КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"04" квітня 2014 р. Справа №Б8/180-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.14 року у справі № Б8/180-10 (суддя Скутельник П.Ф.)

за заявою ОСОБА_3, м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2014 року у справі № № Б8/180-10 (суддя Скутельник П.Ф.), зокрема, клопотання керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Жмайла О.В. про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів - задоволено частково, в частині заборони будь-яким особам здійснювати дії щодо подальшої забудови, реконструкції та демонтажу існуючих будівель та споруд, на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, без письмової згоди балансоутримувача, - приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», в іншій частині клопотання - відмовлено.

Заборонено будь-яким особам здійснювати будь-які дії щодо майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Корсунська, буд. 46, яке перебуває на балансі приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», включаючи будь-які дії, які стосуються забудови, реконструкції, демонтажу існуючих будівель та споруд, на земельній ділянці, яка розташована за вказаною адресою, без письмової згоди балансоутримувача - приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2014 року у справі № Б8/180-10 в частині процесуальних питань у справі, а саме:

«Заборонити будь-яким особам здійснювати будь-які дії щодо майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Корсунська, буд. 46, яке перебуває на балансі приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729, місцезнаходження: 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, включаючи будь-які дії, які стосуються забудови, реконструкції, демонтажу існуючих будівель та споруд, на земельній ділянці, яка розташована за вказаною адресою, без письмової згоди балансоутримувача, - приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729».

Про розгляд скарги повідомити за адресою: 04112, м. Київ, вул. С.Руданського, 3А, оф.17.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пункт 1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення (постанову) місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Так, ухвалу господарського суду Київської області було винесено 17.02.2014.

Всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга була направлена скаржником до господарського суду Київської області лише 04.03.2014 року, тобто з порушенням строку передбаченого ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 17.02.2014 року у справі № Б8/180-10 та прийняти апеляційну скаргу до розгляду, що за своєю суттю є клопотанням про відновлення пропущеного строку. При цьому, причини пропуску строку скаржник в клопотанні не зазначає.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні. Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.

В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007 № 01-8/123 зазначено: «Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк».

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Виходячи з положень ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний суд при розгляді клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги має враховувати, що відповідно до норм ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до норм ст. 43 ГПК України.

Відповідна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2012 року у справі № 50/206-б.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником взагалі не зазначено таких підстав, не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги; не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.

При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.

В той же час, вимоги до форми і змісту апеляційної скарги наведені в статті 94 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 3 якої до скарги, зокрема, додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Однією з умов прийняття апеляційної скарги є її відповідність ст. 94 ГПК України, якою передбачено обов'язкове приєднання до апеляційної скарги доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі (ч. 3 ст. 94).

Згідно з ч. 1 ст. 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Згідно статті 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут), учасники провадження у справі про банкрутство є, зокрема, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Отже, перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 та додані до неї документи, що надійшли з відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду у прошитому та пронумерованому вигляді, суд апеляційної інстанції встановив факт відсутності у поданих матеріалах доказів надсилання апеляційної скарги ініціюючому кредитору та іншим учасникам провадження у справі № Б8/180-10.

Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що скаржником в порушення ч. 3 ст. 94, ст. 95 ГПК України, до апеляційної скарги не додані належні докази надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

За даних обставин апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його поновлення відхилено, а також тому, що до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.14 року у справі № Б8/180-10 повернути скаржнику з доданими документами.

Повернути ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінградським РУГУ МВС України в м. Києві 14.02.1997 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією № 5 від 04.03.2014 у сумі 609 грн. 00 коп.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков