.2008 року державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження №9401949, обґрунтувавши своє рішення тим, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Державним бюджетом на 2007 рік було установлено учасникам війни виплату грошової допомоги до 5 травня в розмірі лише 55 грн., яку в квітні 2007 року він отримав у Дрогобицькому управлінні праці та соціального захисту населення. Вважає, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення порушує його права та інтереси.

У судове засідання сторони не з'явилися, однак, позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Представник відповідача не повідомив причин своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Беручи до уваги вищенаведене, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 14.07.2008 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист №2-а-101/08 згідно рішення суду від 26.05.2008 року про стягнення з Міністерства праці та соціальної політики України в користь ОСОБА_2 1175,18 грн. недоплаченої разової грошової допомоги, зобов'язавши Міністерство фінансів України і Державне казначейство України забезпечити виділення зазначених коштів Міністерству праці та соціальної політики України для подальшого перерахування управлінню праці та соціального захисту населення виконавчих органів Дрогобицької міської ради для подальшої виплати позивачу.

Постановою старшого державного виконавця Губяк С.В. 06.10.2008 року відкрито виконавче провадження (ВП №9401949) щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-101/08; боржнику - Міністерству праці та соціальної політики України надано термін для добровільного виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 26.05.2008 року у справі №2-а-101/08 в 7-денний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з постанови старшого державного виконавця Губяк С.В. від 15.12.2008 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-101/08, виданого 14.07.2008 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, закінчено. У зазначеній постанові державний виконавець мотивує тим, що Бюджетним кодексом України встановлено принципи збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період та принцип цільового використання коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Будь-які видатки та платежі з бюджету можна здійснювати лише при наявності бюджетних призначень, які встановлюються законом про держбюджет України. Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення та, згідно ст.22 БКУ - головним розпорядником бюджетних коштів, в тому числі, для виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Питання щодо виділення додаткових коштів для виплати щорічної допомоги учасникам війни за рішеннями судів вирішується шляхом внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині збільшення бюджетних призначень. В той же час, зазначеним законом не передбачено бюджетних призначень для взяття зобов'язань по судовим рішенням щодо перерахунку виплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно ст.87 ЗУ «Про виконавче провадження», якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені законом (лише у разі невиконання ним судового рішення без поважних причин), після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Таким чином, на думку державного виконавця, наведені обставини вказують на те, що Міністерство праці та соціальної політики України з поважних причин не в змозі виконати рішення суду у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а у державного виконавця відсутні правові підстави для застосування санкцій, передбачених ст.87 вищезгаданого Закону. У зв'язку із вказаним, виконавчі провадження даної категорії справ, боржниками за якими є Міністерство праці та соціальної політики України, в порядку п.11 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» підлягають закінченню, а виконавчий документ - поверненню до суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 76 Закону N 606-XIV визначено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, відповідно до ч. 1 якої після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 цієї статті у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.

Враховуючи викладені вище правові положення, суд прийшов до висновку, що загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначені статтею 76 Закону N 606-XIV.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи виконавчого листа №2-а-101/08, Міністерство фінансів України та Державне казначейство України зобов'язано виділити Міністерству праці та соціальної політики України кошти для подальшого їх перерахування управлінню праці та соціального захисту населення виконавчих органів Дрогобицької міської ради для виплати недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік, зокрема, ОСОБА_2 в розмірі 1175,18 грн.

Отже, вказаним судовим рішенням Міністерство праці та соціальної політики України зобов'язано особисто вчинити певні дії, а саме перерахувати кошти управлінню праці та соціального захисту населення виконавчих органів Дрогобицької міської ради, а тому виконання цього судового рішення відповідачу слід було здійснювати у відповідності до ст.76 Закону N 606-XIV.

Поряд з цим, суд вважає, що державний виконавець, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі положень п. 11 ст. 37 Закону N 606-XIV, не вжив усіх необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, обов'язок вчинення яких визначений ст.5 Закону N 606-XIV.

Відповідно п.11 ст.37 Закону N 606-XIV, виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 76 Закону N 606-XIV, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Отже, з аналізу зазначених вище норм можна прийти до висновку, що повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, можливе лише у випадку застосування до боржника штрафних санкцій та інших заходів, передбачених ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не надано жодних обґрунтованих доказів, які б свідчили про вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на своєчасне і повне виконання рішення суду № 2-а-101/08 від 26.05.2008 року, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом та які б могли підтвердити правомірність прийнятого рішення. В той же час, державний виконавець відділу Департаменту ДВС дійшов висновку про неможливість боржником з поважних причин виконати рішення суду та про відсутність правових підстав для застосування санкцій, передбачених статтею 87 Закону N 606-XIV.

Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець помилково виходив з того, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не передбачено бюджетних призначень для взяття зобов'язань по судовим рішенням щодо перерахунку виплаченої щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки відсутність коштів у боржника, з урахуванням того, що головним розпорядником грошових коштів на виплату разової грошової допомоги є Міністерство праці та соціальної політики України, не є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Під час вирішення даної справи слід враховувати практику Європейського суду з прав людини (рішення від 08.11.2005 року справа «Кечко проти України», від 29.06.2004 року справа «Жовнер проти України», від 29.06.2004 року справа «Півень проти України», від 13.07.2006 року справа «Васильєв проти України»), в яких Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. Європейський суд з прав людини в даних рішеннях також вказує на те, що виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави і державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. Аргумент, що визначає відсутність коштів як «виняткові обставини», не може бути прийнято судом.

Отже, відсутність коштів для виплати заборгованості за рішенням суду не може бути підставою для закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа суду, який його видав, оскільки судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Керуючись ст.ст. 11, 72, 86, 158-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_2 задоволити.

Скасувати постанову №9401949 від 15.12.2008 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-101/08, виданого 14.07.2008 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті.

Суддя М.М.Грицай