КопіяСправа№2- 3104/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2007 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

при секретаріТерешенко І.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідачаОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,

встановив:

позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення моральної та матеріальної шкоди, в якій зазначено, що позивачі є власниками квартири № 18 будинку № 41 мікрорайону - 2 м.Тореза . Відповідач є власником та проживає в квартирі, що розташована поверхом вище квартири позивачів. З вини відповідача відбулося затоплення квартири позивачів. В результаті затоплення квартири позивачам завдано матеріальну шкоду в розмірі 372 грн. Позивачі також зазнали моральної шкоди. У зв'язку з наведеним позивачі просять про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн., матеріальної шкоди в розмірі 372 грн., витрат, що пов'язані з пред'явленням позову до суду.

Позивач підтримав позов. Додатково пояснив, що з позивачкою є власниками квартири, що розташована за адресою: м.Торез, мікрорайон-2АДРЕСА_1. 06 вересня 2007 року з вини відповідача, який проживає в квартирі № 21, що розташована поверхом вище, сталося затоплення квартири. Вартість ремонту квартири складає 372 грн. Також позивач зазнав моральні страждання. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 186 грн., та моральну шкоду в сумі 2500 грн.

Позивачка підтримала позовні вимоги. Дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснила, що зазнала моральні страждання. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 186 грн., та моральну шкоду в сумі 2500 грн.

Відповідач позов не визнав та пояснив суду, що затоплення квартири позивачів було, але з позивачами постійно скандалють з різних причин, тому вони збільшили розмір матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Установлені фактичні обставини визначають виникнення між сторонами правовідносин, що випливають із зобов'язань по відшкодуванню шкоди.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 06 вересня 2007 року з вини відповідача, який проживає в квартирі № 21, що розташована поверхом вище, сталося затоплення квартири позивачів .

Згідно акту складеного за участю представника житлово-експлуатаційного підприємства встановлено затоплення квартири квартири № 18 будинка № 41 мікрорайона-2 м.Торез, яка належить позивачам (а.с. 6,13).

Згідно кошториса витрати на ремонт квартири № 18 будинка № 41 мікрорайона-2 м.Торез складають 372 грн. (а.с. 8).

2

Згідно дефектного акту визначено обсяг ремонтних робіт (а.с. 9-12).

Положеннями ст.1166 ЦК України предбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинила збиток.

З огляду на фактичні обставини справи суд дійшов висновку про те, що вимоги позивачів у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню повністю, оскільки протиправними діями і, як їх наслідок, заподіяна шкода відповідачем . Розмір понесених матеріальних витрат у сумі 372 грн. 00 коп. підтверджений дефектним актом, яким визначено обсяг ремонтних робіт, кошторисом витрат на ремонт квартири.

Виходячи з того, що позивачі мають рівне право на володіння, користування та розпорядження квартирою, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди 186 грн. 00 коп. кожному.

Вимоги позивачів у частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Стаття 23 ГК України передбачає підстави моральної шкоди. Моральна шкода укладається у фізичному болі і стражданнях, що особа випробувала в зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, що фізична особа випробувала в зв'язку з протиправним поводженням у відношенні неї; у душевних стражданнях, що фізична особа випробувала в зв'язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування морального(немайнового) шкоди" вказано , зокрема, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається таким, що понес моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Враховуючи роз"яснення, що містяться у п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування морального(немайнового) шкоди" , що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробувала позивачі у зв'язку з затопленням квартири, порушенням нормальних життєвих зв'язків з урахуванням характеру та обсягу пошкодження майна позивачів, сімейного і матеріального становища сторін, віку, стану здоровья, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості (а.с. 30, 33, 34).

Тому вимоги позивачів у частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у сумі 50 грн. 00 коп. кожному.

У відповідності зі ст.ст.79, 86, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: на користь позивача ОСОБА_1 - витрати по сплаті судового збору у сумі 59 грн. 50 коп., що складає із задоволення вимог майнового характеру у

3

розмірі 51 грн. та вимог немайнового характеру у розмірі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. 00 коп.; на користь ОСОБА_3 - витрати, пов"язані з проведенням експертизи в сумі 30 грн. 56 коп.

Розмір понесених позивачами судових витрат підтверджується наявними у справі документами-квитанцією(а.с.2,3,4,15).

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Так, згідно з вимогами ст. 84 ЦПК України витрати на оплату правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється постановою № 590 від 27 квітня 2006 року Кабінету міністрів України " Граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ", згідно з якою якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення витрати у зв"язку з оплатою правової допомоги не підлягають задоволенню. Верховний Суд України в своїх Правових позиціях ( п.20, 1996 рік) вказав, що згідно зі ст.12 Закону України "Про адвокатуру" оплата допомоги адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою й адвокатом. Разом з тим суд може, враховуючи обсяг допомоги адвоката й витрачений ним час, зменшити розмір відшкодування цих витрат.

Позивачем ОСОБА_1 надана довідка про оплату правової допомоги (а.с.16), але зазначені обставини позивач не довів, що є його обов"язком відповідно до засад змагальності процесу, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 23,1166,1167 ЦК України , ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 81, 84, 85, 86, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, п.п. З, 4, 7, 9 постанови № 4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" ,

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 186 грн. 00 коп., у відшкодування моральної шкоди у сумі 50 грн. 00 коп., всього 236 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 186 грн. 00 коп., у відшкодування моральної шкоди у сумі 50 грн. 00 коп., всього 236 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати, пов"язані з проведенням експертизи у сумі 30 грн. 56 коп.

У задоволенні інших вимог відмовити. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.