ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.12.06 р. Справа № 10/351
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;
при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;
за участю представники сторін:
від позивача - Бережний Р. В. – довіреність;
від відповідача – Коваль Л. Л. – довіреність;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ
до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь
про стягнення заборгованості в сумі 4 830 074,14грн., -
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду звернувся позивач – Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ, з позовом до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 4 143 375,52грн., інфляційних в сумі 223 186,84грн., пені в сумі 377 518,40грн., 3% річних в сумі 85 993,38грн. за договором №06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р. ( далі договір ).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір №06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р.; акти приймання-передачі природного газу за період жовтень-грудень 2005р.; розрахунок заборгованості; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.
Позивачем надано уточнення до позовних вимог №31/10-12172 від 17.11.2006р. відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якому зменшив суму позову та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4 045 134,67грн., інфляційних в сумі 223 186,84грн., пені в сумі 377 518,40грн., 3% річних в сумі 85 993,38грн. за договором №06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р.
Уточнення прийнято судом.
Відповідач у судовому засіданні та відзиві позов визнав, проти позову в частині стягнення основного боргу не заперечував. В частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені просить суд зменшити їх у зв’язку з тяжким фінансовим становищем. Також надав клопотання про відстрочку виконання рішення строком на один рік з таких саме підстав.
Позивач проти клопотання про відстрочку виконання рішення строком на один рік заперечував.
Крім того, відповідачем надано до суду копію платіжного доручення №42 від 23.11.2006р. з призначенням платежу „...розрахунки за газ та транспорт. газу спожитого у 2005р. згідно договору №06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р....” як доказ часткової сплати боргу в сумі 11 839,80грн.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність спору між сторонами в частині стягнення основного боргу у сумі 11 839,80грн. та провадження по справі в цієї частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи був продовжений на місяць.
Розглянувши матеріали справи, додатково представлені сторонами документи, заслухавши їх пояснення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 4 033 294,87грн., інфляційних в сумі 223 186,84грн.грн., пені в сумі 377 518,40грн., 3% річних в сумі 85 993,38грн. підлягають задоволенню; в частині стягнення основного боргу у сумі 11 839,80грн. провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений №06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р., згідно якого позивач ( постачальник ) зобов’язався продати відповідачу (покупцю) природний газ, а відповідач ( покупець ) зобов’язався прийняти товар та оплатити газ на умовах цього договору.
Дослідивши договір, з якого виникли права та обов’язки сторін, суд прийшов до висновку, що за своєю правовою природою та змістом це договір поставки, правовідносини за яким регулюються положеннями статей 655-697, 712 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.11.1 договір набирає чинності з 01.10.2005р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2005р., а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Договір підписаний сторонами та скріплений мокрою печаткою.
Згідно п.п.2.1, 5.1 договору сторони домовились про постачання природного газу в обсязі 84 814,7тис.куб.м. за ціною 213,825рн. за 1000куб.м. з урахуванням ПДВ на вартість транспортування газу.
Відповідно п. 3.3 договору кількість газу, що поставлений покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються сторонами та підприємством, що здійснювало транспортування газу.
Згідно п. 3.4 договору не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним покупець зобов’язався надати постачальнику три примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печатками покупця та підприємства, що здійснювало транспортування газу; акт приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.
П. 6.1 договору сторони передбачили, що оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється покупцем грошовими коштами плановими платежами щодекадно 10,20 та 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10-гшо числа, наступного за місяцем поставки газу.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позивачем було передано покупцю нафтопродуктів на загальну суму 13 869 448,58грн. ( копії актів приймання-передачі природного газу за період жовтень-грудень 2005р.).
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Як убачається з положень п. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.
Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.
Всупереч вимогам договору та вищевказаних статей відповідач не здійснив обов’язок покупця – не оплатив повністю вартість отриманого газу, у зв’язку з чим виникла заборгованість станом на 01.11.2006р. в сумі 4 045 134,67грн. У зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем згідно платіжного доручення №42 від 23.11.2006р. в сумі 11 839,80грн., основний борг склав 4 033 294,87грн.
З огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині обґрунтовані та підлягають задоволенню на суму 4 033 294,87грн.
Щодо стягнення основного боргу в сумі 11 839,80грн. за договором 06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р., то провадження по справі в цієї частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про існування основного боргу на час звернення позивача до суду, то й позовні вимоги заявлені позивачем в частині стягнення інфляційних в сумі 223 186,84грн. та 3% річних у сумі 85 993,38грн., з огляду на правильне нарахування, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 377 518,40грн. за договором №06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р. суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Умовами договору (п. 7.2.) сторони передбачили відповідальність у разі прострочення сплати платежів у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за яки нараховувалась пеня, за кожен день прострочення.
Суд прийшов до висновку про наявність заборгованості станом на 29.09.2006р. (дата звернення до суду). Отже, з огляду на правильне нарахування, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Суд, враховуючи, що підприємство відповідача знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, що підтверджується наданим до суду звітом про фінансові результати за 9 місяців 2006 р. збитки підприємства складають 6 144, 8 тис. грн. більші з яких це борги населення за отримані енергоносії.
Враховуючи викладене, враховуючи фінансову неспроможність відповідача, суд на підставі положень п.3 ст.83 ГПК України зменшує суму стягнення пені до 283 138,80грн.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на один рік у зв’язку з тяжким фінансовим становищем, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не було надано достатнього обґрунтування клопотання про відстрочку.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі статей 11, 526, 538, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 22, 30, 33, 43, 49, п.1-1 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Задовольнити позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 4 033 294,87грн., інфляційних в сумі 223 186,84грн.грн., пені в сумі 377 518,40грн., 3% річних в сумі 85 993,38грн. за договором №06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р.
2. Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” (87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, ЄДРПОУ 33760279) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, ЄДРПОУ 31301827) заборгованість в сумі 4 033 294,87грн., інфляційні в сумі 223 186,84грн.грн., пеню в сумі 283 138,80грн., 3% річних в сумі 85 993,38грн. за договором №06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р.
3. Припинити провадження по справі за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь про стягнення боргу в сумі 11 839,80грн. за договором 06/05-1710-ТЕ-9 від 31.10.2005р. у зв’язку з відсутністю предмету спору.
4. Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” (87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, ЄДРПОУ 33760279) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, ЄДРПОУ 31301827) витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 05.01.2007р.
Суддя Приходько І.В.
Пом. с.: Давидовська Т.В.
тел.: 305-75-46
Надруковано 3 прим.