А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

31.10.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Дворніченка В.І., суддів: Машкаринця М.М., Гошовського Г.М., при секретарі: Герасько М., за участі прокурора: Міцовда К., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Берегівського районного суду від 20.09.2013 року по кримінальному провадженню № 12013070060000882 за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, якою обвинувальний акт з додатками до нього повернуто прокурору Берегівської міжрайонної прокуратури,

в с т а н о в и л а:

Згідно ухвали суду підставами для повернення обвинувального акту прокурору стало те,, що слідчим під час досудового слідства не було прийнято процесуального рішення за клопотанням представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перекваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_1 з ч.1 ст.125 КК України на ч.1 ст.296 КК України, на підставі чого судом поставлено під сумнів, що в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також, що правова кваліфікація правопорушення здійснена вірно; в порушення п.2 ч.2 ст.291 КПК України неточно зазначено прізвище обвинуваченого; в порушення п.3 ч.2 КПК України не зазначено громадянство потерпілої та її місце проживання, а тільки місце реєстрації; в порушення п.8 ч.2 ст.291 КПК України зазначено розмір витрат на залучення експерта 0 гривень; в порушення вимог ст..109 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування не розкрито зміст всіх процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування та реквізитів всіх процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.

Захисником в апеляційній скарзі порушується питання про скасування зазначеної ухвали як незаконної в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи апелянта на підтримання апеляційної скарги, промову прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції і заперечення поданого на неї представником потерпілої, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору в порядку ст. 314 КПК України.

Посилання суду на порушення вимог ст.ст.109, 291 КПК України не ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 314 ч.3 п.3 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ наданих в інформаційному листі «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року, суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає ст.ст.291, 292 КПК України, зокрема: якщо він містить положення, що суперечать одне одному; містить недопустиму натуралізацію опису злочину; не підписаний слідчим чи не затверджений прокурором; до нього не долучено передбачені законом додатки.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Згідно ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається із змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №12013070060000882, такий містить всі необхідні відомості, передбачені ст.291 КПК України.

Посилання в ухвалі суду на те, що неприйняття слідчим під час досудового слідства процесуального рішення за клопотанням представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перекваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_1 з ч.1 ст.125 КК України на ч.1 ст.296 КК України, ставить під сумнів, що в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, і правова кваліфікація правопорушення здійснена вірно, а також те, що неможливо встановити правильне прізвище обвинуваченого, в анкетних даних потерпілої не вказано її громадянство та місце проживання, а вказано тільки місце її реєстрації, апеляційний суд вважає недостатньою підставою для повернення обвинувального акту прокурору, з підстав його невідповідності вимогам ст.291 КПК України, огляду на таке.

З обвинувального акту щодо ОСОБА_1 вбачається, що він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Акт направлено до суду у відповідності до вимог кримінального процесуального закону .

Згідно ч. 3 ст. 337 КПК України суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення або прокурор має право змінити обвинувачення відповідно до ст. 338 КПК України. Суд дане положення закону проігнорував, вийшов за межі підготовчого судового засідання, вдавшись до надання оцінки фактичним обставинам по кримінальному провадженню та наперед вирішуючи питання належної чи неналежної правової кваліфікації дій підозрюваного.

В свою чергу, зазначаючи однією з підстав для повернення обвинувального акту прокурору, неповноту анкетних даних щодо потерпілої, а саме, зазначення тільки її місця реєстрації, без зазначення місця проживання, судом першої інстанції не враховано норми ст..3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і даний недолік обвинувального акту, на думку колегії суддів, не був перешкодою для призначення судового розгляду в кримінальному провадженні.

Необґрунтовано судом поставлено під сумнів розмір витрат на залучення експерта в сумі 0 гривень, позаяк в даному кримінальному провадженні проводилась судово-медична експертиза, проведення якої є безкоштовним.

Судження суду про те, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не розкрито зміст всіх процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування та реквізитів всіх процесуальних рішень, є формальним, позаяк наявність в ньому таких недоліків, не перешкоджає суду призначити судовий розгляд, а з контексту ст.ст.291, 314 КПК України, слідує, що суд першої інстанції за результатами підготовчого судового засідання може прийняти, зокрема, рішення про повернення саме обвинувального акту, з підстав його невідповідності вимогам КПК України. Положень про повернення обвинувального акту, з підстав невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам процесуального законодавства, ст.314 КПК України не містить.

Отже, викладені в ухвалі суду першої інстанції підстави, які слугували поверненню обвинувального акту прокурору, не передбачені ст. 291 КПК України, а тому не можуть бути визнані такими, що дають підстави суду повернути обвинувальний акт прокурору, отже доводи апеляційної скарги захисника в цій частині заслуговують на увагу.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а у відповідності до п.2 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду. В свою чергу, в п.1 ч.1 ст.415 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2-7 частини другої статті 412 цього Кодексу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що така надійшла до Берегівського районного суду 02.09.2013 року і була передана до провадження судді Драбу В.І., який ухвалою від 03.09.2013 року призначив кримінальне провадження до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 19.09.2013 року.

05.09.2013 року до Берегівського районного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, в інтересах потерпілої ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Берегівського РВ УМВС в рамках даного кримінального провадження, яка також була передана до провадження слідчого судді Драба В.І., що в контексті п.4 ч.1 ст.75 КПК України є обставиною, яка викликає сумнів в неупередженості судді під час здійснення розгляду зазначеної скарги і мало би мати наслідки, визначені ст..80 КПК України, а саме заявлення суддею-слідчим Драбом В.І. самовідводу і передачу скарги на розгляд іншому судді слідчому Берегівського районного суду.

Всупереч даним вимогам чинного кримінального процесуального закону суддею Драб В.І. 06.09.2013 року, в порядку ст..304 КПК України постановляється ухвала про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4, що тепер є підставою для заявлення суддею самовідводу в кримінальному провадженні за звинуваченням ОСОБА_1, з підстав, визначених в ч.1 ст.76 КПК України(недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні).

Ігноруючи зазначені вимоги закону, після констатації апеляційним судом Закарпатської області в ухвалі від 13.09.2013 року, що скарга адвоката ОСОБА_4 не бездіяльність слідчого подана у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, та повернення матеріалів провадження за скаргою до суду першої інстанції для розгляду в порядку ст..306 КПК України, зазначені матеріали апаратом суду передаються судді Драбу В.І., який при наявності обставин, що унеможливлюють його участь в розгляді скарги адвоката ОСОБА_4, залишивши поза увагою вказівки апеляційного суду, не маючи на те жодних правових підстав, в порушення норм ст..ст.217, 334 КПК України об'єднує матеріали скарги на бездіяльність слідчого СВ Берегівського РВ УМВС з матеріалами кримінального провадження за звинуваченням ОСОБА_1 і 20.09.2013 року постановляє ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору.

Отже, все вище наведене, дає судовій колегії зробити висновок про те, що вказані порушення кримінального-процесуального закону є істотними і перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що є підставою для скасування ухвали Берегівського районного суду від 20.09.2013 року та повернення матеріалів кримінального провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно також врахувати вказівки апеляційного суду Закарпатської області, викладені в ухвалі від 13.09.2013 року про розгляд скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст..306 КПК України та виконати вимоги ст.80 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 409, 412, 415 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Берегівського районного суду від 20.09.2013 року по кримінальному провадженню № 12013070060000882 за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, якою обвинувальний акт з додатками до нього повернуто прокурору Берегівської міжрайонної прокуратури - скасувати, кримінальне провадження повернути на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії підготовчого провадження .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: