ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Справа № 75964/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова на постанову Франківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-

В С Т А Н О В И В :

31.08.2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» за березень-серпень 2011 року.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2011 року заявлений позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.03.2011 року по 19.06.2011 року, з урахуванням ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» і виплачених сум.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім цього, не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Згідно із ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню підлягає частково, а апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мав право на отримання підвищення виплачуваної йому Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова пенсії за віком.

Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, слід зазначити, що судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011р., доповнено прикінцеві положення пунктом 4, згідно якого в 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». При цьому, на виконання вимог вказаного закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011р. прийнято постанову №745, яка набула чинності 23.07.2011р.

Вищенаведені нормативні акти на даний час є діючими і неконституційними не визнавались, а тому нарахування та виплата у 2011 році позивачу підвищення до пенсії, повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23.07.2011р. виплати, передбачені, зокрема, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011р.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч.4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст.254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова - залишити без задоволення.

Постанову Франківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2011 року у справі №2а-1987/11 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на користь ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року із врахуванням ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін