КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. Справа№ 44/227-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

представники сторін:

від апелянта: не з'явились;

від заявника Бочарова Н.В. - представник за дов. б/н від 20.12.2013

від боржника: не з'явились;

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві: Ткач С.С.- предст. за дов. Від 24.07.2013 №824/9/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства «Бельведер» на постанову господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року у справі № 44/227-б (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Рафінад - Медіа», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна», м. Київ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна», оскільки останній неспроможний погасити заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2011 порушено провадження у справі № 44/227-б.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 25.07.2011 визнано розмір вимог кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «Рафінад - Медіа» в сумі 9 390 801,00 грн. 40 коп. Призначено у справі № 44/227-б розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Грицай Світлану Олександрівну, яку зобов'язано скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника.

21.10.2011 до господарського суду міста Києва надійшов реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 12.12.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна». Зобов'язано розпорядника майна боржника Грицай Світлану Олександрівну надати суду протокол зборів кредиторів щодо обрання комітету кредиторів, а також протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2013 припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Грицай С.О., задоволено клопотання заявника та призначено розпорядником боржника арбітражного керуючого Щербаня О.М. та продовжено строк розпорядження майном боржника.

26.12.2013 до господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника Щербаня О.М. про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Щербаня О.М.

Постановою господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року у справі № 44/227-б (суддя Чеберяк П.П.) припинено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна» та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича. Визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна» арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича, якого зобов'язано у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх розгляду (визнання або ж відхилення в установленому порядку) та провести ліквідаційну процедуру, надати суду свій звіт і ліквідаційний баланс банкрута.

Визначено необхідність оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна» банкрутом.

При цьому, господарську діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших санкцій по всіх видах заборгованості банкрута. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Дана постанова мотивована тим, що відповідно до наявних матеріалів справи вимоги кредиторів, включені до реєстру кредиторів залишились незадоволеними, пропозицій від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника господарському суду чи вимог комітету кредиторів боржника щодо санації боржника або припинення провадження у даній справі не надходило. За таких обставин, судом першої інстанції було визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

При цьому, суд першої інстанції керувався п 1-1 Прикінцевих та перехідних положень, ч. 1 ст. 40, п. 5 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, акціонерне товариство «Бельведер» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі № 44/227-б, прийняти нове судове рішення, яким продовжити строки процедури розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна» та призначити розпорядником майно боржника арбітражного керуючого Бєлкіна Дмитра Юрійовича.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 43 ГПК України, ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваній постанові обставинам справи.

07.04.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов від арбітражного керуючого Щербаня О.М. відзив на апеляційну скаргу, в якому розпорядник майна заперечує вимоги апеляційної скарги та просить суд залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

07.04.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов від ініціюючого кредитора - ТОВ «Рафінад - Медіа» відзив на апеляційну скаргу, в якому кредитор заперечує вимоги апеляційної скарги та просить суд залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник кредитора ТОВ «Рафінад - Медіа» в судовому засіданні надав усні пояснення, в яких підтримав заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в відзиві на апеляційну скаргу.

Представник ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в судовому засіданні надав усні пояснення, в яких вирішення апеляційної скарги залишив на розсуд суду.

В судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися представники інших сторін та учасників провадження у справі, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших сторін та учасників провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що набула чинності 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, при прийнятті постанови застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції станом на 18.01.2013, при здійсненні ліквідаційної процедури застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в новій редакції закону.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону в редакції станом на 18.01.2013, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Як вбачається з матеріалів справи місцевим господарським судом, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України було встановлено, що пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника тобто потенційних інвесторів, господарському суду чи комітету кредиторів, не надходило.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Відповідно до ст. 4 Закону до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення.

Відповідно ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону рішення про вибори членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів.

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду (ч. 7 ст. 16) .

Відповідно до ст. 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Отже, в матеріалах справи міститься протокол зборів кредиторів від 23.12.2013, на яких визначено кількісний склад комітету кредиторів та вибрано членів комітету кредиторів, протокол засідання комітету кредиторів від 25.12.2013, відповідно до якого комітетом кредиторів було прийнято рішення про звернення до господарського суду міста Києва з клопотанням про закінчення процедури розпорядження майном, визнання ТОВ «Бельведер Україна» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Щербаня О.М.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено місцевим судом, станом на 22.01.2014 повідомлень про виконання боржником грошових зобов'язань не надходило, як і заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових вимог від комітету кредиторів боржника щодо санації товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна» чи припинення провадження у справі.

У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

Пунктом 5 та 6 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

За таких обставин, враховуючи, що були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, повідомлень про виконання боржником грошових зобов'язань не надходило, як і заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових вимог від комітету кредиторів боржника щодо санації товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна» чи припинення провадження у справі № № 44/227-б до суду не надходило, місцевий суд, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.

Також, оскаржуваною постановою місцевий господарський суд призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Щербаня О.М.

Як вбачається з матеріалів справи, комітетом кредиторів на засіданні від 25.12.2013 затверджено кандидатуру ліквідатора боржника арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 70 від 13.02.2013р.). Заява арбітражного керуючого Щербаня О.М., про призначення ліквідатором у справі № 44/227-б міститься в матеріалах справи.

Так, місцевим судом встановлено, що запропонована комітетом кредиторів особа ліквідатора, а саме: арбітражний керуючий Щербаня О.М. узгоджується з приписами чинного законодавства, строк, в який заявлено вимогу про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури також не суперечить вимогам закону.

Тому, враховуючи пропозицію комітету кредиторів щодо призначення арбітражного керуючого Щербаня О.М. ліквідатором боржника та те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника суд першої інстанції оцінивши подані матеріали, на думку колегії суддів правомірно прийшов висновку про доцільність призначення останнього ліквідатором боржника.

Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи акціонерного товариства «Бельведер», викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови господарського суду.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни постанови місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року у справі № 44/227-б залишити без змін, апеляційну скаргу акціонерного товариства «Бельведер» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді О.М. Остапенко

В.В. Шипко