Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В.М.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 415/4393/13-ц

Провадження № 22ц/782/765/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - судді Медведєвої Л.П.

Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.

при секретарі - Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення майнової і моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 03 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_2 подано до суду позов до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовувала свої позовні вимоги, вона зазначила, що 01 червня 2013 року між нею та відповідачем ОСОБА_3.в усній формі був укладений договір на виконання підрядних робіт по покрівлі даху належного їй житлового будинку металочерепицею. 10.06.2013 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 прибули до її будинку. ОСОБА_3 вона надала в якості предоплати за роботу грошові кошти у розмірі 500,00 гривень. В період часу з 10 червня 2013 року по 12 червня 2013 року ними були здійснені роботи по підготовці криши до покрівлі,після чого ними було розпочато виконання монтажних робіт металочерепиці. Під час виконання робіт нею було помічено, що робота відповідачами виконана недбало та є такою, що не відповідає попереднім домовленостям / якісно, в короткі строки та інше/. В той же день вона висунула відповідачу ОСОБА_3, як керівнику будівельної бригади, усну претензію щодо виявлених недоліків та їх усунення. Відповідач, визнавши свою провину, розуміючи, що дійсно в результаті його недбалого ставлення до своєї роботи, ним були допущені помилки, власноруч, без будь-якого психологічного тиску,написав розписку, відповідно до якої ним було підтверджено факт пошкодження матеріалів, що були придбані для покрівлі даху, так і належного їй майна / пошкоджено москітну сітку та вікно будинку/. Відповідач оцінив завдану їй шкоду у розмірі 8220,00 гривень та зобов`язався змінити пошкоджені матеріали протягом семи днів, а у разі невиконання, повернути всі грошові кошти, які були нею витрачені на придбання будівельного матеріалу та кошти, сплачені в якості предоплати за роботу, а всього 177080 гривень.Однак, після спливу вказаного строку відповідач не виконав своїх зобов`язань та став уникати зустрічі з нею. Внаслідок того,що покриття криши було неякісно змонтоване та частково було демонтовано старе покриття криши,01.07.2013 року після зливи, в належному їй будинку відбулось затікання дощової води через кришу та залиття кімнат, внаслідок чого пошкоджені були шпалери,меблі,утеплювач даху. Вищезазначений факт було зафіксовано в акті від 01.07.2013 року. Позивач просила стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 21 511,45 гривень в якості відшкодування за завдану матеріальну шкоду та 5000,00 гривень за моральну шкоду, 1500,00 гривень витрат на правову допомогу.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 03 лютого 2014 року позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 16220,00 гривень, моральну шкоду у розмірі 2000,00 гривень, на користь держави судовий збір у розмірі 487,30 гривень.

Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування рішення.

В поданій апеляційній скарзі позивач також посилається на порушення норм матеріального та процесуального права і ставить питання про зміну рішення, скасування його в частині позовних вимог про стягнення 1960,00 гривень та судових витрат на правову допомогу у сумі 1500,00 гривень і в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце останнього її повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу позивача підтримав, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував та пояснив, що рекомендації ТОВ «Тара-Маркет» по виконанню ремонтних робіт за результатами візуального осмотру кровлі житлового будинку позивача - це висновок фахівця, а не оцінка товариства. Відповідач до пред`явлення позивачем позову в суд та під час розгляду справи судом першої інстанції вимог про повернення йому зіпсованого ним матеріалу для покриття покрівлі будинку позивача не заявляв, цей матеріал в теперішній час знаходиться у позивача.

Відповідач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував та пояснив, що ТОВ «Тара-Маркет» не має ліцензії на надання оцінки виконаних ним робіт.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2013 року прийнято відмову представника позивача від позову до ОСОБА_4та ОСОБА_5

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що 01 червня 2013 року між позивачкою та відповідачем в усній формі був укладений договір підряду на виконання робіт з покриття металочерепицею даху жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, з матеріалів позивачки.

Внаслідок недоліків під час виконання робіт позивачці була нанесена майнова шкода у вигляді зіпсованого матеріалу на суму 8220,00 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

Також на користь позивачки підлягають стягненню 8000,00 гривень, сплачені нею за договором підряду від 18 листопада 2013 року, предметом якого були роботи з перекриття даху зазначеного будинку.

Внаслідок порушення прав позивачки як споживача послуг, їй було завдано моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача на її користь у розмірі 2000,00 гривень.

Спір судом вирішено на підставі п.5 ч.1 ст.4, п.4 ч.3 ст.10, п.1 ч.2 ст.22 Закону України „ Про захист прав споживачів", при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.212-215 ЦПК України.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з тих обставин, що у судовому засіданні доведено неякісне виконання робіт відповідачем.

За наслідками розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права в частині відшкодування моральної шкоди,тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача - відсутні.

Апеляційний суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини характерні для договору побутового підряду, що регулюється параграфами 1, 2 глави 61 ЦК України.

У відповідності до ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або у письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. ст. 626 та 627 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Глава 61 ЦК України не містить вимог щодо форми договору будівельного підряду, а тому колегія суддів приходить до висновку, що форма такого договору повинна відповідати загальним правилам про форми угод, а тому відповідно до ст. 205 ЦК України даний договір може бути укладений як в усній, так і письмовій формі.

Таким чином, з аналізу зазначених норм вбачається, що договір підряду може бути укладений і усно, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків та сторони договору не заперечують, що між ними була домовленість щодо договору підряду.

Крім того, договір підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Правовідносини щодо виконання робіт (надання послуг) регулюються положеннями статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.4 ч.3 ст.10 Закону України « Про захист прав споживачів», норма якої передбачає права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт / надання послуг/,у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Згідно зі ст. 872 ЦК України, якщо підрядник допустив істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, останній має право вимагати за своїм вибором:

• виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

• розірвання договору та відшкодування збитків.

У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати:

• безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк;

• відшкодування його витрат на усунення недоліків;

• відповідного зменшення плати.

З встановлених судом першої інстанції обставин та наведених норм права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 16220 гривень.

У відповідності до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування завданої фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», який поширюється на спірні правовідносини, передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.

Однак, передбачених законом підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу немає,тому висновок суду про відшкодування відповідачем моральної шкоди є помилковим.

Довід апеляційної скарги позивача в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів не може прийняти до уваги по наступним підставам.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, норма якої передбачає види судових витрат, останні складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, крім іншого, витрати на правову допомогу;

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги / ч.1 ст.84 ЦПК України/.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні фахівець у галузі права брав участь в якості представника позивача, а не в якості особи, яка надає правову допомогу.

Довід апеляційної скарги позивача в частині того, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні матеріальної шкоди в сумі 1960,00 гривень, не прийнявши до уваги в якості доказу товарний чек від 08.11.2013 року на придбання дошки / а.с.94/, колегія суддів також не може прийняти до уваги, оскільки, як вбачається з ксерокопії цивільно-правового договору підряду від 18 листопада 2013 року, укладеного між позивачем,як замовником та підрядником, у розділі, який передбачає інструмент, матеріали та умови виконання робіт, не конкретизовано які матеріали надає замовник підрядникові, що потрібні для виконання договору.

Довід апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору у письмовій формі, колегія суддів не може прийняти до уваги,оскільки, як було зазначено вище, глава 61 Цивільного кодексу України не містить вимог щодо форми договору будівельного підряду, форма такого договору повинна відповідати загальним правилам про форми угод, а тому відповідно до ст. 205 ЦК України даний договір може бути укладений як в усній, так і письмовій формі.

Довід апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції не прийнято заходів про надання судовому експерту необхідних матеріалів для проведення експертизи,колегія суддів не може прийняти до уваги,оскільки, як вбачається з клопотання судового експерта надати додаткові матеріали,деякі з них повинен був надати саме відповідач та, крім цього, відповідач мав право звернутися ще до суду з клопотанням про проведення експертизи і надати для проведення останньої ті матеріали, про які просив судовий експерт / а.с.74/.

Довід апеляційної скарги відповідача про те,що судом необгрунтовано прийнято як доказ неналежного виконання відповідачем будівельних робіт , рекомендації ТОВ «Тара-Маркет», який не має підстав робити експертний висновок, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки відповідачем відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, норма якої встановлює обов`язки доказування і подання доказів, не надано суду доказів на підтвердження своїх заперечень.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача висновок суду не спростовують і не є підставою для його скасування.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.88 ЦПК України,колегія суддів вважає, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 243,60 гривень.

При викладених обставинах, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає зміні, у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди має бути відмовлено, змінено в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору з 487,20 гривень на 243,60 гривень, у решті рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 03 лютого 2014 року - змінити.

Абзац другий резолютивної частини викласти в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 16220 / шістнадцять тисяч двісті двадцять/ гривень.

Абзац третій резолютивної частини викласти в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 243 / двісті сорок три/ гривні 60 копійок.

У решті - рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді