КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-12267/11 Головуючий у 1-й інстанції: Іванюта І.В. Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 17.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату соціальних виплат,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної державної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 17.10.2011 року позов задоволено, визнано протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язано територіальне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", додаткову пенсію відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 15.03.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.

З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання доплати до пенсії у розмірі, встановленому ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та щомісячну державну соціальну допомогу як дитина війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Колегія суддів частково погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорії) та непрацюючим пенсіонером, який отримує щомісячну доплату до пенсії та додаткову пенсію. Також позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Таким чином, позивач має право на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та на соціальну допомогу як дитина війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що вірно встановлено судом першої інстанції.

Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України "Про соціальний захист дітей війни" мають вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, та є пріоритетними у застосуванні.

Також судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку пенсії та додаткової пенсії розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був зазначити дату, до якої необхідно проводити такий перерахунок, виходячи з наступних підстав.

Так, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

На реалізацію наведеного положення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 прийнята Постанова № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".

Отже, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу додаткової пенсії, доплати до пенсії за проживання на забрудненій території, та державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідному розмірі з 23.07.2011 року-дати набрання наведеною постановою уряду законної сили.

За таких обставин, оскільки оскаржуване рішення винесено після 23.07.2011 року, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та відповідні виплати позивачу відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підлягають задоволенню за період з 15.03.2011 року по 22.07.2011 року.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних за період з 23.07.2011 року по 17.10.2011 року - дату винесення рішення, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 17.10.2011 року в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області здійснити перерахунок пенсії та відповідні виплати ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 23.07.2011 року по 17.10.2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.