Апеляційний суд Рівненської області

__________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

судді-доповідача - Баглика С.П.,

суддів - Єремейчука С.В., Збитковської Т.І.,

при секретарі - Зінькової Т.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013190170000478 щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, судимості не має обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України,

за участі прокурора - Салайчука Т.І.,

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на вирок Острозького районного суду Рівненської області від 13 січня 2014 року відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладено обов'язки передбачені п.п.3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 287 грн. 73коп. матеріальних збитків, 1000 грн. моральних збитків та 229 грн.40коп. судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1336 грн. 20коп.

Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

В поданій на вирок суду апеляційній скарзі, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, потерпілий вважає вирок незаконним внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального провадження та особі обвинуваченої в наслідок м'якості. Доводить, що судом не взято до уваги обставини, що обтяжують покарання.

Просить вирок в частині призначеного покарання ОСОБА_2 скасувати та ухвалити новий, яким призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.

Як встановлено судом першої інстанції, 15 серпня 2013 року о 23 год. ОСОБА_2, разом з невстановленою слідством особою, знаходячись по АДРЕСА_2, шляхом віджиму скла у віконній рамі, проникли до житлового будинку ОСОБА_4, що розташований за вищевказаною адресою, звідки таємно викрали електричний бетонозмішувач марки «Agrimotor» B 1510 та електричний шурупо-гвинтоверт марки «Einhell Bavaria BCD 18H» загальною вартістю 1787 грн. 73коп.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та доводи його захисника-адвоката ОСОБА_3, щодо залишення вироку без зміни, думку прокурора та потерпілого ОСОБА_4 про скасування вироку, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_2 в інкримінованому злочині за наведених у вироку обставинах ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказах, яким суд дав належну оцінку та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Частиною першою ст. 75 КК України передбачено, що суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, судом першої інстанції призначено покарання в межах санкція статті, яке не перевищує п'яти років позбавлення волі, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування реального покарання у виді позбавлення волі із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Доводи апеляційної скарги потерпілого щодо м'якості призначеного ОСОБА_2 покарання в зв'язку з неодноразовими судимостями останнього суд оцінює критично та до уваги не бере, оскільки відповідно до ст. 89 КК України ОСОБА_2 судимості не має, а тому особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала.

Доводи ОСОБА_4 щодо не невідшкодуванням обвинуваченим йому моральної та матеріальної шкоди, а також судових витрат не заслуговують на увагу, в зв'язку з тим, що за вироком суд стягнув з ОСОБА_2 на користь потерпілого 287грн. 73коп. матеріальних збитків, 1000 грн. моральної шкоди та 229 грн. 40коп. судових витрат. В разі несплати ОСОБА_2 вказаних витрат, вони будуть стягнути з нього в примусовому порядку.

Крім того, покликання ОСОБА_4 на невідшкодування обвинуваченим збитків за розбите вікно є безпідставними, оскільки судом першої інстанції в цій часині прохання було відмовлено, так як будь яких доказів про те, що ОСОБА_4 був змушений замінити вікно після вчиненого правопорушення суду не надано.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і призначив обґрунтоване покарання, в межах санкції інкримінованої статті, яке є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження ним скоєння нових злочинів.

Підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Острозького районного суду Рівненської області від 13 січня 2014 року щодо ОСОБА_2 обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України залишити без зміни, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 - без задоволення.

С У Д Д І :

(підпис) (підпис) (підпис)

Баглик С.П. Єремейчук С.В. Збитковська Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя: С.П. Баглик