ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2014 року Житомир справа № 806/405/14
час прийняття: 10 год. 50 хв. категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панкеєвої В.А.,
за участі секретаря Бондаренка Д.А.,
за участі представників позивача Таргонського М.М., Корзун Т.В.,
за участі представника відповідача Житкевич С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариство "Біо мед скло" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042203 від 15.01.2014 р. та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Біо мед скло" (далі - ПАТ "Біо мед скло", позивач) звернулося до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ, відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2014 року № 0000042203 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість сумі в сумі 436520,00 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 218260,00 грн, зобов'язати Житомирську ОДПІ відшкодувати ПАТ "Біо мед скло" суму бюджетного відшкодування в розмірі 436520,00 грн заявлену згідно декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.
Позов обґрунтовує тим, що підставою для винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є акт від 25 грудня 2013 року № 4188/22-02/04763746, яким при проведенні перевірки було встановлено порушення п.200.1, п.200.4а, ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Зокрема, в акті вказано, що підприємство завищило заявлену суму до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в сумі 436520,00 грн.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з вищенаведених підстав, просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, вказавши на те, що при перевірці встановлено, що ПАТ "Біо мед скло" порушило п.200.1, п.200.4а, ст.200 ПК України. В ході перевірки по питанню бюджетного вішкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника у банку у сумі 436520,00 грн відображених у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року. Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року, із даними первинних документів документів, що підтверджують факт оплати платником товарів (послуг), сплачена сума ПДВ складає 0.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що з 10 грудня по 16 грудня 2013 року працівниками Житомирської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Біо мед скло" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень, жовтень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок за жовтень 2013 року, про що складено акт від 25 грудня 2013 року № 4188/22-02/04763746 (а.с.8-24).
Зокрема, в акті перевірки вказано, що на порушення п.200.1. та п.200.4а ст.200 ПК України ПАТ "Біо мед скло" завищило заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за жовтень 2013 року в розмірі 436520,00 грн.
Перевіркою встановлено, що ПАТ "Біо мед скло" у відповідності до п.201.14 та п.201.15 ст.201 ПК України веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних та не вело відокремленого аналітичного обліку податкових накладних на придбання товарів (послуг) та оплати в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення. Товариство веде реєстр податкових накладних із сумами ПДВ у розрізі постачальників, але не вказує оплату за звітний період відповідно до якого сума ПДВ включена до розрахунку бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року як фактично сплачена одержувачем товарів (робіт, послуг) постачальником таких товарів (послуг). Таким чином, під час перевірки ПАТ "Біо мед скло" неможливо визначити та підтвердити фактичну суму сплаченого ПДВ постачальникам, яка можливо могла бути включена в розрахунок бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року.
25 грудня 2013 року ПАТ "Біо мед скло" направило до Житомирської ОДПІ заперечення на акт від 25 грудня 2013 року № 4188/22-02/04763746 (а.с.25-27).
11 січня 2014 року Житомирська ОДПІ надала відповідь за № 222/22-02 на заперечення, якою позицію Житомирської ОДПІ залишено без змін (а.с.28-30).
На підставі акту перевірки Житомирської ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2014 року № 0000042203 (а.с.7) про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в сумі 436520,00 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 218260,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснюючи господарські операції з контрагентами ПАТ "Кримський содовий завод", ПАТ "Житомиргаз" та ПАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія", сформував податковий кредит. На підставі чого було в подальшому заявлено до бюджетного відшкодування суму 436520,00 грн.
Проте за висновками податкового органу зробленого в акті перевірки вказується на те, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів неможливо підтвердити факт оплати платником товарів/послуг. В результаті чого було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення.
Однак, суд вважає, що вказане рішення контролюючим органом прийнято з порушенням закону, виходячи з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами щодо відшкодування з бюджету на користь позивача податку на додану вартість регулюються ПК України.
Відповідно до пп.14.1.18. п.14.1. ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Пунктом 200.1. статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1. ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.201.7. ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 198.6 статті 198 ПК Україи встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що при здійсненні розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, враховується як сплачений, так і нарахований податок на додану вартість.
Згідно з пп. "а" п.200.4. ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарі/послуг або до Державного бюджету України.
Таким чином, відповідно до зазначених норм законодавства від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.
Відповідно до підпунктів 200.6-200.11 статті 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Судом встановлено та видно з матеріалів справи, що згідно з поданою ПАТ "Біо мед скло" до ДПІ у м.Житомирі податковою декларацією за вересень 2013 р. та додатками сума бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації складає 436520,00 грн, яка сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: вересень 2013 р. складає 436520,00 грн. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є експорт товару власного виробництва за межі митної території України та операції з продажу продукції медичного призначення, які звільненні від оподаткування ПДВ. У вересні 2013 р. - загальна сума податкового кредиту 926345,00 грн (р.17), від'ємне значення складає 436520,00 грн (р.19), у жовтні 2013 р. - загальна сума податкового кредиту 876326,00 грн (р.17), від'ємне значення складає 363562,00 грн (р.19). (а.с.31-38).
Перевіряючим зазначено, що із врахуванням зазначеного та даних додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 р. частина залишку від'ємного значення фактично сплачена ПАТ "Біо мед скло" постачальникам, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів) складає 0,0 грн. Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів неможливо підтвердити факт оплати платником товарів/послуг. Даний висновок зроблений з посиланням на п.3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 № 22 (а.с.21).
Такий висновок перевіряючого є помилковим, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 (далі - Інструкція), реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Встановлено, що на виконання вимог вказаного пункту Інструкції позивачем вказувалася в платіжних дорученнях, згідно яких здійснювалося списання коштів на користь постачальників товарів (послуг), визначені валютним та податковим законодавством, повна інформація про платіж та документи на підставі яких здійснювалося перерахування коштів отримувачу (постачальнику товарів (послуг)), а саме: за що здійснюється оплата коштів (газ, електроенергія, сировина та ін.), документ, на підставі якого здійснюється оплата (договір, рахунок на оплату та ін.), а також суму податку на додану вартість, яка в подальшому підлягала включенню до податкового кредиту ПАТ "Біо мед скло" у податковій декларації за відповідний період.
Стосовно висновку контролюючого органу щодо неведення аналітичних рахунків податкових накладних на придбання товарів (послуг) та оплати в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення з посиланням на Інструкцію про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, суд зазначає слідуюче.
Розділом І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. N 291, із змінами і доповненнями, передбачено, зокрема рахунки 6 класу, які призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов'язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів. На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.
Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями.
Отже, рахунок 64 з його відповідними субрахунками не призначений для узагальнення інформації про розрахунки позивача за усіма видами платежів до постачальників товарів (послуг), як зазначає контролюючий орган.
Крім того, встановлено і підтверджується матеріалами справи, протягом вересня-жовтня 2013 року (за мінусом заборгованостей, які існували на початок перевіряємого періоду та з урахуванням частки використання товарів (послуг) та (або) необоротних активів в оподатковуваних операціях підприємством фактично сплачено, зокрема по трьом постачальникам товарів (послуг) - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", публічне акціонерне товариство "Українська іноваційно-фінансова компанія" та публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" суми податку на додану вартість, якої за додаванням податку на додану вартість сплаченого митним органам вистачає для покриття суми заявленої до бюджетного відшкодування в розмірі 436520,00 грн. При цьому підприємством протягом вересня-жовтня 2013 року фактично сплачено постачальникам товарів (послуг) суми ПДВ в розмірі 1304622,13 грн та 2012844,83 грн відповідно, що в повному обсязі підтверджує право ПАТ "Біо мед скло" на бюджетне відшкодування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно декларації за жовтень 2013 р. в розмірі 436520,00 грн розрахована ПАТ "Біо мед скло" з урахуванням вимог чинного податкового законодавства України.
Позивачем обґрунтовано заявлено до бюджетного відшкодування суму 436520,00 грн, оскільки даний факт підтверджується належно оформленими первинними документами, а саме: виписками по особовому рахунку, актами звіряння розрахунків, договорами, рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними, товаротранспортними накладними, накладними на передачу вантажу, актами приймання-передачі. Копії даних документів містяться в матеріалах справи (а.с.77-163, 173-177).
Що стосується позовної вимоги, щодо зобов'язання Житомирської ОДПІ відшкодувати ПАТ "Біо мед скло" суму бюджетного відшкодування в розмірі 436520,00 грн заявлену згідно декларації з ПДВ за жовтень 2013 року суд зазначає наступне.
Позивач просить відшкодувати йому суму бюджетного відшкодування в розмірі 436520,00 грн заявлену згідно декларації з ПДВ за жовтень 2013 року. Суд зазначає, що по даному періоду контролюючим органом проведена перевірка за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2014 року, яке є предметом оскарження в даній справі.
Пунктом 200.15. статті 200 ПК України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
За таких обставин, коли платником результати перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, оскаржуються в судовому порядку, то обов'язок контролюючого органу щодо подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, виникає лише протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, за наслідками процедури оскарження, оскільки відшкодування цих сум податку можливе лише після закінчення такої процедури оскарження.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки процедура судового оскарження рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 436520,00 грн ще не закінчена, тому позовні вимоги у вказаній частині є передчасними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Отже, сплачений судовий збір в розмірі 487,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням, підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000042203 від 15.01.2014 р.
Стягнути на користь публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирської області 487,20 грн. сплаченого судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Панкеєва