ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 р. Справа № 804/1739/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медпром» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Медпром» (далі - ТОВ «Медпром», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної ОДПІ від 14.01.2014 р. № 0000091500, яким на підставі акту перевірки № 233/221 від 13.12.2013 р. збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Медпром» за платежем податок на додану вартість на 1829208, 00 грн., в тому числі за основним платежем на 1219472,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 609736, 00 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що Криворізькою північною ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Медпром» з питань, визначених у постанові слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за період з 01.01.2011 р. по 01.08.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2013 р. № 233/221, за висновками якого відповідачем встановлено, що позивачем занижено податок на додану вартість на суму 1 219 472, 00 грн., в тому числі: за січень 2011 р. на 240 806 грн., за березень 2011 року на 808 000, 00 грн., за травень 2011 року на 85 333, 00 грн., за червень 2011 року на 85 333, 00 грн. За наслідками акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. № 0000091500, з яким позивач не погоджується, вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З висновками акту перевірки позивач також не погоджується, оскільки вони сформовані без належної оцінки всіх наданих документів та з порушенням вимог діючого законодавства, а також, на підставі актів перевірки контрагентів позивача, згідно яких визнано нікчемними правочини при придбанні та наступному продажу товарів (послуг) по ланцюгу реалізації, а тому по відношенню до ТОВ «Медпром» Криворізька північна ОДПІ також зробила висновок, що фактичної поставки товару від ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Віко-Миколаїв», ТОВ «Укрюгметмаркет» на адресу ТОВ «Медпром» не було. Поряд з цим, зазначені висновки про безтоварність господарських операцій ТОВ «Медпром» з контрагентами відповідач обґрунтовує тим, що до перевірки не надано сертифікатів якості, технічної документації на товар, які б дали змогу встановити виробника отриманого товару, відсутні товарно-транспортні накладні, подорожні листи, посвідчення на відрядження до відповідного місця знаходження постачальника для вивозу товару зі складу постачальника, а також не підтверджено факт оприбуткування товару. Однак, позивач із такими висновками податкової інспекції не погоджується і зазначає, що вони не відповідають положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України) та іншим законам України, в той час як позивачем в повній мірі виконано приписи положень чинного законодавства. В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі. 25.02.2014 р. представником позивача подано до суду клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судові засідання, призначені на 06.02.2014 р., 13.02.2014 р. та 25.02.2014 р. не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 05.02.2014 р. представником Криворізької північної ОДПІ подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника Криворізької північної ОДПІ про отримання 06.02.2014 р. судової повістки на судове засідання, призначене на 13.02.2014 р. В судове засідання, призначене на 13.02.2014 р. представник відповідача не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття у судове засідання, про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника Криворізької північної ОДПІ про отримання 13.02.2014 р. судової повістки на судове засідання, призначене на 25.02.2014 р. Представник відповідача ознайомився з матеріалами адміністративної справи 24.02.2014 р., проте в судове засідання, призначене на 25.02.2014 р. також не з'явився, не повідомив суд про причини неприбуття у судове засідання. Представник відповідача не надав суду заперечень проти позову. Враховуючи положення ч. 1 ст. 122 КАС України, якою встановлено строк розгляду адміністративної справи, а також положення ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про судові засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, сформованого 14.01.2014 р., ТОВ «Медпром» (код ЄДРПОУ 32627092) зареєстроване 15.06.2004 р., перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній ОДПІ.
Судом встановлено, що Криворізькою північною ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Медпром» з питань, визначених у постанові слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за період з 01.01.2011 р. по 01.08.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2013 р. № 233/221. Перевірка проводилась з 26.11.2013 р. по 06.12.2013 р.
За висновками акту перевірки від 13.12.2013 р. № 233/221 встановлені наступні порушення з боку позивача:
- п. 198.3 ст. 198 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 1219472, 00 грн., а саме: за січень 2011 р. на 240806, 00 грн., за березень 2011 р. на 808000, 00 грн., за травень 2011 р. на 85333, 00 грн., за червень 2011 р. на 85333, 00 грн.
Як вбачається з акту, перевірки Криворізька північна ОДПІ дійшла висновку, що позивачем занижено податок на додану вартість на суму 1 219 472,00 грн., в тому числі: за січень 2011 року на 240 806 грн.; за березень 2011 року на 808 000,00 грн.; за травень 2011 року на 85 333,00 грн.; за червень 2011 року на 85 333,00 грн.
Контролюючим органом встановлено, що позивачем занижено суму ПДВ у зазначені періоди у зв'язку із протиправним віднесенням до податкового кредиту суму ПДВ сплачену постачальникам при придбанні комплектуючих до вагонів-самоскидів та колишніх у використанні вагони-самоскиди у: ПП «Дніпротехенергобуд» у січні 2011 р. на суму 35 280, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 5 880,00 грн. (сторінка акту 30-38); ТОВ «Віко-Миколаїв» у січні 2011 р. на суму 1 409 554, 97 грн., в т.ч. ПДВ - 234 925,83 грн. (сторінка акту 38-45); ТОВ «Укрюгметмаркет» у березні 2011 р. на суму 4 848 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 808 000,00 грн. (сторінка акту 45-52); ТОВ «Фірма Ліон» у травні 2011 р. на суму 512 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 85 333,33 грн. (сторінка акту 52-55); ПП «ОВД-Трейд» (ЄДРПОУ - 37091177) у червні 2011 р. на суму 512 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 85 333,33 грн. (сторінка акту 56-60). Разом до податкового кредиту за господарськими операціями ТОВ «Медпром» із вище зазначеними юридичними особами було віднесено 1 219 472, 00 грн.
Для проведення перевірки відповідачем було використано наступні матеріали: акт ДПІ у м. Дніпродзержинську № 2966/152/23-206/36825300 від 24.05.2011 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Дніпротехенергобуд»; акт ДПІ у Центральному районів м. Миколаєва № 923/22-225/37104898 від 14.11.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віко-Миколаїв»; акт ДПІ у Центральному районів м. Миколаєва № 694/23-300/37385677 від 26.05.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрюгметмаркет», згідно яких визнано нікчемними правочини при придбанні та наступному продажу товарів (послуг) по ланцюгу реалізації, а тому по відношенню до ТОВ «Медпром» Криворізькою північною ОДПІ зроблено висновок, що фактичної поставки товару від ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Віко-Миколаїв», ТОВ «Укрюгметмаркет» на адресу ТОВ «Медпром» не було.
Висновки про безтоварність господарських операцій ТОВ «Медпром» по придбанню у ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Віко-Миколаїв», ТОВ «Укрюгметмаркет», а також у ТОВ «Фірма Ліон» та ПП «ОВД-Трейд» посадові особи контролюючого органу обґрунтовують тим, що до перевірки не надано сертифікатів якості, технічної документації на товар, які б дали змогу встановити виробника отриманого товару, відсутні документи (акти прийому-передачі), які підтверджують факт передачі товару від продавця-постачальника до покупця (ТОВ «Медпром»), відсутні товарно-транспортні накладні, подорожні листи, посвідчення на відрядження до відповідного місця знаходження постачальника для вивозу товару зі складу постачальника, а також не підтверджено факт оприбуткування товару, оскільки до перевірки не надані прибуткові ордери і картки складського обліку товару.
На підставі акту перевірки від 13.12.2013 р. № 233/221 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. № 0000091500, яким згідно п. п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ ПК України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Медпром» за платежем податок на додану вартість на суму 1 829 208, 00 грн., в тому числі за основним платежем на 1 219 472, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 609 736,00 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У відповідності до положень п. 61.1 ст. 61 ПК України, до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Судом встановлено, що між ТОВ «Медпром» (покупець) було укладено з ТОВ «Віко-Миколаїв» (продавець) договір № ВМ-9 від 03.11.2010 р. на придбання у останнього вагонів-самоскидів колишніх у використанні, в кількості та асортименті згідно накладним, які є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно умов додаткової угоди від 10.01.2011 р. до договору № ВМ-9 від 03.11.2010 р., поставка товару здійснюється автомобільним транспортом продавця на адресу покупця.
На виконання цього договору ТОВ «Віко-Миколаїв», зокрема, у січні 2011 р. поставило 2 вагони-самоскиди колишні у використанні за ціною 587 314, 57 грн./шт. на загальну суму 1 409 554,97 грн. в т.ч. ПДВ 234 925,83 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000020 від 14.01.2011 р., податковою накладною № 20 від 14.01.2011 р. та довіреністю № 31 від 14.01.2011 р. на отримання ТМЦ, а ТОВ «Медпром» розрахувалось за цю поставку в повній мірі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1514 від 15.03.2011 р. та № 1520 від 16.03.2011 р.
Зазначені матеріальні цінності ТОВ «Медпром» було відображено в бухгалтерському обліку, що підтверджується журналом проводок балансового рахунку 20 у кореспонденції з рахунком 631, журналом-ордером і відомістю по рахунку 631, податкову накладну облікувало в реєстрі отриманих накладних та відобразило придбання в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року, та використало у своїй господарській діяльності, що підтверджується відповідними документами про демонтаж бувших у використанні самоскидів та використання комплектуючих при виготовленні нових вагонів і їх продаж ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».
Між ТОВ «Медпром» (покупець) укладено договір з ТОВ «Укрюгметмаркет» (продавець) № 010311 від 01.03.2011 р., за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю, а останній прийняти та оплатити вагони-самоскиди колишні у використанні. У відповідності до положень п. 1 додаткової угоди № 1 від 01.03.2011 р. до договору № 010311 від 01.03.2011 р., поставка товару здійснюється автомобільним транспортом продавця (ТОВ «Укрюгметмаркет»); продавець зобов'язується поставити оплачений покупцем товар протягом 10 днів після здійснення предоплати; продавець зобов'язується надати покупцю на кожну поставку документи - видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну.
На виконання цього договору ТОВ «Укрюгметмаркет» поставило у березні 2011 року 4 вагони-самоскиди колишні у використанні на загальну суму 4 848 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 808 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 01.03.2011 р., податковою накладною № 2 від 01.03.2011 р. на загальну суму 2 424 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ 404 000, 00 грн., довіреністю № 168 від 01.03.2011 р.; видатковою накладною № РН-0000003 від 03.03.2011 р., податковою накладною № 3 від 03.03.2011 р. на загальну суму 2 424 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ 404 000, 00 грн., довіреністю № 179 від 03.03.2011 р. на отримання ТМЦ, а ТОВ «Медпром» розрахувалось за ці поставки, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.
Зазначені матеріальні цінності ТОВ «Медпром» було відображено в бухгалтерському обліку, що підтверджується журналом проводок балансового рахунку 20 у кореспонденції із рахунком 631, журналом-ордером і відмінністю по рахунку 631, журналом проводок по рахунку 90 "Собівартість реалізації" у кореспонденції рахунку 20, податкові накладні облікувало в реєстрі отриманих накладних та відобразило придбання в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року. А також, використало ці матеріальні цінності у господарській діяльності, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами про демонтаж колишніх у використанні вагонів-самоскидів та використання комплектуючих при виготовленні нових вагонів і їх продаж ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» згідно договору поставки № 2997-08-01 від 16.12.2009 р., що підтверджується відповідними рахунками, видатковими і податковими накладними, залізничними документами які наявні в матеріалах справи та вивчені судом.
Між ТОВ «Медпром» (покупець) укладено договір поставки товару № 231 від 26.05.2011 р. з ТОВ «Фірма ЛІОН» (постачальник) на придбання у останнього вантажних колісних пар колишніх у використанні. Найменування, кількість, якість та ціна товару визначаються у відповідності до додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору 231.
На виконання цього договору ТОВ «Фірма Ліон» у травні 2011 р. поставило 32 штуки вантажних колісних пар колишніх у використанні за ціною 13 333,33 грн./шт. на загальну суму 512 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 85 333, 33 грн., що підтверджується видатковою накладною від 26.05.2011 р., податковою накладною від 26.05.2011 р., довіреністю № 546 від 26.05.2011 р. на отримання матеріальних цінностей, а ТОВ «Медпром» 31.05.2011 р. розрахувалось за поставлений товар, що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою.
Зазначені матеріальні цінності ТОВ «Медпром» було відображено в бухгалтерському обліку, що підтверджується відповідними журналами ордерами балансових рахунків 20, 631, 90, 361, якими підтверджується використання вантажних колісних пар, отриманих від ТОВ «Фірма Ліон» при здійснені капітального ремонту вагонів-самоскидів згідно договору № 593 від 04.04.2011 р. укладеного ТОВ «Медпром» з ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та згідно договору № 3120-52-04 від 17.11.2011 р. укладеного із ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».
Між ТОВ «Медпром» (покупець) укладено із ПП «ОВД-Трейд» (постачальник) договір поставки товару № 232 від 23.06.2011 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю вантажні колісні пари колишні у використанні, що належать постачальнику на праві приватної власності, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці колісні пари; вартість товару включає вартість його доставки.
На виконання цього договору ПП «ОВД-Трейд» у червні 2011 р. поставило 32 штуки колісних пар колишніх у використанні за ціною 13 333,33 грн./шт. на загальну суму 512 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 85 333.33 грн., що підтверджується видатковою накладною від 29.06.2011 р., податковою накладною від 29.06.2011 р., довіреністю № 714 від 29.06.2011 р. на отримання ТМЦ, а ТОВ «Медпром» розрахувалось за нього, перерахувавши 250 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 41 666,67 грн. на рахунок ПП «ОВД-Трейд», що підтверджується банківською випискою від 12.09.2011 р., а також з урахуванням договору відступлення права вимоги № 232 від 26.12.2011 р. перерахувало на рахунок нового кредитора - ТОВ «Будівництво Пан-України», що підтверджується банківською випискою від 29.12.2011 р.
Зазначені матеріальні цінності ТОВ «Медпром» було відображено в бухгалтерському обліку, що підтверджується відповідними журналами-ордерами балансових рахунків 20, 631, 90, 361, якими підтверджується використання вантажних колісних пар, отриманих від ПП «ОВД-Трейд» при здійсненні капітального ремонту вагонів-самоскидів згідно договору № 593 від 04.04.2011 р. укладеного ТОВ «Медпром» із ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та згідно договору № 3120-52-04 від 17.11.2011 р., укладеного із ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».
Судом встановлено, що ТОВ «Медпром» було здійснено одноразову купівлю товару у ПП «Дніпротехенергобуд» на загальну суму 35 280, 00 грн. в т.ч. ПДВ 5 880,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 4 від 24.01.2011 р., рахунком № 2 від 20.01.2011 р., податковою накладною № 5 від 24.01.2011 р. Згідно зазначених первинних документів ТОВ «Медпром» придбало: башмак триангеля у кількості 100 шт. за ціною 220,00 грн./шт. без ПДВ; наконечник триангеля у кількості 100 шт. за ціною 37,00 грн./шт. вартістю 3 700,00 грн. без ПДВ; вставку триангеля 100 шт. за ціною 37,00 грн./шт. вартістю 3 700,00 грн. без ПДВ. Разом вартість поставки складає 29 400,00 грн. та 5 880,00 грн. нарахованого на цю суму ПДВ, що в підсумку дорівнює 35 280,00 грн. та здійснив оплату, що підтверджується випискою банку від 16.02.2011 р.
Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Фактичність виконання позивачем вищезазначених договорів та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договорами, рахунками-фактур, видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками банку, податковими накладними та іншими документами, долученими до 1-2 т. адміністративної справи. Поряд з цим, на вимогу суду представником позивача надані додаткові документи, які підтверджують наявність у позивача відповідного устаткування, площадки для ведення статутного виду його діяльності - ремонту рухомого залізничного складу та наявність відповідних робочих кадрів для ведення даного виду діяльності (право власності на нерухоме майно, технічний звіт БТІ, штатний розклад).
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку щодо наявності фізичної, технічної можливості ТОВ «Медпром» для здійснення господарської діяльності та її доцільності.
Судом також встановлено, що придбані у контрагентів матеріальні цінності були використані у власній господарській діяльності ТОВ «Медпром», що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до пункту 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок № 984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Відповідачем не доведено безтоварність господарських операцій ТОВ «Медпром» по придбанню товару у ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Віко-Миколаїв», ТОВ «Укрюгметмаркет», ТОВ «Фірма Ліон» та ПП «ОВД-Трейд».
Посилання податкового органу на акти перевірок контрагентів позивача не доводять обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 13.12.2013 р. № 233/221, оскільки вони були складені за результатами документальних невиїзних перевірок ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Віко-Миколаїв», ТОВ «Укрюгметмаркет», ТОВ «Фірма Ліон» та ПП «ОВД-Трейд», що позбавило податковий орган можливості дослідити всі первинні документи, які зберігаються на підприємствах. Крім цього, акти перевірок ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Віко-Миколаїв», ТОВ «Укрюгметмаркет», ТОВ «Фірма Ліон» та ПП «ОВД-Трейд» не спростовують дійсність укладених ТОВ «Медпром» з контрагентами правочинів щодо поставки товарів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.
Щодо висновків акту перевірки з приводу порушення контрагентами позивача ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг), суд зазначає, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.
З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, угоди, які укладені між ТОВ «Медпром» та ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Віко-Миколаїв», ТОВ «Укрюгметмаркет», ТОВ «Фірма Ліон» та ПП «ОВД-Трейд», оформлені належним чином; спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочини з поставки товарів та купівлі - продажу виконані сторонами.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.
Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач склав свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами.
Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідачем не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операціях з придбання товарів у ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Віко-Миколаїв», ТОВ «Укрюгметмаркет», ТОВ «Фірма Ліон» та ПП «ОВД-Трейд».
Задовольняючи адміністративний позов, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами.
Підставою для отримання платником податків права на отримання податкових переваг є наявність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.
Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.
Отже, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Твердження відповідача про те, що позивачем до перевірки не надано сертифікатів якості, технічної документації на товар, які б дали змогу встановити виробника отриманого товару, відсутні документи (акти прийому-передачі), які підтверджують факт передачі товару від продавця-постачальника до покупця (ТОВ «Медпром»), відсутні товарно-транспортні накладні, подорожні листи, посвідчення на відрядження до відповідного місця знаходження постачальника для вивозу товару зі складу постачальника, а також не підтверджено факт оприбуткування товару, оскільки до перевірки не надані прибуткові ордери і картки складського обліку товару, суд не приймає у зв'язку з наступним. За умовами договорів та додаткових угод з контрагентами позивача, поставка товару здійснювалась власним транспортом продавця на адресу покупця (ТОВ «Медпром»). Не дослідження відповідачем питання щодо фактичних умов поставки та купівлі-продажу товарів потягло за собою помилковість висновків контролюючого органу щодо не підтвердження фактичної передачі та транспортування придбаного товару від продавця-постачальника до покупця. З огляду на зазначене, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, посвідчення на відрядження тощо, мали бути складені контрагентами позивача за умовами договорів (та додаткових угод до договорів).
Суд також зазначає, що відсутність зазначених відповідачем документів не може слугувати єдиною підставою для визнання безтоварності господарських операцій за наявності всіх інших обов'язкових та належно оформлених первинних документів.
Суд доходить висновку, що наявними в матеріалах справи первинними документами спростовуються висновки Криворізької північної ОДПІ щодо безтоварності господарських операцій ТОВ «Медпром» із ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Віко-Миколаїв», ТОВ «Укрюгметмаркет», ТОВ «Фірма Ліон» та ПП «ОВД-Трейд».
В судовому засіданні представником позивача доведено обґрунтованість віднесення до податкового кредиту суми 1219472, 00 грн., яку не визнала податкова інспекція. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. ст. 46-49 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.
З проведеного судом аналізу первинних документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що позивачем правомірно сформований податковий кредит у сумі 1219472, 00 грн., в тому числі: за січень 2011 р. на 240 806 грн., за березень 2011 року на 808 000, 00 грн., за травень 2011 року на 85 333, 00 грн., за червень 2011 року на 85 333, 00 грн.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд доходить висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької північної ОДПІ від 14.11.2014 р. № 0000091500, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Медпром» за платежем податок на додану вартість на 1829208, 00 грн., в тому числі за основним платежем на 1219472,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 609736, 00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно квитанції № 99 від 23.01.2014 р. у розмірі 487, 20 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.01.2014 р. № 0000091500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Медпром» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 1829208, 00 грн., в тому числі за основним платежем на 1219472, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 609736, 00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медпром» судовий збір у розмірі 487, 20 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Неклеса