АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22ц/791/759/2014 р. Головуючий в І інстанції: Кустов О.Ю.

Категорія: 55 Доповідач: Борко А.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року березня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого:Борка А.Л.

суддів:Кузнецової О.А. Приходько Л.А.

при секретаріРомановій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 15 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання неправомірними дій, визнання недійсною додаткової угоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що між сторонами 10.08.2007 року було укладено кредитний договір №HES0GA00000129, за умовами якого позивачка отримала кредит у розмірі 56487,50 грн., з яких на ремонт будинку у розмірі 50750 грн., а також 5737,50 грн. на сплату страхових платежів. В подальшому відповідач 11.10.2008 року підвищив розмір процентної ставки за користування кредитом з 1,17% до 1,26% на місяць, а також 01.02.2009 року з 1,26% до 2,24% на місяць не повідомивши про це позивачку. Грошові кошти, які сплачувалися позивачем за користування кредитом відповідач направляв на погашення підвищених відсотків. У серпні 2009 року, у зв'язку із наявною простроченою заборгованістю,позивачка уклала додаткову угоду від 17.08.2009 року до вказаного кредитного договору. Позивачка стверджує, що відповідач під час дії договору та додаткової угоди неправомірно нараховував та погашав заборгованість з прострочених відсотків з 11.07.2008 року по 10.10.2008 року у розмірі 34,80% на рік, відсотків на прострочену заборгованість за період з 11.10.2008 року по 31.01.2009 року у розмірі 36,59% на рік та відсотків на прострочену заборгованість за період з 01.02.2009 року у розмірі 60,11% на рік. Крім того,позивачка зазначає,що внесення змін у кредитний договір відбулося всупереч умовам вказаного договору без анулювання заставної, видача якої була передбачена договором про іпотеку. На підставі викладеного позивачка вважає, що відповідач ввів її в оману та, скориставшись її юридичною необізнаністю і важкими обставинами, змусив підписати додаткову угоду на невигідних для неї умовах.

Позивачка просила визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню і сплаті відсотків на прострочену заборгованість з 11.07.2008 року та визнати протиправним одностороннє підвищення банком відсоткової ставки за кредитним договором; визнати недійсною додаткову угоду до кредитного договору, зобов'язати банк зробити перерахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до редакції чинної на час його укладення; стягнути з відповідача на її користь - 10000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 15 січня 2014 року позов ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання неправомірними дій, визнання недійсною додаткової угоди - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо нарахування за кредитним договором номер HES0GA00000129 від 10.08.2007 року заборгованості по сплаті відсотків на прострочену заборгованість за період з 11.07.2008 року по 10.10.2008 року у розмірі 34,80% на рік, відсотків на прострочену заборгованість за період з 11.10.2008 року по 31.01.2009 року у розмірі 36,59% на рік та відсотків на прострочену заборгованість за період з 01.02.2009 року по день звернення до суду із позовом час у розмірі 60,11% на рік. Визнано недійсною додаткову угоду до кредитного договору номер HES0GA00000129 від 10.08.2007 року, укладену між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» 17.08.2009 року. Зобов'язано публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором номер HES0GA00000129 від 10.08.2007 року відповідно до редакції чинної на час його укладення з урахуванням підвищення відсоткової ставки 11.10.2008 року до 15,12% на рік та підвищення відсоткової ставки з 01.02.2009 року до 26,88% на рік та відсотків на прострочену заборгованість за період з 11.07.2008 року в розмірі 31,92% на рік, відповідно до п. 7.4 умов Договору.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з підвищень відсоткової ставки за кредитним договором номер HES0GA00000129 від 10.08.2007 року з 11.10.2008 року до 15,12% на рік та з 01.02.2009 року до 26,88% на рік, а також стягнення моральної шкоди відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк» направили апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону, ухвалити нове рішення, яким задовольнити апеляційні скарги в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи ,відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині визнання неправомірними дій ПАТ КБ «Приватбанк» з підвищень відсоткової ставки за кредитним договором номер HES0GA00000129 від 10.08.2007 року з 11.10.2008 року до 15,12% на рік та з 01.02.2009 року до 26,88% на рік, суд правильно виходив з того що таке підвищення передбачене умовами договору (п. 2.3.1) з якими сторони погодилися.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка була повідомлена належним чином листами №3571 від 20.10.2008 року та №5433 від 27.12.2008 року про підвищення відсоткової ставки, що було обумовлене зміною курсу долара США до гривні.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 10.08.2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір №HES0GA00000129.

За умовами п.2.2.5 вказаного договору позичальник доручає банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів не наданих у кредит у межах сум, які підлягають сплаті банку за цим договором при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. У випадку недостатності чи відсутності у позичальника коштів у національній валюті України для погашення заборгованості за кредитом у національній валюті України і/чи відсотків у валюті України для погашення заборгованості за кредитом у національній валюті України відсотків за його користування, винагороди, штрафів (пені) банк має право на списання коштів в іноземній валюті, у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості по даному договору в національній валюті України на дату погашення і продаж стягненої іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України (за курсом МВРУ для цієї операції на дату її проведення) з відшкодуванням банку витрат на сплату зборів комісій і вартості наданих послуг. При цьому позичальник доручає банку оформити заявку на продаж іноземної валюти на МВРУ від імені позичальника. Пункт 2.2.7 позичальник надає банку належним чином оформлені, згідно п. 7.3 цього договору договори іпотеки, який передбачає видачу заставної.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на підставі пункту 2.3.1 банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Таким чином судом першої інстанції вірно зазначено, що на підставі пункту 5.2 договір може бути змінено у встановленому цим договором порядку. Після видачі заставної зміни і доповнення можуть вноситись до цього договору лише після анулювання заставної і видачі нової заставної, а також реєстрації нової заставної у Державному реєстрі іпотек. У випадку односторонньої зміни умов цього договору банком, як передбачено цим договором, та за умови, що банк залишається власником заставної, позичальник та іпотекодавець протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідного повідомлення банку укладають договір про анулювання заставної та видачу нової заставної. Одночасно з підписанням також договору позичальник та іпотекодавець видають нову заставну відповідно до вимог договору іпотеки. Банк реєструє нову заставну у Державному реєстрі іпотек. Внесення змін до цього договору за згодою банка та позичальника здійснюється у вказаному вище порядку. При цьому укладення договору про внесення змін до цього договору відбувається після реєстрації банком нової заставної у Державному реєстрі іпотек.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7.1 договору регулюється ,що банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 10.08.2007 року по 10.08.2017 року включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 56487,50 грн. на наступні цілі ремонт будинку у розмірі 50750 грн., а також у розмірі 5737,50 грн. на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати. Періодом сплати вважається період з 03 по 10 число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 896,67 грн. Згідно ст. 212 ЦК України при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту передбачених пп. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,66% на місяць розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Крім того, з додаткової угоди від 17.08.2009 року до вказаного кредитного договору вбачається, що у договір були внесені зміни, зокрема, збільшено строк не поновлювальної кредитної лінії з 10.08.2007 року по 10.08.2027 року, збільшено розмір кредиту до 64253,31 грн. з яких 58515,81 грн. на ремонт будинку, 5737,50 грн. на сплату страхових платежів, збільшено розмір відсотків до 2,24% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Щомісячний платіж збільшений до 1361,81 грн.

Договір іпотеки від 14.08.2007 року укладений між відповідачкою та ЗАТ КБ «ПриватБанк» посвідчений приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу ОСОБА_6 реєстровий №3895 передбачає видачу заставної та передачу в іпотеку житлового будинку АДРЕСА_1

Відповідно до ст.627 ЦК України (в редакції яка діяла на час укладення кредитного договору), відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.ч.4, 5, п. 4 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. При цьому кредитодавцю забороняється, зокрема, вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що кредитний договір не передбачає направлення такого повідомлення рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Вимоги договору в цій частині були банком дотримані, а позичальник повідомлений про підвищення відсоткової ставки у встановленому договором порядку. Позивачка у разі незгоди з підвищенням відсоткової ставки не була позбавлена права, у будь-який час відмовитися від договору та повернути банку кредитні кошти. Частина 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» також не містить положення про обов'язковість отримання споживачем такого повідомлення, а лише зазначає про необхідність письмового повідомлення споживача про підвищення процентної ставки.

З аналізу п.7.4 Кредитного договору, до якого не було внесено жодних змін вбачається, що сторони погодили розмір процентів на прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 2,66% на місяць (2,66% на місяць х 12 місяців = 31,92% на рік).

Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості по кредиту ОСОБА_5, наданого відповідачем, останній нараховувалися відсотки на прострочену заборгованість за кредитом з 11.07.2008 року по 10.10.2008 року у розмірі 34,80% на рік, з 11.10.2008 року по 31.01.2009 року у розмірі 36,59% на рік та з 01.02.2009 року по теперішній час у розмірі 60,11% на рік. Вказане не відповідає положенням укладеного між сторонами кредитного договору та порушує права позивачки як споживача.

Належних та допустимих доказів протилежного відповідачем в порядку ст.ст. 10, 60 ЦПК України суду першої інстанції не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні позивачка стверджувала, що фактично додаткові грошові кошти нею за додатковою угодою не отримувалися, а банк включив заборгованість, яка виникла на час укладення додаткової угоди до суми заборгованості. Представник відповідача вказаних обставин не заперечував. Відповідні розрахунки суду надані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про іпотеку» згідно якої зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Після видачі заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної в порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи, що фактично додаткові грошові кошти позивачкою за додаткової угодою отримані не були, до складу заборгованості, яка увійшла до додаткової угоди увійшла і заборгованість з відсотків нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом неправомірно нарахована банком з 11.07.2008 року на час укладення додаткової угоди.

Крім того, відмовляючи у задоволенні стягнення моральної шкоди суд першої інстанції правильно виходив з того, що така шкода не витікає з договірних правовідносин та не доведена ОСОБА_5, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_5 в цій частині підлягають відхиленню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для його скасування чи зміни.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та належних доказах, як такі, що висновки суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - відхилити.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 15 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді