Справа № 1-237/2008 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 грудня 2008 року                                                                                          місто Долина Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі: 

                         головуючого -  судді Пулика В.В.,

                         секретаря - Оленяк С.І.,

                         з участю прокурора - Гриненка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт. Рожнятів Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючого газорятівником в Долинському ГПЗ, не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,-

 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 умисно заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я потерпілому ОСОБА_2.

Злочин скоєно при наступних обставинах.

 01 вересня 2008 року в період з 21 години 10 хвилин до 22 години 30 хвилин ОСОБА_1 знаходився в магазині ПП «Черпака», який розташований в с. Мала Тур»я Долинського району Івано-Франківської області, де відпочивав разом з односельчанами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за столиками біля приміщення вказаного магазину. Після закриття магазину о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_1 під час розмови з ОСОБА_2, не маючи бажання, щоб останній йшов додому, умисно наніс ОСОБА_2 удар по правому передпліччю шматком сухоглину, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ключиці в середній третині зі зміщенням, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав та пояснив, що проживає разом із сім»єю в с. Мала Тур»я Долинського району Івано-Франківської області. Працює  на Долинському ГПЗ  газорятівником.

01.09.2008 року з 08 години до 20 години працював на роботі. Близько 20 години 45 хвилин повертався з роботи додому. Дорогою додому в селі Мала Тур'я повернув в магазин ПП «Черпака». До вказаного магазину прийшов сам купити сигарет. До цього часу спиртні напої не вживав. На вулиці в той час були вже сумерки. В магазині продавала продавець, яку звати ОСОБА_4. Він купив сигарети "Бонд сірий". В той час в приміщенні магазину вже горіло електричне освітлення і він покупців не бачив. Вийшов з приміщення магазину і біля вікна на вулиці за пластмасовим столиком сидів ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2, до яких він підсів. Про що вони розмовляли - не пригадує, але розмова була мирна і ніяких погроз чи намірів побити когось в нього не було. Інших сторонніх осіб в той час він не бачив. Територія біля приміщення магазину була освітлена. Через деякий час продавець магазину ОСОБА_4 закрила магазин.  ОСОБА_3 пішов додому, а він залишився з ОСОБА_2 біля магазину розмовляти. Між ними конфлікту не було, він не хотів, щоб ОСОБА_2 йшов додому, тому, коли останній відвернуся і направився йти, він кинув в ОСОБА_2 шматком сухоглину, а сам пішов додому, не припускаючи того, що заподіяв останньому тілесні ушкодження.

 Відшкодував потерпілому завдані злочином збитки, кається у вчиненому, просить суворо не карати його.

За клопотанням підсудного суд визнає недоцільним проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду проти цього не заперечують, підсудний визнає свою вину, його показання відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, просить суд не допитувати потерпілого по даній справі і не досліджувати інші докази, його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину, правильною кваліфікацію його дій за ст. 122 ч.1 Кримінального кодексу України, оскільки він умисно заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я потерпілому ОСОБА_2.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та його особу: те, що він вперше вчинив злочин, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відшкодував потерпілому завдані злочином збитки, останній просить суворо не карати підсудного.

Щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих злочином збитків суд визнає за обставини, які пом”якшують покарання підсудного; обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням обставин, які пом”якшують покарання підсудного і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особи підсудного: він вперше вчинив злочин середньої тяжкості, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, потерпілий просить суворо не карати його, суд вважає за можливим призначити йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у межах, установлених у санкції ч.1 статті 122 КК України.

Прокурором Долинської міжрайонної прокуратури заявлено позов в інтересах держави про стягнення з підсудного ОСОБА_1 витрат, пов”язаних зі стаціонарним лікуванням у Долинській центральній районній лікарні потерпілого ОСОБА_2 - в сумі 208,96 гривень.             

Відповідно до ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов”язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров”я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров”я, що є у державній власності, у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З матеріалів справи: довідки № 1441 від 17.10.2008 року, виданої адміністрацією Долинської ЦРЛ, вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стацлікуванні в травматологічному відділенні Долинської ЦРЛ з 03 вересня по 15 вересня 2008 року, вартість лікування за цей день становила 208 гривень 96 копійок, тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 122 ч. 1 Кримінального кодексу України та покарати виправними роботами на строк 1 (один) рік за місцем роботи засудженого з відрахуванням із суми його заробіткув дохід держави двадцять відсотків.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави: розрахунковий рахунок 31415741900155 у відділенні держказначейства, МФО 836014 КОД 24060300 - 208 (двісті вісім) гривень 96 копійок витрат, пов”язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_2 в Долинській центральній районній лікарні.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з часу його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

       Суддя: