Київський районний суд м. Одеси

_________________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 520/17950/13-ц

Провадження № 2/520/1632/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2014 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря -Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, усунення перешкод у здійсненні права власності, виселення з квартири,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 року позивач звернувся до суду з позовом та просив суд ухвалити рішення, яким: в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 95196,31 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 760904,10 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 11233178000 від 11.10.2007 року, укладеним між АКІБ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру: загальною площею: 62,2 кв.м; житловою площею: 36,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПАТ "Дельта банк" (ЄДРПОУ:34047020, місцезнаходження: 01001, Київська обл., м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) на підставі Іпотечного договору № б/н від 11.10.2007 року, укладеного між АКІБ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1; зобов'язати Державну реєстраційну службу України (вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, 02660) здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру: загальною площею: 62,2 кв.м.; житловою площею: 36,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ "Дельта банк"; припинити право власності іпотекодавця ОСОБА_1 в тому числі право володіння, користування та розпорядження квартирою: загальною площею: 62,2 кв.м.; житловою площею: 36,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; припинити право користування житловим приміщенням усіх мешканців, які проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1; виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 іпотекодавця ОСОБА_1 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; стягнути на користь ПАТ "Дельта банк" (ЄДРПОУ:34047020, місцезнаходження: 01001, Київська обл., м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 грн. з ОСОБА_1.

Свої вимоги мотивував тим, що 11.10.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно умов якого відповідач отримав 85 000 дол. США, які зобов'язався повернути у повному обсязі в строк до 11.10.2028 року або до строково зі сплатою 10,50 % річних за користування кредитом..

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком і ОСОБА_1 11.10.2007 року було укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею: 36,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Позивач стверджує, що на теперішній час відповідач свої зобов'язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту належним чином не виконує, в результаті чого має заборгованість за кредитом, що і стало підставою, для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Державної реєстраційної служби України у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, надав до суду заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Державної реєстраційної служби України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами врегульовані Цивільним Кодексом України, зобов'язаннями щодо кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено, що 11.10.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11233178000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 85 000 дол. США, який зобов'язався повернути у повному обсязі в строк до 11.10.2028 року або достроково зі сплатою 10,50 % річних за користування кредитом.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 11.10.2007 року було укладено договір іпотеки № б/н. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., що належить іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11.10.2007 року за р. № 1725.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань АКІБ «УкрСиббанк».

08 грудня 2011 року своє право вимоги, що виникло з кредитного договору у Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», останнім передано Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу.

Отже на підставі ст. 514 ЦК України та вказаного Договору до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору та договору іпотеки у повному обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Частиною 1 ст. 638 ЦК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором не виконав, що має своє відображення у розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого Відповідач станом на 26.06.2013 року має заборгованість - 95 196, 31 дол. США, яка складається з наступного:

79 747, 81 дол. США - заборгованість за кредитом;

15 448, 50 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Зазначене також передбачено Договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Також у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» вказано, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Так, відповідачу ОСОБА_1 як позичальнику та іпотекодавцю було направлено повідомлення вих № 8955706_21.10.2013 від 21.10.2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк та вимога про добровільне звільнення приміщення, передачу ключів та документації.

Стаття 39 ЗУ «Про іпотеку» закріплює, що уразі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги банку про виселення відповідача ОСОБА_1 засновані на законі та відповідають умовам укладених договорів, а тому є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, ЗУ "Про іпотеку" передбачає можливість виселення мешканців квартири, яка перебуває в іпотеці, в судовому порядку як під час задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і в подальшому, але з дотриманням обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

Порядок виконання рішення про виселення боржника передбачений ст.78 Закону України «Про виконавче провадження». Частина 4 названої статті встановлює, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому листі.

Зважаючи на те, що позивач не надав суду доказів того, що з ОСОБА_1 мешкають будь-які інші особи, дані особи судом не встановлювались та до участі у справі не залучались, суд приходить до висновку про те, що у даній частині позову слід відмовити, так як не можливо вирішувати питання про права та обов`язки осіб, які взагалі не брали участь при розгляді справи.

