Головуючий суду 1 інстанції - Чуванова А.М.

Доповідач - Украінцева Л.Д.

Справа № 416/3540/13-ц

Провадження № 22ц/782/1293/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Украінцевої Л.Д..

суддів: Фарятьєва С.О., Іванової І.П.

при секретарі - Івасенку І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 03 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ВДАІ Лутугинського РВ ГУМВС в Луганській області про стягнення шкоди; третя особа: інспектор ВДАІ Лутугинського РВ ГУМВС в Луганській області Верзілов Р.А.,-

встановила:

Оскарженим рішенням в задоволенні позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись із рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності сторін, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідач та третя особа повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення судового відправлення.

Згідно зі ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення поштової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Представник позивача ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду з заявою про розгляд справи 09.04.2014 р. за її відсутності.

Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 76, ст.. 305 ЦПК України сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів тому, що дії відповідача носять противоправний характер, а тому відсутні матеріально правові підстави для стягнення моральної шкоди.

Зазначений висновок грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, що означає, що судом повно та всебічно встановлено правовідносини між сторонами на підставі наданих сторонами доказів, досліджених у встановленому порядку судом у судовому засіданні, до встановлених правовідносин застосовано ті норми матеріального права, які їх регулюють

Судом першої інстанції вказані вимоги закону додержано, у відповідності до вимог ст.ст. 212, 231 ЦПК України були повно і всебічно досліджені обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції, суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

З матеріалів справи вбачається, що інспектором ДПС Верзіловим Р.А. відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КЗпАП України.

Постановою Лутугинського районнимо судом Луганської області від 22.07.2013 року закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КЗпАП України за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 4 ).

Відповідно до постанови старшого слідчого прокуратури Лутугинського району Луганської області від 23.07.2013 року кримінальне провадження відносно інспектора ДПС Верзілова Р.А за ознаками ст. 365 ч.1 КК України закрито у зв'язку з відсутностю в діянні інспектора ДПС Верзілова Р.А. складу кримінального правопорушення (а.с 29-32).

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної немайнової шкоди, обов'язковому доведенню підлягають наявність моральної шкоди, протиправність діяння заподіювача шкоди та причиний зв'язок між діями відповідача та завданою шкодою.

З матеріалів справи вбачається, позивачем не надано доказів тому, що при складені протоколу про адміністративне правопорушення інспектор ДПС Верзілов Р.А. діяв противоправно.

Та обставина, що постановою Лутугинського районного суда Луганської області від 22.07.2013 року закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КЗпАП України за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення не є доказом про протиправність дії інспектор, оскільки цією постановою не визначено, що інспектор діяв протиправно.

А тому не заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що ним надано належні та допустими доказі про незаконність дій інспектора.

Суд першої інстанції вірно вказав, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження, завданої йому неправомірними діями інспектора ДПС Верзіловим Р.А. моральної шкоди, а також не надано доказів на підтвердження заподіяних йому страждань внаслідок фізичного чи психічного впливу та на причиний зв'язок між шкодою, на наявність якої позивач посилається, та противоправними діями інспектора ДПС Верзіловим Р.А. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КЗпАП України.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів тому, що встановлено незаконність дій посадових осіб зазначених органів, а відтак відсутні матеріально правові підстави для задоволення вимог позивача.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи в апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи порушені, або неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права. Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303,п.1ч.1ст.307,308,313,314,315 ЦПК України судова колегія ,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 03 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно. Може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20-ти днів після проголошення.

Головуючий

Судді: