У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кадєтова О.В., розглянувши касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2014 року, а також ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2014 року про відмову у задоволенні заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Попільнянського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкоди в користуванні належною їм на праві власності земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом приведення господарської будівлі (гараж і хлів), що знаходяться по АДРЕСА_2 у відповідність до вимог ч. 3 пункту 3.25 ДБН України 360-92, затверджених наказом Держкоммістобудування № 44 від 17 квітня 1992 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилалися на те, що гараж та хлів, які розташовані на земельній ділянці відповідача, побудовані без відповідних дозволів та погоджень на відстані 20 см від їх спільної межі. Внаслідок цього відбувається затінення їх земельної ділянки. Крім того, частина покрівлі вказаної господарської будівлі, яка знаходиться зі сторони їх ділянки, не обладнана ринвами для водовідведення атмосферних опадів, у зв'язку з чим вони потрапляють на їх ділянку та перенасичують ґрунт вологою, утворюючи калюжі.
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Крім того, ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2014 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про залишення їх позову без розгляду.
У касаційних скаргах заявники порушують питання про скасування вищезазначених судових рішень судів першої та апеляційної інстанції з постановленням нової ухвали про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, мотивуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Кадєтова