Єдиний унікальний номер 0504/6758/12 Номер провадження 22-ц/775/1838/2014
Єдиний унікальний номер 0503/6758/12
Номер провадження 22ц/775/1838/14
Категорія: 55
Головуючий в 1 інстанції Сенчишин Ф.М
Суддя доповідач: Груіцька Л.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2014 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого: Лоленко А.В.,
суддів: Груіцької Л.О., Ларіної НО.,
при секретарі Папоян К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 07 лютого 2013 року за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживача,
В С Т А Н О В И В:
15 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживача.
Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 07 лютого 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Вжитий ухвалою суду №2/0507/2180/2012 від 16 жовтня 2012 року захід забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження, розпорядження квартирою за адресою: АДРЕСА_1 скасовано.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та постановити нове. Вважає що суд не надав належної оцінки доказам, які він надав до суду, неправильно застосував норми Закону України «Про захист прав споживачів» та те, що висновки суду суперечать фактичним обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.
Судом першої інстанції встановлено наступне:
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_1 восени 2011 року почав будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2. У цей час був виготовлений з бетону фундамент будинку.
Згідно висновку ДП «Донецький Промстройінпроект» бетон, який був використаний для зведення фундаменту відрізняється низькою міцністю та його характеристики не відповідають даним у наданих паспорта якості.
ОСОБА_2 згідно витягу ЄДРПОУ /а.с. 17-18/ є фізичною особою-підприємцем з основним видом діяльності «Виробництво-виробів з бетону для будівництва», однак його представники категорично заперечують факт постачання бетону позивачеві.
Згідно податкової декларації у Будьоннівському районі м. Донецька про майновий стан і доходи за 2011 рік ФОП ОСОБА_2 доходів від здійснення підприємницької діяльності не отримував /а.с. 64/. Крім того відповідачем надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних, який не містить записів після червня 2008 року /а.с. 90-94/;
Вислухавши суддю-доповідача,представника позивача,представників відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України у кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» . споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Згідно ст. ст. 12, 13, 14, 19 Закону України " Про захист прав споживачів " , споживач має право вимагати від продавця , щоб якість придбаного ним товару відповідала нормативним документам , умовам договору, а також інформації про товар, яку надає продавець та ставити питання про повернення вартості товару в разі продажу неякісного товару, або не проведення його ремонту.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Згідно з п.7 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»договір -це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
У відповідності з п.11 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.
У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 "Про практику розгляду судами цивільних справ за поновами про захист прав споживачів" роз'яснено, що вимоги можуть заявляти споживачі, які мають на товари квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ. Втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків, тобто, тягар доказування факту придбання, замовлення товарів (послуг) покладається на споживача.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вирішуючи справи про захист прав споживачів у зв'язку з придбанням товарів неналежної якості, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 12, 14 Закону України «Про захист прав споживачів»: 1) такі вимоги можуть заявляти споживачі, котрі мають на товари квитанції, товарні чи касові чеки або інші письмові документи, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки, - технічні паспорти чи документи, що їх замінюють. Оскільки в системі роздрібної торгівлі договір купівлі-продажу, як правило, збігається з його виконанням, на нього не поширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми. Тому втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків; 2)товаром неналежної якості слід вважати такий, що не відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору або вимогам, які до нього пред'являються, наданій щодо нього виготівником чи продавцем інформації, а також проданий після закінчення строку його придатності чи фальсифікований.
Апеляційним судом встановлене, що відповідач ОСОБА_2 згідно витягу ЄДРПОУ /а.с. 17-18/ є фізичною особою-підприємцем з основним видом діяльності «Виробництво-виробів з бетону для будівництва».
Згідно податкової декларації у Будьоннівському районі м. Донецька про майновий стан і доходи за 2011 рік ФОП ОСОБА_2 доходів від здійснення підприємницької діяльності не отримував /а.с. 64/. Крім того відповідачем надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних, який не містить записів після червня 2008 року /а.с. 90-94/;
Відповідно до копії паспорту № 1310 від 13.10.11 року вбачається, що приватна особа отримала бетон марки М300, номер партії 1310 у кол. 16,5 куб.м. Отпущено бетон 12.10.11 року. Підписи начальника та інженера лабораторії, без розшифровки прізвища.
Відповідно до копії паспорту № 35 від 21.11.11 року вбачається, що приватна особа отримала бетон марки 300 /В25, номер партії 20/11 у кол. 24,3 куб.м. Отпущено бетон 21.11.11 року. Підписи начальника та інженера лабораторії, без розшифровки прізвища.
Як вбачається зі свідчень в судовому засіданні свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 восени 2011 року почав будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2. У цей час був виготовлений з бетону фундамент будинку. Факту купівлі- продажу бетону позивачем у відповідача свідки не підтвердили, крім того відповідно до їх показань, вказані у паспортах дати: 13 жовтня 2011 року та 21 листопада 2011 року не відповідають датам фактичного постачання бетону.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживача суд проаналізував усі докази надані позивачем,а саме вислухав свідків, вивчив паспорти на бетон та надав їм оцінку, та виходив з тих підстав, що позивач не має квитанцій, товарних чеків чи інших письмових документів, на підтвердження факту придбання ним бетону у відповідача та сплати певної суми грошових коштів. А надані позивачем паспорти на бетонну суміш не містять відомостей про виробника бетону ні про його утримувача.
Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.
Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.
З урахуванням наведеного апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 314,315 ЦПК України апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 07 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Суддя: