Справа № 128/5233/13-ц Провадження № 22-ц/772/1036/2014Головуючий в суді першої інстанції:Бондаренко О. І.

Категорія: 6 Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарі Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: орган опіки і піклування Вінницької районної державної адміністрації, ПАТ «Кредитпромбанк», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, визнання права власності на ? частку будинку та ?? частку земельної ділянки, -

встановила:

У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу ? частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та ? частки земельної ділянки, що розташована за тією ж адресою, укладеного 03 грудня 2007 року між ОСОБА_3, яка діяла в інтересах неповнолітнього позивача та ОСОБА_4 недійсним, а також визнання права власності на вищевказане нерухоме майно.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що договір купівлі-продажу, укладений між сторонами 03 грудня 2007 року, порушує його права, так як при відчуженні спірного нерухомого майна, ОСОБА_3, діючи від його імені, на той час неповнолітньої дитини, не врахувала його майнові інтереси та після укладення цього договору, всупереч закону, не забезпечила іншим житлом.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2011 року, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року, рішення апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2011 року скасовано, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2011 року залишено без змін.

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2011 року, мотивуючи її тим, що оцінюючи спірний правочин від 03 грудня 2007 року, як суд першої так і касаційної інстанцій виходили з того, що спірний договір відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки на момент його вчинення був наданий необхідний дозвіл на продаж майна неповнолітнього ОСОБА_2 рішенням органу опіки і піклування Медвежо-Вушківської сільської ради від 22 листопада 2007 року.

Разом з тим постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2013 року визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Медвежо-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 22 листопада 2007 року № 94 «Про надання дозволу на продаж ? частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та ? частини земельної ділянки площею 0, 0822 га, загальною площею 0, 1644 га, розташованих в АДРЕСА_1, і належить малолітньому ОСОБА_2».

Посилаючись на те, що встановлені Вищим адміністративним судом України в ухвалі суду від 28 серпня 2013 року обставини є істотними для перегляду рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2011 року, а також додатково підтверджують підстави та обставини заявлені в позові, ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду першої інстанції у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2014 року скасовано рішення цього ж суду від 03 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: орган опіки і піклування Вінницької районної державної адміністрації, ПАТ «Кредитпромбанк», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, визнання права власності на ? частку будинку та ? частку земельної ділянки.

Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу від 03 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_3, яка діяла в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, та ОСОБА_4 недійсним.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 156, 5 м2.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,0822 га, кадастровий номер 0520680203:03:002:0012, загальною площею 0, 1644 га, що розташована по АДРЕСА_1.

Вирішено питання поро судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Кредитпромбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні представник ПАТ «Кредитпромбанк» Мельник О.О. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представники позивача ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_7 у вирішенні апеляційної скарги покладався на розгляд суду.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких міркувань.

Скасовуючи судове рішення, що переглядається та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що встановлені Вищим адміністративним судом України в ухвалі суду від 28 серпня 2013 року обставини є істотними для перегляду рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2011 року, а також додатково підтверджують підстави та обставини заявлені в позові.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки цих висновків суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Статтею ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. п. 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Установлено, що малолітній ОСОБА_2 був власником ? частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 156, 5 м2 та ? частки земельної ділянки площею 0,0822 га, кадастровий номер 0520680203:03:002:0012, загальною площею 0, 1644 га, що розташована за цією ж адресою.

Рішенням опікунської ради виконавчого комітету Медвежо-Вушківської сільської ради від 22 листопада 2007 року за № 94 вирішено надати дозвіл ОСОБА_3 на відчуження частки майна належного малолітньому сину ОСОБА_2, без проведення банківських операцій по вкладу на ім'я неповнолітнього.

Згідно даного рішення виконкому, ОСОБА_3 03 грудня 2007 року від імені сина уклала з ОСОБА_4 - бабусею позивача, договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна.

У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна та визнання права власності на це майно.

Підставами для визнання правочину недійсним позивачем було зазначено те, що ОСОБА_3 після укладання договору не було виконано зобов'язання по забезпеченню його житлом, а також його незаконно було позбавлено права власності без згоди та бажання.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2013 року визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Медвежо-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 22 листопада 2007 року № 94 «Про надання дозволу на продаж ? частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та ? частини земельної ділянки площею 0, 0822 га, загальною площею 0, 1644 га, розташованих в АДРЕСА_1, і належить малолітньому ОСОБА_2».

У вказаних судових рішеннях зазначено, що орган опіки і піклування у порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 4 ст. 177 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», даючи згоду на відчуження нерухомого майна малолітнього без вивчення усіх обставин, діяв необґрунтовано, недобросовісно і нерозсудливо.

Вирішуючи заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції вважав, що встановлені Вищим адміністративним судом України в ухвалі суду від 28 серпня 2013 року обставини є істотними для перегляду рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2011 року, а також додатково підтверджують підстави та обставини заявлені в позові.

На думку колегії суддів такі висновки місцевого суду є помилковими, оскільки зазначені судові рушення були ухваленні після набрання законної сили судового рішення, що переглядається і не пов'язані з вимогами в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Оскільки зазначені істотні обставини в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України не є нововиявленими, а є новими обставинами, то у суду першої інстанції не було підстав для скасування судового рішення, що переглядається.

Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною першої статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 2 ст. 177 Сімейного кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки і піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

- укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.

На час укладення спірного правочину існував дозвіл органу опіки і піклування на продаж частини будинку та земельної ділянки. Укладення договору купівлі-продажу не ставилось в залежність від попереднього придбання у власність неповнолітнього іншого житлового приміщення.

З урахування змісту рішення виконавчого комітету Медвежо-Вушківської сільської ради від 22 листопада 2007 року за № 94 не було ніяких перешкод для укладення спірного договору купівлі-продажу.

Таким чином, оспорюваний договір від 03 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідає вимогам ст. 203 ЦПК України, оскільки при укладенні цього договору ОСОБА_3 діяла відповідно до рішення органу опіки і піклування Медвежо-Вушківської сільської ради від 22 листопада 2007 року за № 94, яким їй був наданий дозвіл на продаж майна неповнолітнього.

Отже, договір укладений між сторонами 03 грудня 2007 року відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для визнання його недійсним, відсутні.

Крім цього, при вирішенні заяви ОСОБА_2 судом першої інстанції були допущені порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦПК України розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення.

У статті 215 ЦПК України містяться вимоги до змісту судового рішення.

У порушення зазначених норм ЦПК, суд першої інстанції, встановивши, що судове рішення, яке переглядається підлягає скасуванню, прийняв нове судове рішення без зазначення встановлених судом обставин і визначених до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, якщо були, то ким; норми матеріального та процесуального права, якими суд керувався, а лише зробив висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи питання про судові витрати, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» необхідно стягнути 850 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 361, 365 ЦПК України, колегія суддів -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: орган опіки і піклування Вінницької районної державної адміністрації, ПАТ «Кредитпромбанк», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, визнання права власності на ? частку будинку та ? частку земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» 850 грн. сплаченого судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: