КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7145/11 Головуючий у 1-й інстанції: Добриднюк Н.О. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області та зобов'язати провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю, встановивши її розмір на рівні 15 % від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доплати до пенсії у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15 лютого 2011 року.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2011 року адміністративний позов було задоволено.

Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області, не погоджуючись із прийнятою постановою подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що додаткову пенсію за шкоду, заподіну здоров'ю та доплату до пенсії позивачу було нараховано у повній відповідності до постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.

Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2011 року - без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції правильно виходив з того, що додаткову пенсію за шкоду, заподіну здоров'ю, позивачу слід виплачувати у розмірі, встановленому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доплату до пенсії у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не у розмірі, встановленому постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.

Також судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, адміністративний позов був задоволений поза межами строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що позивач повинна була дізнатися про те, що пенсію їй виплачено у меншому розмірі в момент отримання нею такої пенсії.

У відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З огляду на те, що колегією суддів не встановлено підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду та враховуючи дату подачі даного адміністративного позову позовні вимоги за період з 15 лютого по 14 березня 2011 року підлягають залишенню без розгляду.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте в частині задоволення позову за період з 15 лютого по 14 березня 2011 року прийнято з порушенням норм процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області - задовольнити частково, постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2011 року - скасувати в частині та прийняти в цій частині нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області - задовольнити частково.

Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2011 року в частині задоволення позовних вимог за період з 15 лютого по 14 березня 2011 року - скасувати та прийняти нове рішення про залишення адміністративного позову в цій частині без розгляду.

В іншій частині постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.