Справа №585/4574/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковець О. Ф.

Номер провадження 22-ц/788/653/14 Суддя-доповідач - Бойко В. Б.

Категорія - 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Семеній Л. І., Кононенко О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ « ЗАТИШОК-40 » на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 січня 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ « ЗАТИШОК-40 » про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

в грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ « ЗАТИШОК-40 » ( далі - ОСББ ) про стягнення безпідставно набутих коштів. Свої вимоги мотивувала тим, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2007 року їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, в якому створено ОСББ. Рішенням установчих зборів ОСББ від 27 березня 2009 року, встановлено розмір внеску за обслуговування будинку по 50 грн. з кожної квартири. Незаплановані витрати вирішено ділити порівну на кожну квартиру. Рішенням загальних зборів членів ОСББ, викладеному в протоколі №3 від 25 вересня 2009 року, встановлено розмір внеску за обслуговування будинку 60 грн. Рішенням загальних зборів членів ОСББ, викладеному в протоколі №12 від 16 травня 2012 року, підвищено квартплату на 4 місяці по 100 грн. На виконання вказаних рішень нею було сплачено відповідачу 1700 грн.

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 22 січня 2013 року у справі за її позовом та за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСББ про визнання рішення загальних зборів частково недійсним, вимоги задоволено та визнано недійсним рішення загальних зборів членів ОСББ викладене в протоколі №12 в частині підвищення квартплати на 4 місяці по 100 грн.

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 27 травня 2013 року по справі за її позовом та позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСББ про визнання рішення загальних зборів частково недійсним та зобов'язання вчинити дії, вимоги задоволено та визнано недійсним рішення загальних зборів членів ОСББ, викладене в протоколі №3 в частині встановлення розміру внеску за обслуговування будинку 60 грн. Рішенням Роменського міськрайонного суду від 29 жовтня 2013 року по справі за її позовом та позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСББ про визнання рішення установчих зборів частково недійсним, вимоги задоволено частково та визнано недійсним рішення установчих зборів членів ОСББ викладене в протоколі від 27 березня 2009 року в частині встановлення розміру внеску за обслуговування будинку 50 грн. з кожної квартири, незаплановані витрати ділити порівну на кожну квартиру. Відповідач безпідставно отримав кошти по визнаних судом недійсними рішень зборів членів ОСББ в сумі 1700 грн. Тому, згідно зі ст. 1212 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСББ на її користь вищевказану суму безпідставно одержаних відповідачем коштів та судові витрати.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04.01.2014 р. позовну заяву ОСОБА_3 до ОСББ про стягнення безпідставно набутих коштів було задоволено. Стягнуто з ОСББ на користь ОСОБА_3 безпідставно одержані грошові кошти в сумі 1700 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСББ на користь ОСОБА_3 судові витрати : судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 200 грн.

В апеляційній скарзі ОСББ, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

При цьому вказує, що між ОСББ та позивачем з липня 2009 року і по даний час існують договірні відносини, тому суд помилково застосував положення ст. 1212 ЦК України та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Сторони належним чином повідомлені про місце, день і час розгляду справи, але в судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом 1-ї інстанції та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 ( а.с. 7-9 ). 01.07.2009 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ, що підтверджується свідоцтвом ( а.с.10 ).

У відповідності до протоколу №3 загальних зборів власників квартир будинку від 25 вересня 2009 року встановлено розмір внеску за обслуговування будинку в розмірі 60 грн. ( а.с. 18 ).

Згідно з протоколом №12 загальних зборів власників квартир будинку від 16 травня 2012 року було підвищено квартплату на 4 місяці по 100 грн. ( а.с. 19 ).

Позивачем ОСОБА_3 на виконання вищевказаних рішень було сплачено відповідачу 1700 грн. 00 коп. ( а.с. 21-24 ).

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 22 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСББ про визнання рішення загальних зборів частково недійсним, було задоволено вимоги позивачів та визнано недійсним рішення загальних зборів членів ОСББ викладене в протоколі №12 в частині підвищення квартплати на 4 місяці по 100 грн. ( а.с. 25 ).

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 27 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСББ про визнання рішення загальних зборів частково недійсним та зобов'язання вчинити дії, вимоги позивачів було задоволено та визнано недійсним рішення загальних зборів членів ОСББ, викладене в протоколі №3 в частині встановлення розміру внеску за обслуговування будинку 60 грн. ( а.с. 26-27 ).

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 29 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСББ про визнання рішення установчих зборів частково недійсним, вимоги позивачів було задоволено частково та визнано недійсним рішення установчих зборів членів ОСББ, викладене в протоколі від 27 березня 2009 року в частині встановлення розміру внеску за обслуговування будинку 50 грн. з кожної квартири, незаплановані витрати ділити порівну на кожну квартиру ( а.с. 28-29 ).

Зазначені рішення судів набрали законної сили.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склались спірні правовідносини з приводу набуття та збереження майна без достатньої правової підстави і тому застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 236, 1212 ЦК України.

Проте, погодитись з таким висновком суду 1-ї інстанції не можна.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення місцевого суду відповідає не в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2009 року в багатоквартирному житловому будинку, в якому проживає позивач, було створено ОСББ ( а.с. 10 ).

Згідно з п. 2.2 Статуту ОСББ, завданням та предметом діяльності об'єднання є :

- належне утримання будинку та при будинкової території;

- забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання;

- забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльність об'єднання;

- здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Пунктами 3.2.2 та 3.3.3 Статуту передбачено, що частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна будинку встановлюється пропорційно до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна встановлюється пропорційно до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку » ( далі - Закон ), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ( далі - об'єднання ) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Цей Закон регулює відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження нерухомим майном у об'єднанні, асоціації.

Діяльність об'єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання ( ст. 2-4 Закону ).

Відповідно до ст. 9 Закону, членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири ( квартир ) або приміщення ( приміщень ) у багатоквартирному будинку. Власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах.

Отже, виходячи з наведених норм Закону і Статуту, метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до Статуту та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Колегія суддів вважає, що всупереч зазначеним вимогам закону, позивач не надав достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження своїх вимог.

Зокрема, стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов :

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок iншої особи;

в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна ( відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України ).

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого ) без достатньої правової підстави.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Вiдповiдно до статті 11 ЦК України, цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти. Окрім того, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами письмовий договір щодо утримання житлового приміщення не укладався, проте з липня 2009 року і по даний час між сторонами існують правовідносини з приводу утримання приміщення, надання відповідних послуг та виник спір з приводу їх розміру. Ці правовідносини виникли із дій сторін, юридичних фактів та із актів цивільного законодавства ( створення ОСББ, членства в ньому позивачки, прийняття керівним органом ОСББ рішення про розмір плати за утримання житла, фактичного надання таких послуг та їх сплати позивачкою ).

Таким чином, між сторонами виникли обопільні цивільні права і обов'язки.

Згідно зі ст.ст. 19-20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги », відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг є договірними. Споживач зобов»язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно визначився з правовою природою скасованих рішень ОСББ за 2009 та 2012 роки ( а.с. 16-19 ).

Згідно з п. 4.5 Статуту та ст. 10 Закону, до компетенції загальних зборів членів ОСББ відноситься визначення розміру внесків та платежів членів об»єднання.

В силу ст. 15 Закону, позивачка зобов»язана своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Отже, зазначені рішення ОСББ являються локальним актами об»єднання, спрямованими на встановленням для його членів розміру плати за утримання житла.

Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що згадані рішення ОСББ тривалий час виконувалися, тобто регулювали питання щодо надання послуг. Ці рішення були оспорені з причин невідповідності чинному законодавству та втратили чинність з моменту набрання судовими рішеннями законної сили, а не з моменту їх прийняття.

Скасування раніше встановлених тарифів з оплати утримання житла чи оспорювання їх розміру не тягне за собою припинення прав і обов'язків між сторонами і не свідчить про виникнення між ними правовідносин, передбачених ст. 1212 ЦК.

Крім того, це не є перешкодою і для обрання ними інших способів захисту своїх прав.

Про те, що між сторонами не припинилися обопільні цивільні права і обов'язки свідчить і той факт, що 27.07.2013 року та 17.01.2014 року загальними зборами членів ОСББ також приймалися рішення щодо розміру внесків на обслуговування та утримання будинку ( а.с. 42, 55-56 ).

Таким чином, рішення суду на підставі пунктів 1), 3) та 4) ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, належить стягнути 121 грн. 80 коп. судового збору з ОСОБА_3 на користь ОСББ за розгляд справи в апеляційному суді.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-316 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ « ЗАТИШОК-40 » задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ « ЗАТИШОК-40 » про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ « ЗАТИШОК-40 » 121 гривню 80 копійок судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -