Справа №2-а-24/2008 рік
П О С Т А Н О В А
іменем України
25 грудня 2008 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Монташевич С.М.
з участю секретаря судових засідань Шикор Г.В.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника третьої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Малотур`янської сільської ради, третя особа МП «Бескиди», про визнання недійсним рішення сесії Малотур`янської сільської ради від 30.12.1993 року, суд-
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним рішення сесії Мало-Тур»янської сільської ради від 30.12.1993 року. Свої вимоги мотивує тим, що 12.11.2002 року при розгляді справи за її позовом про спростування завідомо неправдивих відомостей громадянинОСОБА_2 як доказ подав вищевказане рішення. Їй відомо, що у 1993 році ніхто такого рішення не виносив. Про існування цього документу вона дізналась у 2002 році. Цей документ вчинений невідомо ким та невідомо коли та є протиправним, оскільки при винесенні даного рішення не було запрошено кооператив «Експрес», у якого вилучалась земельна ділянка. Рішення про вилучення земельної ділянки було прийняте всупереч вимог ст.31 Земельної кодексу України. Комісією, свореною Долинською міською радою у 1994 році, проводився обмір землекористування кооперативу «Експрес», але станом на 1994 рік нікомо нічого не було відомо про рішення сесії Малотур»янської сільської ради від 30.12.1993 року. Не було відомо про це рішення і кооперативу «Експрес», тому просить визнати його незаконним.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали свої вимоги щодо незаконності оскаржуваного рішення. Вважають, що ним порушені права ОСОБА_1, оскільки воно використовувалось як доказ у кримінальній справі, порушеній проти неї. Проте оскільки 22.08.1991 року виконком Мало-Тур»янської сільської ради засідання не проводив, рішень не приймав, то такого рішення, яке залишино в силі рішенням сесії 1993 року не може існувати. Щодо оскаржуваного рішення пояснили, що 30.12.1993 року сесією сільради питання про вилучення у кооперативу та надання МП «Бескиди» земельної ділянки не розглядалось, відсутній оригінал рішення 22 сесії ХХІ скликання Мало-Тур»янської сільської ради від 30.12.1993 року, протокол засідання цієї сесії є сфальсифікованим та не відповідає встановленим вимогам. Тому вважають, що витяги з оскаржуваного рішення є підробленими і не повинні братись до уваги. Просили відмовити у задоволенні позову у зв»язку з відсутністю предмету спору. Просять поновити строк звернення до суду з позовом, оскільки про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_1 стало відомо у 2002 році під час розгляду справи про спростування завідомо неправдивих відомостей в суді, а також копію витягу з цього рішення вона отримала з матеріалів кримінальної справи, порушеної проти неї.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених позивачкою та її представником. Вважає, що сільська рада не може бути відповідачем у цій справі, оскільки ніколи оскаржуваного рішення не приймала.
Представник третьої особи МП «Бескиди»ОСОБА_2 вважає позовні вимоги позивачки безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не має жодного відношення до земельної ділянки, яка є предметом спору в даній справі, тому її права цим рішенням не могли бути порушеними. Витяг з рішення сесії Малотур`янської сільської ради від 30.12.1993 року він отримав у сільській раді з мокрими печатками. На підставі нього йому виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Про те, що питання, вирішені в цьому рішенні розглядались в сільській раді свідчить цілий ряд заяв, актів, протоколів, долучених до матеріалів справи, які передували винесенню оскаржуваного рішення. Крім цього в розгляді у 1998 році арбітражним судом справи за позовом МП «Бескиди» про визнання недійсним п.2 рішення сесії Малотур»янської сільської ради від 13.11.1997 року щодо відміни рішення сесії Малотур»янської сільської ради від 30.12.1993 року «Про вилучення в кооперативу «Експрес» 0,13 га землі» представником відповідача була і ОСОБА_1, а отже її твердження , що про існування вищевказаного рішення сесії 1993 року їй стало відомо у 2002 році є безпідставними, а поважні причини пропуску строку позовної давності відсутні. Тому представник МП «Бескиди» подав заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову, в тому числі і за пропуском строків позовної давності.
Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши докази, зібрані по справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно рішення сесії Мало-Тур»янської сільської ради 22 сесії ХХІ скликання Мало-Тур»янської сільської ради від 30.12.1993 року вирішено вилучити в кооперативу «Експрес» земельну ділянку площею 0,13 га, на якій розташовані виробничі споруди МП «Бескиди». Надати в постійне користування МП «Бескиди» земельну ділянку площею 0,13 га, на якій розташовані його виробничі споруди. Залишити в силі рішення виконкому Малотур»янської сільської ради №20 від 22.08.1991 року про надання МП «Бескиди» земельної ділянки для розміщення його виробничої бази площею 0,35 га із земель держлісгоспу Малотур»янського лісництва Вигодського ЛК в межі якої входить земельна ділянка площею 0,13 га (Т.1 а.с.10,11).
Як вбачається з рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 21.04.2008 року представником відповідача в даній справі була в тому числі ОСОБА_1 Справа слухалась про визнання незаконним рішення сесії від 13.11.1997 року, п.1 якого було відмінено рішення сесії сільської ради від 30.12.1993 року «Про вилучення у кооперативу «Експрес» 0,13 га землі (т.3 а.с.11).
Отже, суд вважає, що твердження позивачки про те, що їй стало відомо про існування рішення сесії Малотур»янської сільської ради від 30.12.1993 року у 2002 році не доведеними, оскільки про це не долучено жодного доказу та спростовано вищевказаним рішенням арбітражного суду, з якого вбачаяться, що у 1998 році ОСОБА_1 було відомо про оскаржуване рішення.
Відповідно до норм чинного законодавства перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могля довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А тому для визначення строку позовної давності в даній справі слід керуватися вимогами Цивільного кодексу УРСР 1963 року.
Згідно ст.71 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки.
Виходячи з вищевикладеного на день звернення до суду з даним позовом, а саме станом на 04.01.2003 року, сплив строк позовної давності. Позивачка не надала жодних доказів пропуску його з поважних причин, а також доказів того, що оскаржуване рішення було одним з доказів по кримінальній справі порушеній проти неї, на що вона посилалась в своїх поясненнях як на підставу звернення до суду з даним позовом та підставу поновлення пропущеного строку позовної давності. За таких обставин суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити за спливом строків позовної давності.
На підставі викладеного, ст. 71 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, керуючись керуючись ст.ст.94, 99-100, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Малотур`янської сільської ради, третя особа МП «Бескиди», про визнання недійсним рішення сесії Малотур`янської сільської ради від 30.12.1993 року відмовити за спливом строків позовної давності .
Заява про апеляційне оскарження постанови Долинського районного суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову Долинського районного суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.
Суддя