У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 червня 2006 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Охрімчук Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 18 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14 березня 2006 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
У січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Житомирської митниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що з 1997 року працював інспектором сектору митної варти митного поста “Овруч” відділу митної варти Житомирської митниці. Наказом НОМЕР_1був звільнений з цієї посади на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість та відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Посилаючись на те, що його звільнили незаконно, просив поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 18 листопада 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14 березня 2006 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1суд першої інстанції та погоджуючись з ним апеляційний суд, виходили з того, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
У зв'язку із зміною структури Житомирської митниці ОСОБА_1 було визначено робоче місце в м. Житомирі, про що його попередили. Від переїзду на інше робоче місце позивач відмовився.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 3 та ч. 5 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.