Крім того відповідно до пункту 8 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності на майно припиняється у разі звернення стягнення на нього за зобов'язаннями власника.

Оскільки право власності відповідача на квартиру, що є предметом іпотеки, припиняється з набуттям права власності на неї Банком, ОСОБА_1 слід визнати таким, що втратили право користування квартирою.

Стаття 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11 грудня 2003 року вживає наступні терміни в такому значенні:

1) місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік;

2) реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до статті 7 Закону України № 1382-IV «Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.»

Крім того відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» рішення суду про виселення, яке набрало законної сили, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.

Суд звертає увагу на те, що позивачем ПАТ «УкрСиббанк» було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо кожного з відповідачів для досудового врегулювання проблеми, однак це не призвело до повного погашення боргу.

У відповідності до п. 2 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає стягненню у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу , якщо інший порядок не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, у зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. Також у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить до висновку про те, що в справі міститься достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Що стосується вимог щодо зобов'язання Державну реєстраційну службу України (вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, 02660) здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру: загальною площею: 62,2 кв.м.; житловою площею: 36,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ "Дельта банк", в даній частині позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 Положення щ Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 401/2011, одним із завдань Укрдержреєстру є реалізація держави політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та внесені на розгляд Міністра юстиції України пропозицій щодо формування держави політики у зазначеній сфері.

З 01.01.2013р. органи державної реєстрації проводять державну реєстраці речових прав на нерухоме майно відповідно до статей 15, 16, 19 Закону Украй «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжев затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.

Згідно зі статтею 7 -1 Закону Укрдержреєстр є центральним органом виконавч влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації речових прав і нерухоме майно.

Відповідно до статті 8 Закону повноваженнями щодо проведення держави реєстрації прав та їх обтяжень наділені органи державної реєстрації прав.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 703 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1156) визначено, що органами державної реєстрації прав є структурні підрозді. територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноваже Укрдержреєстру.

Безпосередньо приймає та видає документи, пов'язані з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстраційна служба районної районного у містах, міського (міст обласного значення), міськрайонної міжрайонного управління юстиції (пункт 12.18 Положення про районні, районні містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 1707/5).

Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону державна реєстрація права власною та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту п'ятого частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно можуть бути відповіді рішення судів, що набрали законної сили.

Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону державна реєстрація проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочин за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрової реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Форми заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - їх обтяжень і вимоги до їх заповнення затверджені наказом Міністерства юстиції в 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов'язаних із державно реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрованим Міністерстві юстиції 20.04.2012 за № 590/20903.

Відповідно до статті 26 Закону, записи до Державного реєстру прав вносять на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Процедуру проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначено Порядком державної реєстрації прав нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністр України від 22.06.2011 № 703 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1156)

Отже, вимоги до Державної реєстраційної служби України не ґрунтуються законі, оскільки діючим законодавством України визначено процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно органами державної реєстрації прав заявницьким принципом.

Також у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача ОСОБА_1 як з кредитора на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 3441 гривень.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ст.ст. 16; 554; 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 7, 12, 33, 34, 35, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 3; 27, 112, 118-120; 151; 152 Цивільного процесуального Кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності - задовольнити частково.

В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 95196,31 дол. США, що згідно курсу НБУ на день ухваленні рішення ( 100дол. =1187,84 гривень) складає 1 130 779,85 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 11233178000 від 11.10.2007 року, укладеним між АКІБ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру: загальною площею: 62,2 кв.м; житловою площею: 36,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПАТ "Дельта банк" (ЄДРПОУ:34047020, місцезнаходження: 01001, Київська обл., м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) на підставі Іпотечного договору № б/н від 11.10.2007 року, укладеного між АКІБ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1.

Припинити право власності іпотекодавця ОСОБА_1, в тому числі право володіння, користування та розпорядження квартирою: загальною площею: 62,2 кв.м.; житловою площею: 36,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити іпотекодавця ОСОБА_1 з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Сстягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта банк" (ЄДРПОУ:34047020, місцезнаходження: 01001, Київська обл., м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 грн.

В решті позов залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя Куриленко О. М.