Справа № 163/836/14-ц

Провадження № 6/163/7/14

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Павлуся О.С.,

за участю секретаря Семенюк К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль подання державного виконавця ВДВС Любомльського районного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець ВДВС Любомльського районного управління юстиції Горун І.Л. звернулась в суд із поданням, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України. Подання мотивоване тим, що на виконанні у ВДВС ЛРУЮ знаходиться виконавчий лист по справі №0310/2406/2012, виданий Любомльським районним судом 15 серпня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 аліменти в сумі 50 грн. щомісячно, починаючи з 31.07.2012 року і до її повноліття. ОСОБА_5 аліменти не сплачує, заборгованість станом на 01.04.2014 року становить 1001,67 грн.

10 вересня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Рішення суду боржниця не виконала по даний час.

В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що боржниця має можливість періодично виїжджати за межі України.

Державний виконавець просить суд тимчасово обмежити боржницю ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Сторони згідно із ст.377-1 ЦПК України в судове засідання не викликались, державний виконавець в поданні зазначив, що розгляд справи проводити у його відсутності.

У зв'язку з цим, подання розглянуто в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали подання суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист по справі №0310/2406/2012, виданий Любомльським районним судом 15 серпня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 аліменти в сумі 50 грн. щомісячно, починаючи з 31.07.2012 року і до її повноліття.

10 вересня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно відмітки Управління державної міграційної служби України у Волинської області відомості про видачу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована в АДРЕСА_1 закордонного паспорту не значаться.

Рухоме майно та земельні ділянки за боржницею не зареєстровані.

Відповідно до ч. 4 ст. 313 ЦК України фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

На підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Тобто, виходячи зі змісту п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» даною нормою закону передбачено можливість тимчасового обмеження судом у праві виїзду фізичної особи за поданням державного виконавця виключно у випадку ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на час розгляду подання державним виконавцем не встановлено, факт наявності у боржника закордонного паспорта, відсутні відомості навіть про обізнаність боржника із фактом відкриття виконавчого провадження, як це вимагає ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", відсутні докази вчинення державним виконавцем дій щодо своєчасного і повного виконання рішення суду, спрямованих на виявлення та звернення стягнення на наявне у боржника майно і кошти.

Отже, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2, умисно ухиляється від виконання обов"язку сплатити належних до стягнення з неї коштів в матеріалах справи немає.

Крім того, державним виконавцем не виконано вимог статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, державний виконавець накладає на боржника штраф і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання даного рішення.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Державним виконавцем у відповідності до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" не використано надані йому права у точній відповідності із законом, не надано доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення, а тому суд приходить до висновку, що зазначене подання є передчасним і в його задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця ВДВС Любомльського районного управління юстиції про тимчасове обмеження боржниці ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особою, яка оскаржує ухвалу, постановлену без її участі, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.С. Павлусь