Справа № 431/65/13-ц
Провадження № 22ц/782/5048/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Заіки В.В.
суддів: Медведєва А.М., Лозко Ю.П.
при секретарі : Івасенко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та про його поділ, поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, який згодом доповнила, та в обґрунтування якого вказала, що на підставі договору дарування відповідач ОСОБА_1 отримав у дар житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1. Починаючи з 04.03.1990р. вони мешкали спільно без реєстрації шлюбу, а потім у зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання ними спільно в будинку було проведено будівельні роботи, реконструкцію будинку, збудовано теплицю, придбано холодильник, телевізор, електронасос, газовий котел. Крім того позивачка вказує, що восени 2012 року ОСОБА_1 отримав за продаж яблук 25 000 грн., з яких 19250грн. привласнив собі, 1250 грн. витратив на сім'ю, а за 4500 грн. придбав газовий котел. У зв'язку з вказаним ОСОБА_2 просить суд визнати вказаний житловий будинок спільним майном подружжя та розділити між ними на дві рівні частки. Визнати за нею у грошовому еквіваленті ? вартість холодильника «Донбас», ? частку кольорового телевізору «Оніда», ? частку електронасосу побутового центробіжного «Водолій» та ? частку за привласнені гроші за продаж яблук та ? частку газового котлу у розмірі 13025 грн.
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в обґрунтування якої вказав, що спірний будинок АДРЕСА_1 за договором дарування був отриманий ним у дар. Крім того ОСОБА_2 вивезла домашніх тварин, тюкове сіно, зерно, продукти харчування. Документи на придбане спільне ними майно в нього відсутні, оскільки ОСОБА_2, забираючи з дому майно, забрала і документи. Просив суд поділити майно, що є їх спільною власністю, виділивши йому автомобіль «Опель-кадет караван», міні-трактор, морозильну камеру вартістю 4000 грн., циркулярну пилку вартістю 1500 грн., бензопилу вартістю 800 грн., гроші, як компенсацію вартості продуктів, домашніх тварин, зерна і сіна на загальну суму 7647 грн. 50 коп., вирішити питання щодо судового збору.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Визнано за ОСОБА_2 право власності на ?? частину житлового будинку з будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на ?? частину житлового будинку з будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
В решті позовних вимог відмовлено.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення, вважаючи що суд неправильно застосував норми матеріального права, не дав належної оцінки доказам, що містяться у справі, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної зави позивачки ОСОБА_2 про визнання житлового будинку з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 луганської області спільним майном подружжя та розподілу його між ними на дві рівні частки - відмовити у повному обсязі..
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції посилався на висновок судової будівельно - технічної експертизи № 246/23 від 10.09.2013р., та дійшов висновку, що спірне майно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат другого з подружжя, а тому може бути визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду.
Акти законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Відповідно до ч.1 ст. 24 КпШС України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Відповідно до п.1,2,3 ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Суд може визнати майно дружини (чоловіка) об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо воно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат другого з подружжя, але при цьому майно, що належало одному із подружжя не перетворюється у спільну сумісну власність. Спільна сумісна власність виникає лише в порядку, визначеному ст. 62 СК України, тобто право спільної сумісної власності виникає на частку майна, яка істотно збільшилася внаслідок умов, передбачених цим законом.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 грудня 1990 року по 15 січня 2013 року, перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.4, 129).
Також згідно договору від 04.03.1983 року ОСОБА_1 прийняв у дар житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та згідно технічного паспорту є власником вказаного житлового будинку (а.с.5,6-7).
Дійсно, згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи № 246/23 від 10.09.2013р. дійсна вартість спірного житлового будинку станом на 15 грудня 1990 року з урахуванням зносу становила 7524 карбованців. Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведених в будинку після 15.12.1990 року і по теперішній час становить 24325 грн. Також була добудована частина господарських будівель, споруд та теплиця. При цьому загальна вартість виконаних робіт та побудованих будівель на дату оцінки 30 травня 2013 року становить 51 441 грн. Ринкова вартість житлового будинку складає 109 740 грн. (а.с.63-99).
Однак, відповідно до висновку цієї ж експертизи вартість змінилася також за рахунок добудованої частини господарських будівель, а саме пристройки літер «а» вартістю 6750 грн., гараж літер «Г» вартістю 10260 грн., теплиці літер № 3 вартістю 10106 грн.
Проте, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови від 04 жовтня 1991 року №7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", члени сім'ї власника жилого будинку, якщо вони приймали участь лише у будівництві підсобних будівель (літньої кухні, сараю, тощо) і підсобних приміщень або коли їх затрати на ремонт жилого будинку перевищували покладений на них ст. 156 ЖК України обов'язок не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що у даному випадку добудову частини господарських будівель, а саме пристройки, гаража та теплиці не можна вважати істотним збільшення вартості спірного будинку, а тому підстав для визнання його спільним майном подружжя та визнання за кожним з них право власності на ? його частину не має.
В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону, оскільки жодна сторона, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, не надала суду відомостей щодо придбання та вартості спірного майна, а саме: холодильника, телевізора, електронасоса, газового котла, міні-трактора, морозильної камери, циркулярної пилки, бензопили та ін.
Виходячи з наведеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ч.3 ст. 209, ст.ст. 303, 307, 309, 319 ЦПК України, судова колегія,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2013 року змінити, в частині визнання житлового будинку з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визнання за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку з будівлями та спорудами АДРЕСА_1, визнання за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку з будівлями та спорудами АДРЕСА_1, скасувати, та в цій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :