Справа № 742/189/14 Провадження № 22-ц/795/877/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Рябота В. І. Доповідач - Онищенко О. І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОнищенко О.І.,
суддів:Зінченко С.П., Харечко Л.К.,
при секретарі:Руденко О.М.,
за участю:представника позивача Рожко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 лютого 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
В січні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 06.02.2006 року в сумі 13531,24 грн. В позові вказує, що між позивачем та відповідачем 06.02.2006 року було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачка отримала від банку кредит у розмірі 2060,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У порушення вимог закону та умов договору ОСОБА_6 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 лютого 2014 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та таким, що винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Апелянт вважає, що суд помилково застосував наслідки пропуску встановленої законом загальної позовної давності, оскільки не врахував положення п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг щодо автоматичної пролонгації дії кредитного договору у випадку, коли жодна зі сторін не поінформує іншу про припинення дії договору.
Крім того, апелянт зазначає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції невірно визначив початок перебігу строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості та неустойки.
На думку апелянта, підставою для скасування рішення суду є порушення судом першої інстанції вимог ст. 5, ст.10 ч. 3, ст.11 ч. 1, ст.60 ЦПК України та невідповідність оскаржуваного рішення вимогам законності та обґрунтованості, що передбачені ст. 213 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що 06.02.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № б/н (який складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку), за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2060,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Строк дії платіжної картки НОМЕР_1, виданої відповідачу ОСОБА_6, був встановлений до лютого 2008 року ( відображення на пластиковій картці-02/08), перевипуск вказаної картки здійснювався на 4 роки в лютому 2008 року з строком дії до лютого 2012( відображення на пластиковій картці - 02/12) та наступний перевипуск здійснено на 4 роки в лютому 2012 року з строком дії до лютого 2016 року. ( а.с.68-69)
Відповідач ОСОБА_6 отримала картку 6 лютого 2006 року про що в матеріалах справи мається розписка. ( а.с.70)
Зазначені умови викладені у заяві позичальника при отриманні кредиту, а не у кредитному договорі, однак вказана заява містить ознаки такого договору, відповідачка була ознайомленою з усіма суттєвими умовами договору, про що свідчить її підпис.
В п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язаний був погашати заборгованість по кредиту, процентам за користування ним та комісію на умовах передбачених даним Договором.
Проте, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 10.12.2013 року утворилася заборгованість в сумі 13531,24 грн., з них заборгованість по кредиту - 1629,21 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 10781,49 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 620,54 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.7-10).
Останнє погашення кредитної заборгованості ОСОБА_6 здійснила 9 грудня 2010 року в сумі 212 гривень 92 копійки.( а. с. 71-73)
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк", суд першої інстанції, виходив з того, що позов поданий з пропуском позовної давності, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню наслідки спливу позовної давності, передбачені ст.267 ЦК України.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч.1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В заяві ОСОБА_6 від 06.02.2006 року (а. с. 11-12) зазначено, що вона ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом вона підтверджує факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку, а також його місцезнаходження. Отже, підписуючи заяву про надання кредиту відповідачка погодилась з усіма умовами та правилами надання кредитних послуг, і на момент підписання в неї не було жодних зауважень чи застережень.
Відповідно до п.3.1. Умов і правил надання банківських послуг, для надання послуг Банк відкриває клієнту Картрахунки, видає клієнту Карки. Їх вид і строк дії визначений у заяві і в Пам'ятці клієнта. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, указаного в розділі „Відмітки банку" заяви. Пунктом 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним договором більше чим на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Отже, підписуючи заяву про надання кредиту відповідач погодився з усіма умовами та правилами надання кредитних послуг, і на момент підписання в нього не було зауважень чи застережень.
Згідно з п. 3.1.3 Правил користування платіжною карткою, по закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк ( шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше ( до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява тримача про закриття картрахунку.
Враховуючи те, що строк дії картки продовжено, граничний строк її дії вказано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк позовної давності не сплинув.
З вищезазначеного вбачається, що спірні правовідносини між позивачем і відповідачем на час подачі позову є триваючими, оскільки відповідач не відмовлялась у письмовій формі від послуг банка.
За таких обставин, коли зобов'язання за кредитним договором не виконане боржником, а строк дії картки не сплинув, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність застосовування до спірних відносин строку позовної давності зіславшись на право банку призупинити здійснення розрахунків по карті після припинення відповідачем внесення коштів на погашення заборгованості.
Зважаючи на наведене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом рішення про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати в сумі 351,20грн., понесені позивачем на сплату судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 303, 307, п. п. 3, 4 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», задовольнити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 лютого 2014 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 13531(тринадцять тисяч п'ятсот тридцять одну) гривню 24 копійки заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.02.2006 року, з них 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев'ять) гривень 21 копійка заборгованість за кредитом; 10781 (десять тисяч сімсот вісімдесят одна) гривня 49 копійок заборгованість по процентах за користування кредитом; 500 (п'ятсот) гривень штраф (фіксована частина); 620 ( шістсот двадцять) гривень 54 копійки штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 351 (триста п'ятдесят одну) гривню 20 копійок в повернення судового збору.
Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:Судді: