ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
09 грудня 2008 р. |
№ 2-369/2008 |
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: |
|
Головуючого, судді |
Плюшко І.А., |
|
суддів |
Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С., |
|
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 |
|
на |
рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.08р. |
|
у справі |
№ 2-369/2008 |
|
за позовом |
ВАТ "Родовід Банк" |
|
до |
ОСОБА_1 |
|
про |
визнання укладеним договору купівлі-продажу акцій, визнання права власності на прості іменні акції, стягнення акцій та грошових коштів |
За участю представників сторін
від позивача Якімець С.С. дов. від 18.08.08р. № 664,
від відповідача ОСОБА_1 п-т
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Родовід Банк" у листопаді 2006 року звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовними вимогами про визнання укладеним між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" та ОСОБА_1 договір купівлі - продажу 72 простих іменних акцій ВАТ "Родовід Банк", номінальною вартістю 1000 грн. за одну акцію в документарній формі за загальною ціною 48024 грн., визнання за ВАТ "Родовід Банк" права власності на 72 прості іменні акції ВАТ "Родовід Банк" номінальною вартістю 1000,00 грн. за одну акцію в документарній формі, що обліковується на особовому рахунку № 8859 ОСОБА_1 в ВАТ "Родовід Банк", стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 72 (сімдесят дві ) прості іменні акції ВАТ "Родовід Банк" номінальною вартістю 1000,00 грн. за одну акцію в документарній формі, зобов'язання ВАТ "Родовід Банк" сплатити на користь ОСОБА_1 грошові кошти за 72 прості іменні акції ВАТ "Родовід Банк" в розмірі 48024 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2008 року у справі № 2-369/2008 (суддя Бужак Н.П.) задоволені позовні вимоги.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 року у справі № 2-369/2008 (судді: Смірнова Л.Г., Алданова С.О., Коротун О.М.) рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2008 року залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 року у справі № 2-369/2008 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між АКБ "Персональний комп'ютер", правонаступником якого є ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 (який працював з 05.05.1991 згідно Наказу Голови правлення ВАТ "Родовід Банк" № 20 л/с від 05.05.1991) було укладено договори: №2053-П від 05.09.1997, №1064-П від 09.09.1997, № 2173-П від 02.10.1997, №250-П від 08.02.1999, відповідно до яких відповідач придбав 72 прості іменні акції АКБ "Персональний комп'ютер" у документарній формі номінальною вартістю 1000 грн. за кожну акцію, а всього на суму 72000 грн.
Згідно п 1 статуту ВАТ "Родовід Банк" останній є правонаступником АКБ "Персональний комп'ютер, який був створений за рішенням установчих зборів засновників від 17.07.1990, зареєстрований Держбанком СРСР 14.11.1999, реєстраційний № 797, та перереєстрований Національним банком України 07.10.1991, реєстраційний номер № 16.
За договором №2053-П від 05.09.1997 позивач продав, а відповідач купив 4 шт. простих іменних акції дев'ятого випуску серії Б за ціною 1000 грн. за одну акцію.
Відповідно до умов договору № 2173-П від 05.10.1997 позивач продав, а відповідач купив 1 шт. простих іменних акції дев'ятого випуску серії Б за ціною 1000 грн. за одну акцію.
Пунктами 2.1, 2.3, 2.4, 3.1 договорів встановлено, що відповідач в день підписання договору перераховує на рахунок позивача або вносить в касу готівкою загальну вартість акцій; відповідач набуває право на отримання цінного паперу - акції (Сертифікату) після державної реєстрації випуску; власник акції має права та обов'язки, встановлені законодавства та статутними документами позивача, з моменту отримання акції (Сертифікату); умови реалізації прав та обов'язків регулюються відповідними рішеннями органів управління позивача; відповідач приймає зобов'язання по обмеженню в розпорядженні акціями дев'ятого випуску.
Суди встановили, що згідно договору № 1064 від 09.09.1997 відповідач та позивач здійснили обмін 30053 шт. акцій зареєстрованих випусків, що належать позивачу на прості іменні акції 9-го випуску серії Б, що випускає позивач у відповідності до протоколу рішення Загальних Зборів акціонерів ВАТ "Родовід Банк" від 22.03.1997.
Відповідно до положень вищевказаного договору акціонер приймає зобов'язання по обмеженню в розпорядженні 29 штук акцій 9-го випуску, отримує тимчасове свідоцтво на 31 штуку простих іменних акцій 9-го випуску, що виникли в результаті здійснення обміну, номінальною вартістю 1000 грн. за одну акцію на загальну суму 31 000 грн.
Згідно укладеного договору № 250-П від 08.02.1999 позивач продає, а відповідач купує 36 шт. простих іменних акцій десятої емісії за ціною 1000 грн. за одну акцію на загальну суму 36000 грн. Сплата повної вартості акцій здійснюється тільки за рахунок нарахованих акціонеру дивідендів.
Відповідно до додатку 1 до договору № 250-П від 08.02.1999 зобов'язання про обмеження права розпорядження акціями, емітованими ВАТ "Родовід Банк", а саме плі. 1.5, 1.4 передбачено, що при звільненні з Банку, при скороченні штатів та при розрахунках з правонаступниками вказані акції викуповуються банком на підставі договору за ціною, що розраховується залежно від стажу роботи в ВАТ "Родовід Банку", дотримання трудового законодавства, належного виконання своїх обов'язків, тощо. В разі продажу акцій чи відчуженні будь-яким іншим чином акції першочергово пропонуються для викупу ВАТ "Родовід Банк". Невиконання цього тягне за собою недійсність угоди.
Крім того, суди зазначили, що відповідач загалом придбав 72 прості іменні акції АКБ "Персональний комп'ютер" у документарній формі номінальною вартістю 1000 грн. за кожну акцію, а всього на суму 72000 грн. Вказані акції ОСОБА_1 придбав на пільгових умовах, як працівник банку.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що банк має першочергове право на придбання акцій в кількості 72 штук, які знаходяться в документарному вигляді на ім'я ОСОБА_1
Згідно довідки ВАТ „Родовід Банк" № 06-11-010282/15201 .від 23.07.2008 станом на 23.07.2008 ОСОБА_1 не отримував сертифікатів акцій ВАТ „Родовід Банк", що були придбані ним на підставі спірних договорів, укладених між ОСОБА_1 та ВАТ „Родовід Банк".
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 звільнився за власним бажанням 08.05.2001 року згідно наказу ВАТ "Родовід Банк" від 07.05.2001 №29 о/с, відповідно пропрацювавши в Банку 10 років.
Статтею 28 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством. Перехід та реалізація права власності на акції здійснюються відповідно до законодавства України.
Суди вірно дійшли до висновку, що дивлячись на те, що спірні договори укладалися в період з 1997 по 1999 роки, а сторона звернулася до суду за захистом свого порушеного права лише в 2007 році, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає як ЦК УРСР, який діяв на час укладення спірних договорів, так і ЦК України.
Згідно статті 4 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу PCP і Української PCP, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, І але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають:
з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та | інших громадських організацій - з актів планування;
в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва;
внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;
внаслідок інших дій громадян і організацій;
внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і І сплатити за нього певну грошову суму у відповідності
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких зазаявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ч.2 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції підставно прийняв до уваги доводи позивача про те, що вищевказані умови щодо предмету договору та ціни договору були заздалегідь погоджені між позивачем та відповідачем у спірних договорах. Крім того, ані позивач, ані відповідач не заявляли про будь які інші умови, щодо яких має бути досягнуто згоди. Тобто, крім предмету та ціни, інших істотних умов для договору не потрібно визначати.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.05.2007 року відповідач звернувся до Голови Правління ВАТ "Родовід банк" з пропозицією викупити належні відповідачу акції у кількості 72 шт. за ціною 9900 грн. за одну акцію, пропозиція була дійсна до 30.05.2007. У разі відмови ОСОБА_1 просив видати вказані вище 72 акції 31.05.2007 для реалізації іншим фізичним і юридичним особам.
Натомість, позивач, в свою чергу, був згоден придбати 72 акції ВАТ „Родовід Банк" за ціною 1 000 грн. за акцію всього на суму 72 000 грн.
Відповідач направив позивачу пропозицію викупити акції за ціною 9900 грн. за одну акцію.
Суд попередньої інстанці зазначив, що по всіх вищезазначених договорах позивач прийняв зобов'язання щодо обмеження в розпорядженні акціями. Крім того, відповідно до п.п. З, 5, 6.1 Порядку розпорядження акціями співробітників ВАТ "Родовід Банк" (Додаток № 1 до протоколу Правління від 04.07.1994), цей Порядок поширюється на всі акції, незалежно від типу та випуску, що значаться в Реєстрі акціонерів ВАТ " Родовід Банк" за власниками іменного рахунку акціонера, крім акцій, придбаних за власні кошти, внесених готівкою або за рахунок дивідендів на ці акції; у повну власність співробітника акції переходять через п'ятнадцять років роботи в ВАТ "Родовід Банк"; таким чином, з кожним повним роком у власність переходить 6,67% від загальної суми акцій, переданих банком авансом в рахунок майбутньої винагороди; до переходу всього пакету акцій у повну власність співробітника по них діє обмеження в частині розпорядження та відчуження.
При цьому, при звільненні з власною ініціативою співробітника та при скороченні штатів акції можуть бути: а) викуплені банком згідно умовами, викладеними в п.п.2.4; б) обміняні шляхом операції купівлі-продажу на акції з звичайними умовами в пропозиції згідно п.п.2-4.
Відповідно до Порядку розпорядження акціями співробітників Перкомбанку, Порядок розповсюджується на всі акції, незалежно від типу та випуску, що значаться в реєстрі акціонерів Перкомбанку за власниками іменного рахунку акціонера-працівника банку, крім акцій проданих за власні кошти, внесених готівкою або за дивіденди на ці акції.
Номінальна вартість акцій, врахованих на іменному рахунку, переходить у власність співробітника банку поступово, залежно від стажу роботи в банку.
Суд попередньої інстанції обґрунтовано визнав доводи ОСОБА_1 щодо запропонованої ним ціни акцій безпідставними, оскільки вищевказані акції викуповуються банком на підставі договору за ціною, що розраховується залежно від стажу роботи в ВАТ "Родовід Банку".
Суди встановили, що відповідно до п. 2.1 Протоколу рішення про восьмий випуск акцій АКБ „Персональний комп'ютер", продаж акцій здійснюється за ціною, яка встановлюється Правлінням Перкомбанку. В разі купівлі акцій працівниками банку за рахунок одержання від банку доходів, акції продаються за номінальною вартістю.
Згідно заяв відповідача на ім'я Голови правління „Перкомбанк" датовані 1995 - 1996 нарахована зарплата направлялась на придбання простих акцій за їх номінальною вартістю 100 000 крб.
За таких обставин, апеляційна інстанція дійшла правильного висновку, що продаж акцій відповідача може мати місце лише за їх номінальною вартістю, тобто 1000 грн. за 1 акцію. Відсутні докази, якими б підтверджувався факт сплати відповідачем готівкою повністю вартість як придбаних, так і обміняних акцій.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв до уваги твердження ОСОБА_1, що акції АКБ „Перкомбанк" купувалися відповідачем за власні кошти, які вносилися готівкою або за рахунок дивідендів, що були нараховані за акції.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 5.11.4 Положення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 № 61 „Про затвердження Положення про депозитарну діяльність" (Редакція від 26.05.1998) проведенням операції щодо переказу цінних паперів може здійснюватись облікова операція щодо обмеження в обігу цінних паперів на визначений строк та/або до настання певної події, пов'язаного з обтяженням їх зобов'язаннями, або облікова операція щодо знаття обмежень в обігу цінних паперів. Облікова операція щодо обмеження в обігу цінних паперів може бути наслідком розпоряджень, зокрема, щодо виконання угод купівлі із зобов'язанням зворотного продажу (операція „репо").
На підставі викладеного, суд попередньої інстанції правильно погодився з висновком місцевого господарського суду, що у відповідача відсутні підстави для продажу спірних акцій за ринковою вартістю 9900 грн. та, що розрахунок суду першої інстанції щодо вартості акцій за номінальною вартістю є правильним.
Таким чином, висновок суд апеляційної інстанції, про те, що оскільки відповідач не виконує свої обов'язки та відмовляється продати позивачу акції за номінальною вартістю, а саме за ціною 48024 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню, є законним та обґрунтованим.
Суд попередньої інстанції підставно не прийняв до уваги твердження ОСОБА_1, що відновлення судом строку позовної давності за власним бажанням зроблено з перевищенням наданих йому повноважень та неправильним застосуванням норм матеріального права, як безпідставні, оскільки суд першої інстанції в рішенні, зазначив, що тільки 19.04.2007 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва, було скасовано забезпечення позову, в тому числі і у вигляді накладення арешту на спірні акції „Перкомбанку".
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1996 р. №11 “Про судове рішення” (з подальшими змінами і доповненнями) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.08р. по справі № 2-369/2008 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко
Судді С.С. Разводова
С.С. Самусенко