Судове рішення #362009
9/279-06


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  


11 січня 2007 р.                                                                           Справа № 9/279-06


Суддя господарського суду Балтак О.О.

при секретарі судового засідання Пилипчак О.І. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал" (21021, вул. 600-річчя,17, м. Вінниця)   

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці (21027, вул. 30-річчя Перемоги, 21, м. Вінниця)  

про визнання нечинними повідомлень-рішень

          

Представники :

позивача     :   не з"явився

відповідача :   Мазур Р.М.-представник за довіреністю

Федорук С.В.-представник за довіреністю


ВСТАНОВИВ :

           Заявлено позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0003012320/0 від 24.10.2005 року, № 0003012320/1 від 30.12.2005 року, № 0003012310/2 від 16.03.2006 року, № 0003012320/3 від 02.06.2006 року винесених Державною податкововою інспекцією у м. Вінниці.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.10.2005 р. податковим органом  за наслідками проведення виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Завод „Термінал" за період з 01.01.2003р. по 01.07.2005р., було складено акт №709/2350/14312660. на підставі якого видано податкові повідомлення-рішення №0003012320/0, №0003062310/0, №0003052310/0. №0003042310/0 від 24.10.2005р. (про донарахування ВАТ „Завод „Термінал" податкового зобов'язання у сумі 133600,00 грн. по податку на землю та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 67700,00грн., 1989,24 грн.(10%). 13045.34грн.(20%), 70305,62грн. (50%)). Позивач не погоджуючись з нарахованим податковим зобов'язанням, просить визнати нечинними податкові повідомлення – рішення № 0003012320/0 від 24.10.2005р., № 0003012320/1 від 30.12.2005р., № 000301231-/2 від 16.03.2006р., № 0003012320/3 від 02.06.2006 р.

18.08.2006р. позивачем подано доповнення до  позовної заяви (№1/296 від 14.08.2006р.), яке мотивоване тим, що позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями –рішеннями  № 0000362310/3 на суму 4029,00 грн.; № 0003062310/3 на суму 1141,14 грн.;  № 0000372310/3 на суму 11584,41 грн.; № 0003052310/3 на суму 4564,54 грн.; № 0003042310/3 на суму 33238,85 грн. винесеними  відповідачем 02.06.2006 р. на підставі акта позапланової документальної перевірки № 709/23-50/14312660 від 18.10.2005 р., оскільки  податковим органом  невірно визначено суму штрафу, у зв’язку з цим, відповідно змінюється і сума штрафу  за затримку сплати суми податкового зобов’язання  по земельному податку, просить визнати їх нечинними.

Таким чином, відкрите акціонерне товариство „Завод „Термінал" не погоджується оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями на загальну суму 201300,00 грн. і рішеннями податкових органів, прийнятими за наслідками розгляду скарг платника податків та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.11.2006 року провадження у справі № 9/279-06, на підставі п.4 ч.1 ст. 156 КАС України,  зупинялось, в зв’язку із  зверненням обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення.

Оскільки представники сторін не досягли примирення провадження у справі на підставі  ч. 5 ст. 156 КАС України поновлено та призначено судовий розгляд на 11.01.2006р. 0 10:00 год.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

Відповідач у запереченнях № 12494/10/10 від 16.08.2006р. проти адміністративного позову, та представники відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечують вважають, що  оспорювані податкові повідомлення-рішення  винесені  відповідно до виявлених внаслідок перевірки порушень законодавства України (акт №709/2350/14312660 від 18.10.2005 р.) і є законними , правомірними та обґрунтованими, а відтак на думку відповідача в задоволенні позову слід відмовити.

Оцінивши подані  докази та заслухавши пояснення  представників сторін,  судом встановлено, що на підставі постанови слідчого УСБ України у Вінницькій області Македонського В.П. від 01.09.2005 р., за період з 01.01.2003р. по 01.07.2005р.18.10.2005р. Державною податковою інспекцією м. Вінниці, було проведено виїздну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Завод „Термінал", за наслідками якої складено акт №709/2350/14312660 на підставі якого видано податкове повідомлення-рішення №0003012320/0. Податковим повідомленням-рішенням за позивачем визначено суму податкового зобов’язання  (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 201300 а саме: 133600,00 грн. за основним платежем та 67700,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В ході перевірки правильності визначення суми податку на землю встановлено заниження податку на землю за 2003 рік - у розмірі 62030 грн., 2004 рік - у розмірі 63827 грн., 1 півріччя 2005 року - у розмірі 7742 грн.

Відповідно до Рішення міськвиконкому м. Вінниці № 580 від 26.07.96 р. ВАТ „Завод „Термінал" надано земельну ділянку площею 136076,62 м.кв. у постійне користування. Станом на 01.01.03 р. за підприємством рахувалась земельна ділянка площею 127493,69 м. кв., в т.ч. виробничого призначення 92866 м. кв.

Стаття 13 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 року № 35-XII, зазначає, що підставою для нарахування земельного податку є данні державного земельного кадастру.

Відповідно до ст.124 Земельного Кодексу України - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 123 Земельного Кодексу України - право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статтею 15 Закону України "Про плату за землю" визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 142 Земельного кодексу України - припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користування у поточному році, ст. 15 Закону України " Про плату за землю".

ВАТ "Завод "Термінал" протягом 2003-2005 років проводив реалізацію будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці виділеній підприємству у постійне користування і тільки на підставі договорів купівлі -продажу нерухомості позивач проводив коригування земельного податку щодо його зменшення. Однак, відповідно до вищевказаного законодавства України, зменшення (відчуження) площі земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, проводиться тільки на підставі Рішення органу місцевого самоврядування.

Також перевіркою встановлено, що за період з 01.01.03р. по 01.07.05р. підприємствам, яким було реалізовано приміщення (земельні ділянки), самостійно подавали в ДПІ у м. Вінниці розрахунки плати за землю (інформація "ТАХ", особові справи по платі за землю даних підприємств), та перераховували земельний податок до бюджету; ТОВ „Електрокабель", площа земельної ділянки 1084 м. кв., дата сплати плати за землю 01.01.03 р.; ТОВ „Еліт", площа земельної ділянки 4392 м. кв., дата сплати плати за землю 01.01.03 р.; ТОВ „Генезіс", площа земельної ділянки 549 м. кв., дата сплати плати за землю 01.04.03 р.; ТОВ „Ліана", площа земельної ділянки 2414, в т.ч. виробничі потреби 546 м. кв., дата сплати плати за землю 01.01.03 р.; ТОВ „Енерготерм", площа земельної ділянки 8016 м. кв. в т.ч. на виробничі потреби 6666 м. кв., дата сплати плати за землю 01.10.03 р. ; ТОВ „Подільський центр ділового співробітництва", площа земельної ділянки 501,6 м. кв., дата сплати плати заземлю 01.01.03 р.; ТОВ „Техоснастка", площа земельної ділянки 5500, дата сплати плати за землю 01.07.04 р. По ТОВ „Торговий дім „Садко" договір оренди з Вінницькою міською радою на відчужену земельну ділянку площею 20182 м.кв., договір набрав чинності з 19.10.04 р..

Враховуючи вищевказане, в порушення ст. 13 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 року № 2535-Х11, позивачем за період з 01.01.03 р. по 01.07.05 р. занижено суму плати за землю у розмірі 133600 грн. (податкове повідомлення рішення  №0003012320/0).

Відкрите акціонерне товариство „Завод "Термінал" не погоджуючись з нарахованим податковим зобов'язанням, у встановлені законодавством терміни, подало скаргу до ДПІ м. Вінниці. Відповідно до рішення про результати розгляду первинної скарги ВАТ „Завод „Термінал" від 30.12.05р. №29368/10/25-09/77, ДПІ м. Вінниці податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга ВАТ „Завод „Термінал" без розгляду. Крім того, ДПІ м. Вінниці 30.12.05р. було видано податкові повідомлення-рішення №0003012320/1, 0003062310/1, 0003052310/1, 0003042310/1 від 30.12.2005р.          

Па підставі підпункту 4.1. пункту 4 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби 20.01.06р. ВАТ „Завод „Термінал" подало повторну скаргу до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області. За результатами розгляду вказаної скарги Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області 15.12.2005р. було прийнято рішення про залишення податкових повідомлень-рішень без змін, а скаргу ВАТ „Завод „Термінал" без розгляду. ДПІ м. Вінниці 16.03.06р. було видано податкові повідомлення-рішення № 0003012320/3, № 0003062310/3, № 0003052310/3, № 0003042310/3, № 0000362310/3.

Згідно скарги ВАТ „Завод „Термінал" від 27.03.06р. вказані повідомлення-рішення було оскаржено до Державної податкової адміністрації України. Відповідно до рішення про результати повторної скарги, виданого ДПА України 26.05.2006 року, скарга ВАТ „Завод „Термінал" була частково задоволена. Зокрема, залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0003012320/0 від 24.10.05р. (№0003012320/1. №0003012310/2) та скасовано повідомлення-рішення № 0003042310/0, №0003052310/0, №0003062310/0 від 24.10.05р. в частині сум штрафних санкцій, які застосовані без врахування ухвали господарського суду Вінницької області від 01.03.05. по справі №10/11-04 (дія мораторію), а в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін. Вказаним рішенням ДПА України було зобов'язано ДПІ у м. Вінниці здійснити перерахунок розмірів штрафних санкцій, застосованих до ВАТ „Завод „Термінал". За результатами прийнятого ДПА України рішення та проведеного перерахунку, ДПІ у м. Вінниці 02.06.06р. видало податкові повідомлення-рішення: -          №0003012320/3 на суму 201300.00 грн.; -          №0000362310/3 на суму 4029,00 грн.; -№0003062310/3 на суму 1141,14 грн.; -          №0000372310/3 на суму 11584,41 грн.; - №0003052310/3 на суму 4564,54 грн.; -          №0003042310/3 на суму 33238,85 грн.

З аналізу вищенаведеного, можна зробити висновок, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0003012320/0 від 24.10.2005р., № 0003012320/1 від 30.12.2005р., № 000301231-/2 від 16.03.2006р., № 0003012320/3 від 02.06.2006 р. винесені відповідно до виявлених порушень законодавства України, є законними, правомірними та обгрунтованими.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

ВАТ «Завод «Термінал»  є юридичною особою та зареєстрований як платник податків в ДПІ у м.Вінниці.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підприємством несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання по земельному податку. В акті зазначено, що на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до підприємства застосовуються штрафні санкції у зв'язку з несвоєчасною сплатою земельного податку.

За результатами перевірки ДПІ у м.Вінниці на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.06.2006р. за №           №0003012320/3 на суму 201300.00 грн.; №0000362310/3 на суму 4029,00 грн.; №0003062310/3 на суму 1141,14 грн.; №0000372310/3 на суму 11584,41 грн.; №0003052310/3 на суму 4564,54 грн.; №0003042310/3 на суму 33238,85 грн., якими застосовані  штрафні санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання  з земельного податку .

Згідно приписів п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у  тому  числі  при  сплаті  місячних авансових внесків),  - протягом 20 календарних днів,  наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному  півріччю  (у  тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),  - протягом 40 календарних днів,  наступних за  останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом  десяти  календарних  днів,   наступних   за останнім   днем   відповідного  граничного  строку,  передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті  4  цього  Закону  для  подання податкової декларації.

У разі   коли   відповідно   до   закону  контролюючий  орган самостійно визначає податкове зобов'язання  платника  податків  за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки,  визначені у законі з відповідного податку, а  за  їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання  податкового  повідомлення про таке нарахування.

Згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ  у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму   податкового   зобов'язання   протягом   граничних  строків, визначених  цим  Законом,  такий  платник   податку   зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці  до  30 календарних днів,  наступних за останнім днем  граничного  строку  сплати   узгодженої   суми   податкового зобов'язання,   -   у  розмірі  десяти  відсотків  погашеної  суми податкового боргу;

-  при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім  днем  граничного  строку  сплати   узгодженої   суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-  при затримці,  що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  -  у  розмірі  п'ятдесяти  відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення, а саме: №0000362310/3 , №0003062310/3, №0000372310/3, № 0003052310/3,  №0003042310/3 прийняті відповідачем всупереч ст.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" без врахування вимог Закону України "Про плату за землю", а саме не враховано ст.17 Закону України "Про плату за землю", якою визначено порядок та строки сплати земельного податку. Однак низкою відповідних законів дія цієї норми була зупинена на 2000-2006р.р. (крім громадян та виробників сільськогосподарської і  рибної продукції), тому у період, що перевірявся, не були встановлені строки проведення платежів.

Згідно приписів статті  14 Закону України "Про плату за землю" (в редакції, що діяла до прийняття Закону №2505-ІУ від 25.03.2005р.) юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Термін сплати земельного податку щороку визначався Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

В силу статті  17 Закону України "Про плату за землю" податкове  зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Таким чином, строки подання податкової декларації та строки погашення податкового зобов'язання, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на земельний податок не розповсюджуються.

Статтею 25 Закону України "Про плату за землю" передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку у вигляді пені, інші санкції даним Законом не передбачені.

Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, визначених цим Законом. Оскільки строки сплати податку на землю та відповідальність за їх порушення встановлюється спеціальним Законом, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання на дані правовідносини.

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

В силу ст. 162 КАС України при  вирішенні  справи  по  суті  суд  може   задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, в тому рахунку, про визнання протиправними і скасування рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ВАТ "Термінал".

Вимоги позивача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0003012320/3 №0000362310/3 , №0003062310/3, №0000372310/3, № 0003052310/3, №0003042310/3 від 02.06.2006р. є обгрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивачем за період з 01.01.03 р. по 01.07.05 р. занижено суму плати за землю у розмірі 133600 грн., та не нараховано плати за землю, чим порушено ст. 13 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 року № 2535-Х11, тому  суд приходить до висновку що вимоги позивача щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003012320/0 від 24.10.2005р., № 0003012320/1 від 30.12.2005р., № 000301231-/2 від 16.03.2006р., № 0003012320/3 від 02.06.2006 р. не є обгрунтованою, і тому в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.


Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -


ПОСТАНОВИВ :


1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати визнати протиправними та скасувати  податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 02.06.2006р.  №0003012320/3 №0000362310/3 , №0003062310/3 ,№0000372310/3, № 0003052310/3, №0003042310/3.

3. В задоволенні вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Вінниці № 0003012320/0 від 24.10.2005р., № 0003012320/1 від 30.12.2005р., № 000301231-/2 від 16.03.2006р., № 0003012320/3 від 02.06.2006 р. - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету  на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод"Термінал" (21021, вул. 600-річчя,17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 14312660, р/р 26003010417300 в АКІБ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005) 1,70 грн. судового збору.


Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.


Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена в повному обсязі відповідно

до ч. 3 ст. 160 КАС України 12.01.2007 р.  


Суддя                                                    Балтак О.О.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація