Справа № 750/8003/13-к

Провадження № 1-кп/750/3/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Рощиної Т.С.,

при секретарі - Конусенко Н.В.

за участю

прокурора Фірман Т.І.

потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_1потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012260020000011 від 21.11.2012р. за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ст.356 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4, орендуючи приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_1, отримав у тимчасове користування майно ОСОБА_1, а саме: 4 пристінні горки, вартістю 206 грн. кожна, а всього загальною вартістю 618 грн.; 7 скляних прилавків, вартість одного з яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 186/12-24 від 13.03.2012 року складає 642,40 грн., а всього загальною вартістю 4496,80 грн.; 3 кондитерські горки, вартістю 242 грн. кожна, а всього загальною вартістю 726 грн.; системний блок комп'ютера «PIV 2400», вартістю 2768 грн.; монітор «Sams 152 х», вартістю 2188 грн.; клавіатуру, вартістю 482 грн.; колонки «SP 828», вартістю 241 грн.; коврик для маніпулятора, вартістю 11 грн.; комп'ютер з комплектуючим «BRAVO 130.60», вартістю 3809,38 грн.; факс «PANASONIC KX-FT982UA-B», вартістю 834,75 грн.; комп'ютер з комплектуючим «BRAVO 130.17», вартістю 3047,50 грн.; клавіатуру «GENIUS КВ-380 VoIP-телефон», вартістю 172,25 грн.; монітор «17" SAMSUNG TFT 732N black», вартістю 1636,38 грн.; металевий сейф, вартістю 300 грн.; письмовий стіл, вартістю 1500 грн.; 3 стільці, вартістю 120 грн. кожен, всього загальною вартістю 360 грн.; чайний набір з 6 чашок та 6 тарілок, вартістю 150 грн.; електричний чайник «Schtaiger SHG-80507», вартістю 50 грн.; дерев'яний стіл з 4 табуретами, загальною вартістю 300 грн.; палас, вартістю 100 грн.; металеві саморобні стелажі, загальною вартістю 500 грн. та мікрохвильову піч «SAMSUNG 281», вартістю 500 грн., а всього загальною вартістю 24791,06 грн., та в ніч з 05.06.2009 року на 06.06.2009 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч установленому законом порядку, порушуючи право власності ОСОБА_1 на вказане майно, самовільно, привласнив зазначене майно, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_1 значну матеріальну шкоду.

15.06.2009 року, в денний час, ОСОБА_4, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2, умисно, з корисливих мотивів, відкрито викрав мобільний телефон марки «Нокіа Е51», вартістю 1509 грн., та мобільний телефон марки «Нокіа 6233», вартістю 2000 грн., а всього загальною вартістю 3509 грн., які належать ОСОБА_2, чим спричинив останньому матеріальну шкоду.

30.07.2009 року, в денний час, ОСОБА_4, повторно, перебуваючи у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, умисно, з корисливих мотивів, відкрито викрав комп'ютер з комплектуючими, а саме: відеоадаптером РСІ-Е з GeForce 9500GT ASUS DDR3 512Mb 128bit TV RTL FAN (EN9500GT OverClock), вартістю 633,61 грн., корпусом 4U 4715 ATX Black (PSU FSP ATX-400PNF 4000W), Size 490x200x430 mm, Front panel: USB+Audio, FAN 120mm, вартістю 450,95 грн., жорстким диском 320Gb 7200 Western Digital WD3200AAKS 16 Mb SATA II, вартістю 483,35 грн., модулем пам'яті DDR2 SDRAM 1024Mb РС6400, Hynix, 800 MHz original (HYMP112U64CP8-S6), вартістю 159,35 грн., материнською платою ASUS M2N68/C/SI NF630a, sAM2+, HTB 2000MT/S, DDR2-1066, Lan 1Gb, SB 7.1, 4xSATA2, lxIDE, FDD, 0,1,0+1, 5, JBOD, ATX, BOX, вартістю 496,13 грн., монітором TFT 19 SAMSUNG 943N Black (LS19MYARBB/EDC) (TN, 5ms, 300/1000:1, 170/1670, D-Sub, TCO-03), вартістю 1290,70 грн., процесором AMD AM2 Athlon 64x2 5200+2.7GHz 1Mb 1066FSB 65nm 65W BOX (ADO5200DOBOX), вартістю 580,54 грн., модулем пам'яті DDR2 SDRAM 1024Mb РС6400, Hynix, 800 MHz original (HYMP112U64CP8-S6), вартістю 109,35 грн., DVD+/-RW LG GH22_NP20_ black OEM, IDE, чорний, DVD-RAM, 2Mb, 22x, вартістю 209,79 грн., а всього загальною вартістю 4413,77 грн., що належить ОСОБА_1, чим спричинив останній матеріальну шкоду.

31.07.2009 року, в денний час, ОСОБА_4, повторно, перебуваючи у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, умисно, з корисливих мотивів, відкрито викрав комп'ютер марки «BRAVO 130.60», вартістю 3953,13 грн., та монітор « 17" SAMSUNG TFT 732N», вартістю 962,50 грн., а всього загальною вартістю 4915,63 грн., що належить ОСОБА_1, чим спричинив останній матеріальну шкоду.

19.04.2013 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи на ділянці дороги по АДРЕСА_3, поблизу перехрестя АДРЕСА_2 та вул. Борисенка, умисно наніс ОСОБА_1 удар металевим предметом у праву частину обличчя та два удари вказаним предметом в область голови ОСОБА_1, яка руками прикривалась від ударів, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ст.356 КК України не визнав повністю, показав, що 19.04.2013р. ОСОБА_1 не бив, в цей день був у бані разом із братом ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відбувалося все так, як показав свідок ОСОБА_6, правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України не вчиняв, 30.07.2009р. і 31.07.2009р. до магазину ОСОБА_1 не ходив, комп'ютерів не забирав, 15.06.2009р. телефонів не забирав, він був у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», потім його ОСОБА_8 покликав вийти поговорити, потім з`явився ОСОБА_2, почав з'ясовувати, як він у нього записаний у телефоні, стали дивитися телефони один у одного, той викликав ОСОБА_1, коли вона прийшла, вдарила його чимось по голові, типу палки, коли падав, він подряпав руку, після удару погано пам'ятає, як все відбувалося, коли він впав і намагався встати, ОСОБА_2 бив його ногами, його били ОСОБА_1 і ОСОБА_2, брат ОСОБА_6 їх розтягував; конфлікт виник 25.05.2009р., до цього він із ОСОБА_2 не сварився, той навіть під його впливом став змінюватися на краще, десь за тиждень до цього працівники міліції повідомили його, що він незаконно знаходиться у приміщенні, він зателефонував ОСОБА_1, траплялися випадки, коли ОСОБА_2 перебуваючи у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», який він орендував, сидів в інтерненті, пив із друзями пиво, він почав помічати зникнення запчастин на великі суми, зникли 300 грн. за картки, приїжджав з приводу зникнень до ОСОБА_1 додому, але вона сказала, що це його брат покрав, закупати автозапчастини з ОСОБА_1 їздив тільки один раз до м. Києва до ОСОБА_9, купував за свої гроші, взагалі орендував магазин, в якому нічого не було, самі стіни, навіть ролети ставилися при ньому, працював у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» з березня 2008р., все до магазину купував за свої гроші, користувався всім приміщенням, проте ключі від приміщення були у ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в подальшому, коли купив приміщення під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» до цього магазину переніс із «ІНФОРМАЦІЯ_2» все своє майно, точної дати перенесення речей не пам'ятає, вранці, а не вночі, нічого, належного ОСОБА_1 не брав, напроти, це ОСОБА_1 із ОСОБА_2 заволоділа належними йому двома комп'ютерами «BRAVO», дружина зателефонувала йому і повідомила, що її побили і забрали комп'ютери, зараз вони у нього у магазині, проте він їх викупив у ОСОБА_1 за 3 чи 6 тис. грн.., бо там була база даних, під час обшуку працівники міліції забрали у нього всі комп'ютери, монітори, торгове обладнання, яке у більшій частині повернули, співробітники міліції під час досудового розслідування намагалися із ним домовитися, але грошей у нього не було, неправомірні дії останніх він не оскаржував, свідчення щодо подій 30.07.2009р.-31.07.2009р., які надавав під час досудового розслідування, не підтримав, він тоді прийняв позицію, яку запропонував адвокат, що у нього був на той час, вважає, що ті комп'ютери, які заявлені потерпілою як такі, що викрадені 30-31.07.2009р., знаходяться у магазині ОСОБА_1 і на даний час, вона його оговорює, торгові прилавки він придбавав у ОСОБА_10, коли саме - не пам'ятає, вони до цього були у вжитку, перефарбував, ДСП було нове, будь-якого договору між ним та ОСОБА_1 про спільну діяльність не було, цивільний позов, заявлений потерпілою не визнав повністю.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вони з чоловіком, сказали ОСОБА_4, якщо він купив магазин, вони не проти, давай порахуємо, хто кому скільки винен і розійдемося, а той брехав, що магазин купив дядька, потім її син не зміг відчинити замок у магазині, той пояснив, що замок не зачинявся, тому поміняли. 25.05.2009р. почався конфлікт у зв`язку із спричиненням тілесних ушкоджень, на її прохання працівники міліції опечатали двері та ролети, у обвинуваченого залишався ключ, в кінці травня він зателефонував, попросив поговорити, просив вибаченння, що побив ОСОБА_2, на другий день зустрілися на плодоовочевому комбінаті, потім він поїхав і зник, вона написала йому претензію за порадою адвоката, він у відповідь надіслав листа, де запропонував надати оригінали документів; в подальшому дружина ОСОБА_11 повідомила, що їй «винесли магазин», коли магазин розпечатали і зайшли до нього, у тому нічого не було, голі стіни, вона звернулася до міліції, їй зателефонували на мобільний, так як відбулося спрацювання сигналізації, вона взяла таксі, забрала сина з лікарні, щоб він вимкнув сигналізацію, сама поїхала на плодоовочевий комбінат зачинити склад, зателефонував син, повідомив, що його б`є ОСОБА_4, коли повернулася, магазин був закритий, на другій стороні за будинком були син, якийсь повний чоловік та ОСОБА_4, який питав у її сина, що той казав на ОСОБА_8 в інституті, вона стала їх рознімати, ОСОБА_4 вдарив її кулаком у голову, потім у груди, добивав ногами, син почав її захищати, у сина з кишені випали два мобільні телефони та зв`язка ключів, ОСОБА_6 з-за рога спостерігав, вискочив, а обвинувачений забрав телефони і ключі, сів у свою «дев`ятку» і поїхав, викликали міліцію, поки вона приїхала, всі розбіглися; після того, як з магазину все було вивезено, після 05.06.2009р. до 30.07 2009р. вона завозила у магазин знову меблі, які купила на Любченка, 5 в м. Чернігові, там були і два комп'ютера, столи, деталі, магазин продовжував працювати - там працював син - ОСОБА_2; син навчається заочно у Педуніверситеті, у нього була сесія, 30.07.2009р. у магазині залишився ОСОБА_12, син повернувся до магазину у перерву, не було комп'ютера, ОСОБА_12 сказав, що ОСОБА_4 із братом, і ще третій заходив, але той нічого не робив, виніс комп'ютер, син викликав її, вона викликала міліцію, коли у ОСОБА_12 запитали, чого він нічого не зробив, той сказав, що він не боєць. 31.07.2009р. близько 12 години зателефонували з міліції, що по вул. Шевченка, 13 в м. Чернігові слідчий Партика запрошував на очну ставку з обвинуваченим, вона зателефонувала чоловіку, син залишився у магазині із ОСОБА_12, вона із чоловіком поїхали до міліції, де черговий сказав, що слідчий звелів чекати, коли зайшли до слідчого, тому хтось телефонував, а він казав, що «вони у мене», хвилин через 10 син ОСОБА_2 зателефонував батьку і повідомив, що ОСОБА_4 із братом ОСОБА_11 та ще був третій, побили все в магазині, побили сина і винесли комп'ютерну техніку. В магазині крім сина був ще ОСОБА_12, щодо того, що відбувалося 30.07.2009р. та 31.07.2009р. зверталися із заявами до міліції, проте, надана була відповідь, що відсутній склад злочину; 19.04.2013р. вона знаходилася в магазині по АДРЕСА_2 і прибирала, чоловік був у брата на вул. Кільцевій, вийшла на зустріч із чоловіком, коли вона йшла по тротуару, зупинилася помаранчева машина, за кермом була жінка обвинуваченого, а той вискочив з машини, добіг до неї, вдарив її у голову, побачив, що чоловік, який чекав її у машині, поїхав до неї, вскочив у машину та поїхав, бив тим, що у нього було в руці, чим саме, вона не бачила, за медичною допомогою зверталася і досі лікується, бо праве око не бачить. Додатково пояснила, що оренда магазину припинилася, бо вона надіслала відповідну претензію, договір оренди з обвинуваченим намагалася розірвати, 01.03.2008р. підписала договір не читаючи, договір зі свого боку виконувала, договір був з обвинуваченим такий, що її майно і деталі, а його клієнти, а виручку ділитимуть навпіл, розривала договір, щоб хоч забрати з орендаря гроші за оренду, вона є власником «ІНФОРМАЦІЯ_2», кожний місяць, кожного дня дивилася, що отримують, що продається, запчастини купувала вона із чоловіком, коли їздили до м. Києва за м`ясом, так як вона працювала СПД з торгівлі м`ясом, ще до відкриття магазину, було закуплено на 426 тисяч товарів та обладнання, на придбання деталей брала кредит 40 тисяч доларів США. Потерпіла також пояснила, що має відповідні повноваження, як власниця магазину, на даний час магазин працює саме як магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2», те, що вона власниця підтверджується актом здачі в експлуатацію магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», пояснила, що прізвище із «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» вона змінила у зв`язку із необхідністю виїзду за кордон.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що 25.05.2009р. забрав вранці посилку та приніс її в магазин, розклав її вміст, ОСОБА_4, повідомив його, що він тут не працює і якщо ще раз зайде, то буде погано, він сходив в машину за документами, а коли повернувся, ОСОБА_4 сказав, що він казав, щоб той не приходив, покликав брата ОСОБА_6, той став його витягувати, потім дядька та ОСОБА_6 його тримали, а ОСОБА_4 бив, зателефонував батькам, приїхала міліція, зачинили магазин і вони поїхали; 15.06.2009р. спрацювала сигналізація, зателефонувала мама, вони поїхали її вимикати вона залишила його в магазині, а сама поїхала на вул. Інструментальну, 5 в м. Чернігові, він відкрив магазин, вимкнув, закрив, під'їхав чорний мікроавтобус, вийшов здоровенний дядько, пішли, каже, порозмовляєш із ОСОБА_4, що ти чутки поширюєш, це був ОСОБА_8, взяв його за руку та повів за будинок, підійшов ОСОБА_4, погрожував, казав, що він про ОСОБА_8 поширює чутки, він зателефонував мамі, коли вона приїхала, ОСОБА_4 наніс їй удар в обличчя, вона впала, той її бив, він захищав, під час цього у нього із штанів випали два мобільні телефони та ключі, йому не було можливості їх підняти, їх забрав ОСОБА_4, тут налетів його брат ОСОБА_6, збив з ніг, і всі розбіглися, він кричав, щоб ОСОБА_4 повернув телефони, той це чув, але сів у машину і поїхав; всю роботу по магазину він робив на рівні з обвинуваченим, і продавав, і розбирав запчастини з відкриття магазину, все майно, що було в магазині належало його батькам - стелажі, комп'ютери, запасні частини, ОСОБА_4 свого майна не завозив, він купив комп'ютер для свого брата ОСОБА_6, який стояв в іншому кінці магазину; 30.07.2009р. поїхав у справах, сказав ОСОБА_12 набрати, якщо будуть питання, коли приїхав, побачив, що нема комп'ютера, ОСОБА_12 повідомив, що зайшли два хлопця, сказали йому, щоб він не встрявав і забрали комп'ютер, збирався мені телефонувати, ОСОБА_12 описав ОСОБА_6 і ОСОБА_4, він йому на комп'ютері показував фото, сказав, що вони були у рукавичках, зник системний блок та монітор, який він до цього привозив із мамою, у магазині залишився ще один комп'ютер, де сидів ОСОБА_12; 31.07.2009р. йому потрібно було на сесію в інститут, поїхав, попросив маму посидіти з ОСОБА_12, через деякий час зателефонувала мати, та попросила його посидіти в магазині, бо їй треба до міліції, невдовзі по тому, як він приїхав, брати ОСОБА_4 і ОСОБА_11 викрали з магазину монітор та системний блок, обвинувачений ще кинув у нього тормозним диском, він упав, ОСОБА_11 кинув у нього стільцем на коліщатках, побили його, ще був третій здоровенний чоловік із ними, той тільки спостерігав, зателефонував батькам, потім приїхала міліція; щодо подій 19.04.2013р., то він очевидцем не був, мати зайшла до магазину, а потім пішла, сказала, що треба у справах, про те, що трапилося, дізнався від мами, вони два комп'ютери покупали у фірми «К-Трейд» і у «Будинку побуту», документи є, скільки точно купували, не пам'ятає, за них платила мати, він особисто не платив, допомагав купувати, сам особисто нічого не купував.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що потерпіла є його дружиною, а потерпілий - син, із ОСОБА_4 він познайомився примірно за два роки до відкриття магазину, на станції «Енергія», де він обслуговував свою машину, в 2006 році він з дружиною вирішили купити квартиру і зайнятися продажем запчастин, до співпраці він запросив обвинуваченого, виручку запропонував ділити порівну, він з дружиною закупали м`ясо та запчастини, возили все це на своїй машині, примірно пропрацювали рік, син сказав, що ОСОБА_4, обвинувачений, купив квартиру і робить у ній ремонт, пристосовуючи під магазин, потім ОСОБА_4 змінив замок, коли вони приїхали, його брат, ОСОБА_11, сказав, що це ОСОБА_4 наказав; 25.05.2009р. ОСОБА_4 сказав сину, що він вже не працює у магазині, побили сина ОСОБА_2, на прохання дружини міліція опечатала магазин, ОСОБА_4 запропонував розійтися, на наступний день той з дружиною приїхав на склад, домовилися розійтися нормально, в подальшому зателефонувала дружина брата обвинуваченого і сказала, що винесли належний йому і дружині магазин, вони викликали міліцію і відкрили магазин, в ньому нічого не було, крім павутиння та деінде бруд, навіть чайник обвинувачений забрав і сервіз, хоч і знав, що це - чуже, із обвинуваченим підписувався договір оренди частини магазину, договір той знайшов в Інтернеті; 15.06.09р. свідком подій не був, знає зі слів; щодо подій 30.07.2009р., свідком цих подій також не був, знає зі слів сина, що з`явилися брати ОСОБА_4, ОСОБА_2 був в інституті, в магазині залишався ОСОБА_12, якому ті наказали не втручатися і забрали комп'ютер; щодо подій 31.07.2009р., знає, що дружина поїхала до магазину, він був вдома, син - в інституті, близько 12 години дружина зателефонувала, і повідомила, що її кличуть до слідчого на очну ставку, він приїхав, забрав її, підвіз, чекали хвилин 30-40, коли потрапили в кабінет, хвилин через 10 зателефонував син, просив приїхати, бо брати ОСОБА_4 забрали останній комп'ютер, коли приїхав, побачив, що син ОСОБА_2 побитий, на грудях у нього був відбиток тормозного диску, магазин їх був пограбований, комп'ютера не було, у ОСОБА_4 в його магазині було зачинено, ці комп'ютери були куплені за гроші дружини; показав, що 19.04.2013р. дружина була в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», домовилися, що він її забере, був у її брата, чекав дружину у автомобілі, побачив, що дружина йде назустріч, бачив, як позаду неї з іншої машини з правого сидіння пасажира вискакує ОСОБА_4 та біжить до неї, починає бити її, щось у нього було в руках, не встиг крикнути, він поїхав до дружини, ОСОБА_4 сів в машину, в якій була дружина ОСОБА_4 і поїхав, його дружину ОСОБА_4 ударив в область голови, було не менше двох ударів; він особисто в справи не вникав, допомагав дружині, про документи щодо передачі майна йому нічого не відомо, цим займалася дружина, здається, договір складався на рік, через рік мав припинитися, обладнання для магазину купував разом із дружиною, оплачували через банк, виписували в бухгалтерії, купували до початку роботи магазину у «Продтоварах» 2 рази і 3-й - після викрадення, запчастини купували на авторинку в м. Києві, та у «ІНФОРМАЦІЯ_2» в м. Києві, показання, які надавав на досудовому розслідуванні, підтвердив у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що вона є пенсіонеркою, але до цього працювала на ВАТ «Чернігівпродтовари», знає зі слів під час розслідування, що у потерпілої вкрадено майно, в той час як магазини її підприємства були на ремонті, на склад звозилося обладнання, вона була заступником головного бухгалтера і вела склад обладнання, були прилавки червоні і сині, може і горки, частина обладнання розпродувалася, на придбання даного обладнання виписувався рахунок, потім треба принести квитанцію на оплату, виписувалася накладна та акт приймання-передачі, ці меблі були із гнутими трубами, вважає, що кустарно їх неможливо виготовити.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що обвинуваченого та потерпілу знає по роботі, події вже детально не пам'ятає за сплином часу, вона була на чергуванні у слідчій оперативній групі, це було навесні, у травні 2009 року було отримано виклик на бійку по АДРЕСА_2 в районі вул. Бойової в м. Чернігові, коли прибули на місце, там був молодий чоловік, його побив співвласник магазину з продажу автозапчастин, там була також ОСОБА_1, в подальшому цей матеріал потрапив до неї і вона вела розслідування по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, справа була направлена на повторну судово-медичну експертизу, після цього вона народила дитину і пішла в декретну відпустку, коли прибули за викликом, вона заходила до магазину, там були стелажі, на них були дрібні запчастини, були коробки, комп'ютерна техніка - один чи два комп'ютери, опечатували приміщення на вимогу ОСОБА_1, у зв'язку із чим - не пам'ятає, щодо конфлікту з приводу майна та приміщення не чула, була розмова, про грошові кошти, які ОСОБА_1 передавала ОСОБА_4, тоді це не підтвердилося, ОСОБА_4, здається був, чи казав він, що там його майно, не пам'ятає, але підтверджує ті показання, які давала на досудовому розслідуванні

Свідок ОСОБА_16, в судовому засіданні показала, що 19.04.2013р., це було у п'ятницю, вона їхала на ювілей, на який була запрошена, запізнювалася, стояла на зупинці вул. Борисенко в м. Чернігові близько 19 години, чекала тролейбус № 10, щоб їхати на вул. Рокосовського, потерпіла йшла по тротуару до магазину горілчаних виробів, під`їхала яскрава помаранчева машина, з якої вискочив хлопець, якого вона впізнає в обвинуваченому, підбіг ззаду до жінки, яку вона впізнає в потерпілій, і вдарив її, удар він завдав жінці не один, здається 3-4, скільки точно, не пам'ятає, ближче до правої сторони голови потерпілої, та цього не очікувала, тут від магазину горілчаних виробів почала рухатися біла іномарка, тоді обвинувачений залишив потерпілу, сів в машину, з якої вискочив і поїхав, в білій машині, як з'ясувалося, був чоловік потерпілої, вона, і ще якись хлопець, перехожий, який йшов від переходу по вулиці, підійшли до потерпілої, того хлопця серед присутніх в судовому засіданні не бачить, у потерпілої правий бік голови і очі запливли гематомою, вона впала, на лобі був трикутний червоний відбиток, тому припускає, що у обвинуваченого щось було в руках, чим він, можливо, завдав удари потерпілій, але чи щось було у нього в руках, і що саме було і чи саме цим він завдавав ударів потерпілій, сказати не може.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що знаходився у складі слідчої оперативної групи та виїжджав на виклик за адресою АДРЕСА_4 до магазину автозапчастин, це було у липні 2009 року, магазин знаходиться по правій стороні, як виїжджати з м.Чернігова, виклик був пов'язаний, здається із грабежем, потерпілий вказував, що з магазину особи винесли оргтехніку та пошкодили майно, було опитано присутніх, зібрано матеріали, за викликом виїжджав один раз, коли опитував одного із свідків, здається на прізвище ОСОБА_12, який був працівником магазину, той вказував, що до протиправних дій причетний громадянин ОСОБА_4, був спільний бізнес, ОСОБА_4 почав відділятися, зробив магазин, котрий з правого боку, виникли спори, він відібрав письмові пояснення у ОСОБА_12, той не заперечував проти них, у магазин заходив, бачив перевернуті стільці, відсутні монітори на столі, було видно, що висять дроти, якісь предмети знаходилися на підлозі, магазин ОСОБА_4 був закритий, все, що тоді повідомив йому ОСОБА_12, було викладено в письмових поясненнях, не пам'ятає, чи знав ОСОБА_12 ОСОБА_4, можливо, оглянувши протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 31.07.2009р. підтвердив, що це саме ті пояснення, які ним відбиралися від даного свідка.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що більше 3-х років тому знаходився на добовому чергуванні у слідчій оперативній групі міського відділу міліції, точну дату не пам'ятає, виїхали на виїзд в район вул. Бойова до магазину автозапчастин, по прибуттю з'ясували, що на місці знаходяться ОСОБА_2, який представився виконуючим обов'язки директора магазина, ОСОБА_4, який зі слів був директором цього магазину, брат та дружина ОСОБА_4, батько ОСОБА_2, там виник конфлікт через приміщення і пропажу товару, вчинялися заходи фізичної розправи та були обвинувачення, старша групи ОСОБА_15 прийняла рішення опечатати магазин, всіх присутніх він опитав, з боку ОСОБА_4 був адвокат, якого у залі суду не бачить, але адвокатське посвідчення той показував, в середину приміщення він заходив, товар був у продажу, але товару було дуже мало, знаходився на прилавках та стелажах, була комп'ютерна техніка, в якій кількості, сказати не може, чи бачив на місці ОСОБА_1 не пам'ятає, Власником магазину назвався батько ОСОБА_2, пояснення були, що з ОСОБА_4 домовилися вести спільний бізнес, а він розтратив, вивіз товар, ОСОБА_4 мав працювати як хороший менеджер, а господарі мали зробити магазин, від ОСОБА_4 по веденню бізнеса особливих пояснень не було, ОСОБА_4 звинувачував ОСОБА_2, що той вдарив його вагітну дружину, підставою виклику було повідомлення про нанесення тілесних ушкоджень, майно не оглядали, заперечень проти опечатування магазину не було, магазин був опечатаний паперовою стрічкою з печаткою ЧМВ УМВС в присутності понятих із числа перехожих, про яких зазначено в протоколі огляду місця події.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що влітку 2009 року знаходився в слідчій оперативній групі, від чергового отримали виклик, поїхали до обласного управління, де забрали у машину ОСОБА_1 та поїхали у належний їй магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, де з її слів було вкрадено системний блок та монітор, що ще не пам'ятає, було відібрано пояснення, складено протокол, конфлікт ймовірний між господарями магазину, було отримано повідомлення, що особа, яка причетна до конфлікту може знаходитися в сусідньому магазині, на місці був працівник ОСОБА_12 чи ОСОБА_12, вже погано пам'ятає, який говорив, що в магазин зайшов невідомий чоловік, хто ще не пам'ятає, вирвав та забрав блок, монітор.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що у нього в провадженні, як у слідчого з жовтня-листопда 2011р. по 2012р. перебувала кримінальна справа за фактом таємного викрадення майна - комп'ютерної техніки, вітрин, всього майна, що знаходилося у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка була спрямована до Чернігівського райвідділу міліції, чи ставив в його присутності ОСОБА_4 свою печатку на видаткові накладні - не пам'ятає, можливо, що просив засвідчити копії накладних, але пам'ятає, що відбирав зразки печатки для проведення експертизи.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що працювала комірником, її підприємство торгувало застарілим обладнанням, вона відпускала товар покупцям за накладними після здійснення оплати, потерпіла придбавала у них торгове обладнання, яке було дерев'яне на трубній основі, труби були голубі і червоні, це було у 2005-2007рр., точно вона не пам'ятає, вона бачила це обладнання у слідчого, там трубна основа була біло-сірувата, видно було, що їх перефарбували, слідчий її викликав та надавав для огляду прилавки, на вул. Шевченко, 13 в м. Чернігові, там трубна основа була така саме, але перекрашена, це були прилавки заводського виготовлення, як їй здається, Броварського заводу, не заводського обладнання у них не було, бо вони таке для себе не закупали, скільки саме і чого саме придбавала у них потерпіла вона не пам'ятає, вважає, що згідно накладних, що повинні бути у потерпілої.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що він бачив, як обвинувачений побив потерпілу, це було у 2013 році на вул. Бойова в м. Чернігові, неподалік від магазину «Горілочка», точного часу він не пам'ятає, він йшов з перукарні, яка за магазином «Союз», обвинувачений вдарив потерпілу в обличчя, в ділянку ока, вдарив один чи два рази, точно не пам'ятає, бо спливло багато часу від тих подій, вона впала, він допоміг їй піднятися, в ділянці правого ока у неї починав набрякати синець, під`їхав машиною її чоловік, обвинувачений сів у машину, і поїхав, за кермом тієї машини була жінка, показання, які надавав на досудовому слідстві, підтвердив, потерпілу та обвинуваченого запам'ятав по обличчях, бо має добру пам'ять на обличчя.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що обвинувачений доводиться йому братом, з яким він у нормальних відносинах, потерпіла постійно обвинувачує його та брата у різних правопорушеннях, пише на них заяви до міліції, погрожувала, що всіх трьох братів посадить до в'язниці, у 2008 році він працював на фірмі «Континент» познайомився з потерпілою через брата, вона часто просила її возити по людях, з яких збирала гроші, за його роботу вона з ним не розрахувалася; він сам орендував площі, де працював, у нього проводилася виїмка, вилучили системний блок, монітор, клавіатуру, мишу, прилавки, які взяв у обвинуваченого, в магазині «Автодрайв», що по АДРЕСА_2 в м. Чернігові, в тому ж році, в якому було вилучення, десь місяці зо три до цього; до цього бачив ці прилавки у брата, він їх використовував у роботі, вони стояли у нього з моменту відкриття його магазину. Брат ОСОБА_4 на ОСОБА_1 не працював, він взяв у неї магазин в оренду, за що сплачував по 5 тис. грн. щомісяця, все обладнання було куплене за гроші брата, купувати не допомагав, знає про це зі слів брата, вважає, що і комп'ютери теж - два чи три купував брат, той заїхав примірно у 2007 році, ближче до літа, коли заїжджав, там були голі стіни, стояв газовий котел, вікна, двері та унітаз, брат ОСОБА_4 купував мікрохвильову піч, про що теж знає зі слів брата, був там дубовий стіл, це його дядько йому подарував, коли він заходив, пили чай, із звичайних чашок, які як кружки тільки не металеві, по 5 гривень, воду гріли у електрочайнику, кому належав чайник - не знає, але припускає, що також належить його брату, ні виносити, ні заносити майно до магазину потерпілої не допомагав, від інших членів сім'ї про це не чув, у потерпілої були схожі прилавки, вони були обклеєні авто наліпками, схожі по висоті і ширині, по тому, що метал зі склом, що саме ті - стверджувати не може. Коли відкривався магазин, майна потерпілої в магазині не було, потерпілий ОСОБА_2 в магазині взагалі не працював, але потерпілі до магазину заходили, брат орендував повністю все приміщення, договору оренди не бачив, знає зі слів, під час заводоління телефонами присутній не був, осіб, до яких зроблено дзвінки з викраденого телефону знає і він, і потерпіла, один займається хлібом, другий зваркою та рихтовкою автомобілів, третій - будівельними матеріалами, пояснив, що він уклав з оператором зв'язку контракт по картці НОМЕР_1, і зараз номер контрактний, він згадує, що приїздив до потерпілої на склад по вул. Інструментальній в м. Чернігові, що вона орендувала, щоб вона розрахувалася із ним, сідав у неї на диван, який там стояв, тоді у нього випав телефон, це потерпілі переставили картку з його телефону і зробили кілька дзвінків, він був без телефону близько 1 години, коли помітив пропажу, відразу повернувся за телефоном, вони його йому віддали, телефон, з якого дзвонили, десь у потерпілих; брат ОСОБА_4 раніше працював на СТО «Енергія» майстром, прийшов працювати у магазин зі своїм ноутбуком, свідчення, які надавав на досудовому розслідуванні підтверджує.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що у 2009 році він працював автослюсарем, точну дату не пам'ятає, але пам'ятає, що він із напарником, ОСОБА_24 по дорозі на роботу, близько 9 години ранку, заїхали до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» забрати запчастини, які до того замовляли, ті переїжджали, ОСОБА_4 попросив перенести пару коробок, він їх переніс у торець будинку, в інший магазин, він забрав автозапчастини, здається підшипник та ремінь, купував за готівку, хто замовляв йому, не пам'ятає, в той день не розрахувався, розрахувався підніше з кимось із ОСОБА_4, але з ким саме - не пам'ятає, документи на придбані товари брали роздруковані, але тільки тоді, коли треба було показати власнику, в той день вони з напарником перенесли примірно по 3 коробки, думає, що в них були автозапчастини, і стіл бежевого кольору - площадка на ніжках, коли виносили коробки, у магазині стояли столи, стелажі, була стойка, стелажі та комп'ютери при ньому не виносили, чи були ознаки розбиття вікон чи опечатування магазину - не пам'ятає, син потерпілої у магазині бував часто, в той час коли він допомагав переносити коробки, в магазині була ОСОБА_25 і ОСОБА_4 та брат ОСОБА_11 ОСОБА_6, після цього приїжджав вже в інший магазин до ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що обвинувачений - його знайомий, він попросив перевезти автозапчастини із старого приміщення в нове, в торці будинку, так як у нього є мікроавтобус, така домовленість була за 1-2 до переїзду, коли він заїхав за запчастинами, які замовляв, вранці, дати не пам'ятає, близько 8-9 години йому завантажили запчастини, він їх перевіз, було це років 5 тому, там були ресори, напіввісі тощо в коробках, він допомагав вантажити та розвантажувати, у магазині були стелажі, стіл, чи були комп'ютери - не пам'ятає, він працював автомайстром, займався підбором і замовленням автозапчастин, звертався до цього магазину, бо запчастин по «Рено» тут було більше, в магазині він бачив, що працювали ОСОБА_6 та ОСОБА_2, потім він продовжував купувати у ОСОБА_4 в новому магазині, бо старий був довгий час зачинений.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він хотів у ОСОБА_2 замовити запчастини, коли розмовляв, підійшов ОСОБА_4, теж почав із тим спілкуватися, потім підійшла потерпіла, сказала, чого вони тут розмовляють і вдарила ОСОБА_4 в обличчя, він просив тих припинити сварку і пішов у своїх справах, в цей же день,через якийсь час зателефонував ОСОБА_2 ОСОБА_1, сказав, що хочуть зустрітися, він зустрівся із тим та ОСОБА_1 біля кафе «Палермо» в м. Чернігові, з розмови йому стало відомо, що вони ділять якісь комп'ютери, майно, він пропонував їм помиритися; під час досудового слідства він не казав, що ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_4, казав, що відвернувся, про це згадав вже потім, в іншій частині показання які давав на досудовому слідстві підтверджує; конфлікт бачив з початку, наявності телефонів, які впали, стверджувати не може, в його присутності ніхто нічого не підбирав, як ОСОБА_4 пішов - не бачив, бо сам пішов, коли вони підвелися; це було влітку 2009 року, у магазині працювали і ОСОБА_2 і ОСОБА_4, сутичка відбулася з торця магазину, ОСОБА_4 вийшов зі свого магазину, розмова йшла про запчастини, ОСОБА_4 став запитувати про свої моменти у ОСОБА_2, розмова була спокійна, але відчувалася напруга, до появи ОСОБА_1 вони розмовляли хвилини 2-3, не пам'ятає, чи телефонував ОСОБА_2 комусь, чи можна їх було побачили з проїжджої частини не може пригадати; ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_4 рукою в обличчя, падаючи він схопився за неї рукою, підбіг ОСОБА_2 і ще хтось підбіг, почали розбороняти, з ОСОБА_6 і ОСОБА_11 познайомився після бійки, коли розбороняли, ОСОБА_2 нахилявся, але не звертав уваги, чи випадало у когось щось, вважає, що ОСОБА_4 не брав і не міг брати мобільні телефони; коли всі поставали на ноги, він пішов, про продовження конфлікту йому ніхто не розповідав.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показала, що працювала на ОСОБА_1 продавцем на привокзальному ринку у ларьку № 103 з жовтня 2008 року по кінець 2010 року, запису про це в трудовій книжці не має, будь-яких документів на підтвердження цього також не має, на її робочому місці знаходилися 2 ларі для продуктів (холодильники), один - типу вітрини із охолодженням для продуктів та один стелаж, який був невисокий, близько метра заввишки - залізна арматура та ДСП, скляний верх, довжиною більше метра, труби були білі, звідки і коли його привезли, вона не знає, але все це устаткування стояло на її робочому місці протягом всього часу її роботи, впізнає стелаж № 26 (а.п.245 т.5) - така ж вітрина по формі і кольору; у домашніх умовах такого не зробиш, висновок робить по якості; в іншому ларьку на цьому ж ринку теж стояв схожий стелаж, чи № 22, чи №23, чи № 25 з ілюстрації, вона торгувала курячими окорочками, печінкою, розмір ларька не пам'ятає, можливо був 2м на 2м, пішла від потерпілої, бо знайшла нову роботу, відносини з останньою з її боку добрі, зобов'язань перед нею вона не мала, але потерпіла забрала у неї квартиру.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні показав, що має дружні відносини із обвинуваченим, він робив ремонт в новому приміщенні магазину у того, збирався саме вийти покурити, як почув сварку на вулиці, запитав у ОСОБА_11, чи потрібна йому допомога, той сказав, що ні, потерпіла довго сварилася і кинулася на ОСОБА_4, він чув удар, наче як долонею по обличчю, був ОСОБА_2, один чи два брати ОСОБА_4, ще хтось, вона била ОСОБА_4 руками, чи ОСОБА_4 брат, чи ОСОБА_2 почали розтягувати, вони у 4-х стали сваритися, біля сходів до магазину «Автодрайв» здається, у ОСОБА_1, коли вона кинулася на ОСОБА_4, випали два телефони, так як вона бігала з телефонами в руках, вважає, що мабуть були її телефони, він просив, щоб ОСОБА_2 їх підняв, коли він пішов назад до приміщення, телефони ще лежали, хвилин через 3-5 він виглянув через скляні двері на вулицю, телефонів вже не було, свідчення, які надавав на досудовому слідстві підтвердив, з ОСОБА_2 познайомився з приводу ремонтних робіт у магазині, якій належить потерпілій, точну дату не пам'ятає, у магазин запросив його ОСОБА_4, він робив отвір під газову трубу у фасадну стіну, ремонтував вентиляцію у туалеті та відновлював штукатурку, там де вона повідставала із фарбою, гроші за роботи віддавав ОСОБА_4, чи приїздила тоді ОСОБА_1 не пам'ятає, чи працював магазин в той час - не знає, але вітрини вже було наполовину розкладено, були коробки, комп'ютер був, і ноутбук, здається, був, бо він шукав запчастини, то ОСОБА_4 дивився йому, чи вони є; коли був конфлікт, який він бачив, то роботи він вже завершував, вони тривали 1,5-2 місяці, чи працював ОСОБА_4 в старому магазині під час ремонту в новому - не знає, в момент, коли він спостерігав конфлікт він знаходився на розі будинку № 159, де точно було місце конфлікту - не пам'ятає, у ОСОБА_4 було пошкрябане обличчя, на обличчі була кров, телефони були схожі на старі Nokia з малим екраном - чорний із срібним, другий - чи сірий чи бежевий, один розпався від удару, він нього відлетіла кришка, як йому здається, конфлікт розпочався на сходах, а потім ОСОБА_4 відскочив у двір, пояснив, що він отримав травму у серпні 2013 року, тому мабуть, вірнішими будуть покази, що він давав раніше.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні показала, що вона працювала найманим продавцем у ОСОБА_1 з кінця грудня 2007 року по середину 2010 року, у ларьку на привокзальному ринку в м. Чернігові, номер торгового місця вона не пам'ятає, але працювала поряд з ОСОБА_27, продавала субпродукти, запису про це у трудовій книжці вона не має, документально підтвердити, що працювала на ОСОБА_1, не може, на робочому місці у неї знаходилися вітрина, 2 ларя морозильних, стіл, стілець, кондиціонер, точний розмір ларька вказати не може, можливо і було 4,6м кв, саме такий стіл, як у неї стояв, вона впізнає на ілюстрації № 22 (т.5 а.п. 245), він був трохи більший 1м довжини, шириною 50-60см, висотою трохи вище пояса, бежевого кольору, мабуть, заводського виготовлення, звідки він узявся - не знає, між нею та ОСОБА_1 був суд, після цього вони не бачаться.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні показав, що років із п`ять тому, коли точно він не пам'ятає, він допомагав ОСОБА_1 робити ремонт у приміщені квартири по АДРЕСА_2 в м. Чернігові, яку вона придбала під магазин, допомагав без договору, допомагали по ремонту багато людей, він всіх не пам'ятає, в тому числі працювали і хазяї, він особисто клав плитку, був у тому приміщенні до закінчення ремонту, який розпочався восени, а завершився навесні, після ремонту магазин ще довго не працював, мабуть півроку, коли робив ремонт, ОСОБА_1 із своїм чоловіком завозила до магазину стелажі та вітрини, які вже були у вжитку, на скільки пам'ятає - світло-коричневі, він ще допомагав їх встановлювати, під час ремонту до приміщення приходив ОСОБА_4, з яким у нього виник конфлікт з приводу пофарбування, як він чув з розмови господарів з останнім, той хотів взяти приміщення в оренду, щоб там торгувати, в час, коли він був у тому приміщенні, ОСОБА_4 до приміщення цього нічого не привозив, свої показання, які надавав на досудовому розслідуванні - підтвердив.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що працює менеджером ТОВ «Еліт Україна» з постачання автозапчастин, м. Чернігів входить в регіон, який він обслуговує, там він працює офіційно, але жодного документу на підтвердження цього, крім візитки, у нього немає, не має він також довіреності на представлення цього підприємства та на підтвердження своїх повноважень, він проводить консультаційну допомогу, в тому числі щодо програм по пошуку запчастин, зокрема, має переукладені на цей рік договори, укладені із ТОВ «Автодрайв» та ФОП ОСОБА_4, шукаючи нових клієнтів, як йому здається, 26 березня 2014 року, він був у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», по АДРЕСА_2, в м. Чернігові, де контактував із менеджером ОСОБА_2, який на вид був чорнявий, круглолиций, 1,6-1,7м зросту, у спортивному одязі, вони розмовляли про поставки автозапчастин, він розповів, як працює програма його підприємства та показував тому, як користуватися їх програмою, для чого потрібний тільки інтернет, залишив тому договори, домовившись зв'язатися через 1-1,5 тижня; йому зателефонував обвинувачений запитав, чи він працює із «ІНФОРМАЦІЯ_2», він сказав, що не працює, але там вже був, той попросив його повідомити, яка техніка стоїть у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», що належить ОСОБА_1, він бачив, що там знаходилося два системні блоки та два монітори, один системний блок він не дивився, а другий системний блок був «LG», чорного кольору, точну характеристику цього блоку він назвати не може, бо не є фахівцем з комп'ютерної техніки, особливих прикмет, за якими може його впізнати, вказати не міг.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснив, що він працює менеджером із продажу моторних олив «Старт Оіл Груп», працює офіційно, але жодного документу на підтвердження цього, крім візитки, у нього немає, не має він також довіреності на представлення цього підприємства та на підтвердження своїх повноважень, перед судовим засіданням йому зателефонував обвинувачений, запитав, чи був він у «ІНФОРМАЦІЯ_2», чи бачив, які там стоять комп'ютери, він сказав, що був та бачив, якісь прості стояли, той попросив його бути свідком, далі показав, що 28.03.2014р. робив презентацію в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» в м. Чернігові, де дав ОСОБА_2, мабуть власнику цього магазину, «флешку», щоб той скинув собі прайси, той відкрив «флешку», сказав, що там нічого нема, він думав, що то мабуть не пропускає антивірусник, попросив самому подивитися, сів за комп'ютер, побачив, що дійсно, нема інформації, бачив, що у того комп'ютера 320ГБ пам'яті, там один компьютер був «BRAVO» з наліпкою, а інший чорно-сірий «LG», були ще два монітори «Самсунг», і, як йому здається, чорний стандартний факс, з магазином «ІНФОРМАЦІЯ_2» він працював раніше з 2008 по 2012рр., у 2008р. там працювали ОСОБА_4 і ОСОБА_25, ОСОБА_2, в той час у магазині були стойки, вітрини комп'ютерна техніка була, але яка - він не пам'ятає, у березні 2014 року у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» комп'ютери бачив тільки зовні, описати може тільки зовнішній вигляд, якихось характерних особливостей, за якими може впізнати і вирізнити ці комп'ютери чи індивідуальних їхніх технічних характеристик назвати не може.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він працює страховим агентом у НАСК «ОРАНТА», обвинувачений доводиться йому братом, потерпілих також знає, щодо подій, які відбулися 19.04.2013р. показав, що цього дня він, ОСОБА_4, та ОСОБА_7 з 17 години до 23 години знаходилися у бані за адресою: м. Чернігів, вул. А.Овсієнко, 31 в м. Чернігові, спочатку він із братом ОСОБА_4 був у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3» до 17 години, потім до них у магазин заїхав ОСОБА_7, забрав їх із братом і вони поїхали у баню, яка належить їх родині; 15.06.2009р. він також був свідком подій в яких брати участь обвинувачений, він, ОСОБА_1 ОСОБА_28, ОСОБА_8 та ОСОБА_2; він знаходився у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3» та допомагав брату із ремонтом магазина з ОСОБА_28, ОСОБА_4 був з ними, приїхав ОСОБА_8, викликав ОСОБА_4 на двір, а він пішов слідом за братом, бо знав ОСОБА_8 і тому переживав за брата, через 1-2 хвилини він з ОСОБА_28 вийшли, той курив, а він стояв поряд, вони були на куту іншого будинку, у 10м від ОСОБА_4 та ОСОБА_8, із тими вже стояв ОСОБА_2, він спостерігав, спочатку ті розмовляли, потім з боку перукарні «Наталі» вийшла ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_4, щось дістала із сумочки, здається якусь палку і відразу ж почала бити ОСОБА_4, ОСОБА_8 відійшов, ОСОБА_2 допомагав своїй матері бити потерпілого, він пішов їх розбороняти, відтягував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від ОСОБА_4, ОСОБА_28 спостерігав, під час бійки у ОСОБА_2 випали 2 мобільні телефони та зв'язка ключів, марок телефонів він не бачив, один сріблясто-чорний, другий - схожий, вони випали між ганком «ІНФОРМАЦІЯ_3» і рогом будинку, посередині, метрів у 3-4 від стіни, ОСОБА_4 сів у свою машину і поїхав, не заходячи до магазину, телефони лежали на землі, їх забрала ОСОБА_1, хто забрав ключі - не пам'ятає, він теж пішов у магазин, перевдягнувся і пішов додому, коли пішов ОСОБА_8, він точно не пам'ятає, бо за ним не слідкував, але не відразу, увесь конфлікт тривав хвилин 5-10, вважає, що ОСОБА_1 почала бити ОСОБА_4, бо вона неврівноважена людина; про події 30-31.07.2009р. нічого показати не може, з приводу зникнення техніки з магазина ОСОБА_1 йому нічого невідомо, брат йому нічого не розповідав, свої пояснення, які давав під час досудового розслідування (а.п.12 т.3) від 31.07.2009р. про те, що він заходив 30.07.09р. до магазину ОСОБА_1 з братом ОСОБА_4, показав документи на комп'ютер, який стояв у неї в приміщенні, та який придбавав його брат ОСОБА_4, та забрав його - не підтримав, пояснивши, що надавав такі пояснення за порадою адвоката, прізвище якого не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_25 показала, що вона працює директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», обвинувачений - її чоловік, потерпілих вона також знає, 19.04.13 року її чоловік не міг нікого побити, бо в в цей день його друг ОСОБА_7 зайшов за ним у магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» і вони поїхали до бані, а вона закрила приміщеня магазина близько 18-ої години, і поїхала додому, де була весь час, з дитиною та свекрухою, близько 19 години в АДРЕСА_2 не була, у 2008-2009рр. вона працювала бухгалтером у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», коли завозилося до того магазину обладнання не пам'ятає, все майно в «ІНФОРМАЦІЯ_2» належало ОСОБА_4, все обладння з «ІНФОРМАЦІЯ_2» було перевезено в «ІНФОРМАЦІЯ_3», в ході досудового розслідування були вилучені належні їм стелажі, які купував чоловік, конфлікт виник з 25.05.2009р. вона під час цього була присутня, ОСОБА_1 її душила, з другого поверху спустилася жінка, яка все бачила, а ОСОБА_1 із ОСОБА_2 виносили із магазину 2 монітори та системні блоки, які купив її чоловік, вона з цього приводу зверталася до міліції; з приводу заволодіння двома мобільними телефонами вона нічого не знає, свідком цих подій не була, щодо подій 30-31.07.2009р. чоловік про це не розповідав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що обвинувачений доводиться йому другом, потерпілих він знає, 19.04.2013р. була п'ятниця, в цей день близько 17 години він заїхав у магазин до обвинуваченого «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_2, там був ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вони утрьох зібралися і поїхали до батька ОСОБА_4, на вул. А.Овсієнко, 31 в м. Чернігові, де знаходилися всі разом до пізнього вечора, коли вже було темно, нікуди не відлучалися, потерпілу знає наглядно з тих часів, коли ОСОБА_4 орендував у неї магазин, сам замовляв там деталі, взагалі вони мають традицію щотижня по п'ятницях відвідувати баню, щодо побиття ОСОБА_1 нічого не знає.

В судовому засіданні було відтворено аудіо запис із допитом свідка ОСОБА_12 слідчим суддею (а.п. 164 т.5), відповідно до якого свідок показав, що у 2009 році на підставі особистої домовленості працював в магазині автозапчастин «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 в м. Чернігові, ОСОБА_4 знає, стосунки робочі, той допомагав йому шукати автозапчастини, коли прийшов працювати до магазину ОСОБА_4 не знав, показав також, що точного часу цього він не пам'ятає, увійшли до магазину незнайомі йому люди, виходячи з їх поведінки він зрозумів, що ті заберуть системний блок, що там знаходився, вони сказали, що це не його справа, йому краще не лізти, ті забрали системний блок і пішли, коли він описав даних осіб, ОСОБА_2 та його батьки не сумнівалися, що це були брати ОСОБА_4, про це вони казали в його присутності, також йому було відомо із розмов про ворожнечу між тими, яка виникла з того, що ОСОБА_4 їх обікрав, як саме той це зробив, вони казали багато і не завжди одне і те саме, основне - що той забрав весь товар, який був у магазині, він прийшов на місце ОСОБА_4, фактично він виконував роботу менеджера по підбору та продажу автозапчастин, також йому було відомо, в тому числі і від самого ОСОБА_4, що ОСОБА_1 повинна була забезпечувати місце роботи та робила інвестиції, а ОСОБА_4 мав забезпечувати прибуток, знаходити покупців, продавати товар, підтвердив, що дійсно до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» 30 і 31 липня 2009р. заходили незнайомі йому особи та забрали комп'ютерну техніку, він описував цих людей ОСОБА_1 ОСОБА_2, у дні пограбувань ОСОБА_4 до магазину не заходив. Перший вище вказаний випадок стався років з чотири тому, 31.07.2009р. приїжджала опергрупа, щодо 30 числа - не пам'ятає, наступного дня прийшов він, ОСОБА_2 та батьки останнього, батьки збиралися їхати і сказали, щоб до їх повернення зачинити двері і нікого не пускали, магазин тоді майже не працював, потрібно було налагодити контакти з постачальниками; зайшло 3 чоловіки. Один був біля дверей, один залишився посередині, один пішов до стойки, ОСОБА_2 був із битою, той намагався його знешкодити, взяв з підлоги гальмівний диск і кинув його у стелаж, якщо б він хотів влучити диском у когось, це б тому вдарся, вони забрали системний блок і залишили приміщення, коли забирали техніку, окремо кожний шнур не від'єднувався, своїх пояснень, що у цьому брав участь ОСОБА_4 не підтримує, і раніше такого не міг стверджувати, так як із тим на той час не був знайомий, тих осіб, які були у магазині, він не знав, правдиві показання дає слідчому судді, в подальшому ОСОБА_4 казав йому, що він нічого не крав і що ОСОБА_1 не виконувала своїх домовленостей, через що вирішив відділитися, в обов'язки ОСОБА_4 входило забезпечення прибутку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ст.356 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:

-заявою ОСОБА_2 від 12.09.2012р., у якій той просив провести перевірку щодо зникнення у нього двох мобільних телефонів 15.06.2009р. за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.п. 38);

-рапортом від 18.09.2012р. (а.п.39 т.1);

-рапортами чергового ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 22.04.2013р. та від 19.04.2013р. (а.п. 111,112 т.1);

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.04.2013р. відповідно до якого було прийнято заяву від ОСОБА_1 щодо завдання їй тілесних ушкоджень 19.04.2013р. близько 19 години ОСОБА_4 (т.1 а.п. 113-114);

-рапортом чергового ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 20.04.2013р.(а.п. 116 т.1);

-заявою ОСОБА_1 від 11.06.2009р. відповідно до якої вона просила провести перевірку по факту зникнення з її магазину автозапчастин «ІНФОРМАЦІЯ_2» документації, обладнання та товару (а.п. 45 т.2);

-протоколом огляду місця події від 11 червня 2009р. приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до якого зафіксовано відсутність майна в приміщенні магазину (т2. а.п. 48-53);

-заявою ОСОБА_2 від 31.07.2009р. відповідно до якої той вказав на ОСОБА_4 та ОСОБА_11, які зайшовши до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» спровокували конфлікт та забрали системний блок від комп'ютера та монітор (а.п. 165 т.2);

-протоколом огляду місця події від 31.07.2009р. магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідно до якого вбачається відсутність комп'ютерної техніки у магазині (а.п.170-171, 174-177 т.2);

-заявою ОСОБА_1 від 11.08.2011р. (а.п.237 т.2)

-заявою ОСОБА_1 від 30.07.2009р, в якій вона просила вжити заходів до ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які 30.07.2009р. забрали із магазина «ІНФОРМАЦІЯ_2» в м. Чернігові системний блок комп'ютера та монітор (а.п.2 т.3);

-протоколом огляду місця події від 30.07.2009р. - приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» в м. Чернігові (т.3 а.п.7)

-протоколом огляду місця події від 10.10.2009р., в ході якого оглянуто два системні блоки «Браво» та два монітори «Самсунг» (т.3 а.п. 32);

-договором купівлі-продажу від 12 вересня 2006р. відповідно до якого ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_2 (а.п. 49 т.3);

-протоколами очної ставки від 27.12.2011р., від 17.04.2012р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1(а.п. 51-53, 59-64 т.3);

-протоколом очної ставки від 10.11.2012р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (а.п. 120-122 т.3);

-протоколом очної ставки від 03.05.2012р. між ОСОБА_33 та ОСОБА_13(а.п. 131-132 т.3)

-довідкою від 11.10.2011р. ФОП ОСОБА_34 про те, що 08 травня 2009р. згідно видаткової накладної № Н-09050801 від нього була здійснена реалізація товарів згідно додатку №1, виписана на ім'я ОСОБА_1 за готівку (а.п. 137-138 т.3);

-протоколом виїмки та огляду від 11.10.2011р., відповідно до якого було вилучено оригінал договору оренди б/н від 01.03.2008р. (а.п. 2 т.4);

-протоколом виїмки та огляду від 09.04.2012р., відповідно до якого було вилучено у ОСОБА_4 договір оренди від 01.09.2008р., укладений між ним та ОСОБА_1 на приміщення магазину по АДРЕСА_2 в м. Чернігові (а.п. 38 т.4);

-протоколом виїмки від 17.04.2012р., відповідно до якого було проведено виїмку оригіналу претензії від 02.06.2009р. із розрахунком від 02.06.2009р. ОСОБА_1 до ОСОБА_4 (а.п.85 т.4);

-протоколом огляду та виїмки від 11.10.2011р. (а.п. 79 т.4);

-протоколами виїмки та огляду від 15.11.2012р. та від 18.10.2012р. у ОСОБА_1 (а.п.83, 159 т.4);

-протоколами огляду від 12.11.2012р. (а.п.160-163 т.4);

-рапортом від 19.10.2011р. (а.п.190 т.4);

-протоколом огляду та виїмки від 28.11.2011р. (а.п. 216 т.4);

-протоколом виїмки від 20.10.2011р.(а.п. 282 т.4);

-звітом про оцінку майна, з якого вбачається, що його замовлено ОСОБА_1, власником квартири АДРЕСА_2, та з фотографій якого вбачається внутрішне устаткування даного приміщення на момент оцінки (.а.п. 4-26 т.5 );

-заявою ОСОБА_1 від 21.04.2013р. по факту погроз на її адресу від ОСОБА_4 та завдання тілесних ушкоджень 19.04.2013р. (а.п. 74 т.5);

-протоколом огляду від 23.01.2013р. (а.п. 23-31 т.6);

-протоколами проведення слідчого експерименту від 25 липня 2013р. за участю свідків ОСОБА_26, ОСОБА_23, ОСОБА_24, відповідно до яких вказані свідки показали, як вібувалося перенесення речей із приміщення магазину по АДРЕСА_2 до приміщення іншого магазину, яке знаходилося в цьому ж домі з іншого боку (а.п.97-123 т.6);

-висновком експерта № 636 від 12.12.2011р., відповідно до якого відбиток круглої печатки ФОП ОСОБА_4 наявний у договорі оренди від 01 березня 2008р. що укладався між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який був вилучений 11.10.2011р. у ОСОБА_1 та наданий на дослідження, нанесений флексографським способом високого друку за допомогою кліше круглої печатки, виготовленої з відносно еластичного матеріалу, спочатку був нанесений друкований текст, а потім нанесений відбиток круглої печатки (а.п.7-10 т.4);

-висновком експерта № 204 від 14.04.2012р., відповідно до якого відбиток круглої печатки ФОП ОСОБА_4, наявний у наданому на дослідженні договорі оренди від 01 березня 2008р., що укладався між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 нанесений кліше круглої печатки ФОП ОСОБА_4, вільні зразки відбитків якої надані на дослідження в якості порівняльного дослідження (а.п. 14-19 т.4);

- висновком експерта № 203 від 11.04.2012р., відповідно до якого підпис від імені орендодавця «СПД ОСОБА_1» у договорі оренди від 01.09.2008р. виконаний ОСОБА_1 (а.п. 46-47 т.4);

-висновком № 186/12-24 судової товарознавчої експертизи від 13 березня 2012р. відповідно до якої загальна вартість прилавків у кількості 6 штук з урахуванням зносу станом на 05.06.2009р.-06.06.2009р. складає 3687,20 гривень (а.п. 245, 246 т.4);

-висновком експерта № 10-148 від 30.12.2011р., відповідно до якого надані на експертизу зразки лакофарбових покрить, що були відібрані (відповідно тексту постанови про призначення експертизи) з металевої поверхні частин вітрини, що належить ОСОБА_1, та з поверхонь металевих частин вітрин, які були вилучені у ОСОБА_4, збігаються за кольоровими, морфологічними характеристиками та хімічним складом і мають відповідно спільну родову належність (а.п. 254-257 т.4);

-висновком експерта № 10-55 від 03.05.2012р., відповідно до якого відмінностей за хімічним складом між зразками лакофарбових покрить, що були відібрані (відповідно тексту постанови про призначення експертизи) з поверхні металевої частини вітрини, яка належить ОСОБА_1 та знаходиться в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також із поверхонь металевих частин шести вітрин, які були вилучені у ОСОБА_4, у межах застосованих експертних методик не виявлено (а.п. 265-275 т.4);

-висновком експерта № 362 від 01.07.2013р., відповідно до якого у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця та забиття м'яких тканин обличчя, саден 1-го пальця правої кісті, котрі виникли від дії тупих, твердих предметів, могли утворитись 19.04.2013 року в тому числі і за обставин, викладених в описовій частині постанови про призначення експертизи; закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, синець та забиття м'яких тканин обличчя відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, садна 1-го пальця правої кісті кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; не виключена можливість, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1 могли утворитися як при необережності, так і при падінні з висоти власного зросту (а.п. 115-118 т.5);

-протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 08.01.2013р. та від 10.01.2013р., відповідно до яких вилученими документами підтверджується ведення ОСОБА_4 торгівельної господарської діяльності по АДРЕСА_2 у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» у 2007-2009рр. (а.п. 173-175, 196-198 т.5);

-протоколом огляду від 21.12.2012р.про проведення огляду речових доказів -стелажів та прилавків за участю потерпілої ОСОБА_1 (а.п. 215-216 т.5);

-протоколом огляду речових доказів від 09.01.2013р. - прилавків у кількості 6 штук, вилучених у ОСОБА_4 та ОСОБА_11 (а.п. 223-237 т.5);

-висновком експерта № 782 від 11.01.2013р., відповідно до якого надані на дослідження 6 прилавків, вилучені у ОСОБА_11 та у ОСОБА_4 придатні для порівняльного дослідження, встановлений збіг по наступним загальним і особливим ознакам: висока якість зварювальних робіт, висока якість обробки деталей прилавків, їх частин, розташування та взаємо розташування, однорідність матеріалів та співпадання розмірних характеристик, прилавок № 3 був вкорочений до довжини 890мм саморобним способом. (а.п. 240-245 т5);

-висновком експерта № 15 від 16.01.2013р., відповідно до якого наданий на дослідження прилавок, представлений 08.01.2013р. ОСОБА_1 придатний для порівняльного дослідження порівняльне дослідження можна проводити по наступним загальним і особливим ознакам: висока якість зварювальних робіт, висока якість обробки деталей прилавку, їх частин, розташування та взаємо розташування, однорідність матеріалів та співпадання розмірних характеристик (а.п. 8-11 т.6);

-висновком експерта № 40 від 02.02.2013р., відповідно до якого наданий на дослідження прилавок, оглянутий 23.01.2013р. в приміщенні магазину РВ «Північ» ТОВ «Альянс Маркет», розташованого по вул.. Дніпровській, 22 в м. Чернігові, придатний для порівняльного дослідження, порівняльне дослідження можна проводити по наступним загальним особливим ознакам: висока якість зварювальних робіт, висока якість обробки деталей прилавку та їх частин, розташування та взаємо розташування однорідність матеріалів та співпадання розмірних характеристик (а.п. 37-40 т.6);

-висновком експерта № 67 від 11.02.2013р., відповідно до якого порівняльні ознаки досліджених шести прилавків, вилучених у ОСОБА_11 та у ОСОБА_4, прилавку, представленого на дослідження ОСОБА_1, оглянутого 23.01.2013р. у приміщенні магазину РВ «Північ» ТОВ «Альянс Маркет», розташованого по вул. Дніпровській, 22 в м. Чернігові співпадають. Встановлений збіг по наступним загальним і особливим ознакам: висока якість зварювальних робіт, висока якість обробки деталей прилавків, їх частин, розташування та взаємо розташування, однорідність матеріалів та часткове спів падання розмірних характеристик. Прилавок № 3 був вкорочений до довжини 890мм саморобним способом; однак поряд із співпадаючими ознаками виявлені і розбіжності, які можна пояснити неодночасним виготовленням прилавків, використанням інших матеріалів для виготовлення основи 6 прилавків, вилучених у ОСОБА_11 та у ОСОБА_4, прилавок, представлений на дослідження ОСОБА_1 та прилавок оглянутий в приміщенні магазину РВ «Північ» ТОВ «Альянс Маркет», розташованого в м. Чернігові по вул. Дніпровській, 22, а саме суцільна труба діаметром не 33мм, а 32мм, металева перетинка труби (трубка) з пропилом в нижній частині діаметром не 11мм, а 10мм, бокова стінка шириною не 482мм, а 480мм. Шість прилавків, вилучених у ОСОБА_11 та у ОСОБА_4, прилавок, представлений на дослідження ОСОБА_1 та прилавок, оглянутий в приміщенні магазину РВ «Північ» ТОВ «Альянс Маркет», розташованого в м. Чернігові по вул. Дніпровській, 22, могли бути виготовлені по одній технологічній картці та могли бути виготовлені на одному і тому ж виробництві. (а.п. 45-48 т.6);

-договором оренди від 01.09.2008р., укладеним між ОСОБА_1 як орендодавцем та ОСОБА_4, як орендарем щодо приміщення магазину по АДРЕСА_2, відповідно до якого було передано в оренду 40м кв приміщення (а.п. 131-133 т.7);

-договором оренди від 01 березня 2008р. укладеним між ОСОБА_1 як орендодавцем та ОСОБА_4, як орендарем щодо приміщення магазину по АДРЕСА_2? відповідно до якого було передано в оренду 40м кв приміщення (а.п. 20-22 т.4);

-актом державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта - магазину непродовольчих товарів по АДРЕСА_2, відповідно до якого забудовником є власник -ОСОБА_1, роботи були завершені у листопаді 2007р. (а.п. 182-184 т.5);

-відповіддю на претензію ОСОБА_4 від 30.06.2009р., відповідно до якої він визнав, що отримав претензію від ОСОБА_1 04.06.2009р. а також визнав, що між ним та останньою існували господарські відносини з приводу користування магазином по АДРЕСА_2 в м. Чернігові, зазначив, що фактично він торговельну діяльність у вказаному приміщенні не веде і ним не користується (а.п.170 т.3);

-листом МТС від 17.04.2013р. (а.п. 54-56 т.6);

-висновком (актом) № 223 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 25.06.2013р., відповідно до якого у ОСОБА_4 не простежувалось клінічних ознак психічного захворювання, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на періоди часу, до яких відносяться кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється; на теперішній час у нього не простежується клінічних ознак психічного захворювання, які б перешкоджали його участі у проведенні досудового слідства та судовому розгляді по даному кримінальному провадженню і примусові заходи медичного характеру йому не показані (а.п.174-176 т.7);

Суд не вважає доказом відсутності вини обвинуваченого твердження обвинуваченого та захисника щодо того, що договори оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_2 хоч і укладалися, але договір від 01.03.2008р. є недійсним, бо там хоч і є печатка ОСОБА_4, але нема його підпису, а крім того відсутні акти приймання-передачі даного приміщення та будь-яких речей разом із ним, так як сам обвинувачений в ході судового розгляду визнав, що він здійснював торгівельну діяльність у даному приміщенні з березня 2008 року, ведення торгівельної діяльності обвинуваченим у даному приміщенні підтверджено також показаннями свідків, як обвинувачення, так і захисту, крім того, належність ОСОБА_1 речей, щодо яких вчинялися неправомірні дії ОСОБА_4, підтверджено як показаннями свідків, так і документами на вказані речі, які надані ОСОБА_1, і містяться в матеріалах провадження.

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_25, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо того, що 19.04.2013р. обвинувачений не міг завдати тілесні ушкодження ОСОБА_1, тобто не вчиняв кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, яке йому інкримінується, так як з 17 години до пізнього вечора перебував у іншому місці, суд зважає на те, що дані свідки є близькими родичами обвинуваченого, а останній - другом, надані ними показання щодо перебування ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення, спростовуються іншими даними кримінального провадження, дослідженими судом, зокрема показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_22, ОСОБА_13, висновком експерта № 362 від 01.07.2013р., які узгоджуються між собою.

Суд не вважає доказом відсутності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 125 КК України запис з камери відео спостереження у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», так як відтворені з наданого флеш накопичувача відеозаписи підтверджують лише той факт, що до цього магазину у проміжок часу з 16 год. 45 хв. до 16 год.48 хв. 19.04.2013р. заходив свідок ОСОБА_7, та що з магазину виходили ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а у вказану дату у проміжок часу з 17 год. 55 хв. до 17 год. 56 хв. свідок ОСОБА_25 зачиняла приміщення магазину; зазначене не спростовує вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 125 КК України, яке йому інкримінується, так як воно було вчинено 19.04.2013р. близько 19 год. 00хв.

Суд критично ставиться до тверджень сторони захисту про те, що обвинувачення у відкритому викраденні ОСОБА_4 у липні 2009р. із приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» майна ОСОБА_1 спростовується листом ЦВ ДВС Чернігівського міського управління юстиції від 20.12.2013р., в якому, за твердженням сторони захисту вказано, що зазначене майно виявлене при проведенні виконавчих дій при зведеному виконавчому провадженні відносно ОСОБА_1, та про те, що це підтверджують показання свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_31

Аналізуючи наявні у провадженні докази, суд вважає, що вказаний лист від 20.12.2013р. безпосередньо не підтверджує наявність у ОСОБА_1 саме викраденого майна, як у цьому листі, так і у фото-додатках до нього відсутні індивідуальні ознаки викраденого майна, за якими можливо було б встановити, що у ОСОБА_1 перебуває саме викрадене майно, а з показань свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_31 вбачається, що вони бачили у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» у березні 2014 року два процесори «BRAVO» та «LG», які начебто упізнають за зовнішнім виглядом по фото-додатках до листа ЦВ ДВС Чернігівського МУЮ, проте дані свідки показали, що будь-яких індивідуальних ознак цієї техніки вказати не можуть, а отже, на думку суду вказані вище докази сторони захисту не спростовують вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_12 в частині того, що 30-го і 31 липня 2009р. ОСОБА_4 до магазину не заходив, так як у поясненнях, які цей свідок надавав під час досудового розслідування, він вказував, що упізнав по фото, що йому надавалися для огляду, особу, що заходила до магазину і забирала комп'ютерну техніку як ОСОБА_4, пояснення підписані ОСОБА_12 із зазначенням, що їх текст з його слів записаний вірно, а свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердив, що вказані пояснення записував він зі слів ОСОБА_12, що також узгоджується із показаннями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Суд критично ставиться до листа ТОВ «Браво» від 27.10.2011р. (а.п. 93 т.3), відповідно до якого грошові кошти на банківський рахунок ТОВ «Браво» від підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» не надходило, відповідно, постачання товару зазначеного у рахунках-фактурах від 17.01.2008р. №170108-2/Ф02 та від 24 січня 2008р. № 240108-1/Ф02 не здійснювалося, та до листа ТОВ "K-TRADE LTD" від 27.10.2011р., відповідно до якого коштів від підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» на банківський рахунок товариства не надходило, відповідно не здійснювалося постачання товару зазначеного у рахунках-фактурах від 06.08.2009р. № 060809-43/Ф та № 060809-45/Ф02, так як за твердженням ОСОБА_1 вона розраховувалася за комп'ютерну техніку готівкою, а відповідь з даного приводу товариствами не надано, факту реєстрації саме підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» судом не встановлено (а.п. 93, 94 т.3), а отже, дані листи не спростовують належності викраденого майна ОСОБА_1

Відмінність у розмірах в 1-2мм, виявлені висновком експерта № 67 від 11.02.2013р., можуть бути пояснені причинами, викладеними в цьому висновку і стосуються розбіжностей між прилавками ТОВ «Альянс Маркет» та іншими прилавками, проте, вилучені у ОСОБА_4 та надані ОСОБА_1 прилавки не мають розбіжностей, тому суд вважає, що даний висновок підтверджує вину обвинуваченого у межах пред'явленого обвинувачення.

Суд критично відноситься до тверджень свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_29, зважаючи на те, що дані свідки певний час працювали на ОСОБА_1 та розійшлися із нею за конфліктних обставин, крім того, їх свідчення спростовуються висновком експерта № 67 від 11.02.2013р.

Суд також критично ставиться до тверджень свідка ОСОБА_11, приймає до уваги той факт, що він є братом обвинуваченого, свідчення, надані ним, не узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження та спростовуються ними, так як будь-які інші докази на підтвердження цих свідчень, зокрема, щодо здійснення дзвінків з мобільного телефону у провадженні відсутні.

Певні недоліки, які були допущені при проведенні досудового розслідування, на яких наголошувалося захисником під час судового розгляду, не позбавляють досліджені докази достовірності та не впливають на їх допустимість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_4 обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні на підставі досліджених доказів, а саме: показань потерпілих, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_30, протоколах слідчих дій, документах, висновках експертиз, заявах потерпілих, фактичні дані у яких повністю узгоджуються між собою та підтверджують пред'явлене обвинувачення.

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази, суд дійшов висновку, що інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_4 діяння повністю доведені і правильно кваліфіковані за ст. 356 КК України, як самовільне, всупереч установленому законом порядку, привласнення майна ОСОБА_1 та розпорядження ним, правомірність якого оспорюється ОСОБА_1, які спричинили значну матеріальну шкоду; за ч. 1 ст. 186 КК України, як умисні дії, які полягають у відкритому викраденні чужого майна, що належить ОСОБА_2; за ч. 2 ст. 186 КК України, як умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна, що належить ОСОБА_1, вчинені повторно; за ч. 2 ст. 125 КК України, як заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілої.

За сукупністю вчиненого дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст.356, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 125 КК україни.

Обставин, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які є злочинами невеликої тяжкості, середньої тяжкості та тяжким злочином; ступінь вини обвинуваченого та ставлення до вчиненого; особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання та колишньої роботи, одружений, має на утриманні вагітну дружину та дитину 2008р.н., його вік, його стан здоров'я, що він є інвалідом ІІІ групи, пенсіонером, будучи дитиною був потерпілим від Чорнобильської катастрофи, про що має відповідне посвідчення, думку потерпілих щодо виду та міри покарання, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, той факт, що збитки потерпілій не відшкодовано, обставини, при яких обвинуваченим було вчинено кримінальні правопорушення, кількість епізодів вчинених кримінальних правопорушень, кількість та вартість викраденого майна, значущість цього майна для потерпілих, наслідки, що настали від кримінальних правопорушень, у зв'язку із чим суд вважає за можливе призначити йому покарання у межах санкцій відповідних частин статей інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з урахуванням положень ч.1 ст.70 КК України слід також визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Як встановлено під час судового розгляду, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 356 КК України, ОСОБА_4 вчинив в ніч з 05.06.2009 року на 06.06.2009 року. Дане кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості і з дня його вчинення сплинув дворічний строк, встановлений ч.1 ст.49 КК України. У зв'язку із викладеним ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини провадження, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, і прийняття рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов від 10 жовтня 2013р. про стягнення з обвинуваченого 50 620,46 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, з яких саме матеріальна шкода становить 34 120,46грн., а 16 500 грн. становлять витрати на її лікування та 400 000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні потерпіла заявлений позов підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі із заявлених у позові підстав. Обвинуваченим позов не визнано повністю.

Відповідно до ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ст.. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Суд вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються. Потерпілою заявлений цивільний позов на стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди (без урахування витрат на лікування) у сумі 34120,46 грн. Відтак суд вважає, що матеріальна шкода, завдана потерпілій має бути відшкодована у сумі 30433,26 гривень, тобто за вирахуванням вартості торгових вітрин, вилучених у ОСОБА_4 та ОСОБА_11, які мають бути їй повернуті, та вартість яких згідно висновку № 186/12-24 судової товарознавчої експертизи від 13 березня 2012р. складає 3687,20 гривень (а.п. 245, 246 т.4).

В позові зазначено, що витрати на лікування потерпілої у сумі 16500 грн. підтверджуються касовими чеками, проте до даного позову не доданого жодного касового чеку на підтвердження вказаних витрат, крім того, такі чеки відсутні у матеріалах кримінального провадження, досліджених судом, як пояснила потерпіла, такі чеки є, але з собою вона їх не має і в судовому засіданні надати суду не може, про залишення позову в цій частині без розгляду потерпіла не просила. Отже, суд вважає, що в даній частині в задоволенні позову належить відмовити.

В той же час суд вважає, що обвинуваченій завдано моральну шкоду, вчиненими кримінальними правопорушеннями, проте розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань потерпілої, з дотриманням засад розумності, виваженості та справедливості, а також матеріального стану обвинуваченого необхідно визначити у сумі до стягнення 60 000,00 (шістдесят тисяч) гривень. В решті позову слід відмовити.

У провадженні наявні документально підтверджені витрати на залучення експертів, питання про які має бути вирішено згідно з ч.2 ст.124 КПК України.

Долю речових доказів потрібно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ст.356 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.125 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

за ч.1 ст.186 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі

за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за cт.356 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту.

Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за ст. 356 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ч.1 ст. 49, ч.5ст.74 КК України.

На підставі ст.70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у два роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді застави у сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень до набрання вироком законної сили - залишити без змін (а.п.32-34 т.7).

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 30433 (тридцять тисяч чотириста тридцять три) гривні 26 копійок у відшкодування завданої майнової шкоди, а також 60000 (шістдесят тисяч) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди. В задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 6978 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 70 копійок (а.п.6,13,45,243,253,264 т.4, а.п.23 т.5, а.п.7,36,45 т.6).

Речові докази: 3 торгові вітрини, вилучені у ОСОБА_4 та 3 торгові вітрини, вилучені у ОСОБА_11, які знаходяться у камері зберігання речових доказів ЧМВ УМВС України в Чернігівській області (а.п. 216,282т.4) - повернути ОСОБА_1; зразки лакофарбових покрить, зразки фарби з прилавків - знищити (а.п. 258, 276 т.4); оригінали документів, диск для лазерних систем зчитування, флеш-носій інформації, диск для лазерних систем зчитування з допитом свідка ОСОБА_12 - залишити у матеріалах кримінального провадження (а.п.277 т.4, т.9, а.п.164 т.5);

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу мають право подати обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілі або їх представники - у частині, що стосується інтересів потерпілих, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, цивільний позивач, його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; інші особи, у випадках, передбачених КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Т.С. Рощина