Справа №1-41/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2008 року

Новозаводський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді КУЗЬМИНА М.В.

при секретарі ДРАШПУЛЬ Н.О.

з участю прокурора ДОМАШЕНКО С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, 10.1І.І974 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 11.07.2002 року Новозаводським райсудом м. Чернігова за ст. 140 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 12.10.2004 року Деснянським райсудом м. Чернігова за ст. 289 ч. 2, 69 КК України до 3 років позбавлення волі, постановою Менського районного суду Чернігівської області від 13.06.2006 року, у відповідності до ст. 82 КК України, звільнений від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі в зв'язку із заміною невідбутої частини покарання 1 рік 5 місяців 11 днів на виправні роботи з відрахуванням в доход держави 20 % заробітку, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3 - за ст. 389 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 засуджений 12.10.2004 року Деснянським райсудом м. Чернігова за ст. 289 ч.2, 69 КК України до 3 років позбавлення волі. Постановою Менського райсуду Чернігівської області від 13.06.2006 року засудженому ОСОБА_1 замінено невідбуту частину покарання більш м'яким, а саме - виправними роботами, терміном на 1 рік 5 місяців 11 днів, з відрахуванням з його заробітної плати на користь держави 20%.

16.08.2006 року ОСОБА_1 був постановлений на облік в КВІ ДД УВП м. Чернігова. Від нього відібрано підписку про роз'яснення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт. Виправні роботи засуджений ОСОБА_1 відбував у СПД ОСОБА_2, відповідно до договору від 14.09.2006 року, який був укладений між СПД ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Однак, всупереч вимогам КВК України засуджений ОСОБА_1 в червні 2007 року самовільно, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, звільнився з роботи та ніде по даний час не працевлаштувався.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав повністю та показав, що Деснянським районним судом м. Чернігова в 2004 році він був засуджений до 3 років позбавлення волі. За постановою Менського районного суду в червні невідбута частина покарання йому була замінена на більш м'яке - виправні роботи терміном на 1 рік 5 місяців 11 днів, з відрахуванням із заробітної плати на користь держави 20 %. Після набрання постановою законної сили він приїхав до Чернігова і в червні 2006 року став на облік в КВІ. Після цього його працевлаштували до СПД ОСОБА_2, у якого він працював спочатку водієм, а потім рамщиком на пилорамі. В травні 2007 року фірма розпалась, він почав шукати собі іншу роботу, один місяць відпрацював у ВАТ «Екологія», потім став шукати іншу роботу, але в КВІ про те, що він не працює у СПД ОСОБА_2 він не повідомив. Хотів сам працевлаштуватись і після цього повідомити КВІ, але його офіційно ніхто не бажав брати на роботу. Визнає, що винен в порушенні вимог відбування покарання, розкаюється в скоєному, просить суворо не карати.

Крім визнавальних показів, вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст. 389 ч.2 КК України також підтверджується і матеріалами справи, які учасники судового засідання не вважають за доцільне досліджувати, але обставини та факти скоєння даного злочину підсудним ОСОБА_1 та іншими учасниками судового засідання не оспорюються, і тому, оцінюючи отримані докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 389 ч. 2 КК України, як умисне ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які пом'якшують вину підсудного ОСОБА_1 суд визнає щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_1 суд приймає до уваги дані, які характеризують особу підсудного, того, що він вчинив злочин в період відбуття покарання, і тому суд вважає, що до ОСОБА_1 слід обрати міру покарання в межах санкції ст. 389 ч. 2 КК України, у вигляді арешту з застосуванням ст. 71, 72 КК України тому, що ОСОБА_1 скоїв злочин під час відбування покарання за вироком Деснянського районного суду від 12.10.2004 року. Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 389 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді трьох місяців арешту.

На підставі ст.ст. 71, 72 ч. 1 п.3 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.10.2004 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту строком на чотири місяці.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів.