донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.04.2014 справа №22/6пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Мартюхіної Н.О. Богатиря К.В., Склярук О.І.

при секретарі судового засідання:Кузьменко Т.М.

за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_11., ОСОБА_12. - без належним чином оформленими довіреностями від відповідача-1 (скаржника-1) - ОСОБА_7 - особисто; від відповідача-2 (скаржника-2) - ОСОБА_7 - за довіреністю від третьої особи-1 - не з'явився від третьої особи-2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу1) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, м. Вугледар Донецької області; 2) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8, м. Вугледар Донецької області

на рішення господарського судуДонецької області

від29.10.2013р.(повний текст підписано 04.11.2013р.)

у справі№22/6пн (головуючий суддя Сковородіна О.М., судді: Зекунов Е.В., Риженко Т.М.)

за позовомВугледарської міської ради, м. Вугледар Донецької області

до 1) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, м. Вугледар Донецької області; 2) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8, м. Вугледар Донецької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:1) Вугледарського міського відділу земельних ресурсів, м. Вугледар Донецької області; 2) Комунального підприємства "Бюро технічної інвентарізації", м. Вугледар Донецької області

про звільнення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м.Вугледар, АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно зведених будівель та споруд

ВСТАНОВИВ:

Вугледарська міська рада звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м.Вугледар Донецької області та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, м. Вугледар Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Вугледарського міського відділу земельних ресурсів, м. Вугледар Донецької області, про зобов'язання відповідачів повернути самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, привівши її у стан, придатний для використання, звільнивши від будівель, споруд шляхом їх знесення та вивезення до земель Вугледарської міської ради.

07.02.2008р. позивач звернувся до суду із заявою №1/37-311 від 07.02.2008р., в якій уточнив свої вимоги щодо кожного з відповідачів і просив суд: зобов'язати ФОП ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить їй на підставі договору купівлі - продажу від 06.04.1999р., шляхом їх знесення та вивезення; зобов'язати ФОП ОСОБА_8 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0221га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить йому на підставі договору купівлі - продажу від 06.04.1999р. та рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007р., шляхом їх знесення та вивезення.

08.02.2008р. позивач звернувся до суду із заявою №1/37-329 від 08.02.2008р. про внесення доповнень до позовних вимог та просив суд: зобов'язати ФОП ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить їй на підставі договору купівлі - продажу від 06.04.1999р., шляхом їх знесення та вивезення; зобов'язати ФОП ОСОБА_8 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0221га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить йому на підставі договору купівлі - продажу від 06.04.1999р. та рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007р., шляхом їх знесення та вивезення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.02.2008р. у справі №22/6пн (суддя: Волошинова Л.В.) задоволено в повному обсязі позовні вимоги Вугледарської міської ради в редакції заяви про доповнення до позовних вимог №1/37-311 від 07.02.2008р.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване відсутністю у відповідачів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. (головуючий суддя - Алєєва І.В., члени колегії: суддя Величко Н.Л., суддя М'ясищев А.М.) рішення господарського суду Донецької області від від 15.02.2008р. у справі №22/6пн залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2008р. рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. у справі № 22/6пн скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Вищого господарського суду мотивована неповним з'ясуванням судами всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема, Вищий господарський суд зазначив, що поза увагою судів залишились обставини, пов'язані з придбанням ОСОБА_8 будівлі літнього кафе згідно договору купівлі-продажу від 26.11.1996р., оскільки діючим на той час законодавством передбачалось, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

На новому розгляді справи позивач звернувся до суду із заявою про непідтримання ним позовних вимог, які були визначені згідно доповнень до позовної заяви №1/37-329 від 08.02.2008р., та заявив про підтримання позовних вимог, визначених у доповненннях до позовної заяви №1/37-311 від 07.02.2008р. Крім того, позивач повідомив суд про наявність технічних помилок у доповненнях до позовної заяви №1/37-311 від 07.02.2008р., а саме, у датах договорів купівлі-продажу: замість дати 06.04.1999р. вірною необхідно вважати дату 02.09.1997р. щодо договору купівлі-продажу, укладеного відповідачем-1, та дату 26.11.1996р., щодо договору купівлі-продажу, укладеного відповідачем-2.

Таким чином, остаточними позовними вимогами є: про зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.1997р., шляхом її знесення та вивезення та про зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить ОСОБА_8 на підставі договору купівлі - продажу від 26.11.1996р. та рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007р., шляхом її знесення та вивезення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2009р. у справі №22/6пн (суддя Гончаров С.А.) задоволено позовні вимоги Вугледарської міської ради в редакції заяви про доповнення позовних вимог №1/37-311 від 07.02.2008р..

Рішення господарського суду мотивоване обґрунтованістю позовних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності права власності або права користування спірною земельною ділянкою у попередніх власників будівлі літнього кафе, розташованого на спірних земельних ділянках, тому, на думку суду, відсутні підстави для висновків про те, що до відповідачів перейшло або могло перейти право власності або право користування спірною земельною ділянкою у відповідності до діючого на час укладання договорів купівлі-продажу частин вказаної будівлі земельного законодавства. Докази самостійного оформлення відповідачами правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки в матеріалах справи відсутні. Крім того суд зазначив, що проведена відповідачами самочинна (без відповідних дозволів та відповідної проектно-кошторисної документації) реконструкція будівлі кафе цілком змінила характеристики будівлі літнього кафе, яку було придбано відповідачами на підставі відповідних договорів купівлі-продажу. Отриманий в результаті такої реконструкції об'єкт нерухомості неможливо ототожнити з об'єктом який, придбався відповідачами за договорами купівлі-продажу. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідачів всіх ознак самовільного зайняття спірних земельних ділянок.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2009р. (головуючий суддя - Калантай М.В., члени колегії: суддя Волков Р.В., суддя Запорощенко М.Д.) рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2009р. у справі №22/6пн залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2009р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2009р. у справі №22/6пн скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Вищого господарського суду мотивована неповним з'ясуванням судами обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Касаційною інстанцією зазначено, що судами при винесенні зазначених судових рішень не було враховано предмет спору, який полягає у звільненні земельної ділянки шляхом знесення будівлі кафе, в тому числі і тієї його частини, яка була придбана за договором купівлі -продажу від 26.11.1996р. та відчужена в подальшому за договором від 02.09.1997р., та підстави позову - самовільне зайняття земельної ділянки. Судами не встановлено, які саме дії відповідачів є самовільним зайняттям земельної ділянки, оскільки придбання будівлі кафе згідно договору купівлі-продажу не є самовільним зайняттям покупцем земельної ділянки на якій така будівля розташована. Крім того, приймаючи рішення по-суті спору, в його резолютивній частині господарський суд Донецької області зазначив, що знесенню підлягає та частина будівлі кафе, яка належить відповідачам на підставі договору купівлі-продажу, однак, при цьому, суд не навів будь-якої норми права, яка передбачає припинення прав особи на придбане за договором майно. Судами також не було встановлено розмір самовільно зайнятої відповідачами земельної ділянки.

На новому розгляді справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 08.02.2010р. залучено до участі у справі №22/6пн в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», м. Вугледар Донецької області.

09.03.2010р. позивач звертався до суду із заявою про збільшення позовних вимог (вх..№02-41/9911), в якій просив суд зобов'язати ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 знести самовільно возведені в результаті реконструкції будівлі та споруди та привести будівлю кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в первісний стан (на момент придбання за договором купівлі-продажу від 26.11.1996р.).

22.03.2010р. на адресу суду першої інстанції від позивача надійшла заява від 22.03.2010р. про уточнення позовних вимог, в якій Вугледарська міська рада просила суд: зобов'язати ФОП ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_1, від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, що належить відповідачу-1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р., шляхом її зносу та вивозу; зобов'язати ФОП ОСОБА_8 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_1, від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, що належить відповідачу-2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.1996р., шляхом її зносу та вивозу; зобов'язати відповідачів знести самовільно зведені внаслідок реконструкції будівлі та споруди.

Судом першої інстанції була прийнята вказана заява до розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. у справі №22/6пн (головуючий суддя - Сковородіна О.М., члени колегії суддів: суддя Зекунова Е.В., суддя Риженко Т.М.) задоволено позовні вимоги Вугледарської міської ради в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 22.03.2010р. в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позивачем позовних вимог, оскільки матеріалах справи відсутні докази оформлення права на користування спірними земельними ділянками відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того суд зазначив, що проведена відповідачами самочинна реконструкція будівлі кафе змінила технічні характеристики будівлі літнього кафе, яку було придбано відповідачами на підставі договорів купівлі-продажу, тому отриманий в результаті такої реконструкції, здійсненої самочинно, без відповідних дозволів та відповідної проектно-кошторисної документації без виділення земельної ділянки, об'єкт нерухомості не є об'єктом, щодо якого відповідачі первісно мали належне правоволодіння. Вказані порушення за час розгляду даної справи не були усунуті відповідачами, спірне нерухоме майно майно до первісного стану приведено не було. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідачів всіх ознак самовільного зайняття спірних земельних ділянок.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_7, м. Вугледар Донецької області та Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_8, м. Вугледар Донецької області звернулись до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги заявники посилаються на невідповідність обраного позивачем способу захисту свого порушеного права способам, передбаченим діючим законодавством, недоведеність позивачем факту порушення відповідачем його прав на спірну земельну ділянку, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, недоведеність позивачем обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Зазначають, що судом не було враховано вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 11.09.2009р. у даній справі. Заявники також вважають необґрунтованим прийняття судом до розгляду заяви позивача від 22.03.2010р. про уточнення позовних вимог, розцінивши її як зміну предмету позову, оскільки, на їх думку, дана заява була надана неуповноваженим на це представником позивача, фактично дана заява вказує на одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову, а також, в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаної заяви іншим учасникам спору. Крім того, судом в рішенні не було зазначено, чи була прийнята до розгляду заява позивача від 09.03.2010р. про збільшення позовних вимог. За таких обставин, заявники вважають, що дана справа має бути розглянута в межах позовних вимог, які були предметом спору до прийняття її до провадження на новому розгляді після прийняття постанови Вищого господарського суду України від 11.09.2009р. Заявники також посилаються на безпідставність, необґрунтованість та незаконність висновків, викладених в висновках судової будівельно-технічної експертизи, недоведеність матеріалами справи, що будівля кафе є новоствореним об'єктом нерухомості. Крім того заявники зазначають, що ними вчиняються дії, направлені на належне оформлення права землекористування спірною земельною ділянкою. Вважають, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.07.2006р., складений Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області, не може бути прийнятий судом як належний доказ обґрунтованості позовних вимог, оскільки він складений лише відносно відповідача-1 у справі - ФОП ОСОБА_7, його зміст не відповідає передбаченим законодавством вимогам. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази неправомірного використання спірної земельної ділянки відповідачем-2 - ФОП ОСОБА_8 Скаржники також зазначають про необхідність застосування до вказаного спору строків позовної давності та посилаються на те, що незважаючи на те, що статус ФОП ОСОБА_7 не є припиненим, правовідносини між нею та позивачем не мають господарського характеру, оскільки на даний час вона позбавлена можливості здійснювати підприємницьку діяльність з використанням як будівлі кафе, так і земельної ділянки, на якій воно розташоване.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В. та суддя Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. порушено апеляційне провадження у справі №22/6пн, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.02.2014р.

Через канцелярію суду від третьої особи-2 - Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», м. Вугледар Донецької області надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких третя особа повідомила апеляційну інстанцію, що згідно даних інвентарної справи, остання технічна інвентаризація будівлі кафе по АДРЕСА_1 у м.Вугледарі була здійснена 14.03.2008р. На вимогу господарського суду Донецької області КП «Бюро технічної інвентаризації» було надано викопіювання з інвентарної справи на будівлю кафе за адресою: м.Вугледар, АДРЕСА_1. Після 14.03.2008р. станом на дату складання цих пояснень інвентарна справа не поповнювалась та роботи з інвентаризації майна не здійснювались.

Крім того, через канцелярію суду позивач - Вугледарська міська рада надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду господарського суду від 29.10.2013р. у даній справі - залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Розпорядженням керівника апарата суду №8 від 14.02.2014р., у зв'язку з лікарняним головуючого судді - Ушенко Л.В., справі №22/6пн направлено на повторний автоматичний розподіл.

Розпорядженням в.о. голови суду від 18.02.2014р. для розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, м. Вугледар Донецької області та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8, м.Вугледар Донецької області сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді - Мартюхіної Н.О., члени колегії: суддя Богатир К.В. та суддя Склярук О.І.

В судовому засіданні 18.02.2014р. представник відповідачів (скаржників) підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи: копії технічного паспорту будинку кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 виготовленого станом на 02.12.2013р. (після прийняття оскаржуваного рішення у даній справі), відповідно до якого, до складу будівель та споруд за зазначеною адресою входить: літ.А - будинок кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» 1990р. побудови та літ.Б, В - прибудова до будинку кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» 1998р.-2000р. побудови.

Крім того, представник відповідачів (скаржників) надав суду клопотання про призначення у справі додаткової будівельно-технічної експертизи, вмотивувавши його безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю висновків, викладених в висновках судових будівельно-технічної експертиз, які призначались на новому розгляді справи судом першої інстанції, та просить поставити перед експертом таке питання: чи відповідають конструктивні елементи, площа та гомеричні розміри будинку кафе, розташованого за адресою: 85670, АДРЕСА_1 який був об'єктом купівлі-продажу за договорами від 26.11.1996р. (між ЦМІ «Україна та ОСОБА_8.) та 02.09.1997р. (між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і ОСОБА_10.) об'єкту, зазначеному в технічних паспортах 2004, 2008, 2013р.р. під літ. А - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» 1990р. побудови.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду господарського суду від 29.10.2013р. у даній справі - залишити без змін, на підставі мотивів, викладених в відзиві на апеляційну скаргу.

Представники третіх осіб - Вугледарського міського відділу земельних ресурсів, м.Вугледар Донецької області та Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», м. Вугледар Донецької області в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 19.03.2014р. та зобов'язано сторін надати суду додаткові документи.

В судове засідання апеляційного суду 02.04.14р. з'явились ОСОБА_11., ОСОБА_12., як представники Вуглегірської міської ради. Дослідивши довіреності, які були видані на цих осіб, судом встановлено, що вони підписані секретарем міської ради ОСОБА_13, повноваження якого на підписання довіреностей від ради не підтверджені належним чином. У зв'язку з цим, колегія апеляційного суду не допустила цих осіб до участі в судовому засіданні в якості представників сторони позивача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

У липні 1991 року між шахтою «Південнодонбаська-1» в/о «Донецьквугілля» (даіл - продавець) та Центром молодіжних ініціатив «Україна» (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу будівлі літнього кафе.

Доказів виділення ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, матеріали справи не містять.

26.11.1996р. між Малим підприємством молодіжних ініціатив «Україна», яке є правонаступником Центром молодіжних ініціатив «Україна» (далі - продавець), та ОСОБА_8 (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купив будівлю літнього кафе загальною площею 14,5кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

30.07.1997р. Вугледарською міською радою було прийнято рішення №15, яким узгоджено технічний паспорт земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_8, затверджено відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_8 під кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2» площею 0,0442га за адресою: АДРЕСА_1 та вирішено питання щодо надання приватному підприємцю ОСОБА_8 державного акту на право постійного користування землею.

В матеріалах технічного паспорту наявний акт встановлення меж земельної ділянки від 15.10.1996р. (т. 1, а.с. 51). Доказів отримання ФОП ОСОБА_8 державного акту на право постійного користування землею матеріали справи не містять.

02.09.1997р. між ОСОБА_8 (далі - продавець), ОСОБА_7 (далі - покупець) та ОСОБА_10 (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори 06.04.1996р. та зареєстрований в реєстрі за №483853, згідно з яким, ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_7 та ОСОБА_10 купили будівлю кафе у рівних частках кожен загальною площею 14,5кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

05.10.1999р. начальником інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю був складений протокол про адміністративне правопорушення на ФОП ОСОБА_7 за самовільне будівництво павільйону до існуючої будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_1

08.10.1999р. начальником інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю була складена постанова №3 про накладання адміністративного стягнення на ФОП ОСОБА_7 за самовільне будівництво прибудови павільйону до існуючої будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2» та зроблено попередження щодо заборони будівництва до одержання відповідного дозволу та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Докази отримання ФОП ОСОБА_7 дозволу на будівництво вказаної прибудови в матеріалах справи відсутні.

26.11.2004р. ОСОБА_7 звернулась до Вугледарської міської ради із заявою про укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0442га без зміни її цільвого призначення, на якій розташована будівля кафе за адресою: АДРЕСА_1

Листом №216 від 08.12.2004р. Вугледарський міський відділ земельних ресурсів надав відповідь на зазначену заяву, в якому просив ОСОБА_7 для розгляду питання укладання договору оренди земельної ділянки надати: оригінал правовстановлюючого документу на споруду, зареєстрованого у КП БТІ; технічну документацію, оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державний акт), розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В лютому 2006р. ОСОБА_7 зверталась до Вугледарського міського відділу земельних ресурсів із заявою про отримання Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,0442га.

Листом №18 від 23.02.2006р. Вугледарський міський відділ земельних ресурсів надав відповідь, в якому зазначив, що після укладання договору купівлі-продажу від 02.09.1997р., ОСОБА_7 та ОСОБА_10 повинні були звернутися до Вугледарської міської ради зі заявою про внесення змін до рішення міської ради №15 від 30.07.1997р., оскільки ця земельна ділянка під будівлею кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2» надавалася в постіне користування приватному підприємцю ОСОБА_8 Крім того, наданню державного акта на право постійного користування земельною ділянкою передує встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тому для вирішення питання про видачу державного акта необхідно звернутися до ДП «ЦДЗК».

В матеріалах справи відсутні докази встановлення меж вказаної земельної ділянки в натурі та докази отримання ФОП ОСОБА_7 державного акту на право постійного користування землею.

25.07.2006р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області було проведено перевірку з питань дотримання земельного законодавства СПД ОСОБА_7, результати якої були оформлені актом від 25.07.2006р.

В процесі перевірки встановлено, що СПД ОСОБА_7 використовується земельна ділянка загальною площею 0,0221га для експлуатації будинку кафе в АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу №483853 від 02.09.1997р., без правовстановлюючих документів, за відсутністю документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

28.08.2006р. ОСОБА_7 та ОСОБА_10 звернулись до Вугледарської міської ради із заявою про надання дозволу на внесення змін до проекту землеустрою на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0442га., складеного ОСОБА_8, на ім'я ОСОБА_7, у зв'язку з переходом права на земельну ділянку від нього до ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу розташованої на вказаній земельній ділянці будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2», у зв'язку з відмовою ОСОБА_10, як співвласника будівлі кафе від прав на земельну ділянку та наявністю домовленості між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на передачу права на належну йому частину будівлі кафе у власність ОСОБА_7

Листом №100 від 04.09.2006р. Вугледарський міський відділ земельних ресурсів надав відповідь на зазначену заяву, відповідно до якої, дозвіл на складання проекту землеустрою буде наданий ОСОБА_7 після надання нотаріально посвідченої відмови ОСОБА_10 від прав на земельну ділянку під кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2».

15.12.2006р. ОСОБА_7 звернулась Вугледарської міської ради із заявою про повторний розгляд її звернення від 28.02.2006р. та повідомила, що їй та ОСОБА_10 державним нотаріусом було відмовлено в посвідченні відмови ОСОБА_10 від прав на земельну ділянку, у зв'зку з чим, 23.09.2006р. ОСОБА_10 було видано ОСОБА_8 довіреність на ведення від його імені будь-яких цивільний справ у всіх установах та організаціях.

До вказаної заяви ОСОБА_7 була додана заява ОСОБА_8, діючого від імені ОСОБА_10 на підставі довіреності №1875 від 23.09.2006р., на адресу Вугледарської міської ради, в якій ОСОБА_8 просить міську раду надати дозвіл на переоформлення технічної документації із землеустрою, складеної на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 у звзяку із відмовою ОСОБА_10, як співвласника будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», від прав на дану земельну ділянку.

На заяву ОСОБА_7 від 15.12.2006р. щодо надання дозволу на переоформлення технічної документації із землеустрою Вугледарський міський відділ земельних ресурсів надав відповідь (вих.№150 від 21.12.2006р.), згідно якого повідомив, що зазначену заяву буде розглянуто у разі надання технічного паспорту на приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2» та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Доказів отримання ФОП ОСОБА_7 зазначених документів до матеріалів справи не надано.

16.02.2007р. Вугледарський міський відділ земельних ресурсів звернувся до міського голови з клопотанням №01-34-17 про скасування рішення Вугледарської міської ради №15 від 30.07.1997р. «Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею» в зв'язку з тим, що згідно ст.7 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) приватний підприємець ОСОБА_8 не мав права на отримання земельної ділянки у постійне користування.

Рішенням Вугледарської міської ради 27.02.2007/5-16-10 було скасовано рішення Вугледарської міської ради №15 від 30.07.1997р. «Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею». Дане рішення в судовому порядку не оскаржувалось та на теперішній час є чинним.

В подальшому, рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007р. задоволені позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про визнання недійсним договору купівлі-продажу кафе, розташованого в АДРЕСА_1, укладеного 02.09.1997р. між ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в частині продажу 1/2 частини будівлі кафе ОСОБА_10, з моменту його вчинення. Рішення набрало законної сили 17.09.2007р.

Згідно наявному в матеріалах справи листу Мар'їнського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель №57 від 21.03.2008р. (т. 2, а.с. 82), 13.03.2008р. управлінням було проведено перевірку з питань дотримання земельного законодавства СПД ОСОБА_7 та СПД ОСОБА_8, результати якої були оформлені актами від 13.03.2008р.

В процесі перевірки встановлено, що зазначені особи використовують земельну ділянку по 0,0221га кожний для експлуатації будівлі кафе, розташованої в АДРЕСА_1 згідно належної кожному на праві власності частки, без правоустанволююих документів.

За результатами перевірки СПД ОСОБА_7 та СПД ОСОБА_8 були видані приписи від 13.03.2008р.

14.06.2008р. ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 звернулись до Вугледарської міської ради із заявою від 12.06.2008р., в якій просили підготувати та винести на розгляд пленарного засідання міської ради питання щодо регулювання земельних відносин стосовно земельної ділянки загальною площею 0,0442га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у спільному користуванні між приватними підприємцями ОСОБА_8 та ОСОБА_7, на якій розташований об'єкт нерухомого майна - будівля кафе, в тому числі: питання щодо можливості розподілу земельної ділянки між підприємцями і надання відповідного дозволу до землевпорядних організацій про з'ясування цього питання та надання відповідного висновку; питання укладання договору (договорів) оренди на землю, або її викупу (т.3, а.с. 69).

Рішенням Вугледарської міської ради 22.08.2008/5-36 заявникам було відмовлено в розгляді вказаного звернення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, відповідність зроблених судом висновків фактичним обставинам справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, м. Вугледар Донецької області та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8, м. Вугледар Донецької області на рішення господарського суду Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. у справі №22/6пн не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області підлягає залишенню без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 22 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990р., діючої на момент укладанення ФОП ОСОБА_8 договору купівлі-продажу будівлі літнього кафе загальною площею 14,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі, на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Статтею 125 ЗК України (в редакції 2001р.) та ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990р.) визначені підстави виникнення користування земельною ділянкою, а саме одержання користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, актами перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 13.03.2008р., складеним Мар'їнським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель, було встановлено факт використання СПД ОСОБА_7 та СПД ОСОБА_8 земельної ділянки по 0,0221га кожний (загальною площею 0,442га) для експлуатації будівлі кафе загальною площею 14,5кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 згідно належної кожному на праві власності частки на підставі відповідних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, без правовстановчих документів.

Крім того, рішення Вугледарської міської ради №15 від 30.07.1997р., яким було затверджено відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі державного акту на право постійного користування землею ПП ОСОБА_8, було скасовано рішенням Вугледарської міської ради 27.02.2007/5-16-10.

Згідно пояснень Відділу земельних ресурсів у м. Вугледарі Донецької області від 14.02.2008р. (т. 1 , а.с. 114), з 1997р. по теперішній час земельна ділянка знаходиться в землях запасу та землях, не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування).

Доказів отримання відповідачами, як співвласниками будівлі літнього кафе, будь-яких правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку матеріали справи не містять.

Разом з тим, згідно ст. 30 ЗК України в редакції від 18.12.1990р., при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою, без зміни її цільового призначення, у тих же розмірах, що і у попереднього власника, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Таким чином, нормами Земельного кодексу України у зазначеній редакції передбачено саме перехід права власності або права користування земельною ділянкою. Тобто, законом передбачена залежність виникнення права власності або права користування земельною ділянкою у набувача прав власності на будівлю і споруду від наявності такого права у відчужувателя будівлі та споруди. Будь якого автоматичного виникнення права власності або права користування земельною ділянкою без наявності такого права у попереднього власника будівлі та споруди Земельний кодекс України від 18.12.1990р. не передбачав.

Із наданих до матеріалів справи доказів не вбачається наявність зареєстрованих прав власності у попередніх власників будівлі щодо спірної земельної ділянки, що підтверджується повідомленнями органів, уповноважених на ведення обліку прав на землю.

В матеріалах справи наявні листи ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» №1090 від 07.04.2008р. та №17-10 від 08.05.2008 р., відповідно до яких, документів щодо виділення ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» земельної ділянки за адресою м. Вугледар, АДРЕСА_1 підприємство не має. Тобто, відсутні дані про прийняття Вугледарською міською радою рішень про надання у власність або користування спірної земельної ділянки, а також посвідчення права власності або право користування спірною земельною ділянкою шляхом видачі державних актів щодо ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» та ЦМІ «Україна» - попередніх власників будівлі літнього кафе за адресою АДРЕСА_1

Отже, відсутні підстави для висновків про те, що до відповідачів перейшло або могло перейти право власності або право користування спірною земельною ділянкою у відповідності до положень ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р.

Виходячи з викладеного, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що користування відповідачами спірною земельною ділянкою здійснюється неправомірно, оскільки таке користування відповідає терміну «самовільне зайняття земельної ділянки», оскільки відповідачами не було надано суду відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), відсутній вчинений правочин щодо такої земельної ділянки, правомірність користування з огляду на положення ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. матеріалами справи не підтверджується, інших правомірних, встановлених законом підстав користування відповідачами спірною земельною ділянкою в ході розгляду спору судом не встановлено.

Одночасно, відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Як встановлено судом першої інстанції, після укладання договору купівлі-продажу частини будівлі кафе від 02.09.1997р., ФОП ОСОБА_7 здійснювались будівельні роботи (реконструкція) літнього кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці, що не була надана останнім у користування. Будівництво (реконструкція) було проведено без відповідної документації, яка дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту.

Дані обставини підтверджуються відповідним протоколом про адміністративне правопорушення від 05.10.1999р. та постановою №3 від 08.10.1999р. про накладання адміністративного стягнення на ФОП ОСОБА_7, складеними Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю, та матеріалами технічної інвентаризації від 09.06.2004р. та від 14.03.2008р., зі змісту яких вбачається, що робітниками БТІ було виявлено самовільну реконструкцію кафе, за результатами яких загальна площа об'єкту нерухомості склала 107,5кв.м., а площа забудови - 167,4кв.м. (т.5, а.с 24-45).

Крім того, факт проведеної самовільної реконструкції будівлі літнього кафе по АДРЕСА_1 підтверджується й висновками експертних досліджень, виконаних фахівцями Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, призначеної відповідними ухвалами господарського суду Донецької області в межах даної справи.

Так, висновком №4468/23 від 07.12.2012р. були визначені технічні характеристики будівлі кафе розташованої за адресою: АДРЕСА_1, станом на 1991р., 1996р. і 1997р. та встановлено належність об'єкта до нерухомості. Також, було вказано, що у вказаній будівлі була проведена реконструкція.

Зі змісту висновку №1986/24 від 20.08.2013р., складеного після проведення додаткової судової експертизи, вбачається, що будівля кафе по АДРЕСА_1 у м.Вугледарі була реконструйована (перебудована). Відокремити реконструйовану частину будівлі кафе від основної, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р., укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, ОСОБА_7, без нанесення їй (будівлі) шкоди не є можливим.

Тобто, проведена відповідачами самочинна реконструкція будівлі кафе змінила характеристики будівлі літнього кафе, яку було придбано відповідачами на підставі договорів купівлі-продажу. Отриманий в результаті такої реконструкції (здійсненої самочинно, без відповідних дозволів та відповідної проектно-кошторисної документації без виділення земельної ділянки) об'єкт нерухомості не є об'єктом щодо якого відповідачі первісно мали належне правоволодіння.

Колегією суддів не приймаються до уваги заперечення відповідачів щодо недійсності таких висновків експерта, оскільки, доказів того, що об'єкт знаходиться у первісному стані (як-то на момент придбання), СПД ОСОБА_7 та СПД ОСОБА_8, під час розгляду справи, не було надано.

Крім того, колегія суддів не приймає доводів скаржників про те, що СПД ОСОБА_8 не має відношення до проведення реконструкції та, як слід, зайняття земельної ділянки, оскільки, щодо первісно існуючій будівлі літнього кафе, яка розташована по АДРЕСА_1, відповідачі були спільними власниками, а тому, на останніх розповсюджуються приписи глави 26 Цивільного кодексу України, якою, в тому числі, врегульовані межі здійснення прав спільної власності, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Разом з цим, відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 376 ЦК України, знесення нерухомості, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або, як що будівельні роботи відбувались з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), відбувається за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати, як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо здійснення такої перебудови.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі за тривалий час розгляду даної справи (з 2008р.), не усунули порушення, які виникли під час самовільної реконструкції будівлі кафе, та не привели вказане майно до первісного стану (як-то на момент придбання спірного майна СПД ОСОБА_7 та СПД ОСОБА_8.).

Така бездіяльність відповідачів, в розумінні ст. 13 ЦК України, свідчить про зловживання цивільними права, чим порушуються права інших осіб, зокрема, позивача, який діє в інтересах територіальної громади, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав вважати дії відповідачів щодо самовільного проведення реконструкції спірного майна (збільшення площі будівлі кафе) та, як наслідок, користування спірною земельною ділянкою, правомірними та такими, що ґрунтується на вимогах закону.

Згідно зі ст. 212 ЗК України в редакції від 25.10.2001р., самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання відповідачів звільнити земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно зведених будівель та споруд, оскільки обставини, заявлені у їх обґрунтування, відповідають законодавству, чинному протягом всього строку наявності спірних правовідносин, а тому, підлягають задоволенню.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання скаржників на необґрунтованість прийняття судом першої інстанції до розгляду заяви позивача від 22.03.2010р. про уточнення позовних вимог, оскільки, на їх думку, дана заява вказує на одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову, у зв'язку з тим, що, як вбачається з матеріалів справи, дана заява свідчить саме про збільшення позивачем позовних вимог у даній справі, що, у відповідності до ст. 22 ГПК України, є правом позивача, яким він може скористатися до прийняття рішення судом у справі.

Отже, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно було прийнято рішення у даній справі за позовними вимогами, викладеними позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 22.03.2010р.

Щодо заяви відповідачів про застосування строків позовної давності, то колегія суддів зазначає, що порушення, яке полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки, за своєю природою є триваючим порушенням, за правовим характером є порушенням прав особи у вигляді перешкод у користуванні майном, вимоги щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки є вимогами про повернення майна з чужого незаконного володіння, а тому, твердження відповідачів про пропуск позивачем строку позовної давності щодо захисту своїх майнових прав у спірних правовідносинах є безпідставними.

Що стосується посилання скаржників на те, що правовідносини між ФОП ОСОБА_7 та позивачем не мають господарського характеру, оскільки на даний час вона позбавлена можливості здійснювати підприємницьку діяльність з використанням як будівлі кафе, так і земельної ділянки, на якій воно розташоване, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, вказаною нормою чітко визначений порядок та строк припинення суб'єкта господарювання.

Проте, ФОП ОСОБА_7 під час розгляду даної справи не надано належних доказів суду про припинення її як суб'єкта господарювання у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому в теперішній час не можна вважати, що відповідач-1 має статус такого, що припинився.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, також не приймаються колегією суддів, оскільки вони не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції та не відповідають фактичним обставинам справи.

Що стосується заявленого відповідачем ОСОБА_7 клопотання про призначення додаткової будівельно-технічної експертизи, то суд апеляційної інстанції відмовляє у такому клопотанні, у зв'язку з його безпідставністю та недоцільністю.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, норми матеріального та процесуального права місцевим господарським судом застосовані правильно, тому апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, м.Вугледар Донецької області та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8, м. Вугледар Донецької області на рішення господарського суду Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. у справі №22/6пн не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, м. Вугледар Донецької області та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8, м. Вугледар Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. у справі №22/6пн - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. у справі №22/6пн - залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді К.В. Богатир

О.І. Склярук