Суддя першої інстанції - Солоніченко О.В.

                                                                                                                        Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2008 року                                                               справа № 22-а-17946/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                                    Білак С.В.

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року по № 2-а-21997/08 частково задоволений позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі  Луганської області, внаслідок чого зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі  Луганської області зробити ОСОБА_1 перерахунок та  виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.07р. до 31.12.07р.

            В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі  Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

            Представники відповідача, позивача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. Позивач заявою від 16.12.08р. просив справу розглянути за його відсутністю.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Позивач відноситься до категорії „діти війни”.

            Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія даної норми була зупинена. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

            Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції  щодо зобов'язання Управління проводити доплату позивачу у вигляді 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007р. до 31.12.07р., оскільки, підпунктом 2 пункту 41 розділу II  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей інвалідів», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що на законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30% виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. 

            Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального права.  

            Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі  Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року по № 2-а-21997/08 - залишити без задоволення.

            Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року по № 2-а-21997/08 - залишити без змін.

                Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у  судовому засіданні 24 грудня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                    С.В. Білак

                                                                                                               М.Г. Сухарьок