Справа № 412/10214/2012

2/201/24/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 березня 2014 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді - Башмакова Є.А.,

при секретарі - Улановському М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитних договорів недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 1 649 447,22 гривень. Позивач у позовній заяві посилався на те, що між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11231391000, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 14 691,67 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у кредитному договорі. Також 09 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11231277000, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 200 000,00 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у кредитному договорі. В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами № 11231277000 та №11231391000 між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 були укладені договори поруки №11231277000/П/1, №11231277000/П/2, №11231277000/П/3 та №11231391000/П/1, №11231391000/П/2, №11231391000/П/3, відповідно до умов яких поручителі зобов'язалися перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитних договорів. Попри взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні кредитними договорами терміни. Рішенням Загальних зборів акціонерів Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» від 27 жовтня 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» змінив найменування на публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк». Станом на 18 липня 2012 року заборгованість позичальника перед банком складає 1 649 447,22 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів разом з судовими витратами.

19 лютого 2013 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитних договорів недійсними.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти заочного розгляду даної справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суду не повідомили, заяв про її відкладення не надали.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторони відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши та вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11231391000 (а.с.15-17, 1 том), відповідно до якого останній отримав кредит , у порядку і на умовах, зазначених у кредитному договорі, у розмірі 14 691,67 доларів США, що дорівнює еквіваленту 74 192,93 грн. за курсом Національного банку України на день укладання даного договору строком до 08 жовтня 2029 року. Також 09 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11231277000 (а.с.6-9, 1 том), відповідно до якого останній отримав кредит, у порядку і на умовах, зазначених у кредитному договорі, у розмірі 200 000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 1 010 000 грн. за курсом Національного банку України на день укладання даного договору строком до 08 жовтня 2029 року. За даними кредитними договорами позичальник зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі в терміни і в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами № 11231277000 та №11231391000 між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 були укладені договори поруки №11231277000/П/1 (а.с. 22, 1 том), №11231277000/П/2 (а.с.23, 1 том), №11231277000/П/3 (а.с.24, 1 том) та №11231391000/П/1 (а.с. 25, 1 том), №11231391000/П/2 (а.с. 26, 1 том), №11231391000/П/3 (а.с. 27, 1 том), відповідно до умов яких поручителі зобов'язалися перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитних договорів. Попри взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні кредитними договорами терміни. Позивачем на адреси відповідачів були направлені досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитними договорами № 11231277000 та №11231391000 від 09 жовтня 2007 року(а.с. 28-35, 1 том).

Станом на 18 липня 2012 року заборгованість позичальника перед банком складає 1 649 447,22 грн. (а.с.42-52).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2013 року первісний позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитних договорів недійсними було об'єднано в одне провадження. В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просив визнати недійсними договори про надання споживчого кредиту № 11231277000 та №11231391000 від 09 жовтня 2007 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами по даній цивільній справі врегульовані нормами ЦК України, умовами кредитних договорів № 11231277000, № 11231391000 та договорів поруки №11231277000/П/1, №11231277000/П/2, №11231277000/П/3, №11231391000/П/1, №11231391000/П/2, №11231391000/П/3 від 09 жовтня 2007 року.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В статті 610 ЦК України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.1.2 кредитного договору № 11231277000 банк має право, керуючись чинним законодавством України, зокрема ст.. 611 ЦК України, відмовити позичальнику в наданні кредиту (частково або в повному обсязі) та/або вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення, зокрема, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань більше, ніж на один місяць.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору № 11231277000 та п.7.1 кредитного договору № 11231391000 за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню.

Відповідно до п.5.5 договору про надання споживчого кредиту № 11231391000 від 09 жовтня 2007 року у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше, ніж один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій.

Згідно з п.1.3 договорів поруки №11231277000/П/1, №11231277000/П/2, №11231277000/П/3, №11231391000/П/1, №11231391000/П/2, №11231391000/П/3 від 09 жовтня 2007 року поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в тому числі суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

В порушення зазначених норм закону та умов укладених кредитних договорів № 11231277000, № 11231391000 та договорів поруки №11231277000/П/1, №11231277000/П/2, №11231277000/П/3, №11231391000/П/1, №11231391000/П/2, №11231391000/П/3 від 09 жовтня 2007 року відповідачі свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконали, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. В добровільному порядку питання не вирішене і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України і ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Положення ст. 627 ЦК України встановлюють, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Банк свої зобов'язання покредитним договорам виконав, позичальник, в свою чергу, отримав те, на що розраховував - грошові кошти на споживчі цілі. Відповідно до ст. 7 ЦК України за звичаєм ділового обороту ризик покладається на ту сторону в правочині, яка має невиконані зобов'язання по відношенню до іншої сторони правочину (ст. 526 ЦК України). Кредитним договором обов'язок по поверненню суми кредиту покладається на позичальника, тож, стає зрозумілим, що валютні ризики несе позичальник як сторона, яка має невиконані зобов'язання за кредитним договором та поручитель.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним способом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановленому законом. Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Цивільним кодексом передбачено можливість визначення зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися. Позивач, зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

Отже, зупинивши свій вибір на ПАТ «УкрСиббанк», позивач і відповідачі погодилися на умови про надання кредиту та договору поруки як такі, що їх влаштовували. Банк не примушував, не нав'язував своїх послуг відповідачам та не вимагав укладення договору. Це була ініціатива особисто позивача та відповідачів.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що при укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору.

Оцінюючі всі докази досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи в їх сукупності, та приймаючи до уваги, що відповідачі свої зобов'язання за кредитними договорами № 11231277000, № 11231391000 від 09 жовтня 2007 року договорами поруки №11231277000/П/1, №11231277000/П/2, №11231277000/П/3, №11231391000/П/1, №11231391000/П/2, №11231391000/П/3 від 09 жовтня 2007 рокув повному обсязі не виконали, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за даним кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим задовольнити позовну заяву публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитних договорів недійсними.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача понесені позивачем судові витрати зі сплати державного мита при зверненні до суду з позовною заявою у розмірі 3219 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (49044, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (49044, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61005, м. Харків, пр. Московський, 60, к/р 32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005, ОКПО 09807750) за кредитними договорами № 11231277000 та №11231391000 заборгованість у сумі 1 649 447,22 грн. (один мільйон шістсот сорок дев'ять тисяч чотириста сорок сім гривень двадцять дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61005, м. Харків, пр. Московський, 60, к/р 32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005, ОКПО 09807750) за кредитними договорами № 11231277000 та №11231391000 заборгованість у сумі 1 649 447,22 грн. (один мільйон шістсот сорок дев'ять тисяч чотириста сорок сім гривень двадцять дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_4) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61005, м. Харків, пр. Московський, 60, к/р 32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005, ОКПО 09807750) за кредитними договорами № 11231277000 та №11231391000 заборгованість у сумі 1 649 447,22 грн. (один мільйон шістсот сорок дев'ять тисяч чотириста сорок сім гривень двадцять дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 (49044, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (49044, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_4) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61005, м. Харків, пр. Московський, 60, к/р 32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005, ОКПО 09807750) суму судового збору у розмірі 3219 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень.)

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитних договорів недійсними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Є.А. Башмаков