донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.04.2014 справа №905/8698/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Богатиря К.В., Склярук О.І.
при секретарі судового засідання:Федоріщевій І.О.
за участю представників сторін: від позивача (скаржника) - Губарєва О.А., довіреність №06/01-01 від 03.01.2014р.; від відповідача - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргуВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка, м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського судуДонецької області
від10.02.2014р. (повний текст підписано 17.02.2014р.)
у справі№905/8698/13 (суддя Соболєва С.М.)
за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка, м. Горлівка Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромхіммонтаж», м. Горлівка Донецької області
про стягнення 13 645,6 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м.Горлівки, м.Горлівка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромхіммонтаж», м.Горлівка Донецької області про стягнення 13645,6грн. шкоди, з яких: 12640,76грн. виплачених страхових сум потерпілому ОСОБА_6, 16,27грн. витрат з послуг банку з виплати страхових сум потерпілому ОСОБА_6, 988,57грн. виплати з тимчасової непрацездатності.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. у справі №905/8698/13 відмовлено в задоволенні даного позову в повному обсязі.
Рішення суду мотивоване тим, що здійснення органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових виплат застрахованій особі за договором особистого соціального страхування у разі настання страхового випадку не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України, а тому Фонд та його територіальні органи не набувають права зворотної вимоги (регресу) до особи, з вини якої було завдано шкоду, що передбачене ст. 1191 ЦК України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка, м. Горлівка Донецької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. та прийняти нове рішення у даній справі про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014р. порушено апеляційне провадження по скарзі, справу призначено до розгляду на 08.04.2014р.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні 08.04.2014р. представник позивача (скаржника) підтримав апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014р. явка представників сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
02.10.2007р. водій автомобіля ЗИЛ138, держномер НОМЕР_1, ОСОБА_7, який є працівником ТОВ «Стиролбудмонтаж», рухаючись по нерегульованому нерівнозначному перехрестю на території ВАТ «Концерн Стирол», порушив Правила дорожнього руху (п.2.3, п.16.11) та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21112, держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, в результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.
06.12.2007р. за даним фактом представниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань були складені акт про нещасний випадок, що пов'язаний з виробництвом, №6 форми Н-1 та акт розслідування нещасного випадку форми Н-5, де зафіксовано настання нещасного випадку на виробництві.
ОСОБА_6 з 14.04.2006р. працює апаратником виробництва аміачної селітри заводу «Гронас» ВАТ «Концерн «Стирол», про що свідчить витяг з трудової книжки НОМЕР_3.
В результаті завданих тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_6 встановлена стійка втрата працездатності 40% та 3 група інвалідності з 22.01.2008р. по 23.01.2009р., що підтверджується висновком МСЕК від 23.01.2008р. серія ДОН-04 № 035620.
Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області у справі №1-158/2008р. від 13.02.2008р. було припинено провадження у кримінальній справі по обвинуваченню водія ОСОБА_7, що керував автомобілем ЗИЛ138, держномер НОМЕР_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
При повторному обстеженні в органах МСЕК ОСОБА_6 встановлено 40% втрати професійної працездатності строком до 19.01.2011р. та підтверджена третя група інвалідності у зв'язку з отриманим раніше трудовим каліцтвом (виписка з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 035759).
За період з серпня 2012р. по жовтень 2013р. Відділення Фонду здійснило ОСОБА_6 страхові виплати та виплату по тимчасовій непрацездатності на загальну суму 13629,33грн. (постанови №0510/13654/13654/18 від 27.03.2012р., №0510/13654/13654/19 від 25.02.2013р., №0510/13654/13654/20 від 29.03.2013р.).
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.2012р. у справі №5006/24/88/2012 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромхіммонтаж», м. Горлівка стягнено страхові суми в порядку регресу у розмірі 6 492,79 грн., в тому числі: 3 903,40 грн. страхових виплат, витрат на послуги банку - 5,86 грн. за період з березня 2012р. по липень 2012р. та виплат по тимчасовій непрацездатності за січень 2010р. - 187,20 грн., червень 2010р. - 419,40 грн., грудень 2010р. - 944,45 грн., лютий 2012р. - 1032,48 грн.
Предметом спору у даній справі є вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про стягнення у порядку регресу з ТОВ «Донпромхіммонтаж» сум, виплачених ОСОБА_6, за період з серпня 2012р. по жовтень 2013р., у розмірі 13645,6грн., з яких: 12640,76 грн. - виплачені страхові суми потерпілому, 16,27грн. - витрати з послуг банку з виплати страхових сум потерпілому за період з 01.08.2012р. по 02.09.2013р., 988,57грн. - виплати з тимчасової непрацездатності.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зазначеною нормою передбачене виникнення у особи права регресу в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, заподіяну іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.
Правовідносини, пов'язані зі страхуванням, регулюються нормами глави 67 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст.980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); відшкодування шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Статтею 999 ЦК України передбачено, що Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Згідно з Преамбулою до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 6 вказаного Закону, страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків). Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актів.
Статтею 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування до видів загальнообов'язкового державного соціального страхування віднесено страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Отже, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності належить до сфери обов'язкового особистого страхування як різновиду страхування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 980 ЦК України.
Таким чином, відносини між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка та ОСОБА_6, як працівником заводу «Гронас» ВАТ «Концерн «Стирол», є правовідносинами з обов'язкового особистого соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
Загальні умови відшкодування шкоди визначені ст. 1166 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, якщо шкода завдана працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, то, згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, така шкода відшкодовується роботодавцем винної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Зазначена правова норма міститься у главі 82 ЦК України та регулює правовідносини щодо відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої іншою особою у зв'язку з вчиненням деліктних дій.
Разом з тим, діючим законодавством не передбачено право Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який здійснив страхову виплату потерпілій особі в межах відносин з особистого загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно даного Закону, на звернення з вимогою до винної особи про відшкодування сплачених застрахованому страхових сум.
Таке право, у відповідності до ст.993 ЦК України, переходить до страховика лише в разі сплати ним страхового відшкодування саме за договором майнового страхування.
Крім того, положення ст. 515 ЦК України не передбачають заміни кредитора у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Отже, здійснення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплат у разі настання страхового випадку застрахованій особі не є шкодою в розумінні ст.1166 Цивільного кодексу України, а отже, відповідно Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, і тому, згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України не набуває права зворотної вимоги до винної особи.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного суду України від 05.02.2013р. у справі №5028/6/34/2012, від 05.09.2012р. у справі №9/17-1131-2011, від 06.11.2012р. у справі №5028/18/110/2011, які є обов'язковими для всіх судів України, відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази фактичного перерахування позивачем щомісячних страхових виплат потерпілому ОСОБА_6 та виплати з тимчасової непрацездатності, призначених, зокрема, постановами №0510/13654/13654/18 від 27.03.2012р., №0510/13654/13654/19 від 25.02.2013р., №0510/13654/13654/20 від 29.03.2013р. у загальному розмірі 13 629,33 грн., які заявлені до стягнення з ТОВ «Донпромхіммонтаж» в порядку регресу.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у даній справі про стягнення з відповідача: 12640,76 грн. - виплачених страхових сум потерпілому, 988,57грн. - виплат з тимчасової непрацездатності та 16,27грн. - витрат з послуг банку з виплати страхових сум потерпілому за період з 01.08.2012р. по 02.09.2013р.
Посилання позивача в позовній заяві на рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2012р. у справі №5006/24/88/2012 між тими ж сторонами не приймається до уваги колегією суддів, оскільки доказів набрання чинності зазначеного рішення матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до ст. 35 ГПК України, господарський суд приймає лише факти, встановлені іншим рішенням господарського суду, які не підлягають доведенню знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а результат розгляду такої іншої справи не є преюдиційним, а отже, не є обов'язковим при вирішенні аналогічної справи, рішення по якій є предметом оскарження.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги колегією суддів, як безпідставні, оскільки вони спростовується наявними в даній справи матеріалами та фактичними обставинами.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка, м. Горлівка Донецької області є такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. у справі №905/8698/13 підлягає залишенню без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка, м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. у справі №905/8698/13 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. у справі №905/8698/13 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий Л.В. Ушенко
Судді К.В. Богатир
О.І. Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 09 квітня 2014 року.
Надруковано: 5 прим.:
1 прим. - скаржнику;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - у справу;
1 прим. - ГСДО
1 прим. - ДАГС